Широкорозрекламована довгоочікувана розмова Трампа з «особою, схожою на Путіна», якщо вірити офіційним повідомленням, нічим особливим не закінчилася. Те, про що домовилися щодо обміну полоненими, планувалося і без переговорів, а ідея припинити удари по інфраструктурі і зовсім належала не Трампу, а Стармеру, Макрону і Зеленському, але і це виявилося брехнею, тому що буквально невдовзі після переговорів і обіцянки Путіна «дати вказівку військовим». регіони країни.
Очевидно, багато в офіційних повідомленнях не світилося і залишилося за кадром, оскільки розмова тривала дві з половиною години, і тут може бути найголовнішою загрозою для України.
В іншому виправдалися прогнози про те, що Москва абсолютно не готова до миру і навіть до перемир’я, що Кремль, не бажаючи відверто відмовляти Трампу, влаштує ігрища із затягуванням часу та торги з висуванням зустрічних умов, хоча Україна погодилася на перемир’я без попередніх умов.
У той же час, від фронтовиків все більше надходить інформація про те, що агресорові теж кров із носа потрібна перепочинок, щоб підтягнути до фронту особовий склад, боєприпаси та інші ресурси, оскільки наші засоби поразки, включаючи дрони, вибивають усе, що знаходиться на певній відстані від фронту.
Таким чином, Москва веде цинічний торг за вигідніші їй умови перепочинку, щоб забезпечити собі додаткову перевагу в майбутньому.
Водночас, на деяких ділянках фронту останніми днями намітився різке посилення тиску ворога, зокрема на Запорізькому, Харківському та Сумському напрямках. Очевидно це робиться для того, щоб максимально натиснути на Україну і вже тоді висунути ультиматуми з позиції сили.
Розглянемо коротко офіційні повідомлення сторін.
Основні тези повідомлення Кремля є наступними.
Путін і Трамп у телефонній розмові продовжили докладний та відвертий обмін думками щодо ситуації навколо України,
Путін повідомив Трампу, що у середу Росія та Україна проведуть обмін полоненими за формулою 175 на 175.
Путін і Трамп висловили взаємну зацікавленість у нормалізації відносин у світлі особливої відповідальності за безпеку у світі
Путін «конструктивно відреагував» на ініціативу Трампа щодо безпеки судноплавства у Чорному морі.
Путін заявив Трампу про готовність до спільного опрацювання шляхів врегулювання в Україні, «що має мати стійкий характер». Росія та США створять «експертні групи з українського врегулювання».
Путін підтримав ідею Трампа про взаємну відмову РФ та України на 30 днів від ударів по енергетичній інфраструктурі та дав таку команду військовим, заявив Кремль.
«Врегулювання в Україні має враховувати безумовну необхідність усунення першопричин кризи, законні інтереси Росії у безпеці.
Путін заявив Трампу, що «ключовою умовою для недопущення ескалації українського конфлікту мають стати повне припинення іноземної військової допомоги та надання розвідінформації Києву».
Щодо 30-денного припинення вогню, то в повідомленні Кремля йдеться таке: «У контексті ініціативи Президента США про запровадження 30-денного перемир’я – з російської сторони позначено низку суттєвих моментів, що стосуються забезпечення дієвого контролю за можливим припиненням вогню по всій лінії бойового зіткнення, необхідності зупинення».
«Дональд Трамп підтримав ідею Володимира Путіна організувати хокейні матчі в США та Росії між російськими та американськими гравцями, які виступають у НХЛ та КХЛ».
У свою чергу Білий дім дав наступний звіт про телефонну розмову:
— Президент Трамп та президент Путін обговорили необхідність миру та припинення вогню у війні в Україні. Обидва лідери погодилися з тим, що цей конфлікт має завершитись міцним світом. Вони також наголосили на важливості покращення двосторонніх відносин між США та Росією.
— Президент Трамп та президент Путін зазначили, що величезні людські та фінансові втрати, які зазнають Україна та Росія у цьому конфлікті, могли б бути спрямовані на задоволення потреб їхніх народів.
— Цей конфлікт ніколи не мав розпочатися і давно мав бути завершений щирими мирними зусиллями. Лідери домовилися, що рух до миру розпочнеться з припинення вогню в енергетичному та інфраструктурному секторах, а також з технічних переговорів щодо реалізації морського перемир’я в Чорному морі, повного припинення бойових дій та встановлення постійного світу. Ці переговори розпочнуться негайно на Близькому Сході.
— Лідери також обговорили Близький Схід як регіон потенційної співпраці для запобігання майбутнім конфліктам. Вони порушили питання необхідності припинення поширення стратегічних озброєнь і готові працювати з іншими країнами для забезпечення найбільш широкого застосування цих заходів. Обидва лідери висловили думку, що Іран не повинен перебувати в положенні, що дозволяє йому загрожувати Ізраїлю.
— Вони також погодилися, що покращені двосторонні відносини між США та Росією можуть призвести до значних вигод, включаючи великі економічні угоди та геополітичну стабільність після досягнення миру.
Пізніше Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social написав таке:
– Моя сьогоднішня телефонна розмова з президентом Росії Володимиром Путіним була дуже гарною і продуктивною.
— Ми домовилися про негайне припинення вогню у сфері енергетики та інфраструктури, з розумінням того, що працюватимемо над повним припиненням вогню і, зрештою, закінченням цієї жахливої війни між Росією та Україною.
Ця війна ніколи б не розпочалася, якби я був президентом!
— Обговорювалися багато аспектів мирної угоди, включаючи той факт, що тисячі солдатів гинуть, і як президент Путін, так і президент Зеленський хочуть покласти край цьому.
— Цей процес уже запущений, і ми, сподіваюся, в ім’я всього людства доведемо його до кінця! »
Очевидно, що тут є загальні фрази. Конкретика фактично міститься в заяві Кремля, в якій Москва фактично відмовила Трампу в реалізації його ідеї повного 30-денного перемир’я з можливістю продовження, повторивши зустрічні вимоги, що абсолютно неприйнятні для України, припинити підготовку, озброєння військ і постачання Сил оборони України розвідданими.
З американського боку у питанні перемир’я нічого не сказано. І тут незрозуміло? Чи не домовилися, чи навпаки, але поки що вирішено не озвучувати ці домовленості.
І тут може виникнути чи не найголовніша небезпека для України, яка полягає в тому, що адміністрація Трампа може відновити тиск на Україну для того, щоб вона прийняла умови Москви. Власне, тиснути адміністрації Трампа особливо не доведеться, оскільки достатньо знову припинити постачання озброєнь та розвідданих.
Одним із важливих підсумків слід вважати домовленість про обмін полоненими, але є дані, що цей обмін планувався давно, і Трамп до нього не має жодного стосунку.
Найважливіший, по суті, єдиний, практичний результат розмови полягає в тому, що в Москві заявили про готовність піти на взаємне припинення обстрілів енергетичної інфраструктури протягом 30 днів. У Кремлі заявили, що підтримали цю ідею Трампа.
Але треба пам’ятати, що це ідея не Трампа, а пропозиція Стармера-Макрона-Зеленського, яку Білий дім фактично відмів, запропонувавши ідею повного 30-денного перемир’я для мирних переговорів. Але пропозицію повного 30-денного перемир’я фактично міли, як вище сказано, у Москві.
Очевидно, після цього, щоб показати хоч якийсь результат, було висунуто ідею 30-денного припинення ударів по інфраструктурі, яку видали за «ідею Трампа». Втім, на цей плагіат слід заплющити очі, аби толк був.
Слід також зазначити, що перерва в ударах на 30 днів по українській енергоінфраструктурі для агресора не така важлива, оскільки масовані російські ракетні удари по українській енергетиці ворог завдає приблизно раз на місяць, хоча точкові – набагато частіше. Водночас, Україна все частіше і регулярніше б’є по нафтопереробці та інших об’єктах, завдаючи ворогові істотних збитків.
Зеленський вже заявив, що готовий підтримати мораторій на удари по інфраструктурі, але хоче почути чіткі пропозиції та умови від американської сторони, можливо, супроводивши своїми пропозиціями, бо до кінця неясно, про що конкретно домовилися Трамп та Путін у цьому питанні.
У сухому залишку маємо те, чого слід очікувати. Москва не відмовила Трампу, погодившись на переговори та мораторій на удари по інфраструктурі. Але й не погодилася на пропозицію Трампа, обставивши його за додатковими неадекватними умовами.
Тобто домовилися домовлятися або до чогось домовилися, але публічно про це не заявили, і це найнебезпечніше.
Швидше за все, багато з того, що обговорювалося, дійсно не стало надбанням громадськості, якщо виходити з того, що переговори тривали дві з половиною години.
Звертає увагу наголошено на доброзичливій тональності звітів про переговори з обох сторін з метою продемонструвати готовність відновити відносини.
Звернула увагу витівка з хокейним матчем між НХЛ та промосковською КХЛ (континентальна хокейна ліга), що може стати проривом фактичного ембарго на участь російських спортсменів у серйозних міжнародних змаганнях після 2022 року.
Але тут є одна загвоздка, і Трамп може мати з цим проблеми. Справа в тому, що НХЛ – це не лише США, а й Канада. У зв’язку з політикою Трампа щодо північного сусіда, пристрасті в Канаді вирують неабиякі, і вони вже перекинулися на спорт. До того ж, Канада набагато проукраїнськіша й антимосковська, та й у Штатах політика Трампа щодо України та Москви далеко не у всіх викликає захоплення.
Загальну доброзичливість та фактичну відмову Москви Трампу у його ідеї 30-денного повного перемир’я експерт центру Карнегі, політолог Тетяна Станова дуже цікаво та цілком адекватно пояснює тим, що Кремль намагається розділити російсько-американські відносини та тему війни в Україні.
Вона зазначає, що Путін погодився на часткове 30-денне перемир’я – припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, а початкова пропозиція про повне перемир’я прямо не відкинула, але висунула вже добре відомі умови: відмову від мобілізації та переозброєння в Україні, а також повне припинення будь-якої іноземної допомоги.
“Йдеться не тільки про американську допомогу, що робить перспективу повноцінного перемир’я вкрай малоймовірною, якщо, звичайно, Трамп не почне тиснути на Європу і загрожувати їй санкціями, якщо та не припинить постачання”, – зазначає Станова.
Від себе зазначимо, що адміністрація Трампа може почати тиск на Україну, щоб вона відмовилася від будь-якої допомоги, включаючи європейську, але це поки що припущення.
На думку Станової, до цього додалася практично пряма вимога відходу Зеленського у вигляді тези про «недоговороспроможність київського режиму».
«Нарешті, третій (і напевно найважливіший підсумок – це вже така повноцінна легітимізація співпраці США з Росією щодо важливих міжнародних досьє – названо Близький Схід та Червоне море, а також як уже фактичний приклад – солідарне голосування в ООН щодо резолюції щодо українського конфлікту). Це, звісно, великий успіх для Путіна, якому вдається виводити двосторонні відносини з прямої залежності від українського конфлікту. Плюс подальша детоксикація Росії – Путін та Трамп домовилися організувати хокейні матчі між російськими та американськими гравцями, які виступають у НХЛ та КХЛ. Розлучення українського треку та двостороннього російсько-американського набирає обертів. І так, Путіну вдалося відкинути пропозицію про повноцінне перемир’я і перевернути ситуацію на свою користь без шкоди. Це дуже погані новини для України, котрій у цій грі все більше відводять роль розмінної монети», – пише Станова.
Автор цих рядків повністю згоден з постановкою про те, що Україну використовують як розмінну монету в геополітичних іграх та договірняках Трампа та Москви, про що докладно йшлося публікації від 24 лютого « Україна – розмінна монета у грі імперіалістів Вашингтона та Москви ».
Ще одна цікава думка Олега Хом’яка , який позиціонує себе як політичний психолог:
Трамп точно Козир?
Путін відмовив Трампу І Трамп завис: влаштувати емоційне рознесення Путіну він не може, як Зеленському. За логікою, треба бити козирями, але тоді навряд чи справа дійде до Угоди.
Адже трамп про Угоду, про розумну і вигідну, а Путін про управління світом, він той, хто перебудовує світовий порядок і вже багато чого зробив для цього. А тут Трамп наважився претендувати на цю роль. Одним простим рухом – надбудувавшись над Путіним, над тим, хто розпочав демонтаж світової системи. І тут немає місця Угоді. З Сі ще можна поділити світ, але на трьох… Завдання трьох тіл… А Болівар трьох не винесе.
Трамп і Сі зацікавлені в тому, щоб Путін не схилився на інший бік, а стати союзниками Трамп і Сі не зможуть. Путін має свою нішу. Але й для самого Путіна програш – піти під чиєсь домінування.
Варіанти впливу на Путіна – економічні та військові (дати більше зброї Україні). Економічні це боляче, але це точно не те, що змусить Путіна відмовитися від амбіцій. Економіка в ідеологічній державі СРСР була підпорядкована ідеології, а в Росії – путінським планам величі Росії. На цьому Путіним і створено збирання Росії. У розпочатій війні економіка стає військовою економікою.
З Зеленським простіше було – він залежимий і дуже швидко залежимий. А Путін, Росія, може довго триматися: все для перемоги, все для фронту. А Трамп меркантильно про Угоду, коли йдеться про «місію» Росії, як її бачить Путін.
Путін прорахував, а він завжди добре прораховує слабке місце співрозмовника, те місце, де людина потрапляє у нерішучість. Це ідеали. Для Трамп це Угода. А якщо Трамп включить санкції, то про швидку угоду вже можна забути. А якщо не включити санкції – то тоді лузер, а Путін підтвердить свій статус того, хто керує лідерами та споглядає, як вони з’являються та зникають на його багаторічному тлі.
Путін також добре прорахував Зе та його 5-6 складову команду, як тільки Зеленський заявив про свою цінність принести Світ. І до 22 року, маніпулюючи цінністю Миру, змусив до невигідних передвоєнних дій: аби не було війни. А Трампа він тримає за угоду.
Трамп звичайно може ще потягнути і зробити вигляд, що всі стали ще на 0,75 ярду ближче до карколомної угоди.
Путіну важливо домовитись на рівних. Не в ролі того, кого головний пахан примушує до світу. Тим більше із Зеленським. Це провал.
Чи зможе Козир бути Козирем? А чому ні? І не такі дива трапляються ».
Щось у цьому є, нехай і з застереженнями на деякі подробиці, вдаватися до яких не будемо.
Звертаємо увагу на те пафосне місце у звіті американської сторони, в якому йдеться про те, що ця війна ніколи не повинна була початися, але не йдеться про те, що почала війну Москва і путінський режим.
У свою чергу, у Москви вистачає цинізму і нахабства говорити про необхідність «усунути першопричини» війни, хоча такою першопричиною є реваншистсько-фашизоїдні імперіалістичні устремління Москви, присмачені психопатологією путінської кліки, а також значної частини, навіть не переважної більшості так званого російського народу.
Про переговори Трампа та Путіна у сатиричному ключі
Цікавий і точний, хоча досить очевидний прогноз про результати переговорів було дано телеграм-каналом «Воля» незадовго до розмови Трампа та Путіна в такому собі сатиричному ключі:
« Режим очікування: до чого домовляться Трамп із Путіним
…Давайте спробуємо припустити, до чого домовляться ці двоє. Той випадок, коли припущення та здогадки можна буде швидко зіставити з реальністю — надвечір точно косяком підуть новини про те, хто, кому і що сказав.
Ми впевнені, що розмова не закінчиться укладанням перемир’я негайно. Путін нарікає другові-Дональду на підступних українців, які звичайно ж скористаються місяцем затишшя, щоб набрати ще більше солдатів, накопичити більше дронів і снарядів, якими потім віроломно вб’ють сотні «дітей Донбасу» та інших напівміфічних істот із пантеону російської пропаганди. Путін наполягатиме на опрацюванні гарантій, на жорстких умовах, які Україна має виконати.
Також ми майже впевнені, що Путін подякує Трампу, а Трамп Путіна за виявлене ними обома людинолюбство та готовність пощадити десятки тисяч солдат ЗСУ, наглухо «оточених» у Курській області. Путін напевно скаже, що їм давали шанс, але кривавий нацистський режим заборонив здаватися в російський полон, тому ЗС РФ, прислухавшись до прохання Трампа, як жест доброї волі випустили з «котла» частину українських військових, а решту, причетних до злочинів, знищили високоточною зброєю.
Поговорять і про можливі перспективні спільні проекти РФ та США, яким заважає мілітаристська позиція Зеленського та ЄС, повздыхают про прекрасний світ часів Холодної війни. Путін відведе Трампа зокрема і деталі (може навіть карти часів Рюрика телефоном перекаже), запропонує обговорити розширений склад переговорної групи від РФ, попросить скоригувати склад від США, щоб усі Келлоги в нього більше не потрапляли. Підтвердить готовність обговорювати такі потрібні та важливі мирні ініціативи американського президента, але запропонує «детально опрацювати це питання».
У Путіна у цій розмові кілька завдань. Потішити самолюбство Трампа, почухати йому чуб і поцілувати в животик, щоб Дональд відчув себе могутнім світовим лідером, у чиї ідеї вірить інший могутній світовий лідер. Переконати Трампа в тому, що Україні та Європі не можна довіряти, що РФ усім двоголовим орлом за мир, але Київ, Лондон і Париж готують провокації. Чи чув друг-Дональд про відправлення європейських миротворців до України? Це неприпустимо, це ескалація, Росія цього не погодиться. Урезоньте там цих європейців, якими крутить, як хоче інтриган Зеленський. Поки ви урезонюватимете, ми, із властивою російській владі звіриною серйозністю, підготуємо «пакет документів та заходів», дорожню карту та докладний план досягнення міцного світу. Але обговорюватимемо все це тільки зі США як з рівним партнером.
З путінської точки зору, після розмови Трамп має бути впевненим у тому, що він на порозі укладання вдалої угоди, у нього мають бути нові факти, які можна пред’явити як велику перемогу американцям. І ще Трамп повинен знову почати злитися на Зеленського, що заважає світу, і на Стармера з Макроном з їхньою агресивною риторикою.
З такими вступними переговорами можуть тривати місяці, Трамп при цьому отримає можливість звалювати затягування часу та провали на Україну та ЄС, а Путін спокійно продовжить вести війну і, якщо пощастить, остаточно розсмоктує США з Європою.
Він, до речі, виступав тут перед російськими бізнесменами і закликав їх не сприймати санкції проти РФ тимчасовим заходом. Відмінне підтвердження тези, що Путін не хоче закінчення війни і не вірить у висновок «вдалої оборудки». Щоправда, логіка, як і інсайди, в таких ситуаціях часто не працюють. Два самозакохані президенти можуть несподівано домовитися до чого завгодно.
За кілька годин стане більш-менш ясно, що з цього збудеться, а що ні… Прогнози – справа невдячна, але цікава ».
Через кілька годин після цієї посади, вже після переговорів та публікації звітів про них, з’являється наступна публікація , витримана також у сатиричному ключі:
« Довбакалися до хокею: підсумки довгої розмови Трампа та Путіна
Світликі вершителі доль поклали трубки, а прес-служби Кремля та Білого дому вже поділилися результатами розмови. Які майже повністю збіглися зі зробленими вище припущеннями.
Місцями збіглися на 100%, наприклад ось тут (цитуємо за прес-релізом Кремля: «Путін заявив Трампу про необхідність зупинити мобілізацію України та переозброєння ЗСУ у разі перемир’я. Російський лідер також наголосив на недоговороспроможності Києва та звернув увагу на варварські злочини українських бойовиків у Курській області».
Путін, як і передбачалося, виставив умовою перемир’я припинення мобілізації в Україні, припинення західних постачань озброєнь та передачі будь-яких розвідданих. Як і очікувалося, подякував Трампу за людинолюбство, намалював чарівні перспективи співпраці РФ та США.
Головне — дав Трампу чергову свистелку, яку Дональд зможе висунути своїм виборцям як великий успіх — 30-денне припинення ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Зрозуміло, що Україна на цей період має припинити геноцид російських НПЗ та інших корисних будівель на території РФ. Запропонував це сам Трамп, а Путін лише негайно погодився, нібито навіть наказав військовим.
Це поступка, яка нічого не означає, яка ніяк не вплине на перебіг бойових дій, натомість Трамп зможе підтримати свою репутацію «майстра переговорів». Ще два подарунки для Дональда — давно запланований обмін військовополоненими (175 на 175), який Трамп напевно видасть за своє досягнення, і «жест доброї волі» — звільнення та передача Україні 23 тяжко поранених військовослужбовців ЗСУ, які потрапили в полон. Це, напевно, буде подано на каналі Fox як порятунок, організований сильним американським президентом.
Абсолютно підтверджується прогноз про затягування переговорів російською стороною за рахунок бюрократизації всіх процесів. «Ретельне опрацювання», «додаткове опрацювання», «підтвердили намір продовжити зусилля», «підтвердили намір створити американську та російську експертну групу для опрацювання питань» — цими типово російськими чиновницькими формулюваннями рясніє весь переказ розмови, опублікований на сайті Кремля. На, говорячи мовою Путіна та російської держслужби, «здійснення поглиблення нарощування опрацювання покращення розвитку процесів взаємодії» сторони можуть сміливо витратити хоч рік, хоч десять років. А щоб Трамп не засумував, йому підкидатимуть свіжі «успіхи» — міняти полонених, яких і без Трампа готували до обміну, припиняти удари по українській енергетиці, коли не буде потрібної кількості ракет, і так само.
Крім 30-денного припинення ударів (треба ще подивитися, чи припиняться вони насправді, чи ЗС РФ їх продовжать, але стверджуватимуть, що б’ють не по інфраструктурі, а по військових цілях) Трампу дали ще одну «велику перемогу» — хокейний матч між американськими та російськими гравцями, що виступають у холах. Весь світ вважає Путіна недоговороспроможним, а РФ загрозою, а ми раз і граємо з ними в хокей, бо тільки наш Трамп вміє домовитися з ким завгодно.
Тим, хто чекав на реальне перемир’я — не чекайте, його не буде. На путінських умовах воно не потрібне Україні, на українських та європейських — Путіну. Тим, хто вірив у геній Трампа і в те, що у нього є хитрий багатоступінчастий план, настав час задуматися, чи здатний Дональд на якісь плани в принципі, якщо Путін легко водить його за ніс… ».
Підсумовуючи, відзначимо, що, насправді, смішного у всьому цьому мало, про що і було сказано вище.
Тепер, коли м’яч або, якщо завгодно, хокейна шайба знову перекинута на поле США, дуже багато залежатиме від реакції Трампа та його команди на відверте знущання Путіна, і залишається тільки сподіватися, що Трамп і компанія вистачила розуму зрозуміти, що це саме знущання.
Є версія, що Трамп тільки для вигляду відбувся бадьорим постом у соцмережі, а насправді він нібито сильно розлючений, навіть розлютований розмовою з «обличчям, схожим на Путіна», але це неточно.
Але якщо Трамп справді задоволений розмовою, то це дуже погано не лише для України та Європи, а й для Штатів.
