«Американські гірки» у нижній Палаті представників Конгресу США (Хаузе) різко додають мінорних нот до трагічної ситуації в Україні. Мало того, що республіканська більшість Хауза «упирається рогом», щоб не виділити Україні допомогу для боротьби з путінською агресією, то робота нижньої палати взагалі паралізована на невизначений період, і нічого хорошого це Україні поки не обіцяє, бо жодні серйозні рішення без Конгресу в Штати прийняті бути не можуть, незважаючи на начебто президентську модель республіки.
Адміністрація Байдена шукає можливості продовження підтримки України як в обхід Конгресу, так і шляхом продавлювання в Конгресі бюджетного фінансування, але конкретного рішення поки що не видно. Тим більше криваві події в Ізраїлі останніми днями відсувають війну в Україні на другий план.
Втім, поряд із внутрішніми американськими проблемами, українське питання стає одним із найважливіших у світлі майбутніх президентських виборів і в політичному порядку США взагалі.
Для довідки . Поки ситуація з подальшою підтримкою України є вкрай невизначеною, видання The Washington Post проаналізувало суми підтримки, які Київ за час війни отримав від Вашингтона, у публікації « A look at the mount of US spending powering Ukraine’s defense » або « Оцінка суми видатків США на оборону України »:
– загальний обсяг підтримки – 66,2 млрд доларів;
– 43 млрд – це безпосередньо військова підтримка;
– у свою чергу, 43 млрд військової підтримки діляться на три основні групи: озброєння (23,5 млрд доларів), допомога у забезпеченні безпеки – навчання, консультування, логістика, обладнання (18 млрд), а також 1,5 млрд на гранти та позички на придбання озброєнь та обладнання;
– Економічна підтримка склала 20,5 млрд доларів;
– гуманітарна підтримка (для ВПО, біженців, інших уразливих груп населення) – 2,6 млрд доларів ».
Повертаючись подіям у Конгресі, нагадаємо, що робота нинішнього складу Палати представників у січні 2023 року почалася з паралічу, який насилу був абияк подоланий, про що докладно йшлося у публікації « Україна може постраждати: трампісти паралізують роботу палати представників США ». Причому причиною паралічу були протиріччя всередині республіканців, що отримали більшість у хаузі, частина яких відноситься до так званих трампістів, а частина є різкими противниками Трампа. Зокрема, вони довго не могли обрати спікера, нарешті лише з 15 разу (!) обрали Кевіна Маккарті, якого зараз відправили у відставку.
Виявилося, що «нарив» у січні лише трохи залікували, і він знову прорвав на ухваленні бюджету та на українському питанні.
Зараз усе почалося з того, що тепер уже колишній спікер Хауза республіканець Кевін Маккарті в суботу, 30 вересня зумів домовитися про ухвалення тимчасового бюджету на 45 днів, ніж відвів загрозу «шатдауну» для держави та адміністрації демократа Джо Байдена. Тим самим Маккарті розлютив найбільш радикальних однопартійців-прихильників Трампа. Один із них, представник Флориди та один із найзатятіших трампістів Метт Гетц (Matthew Louis Gaetz) вже в понеділок вніс проект рішення про відставку спікера, очевидно, керуючись споконвічно слов’янським принципом «згоріла хата – нехай горить сарай». Щоправда, деякі коментатори в Америці стверджують, що він нібито керувався установкою Трампа про те, що краще «шатдаун» і параліч держорганів, ніж компроміс із демократами та Байденом, на який пішов Маккарті.
Відправлення у відставку спікера Палати представників відбулося вперше в історії США. Попередня спроба була 1910 року, але була безуспішною.
За відставку Кевіна Маккарті в підсумку проголосували 216 конгресменів, у тому числі всього вісім республіканців із затятих трампістів, а проти неї — 210. Тобто фактично спікера відправили у відставку «свої» з республіканської партії, бо якби «свої» голосів не дали , то демократів їх не вистачило б.
Про мотиви, якими керувалися демократи та республіканці-трампісти, відправляючи у відставку спікера, а також про наслідки цього в соцмережах пише оглядач російськомовного Davidzon Radio (США) Олександр Флінт:
«… Процедуру затіяли саме республіканці. Зсередини партії підставили свого ж.
Основна причина того, чому республіканці так вирішили робити, це нібито приховані домовленості щодо України МакКарті з Байденом, а також ухвалення тимчасового бюджету з демократами до листопада 2023 року.
Нічого окрім відвертої шкоди самим собі республіканці цим голосуванням та безпрецедентним зваленням спікера Конгресу у всій історії США не досягли. Партія ослабла та розрізнена.
Зараз розпочнеться новий виток скандалів та виборів спікера. Причому Україна та її фінансування тепер висить над кожним потенційним спікером як дамоклів меч. Хто зважиться на розмови про Україну сьогодні – абсолютно неясно.
Або новий спікер просто не дасть провести бюджет із фінансуванням України і таким чином уникне проблем зі своєю партією та найрадикальнішими в ній. Особливо враховуючи, що навіть 8 осіб можуть його втопити в партії з такою слабкою більшістю в Палаті представників.
Нового спікера поки немає і його роль буде виконуватися тимчасовою людиною.
Настрої суспільства та Українська війна стають головною точкою спотикання у Конгресі, виборах 2024 року та стратегії на майбутнє. Якщо американські виборці продовжать заперечувати проти військової допомоги у дедалі більшому числі, то є абсолютно реальний шанс, що вона цілком заглухне через порожній гаманець.
Коли точно вичерпається залишок грошей на Україну, що видали у січні 2023 року, не зрозуміло. Але там лишилося близько 5-6 мільярдів… близько 2 місяців, не більше.
На місці української влади я б негайно розпочав розмови про гроші в Європі як запасний варіант ».
Відповідаючи питанням, навіщо демократам було скидати договороспроможного Маккарті, отримавши паралізований Хауз, А. Флінт висловив таку думку:
« Демократам вигідна будь-яка розбрат серед республіканців. І навіть якщо Трамп виграє президентські вибори, він може повністю втратити весь Конгрес. Тоді він – президент-імпотент, демократи не дадуть йому й півки ні на що, якщо він із ними працювати не захоче. І чисто по Сунь-Цзи – втопити свого супротивника, коли він слабкий, завжди вигідніше, ніж чекати, поки він стане сильнішим. МакКарті був фундаментально слабкий весь рік. Партія через це і з інших причин кульгала на обидві ноги. Вони мають мінімальну більшість у нижній палаті. А тепер вони посварилися в г… на повну. Демократам є що святкувати, тим більше із подачі самих республіканців ».
Отже, зараз нижня Палата представників Конгресу недієздатна з вини республіканців.
Хаос у лавах республіканців у Конгресі викликає занепокоєння у президента Джо Байдена, оскільки він намагається, зокрема, забезпечити нове фінансування для України, про що пише , зокрема, CNN.
” Мене це турбує, але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявили, що підтримують фінансування України “, – сказав Байден наступного дня після відставки Маккарті.
Коментар Байдена прозвучав на тлі пошуку республіканцями нового спікера Палати представників, оскільки провідні претенденти на цю посаду висловили різні позиції щодо України.
Проукраїнська група, яка оцінює республіканських законодавців з їхньої підтримки України, надала оцінку «B» (друга після «А» найкраща оцінка) члену Палати представників Стіву Скалізу, який голосував за попередні пакети допомоги. Водночас вона надала члену Палати представників Джиму Джордану найнижчу оцінку «F», вказуючи, що він раніше голосував проти фінансування України. Обидва вказані конгресмени вже оголосили, що мають намір балотуватися на посаду спікера.
Байден заявив, що в інтересах американців продовжуватиме підтримувати Україну, і сказав, що виступить з промовою, в якій буде підкреслено цю точку зору.
Оскільки майбутнє ухваленої Конгресом допомоги Україні залишається під питанням, Байден заявив, що можуть бути альтернативні методи підтримки Києва.
” Ми можемо підтримати Україну наступним траншем, який нам потрібен, і є інший спосіб, за допомогою якого ми зможемо профінансувати фінансування “, – сказав Байден, але не став розкривати подробиці.
Ситуацію чи то загострює, чи робить гротескною та обставина, що Трамп нібито цілком серйозно має намір запропонувати себе на роль спікера Палати представників Конгресу, і де-юре такий поворот нібито є цілком законним.
Дональд Трамп може найближчим часом приїхати до Капітолію і запропонувати себе як новий спікера Палати представників Конгресу, стверджує видання Politico з посиланням на анонімне джерело в Республіканській партії у публікації « Trump Конгрес перед виборами спікера ».
Виявляється, Штати – країна у певному сенсі екзотична, оскільки тут законом не забороняється, щоб посаду спікера нижньої палати обіймав індивід, який не є депутатом, тобто не був обраний до законодавчо-представницького органу влади. Здається, такого у світі більше нема ніде. Як спікер голосуватиме і вдаватиме ті чи інші дії, що належать конгресмену (тобто депутату парламенту), якщо він не отримав на це мандат від виборців у ході парламентських виборів, зрозуміти важко…
Словом, та ще екзотика в американському стилі під розмови про святість та «непокібливість» демократичних засад Америки!
Як і будь-які популісти, трампісти спекулюють на настроях американського масового обивателя, користуючись недалекістю останнього. І треба віддати належне, вони знаходять відгук у широких американських народних масах, оскільки серед американців обох основних політичних партій падає підтримка поставок зброї Україні, як наслідок результатів недавнього опитування Reuters/Ipsos.
«Опитування… показало, що лише 41% респондентів згодні із твердженням про те, що Вашингтон «має надати Україні зброю», порівняно з 35%, які не погодилися, а решта не впевнена. Підтримка поставок зброї зі США знизилася порівняно з травнем, коли опитування Reuters/Ipsos показало, що 46% американців підтримують відправку зброї, тоді як 29% були проти, а решта не впевнена», – йдеться у публікації Reuters під назвою « US public support declines for arming Ukraine, Reuters/Ipsos poll shows » або « Громадська підтримка США озброєння України знижується, показує опитування Reuters/Ipsos ».
Аргументи трампістів проти надання допомоги Україні – це корупція в Україні та роздування державних витрат.
Щодо корупції, то тут таке собі лицемірство. Коли Штатам вигідно і є бажання, вони цілком співпрацюють із країнами, до яких у сенсі корупції Україні дуже далеко. Сауди, Афганістан, Іран, ціла низка латиноамериканських режимів минулого є найяскравішими прикладами. При цьому корупцію в Україні, звісно, виправдовувати не будемо.
Якщо говорити про роздуті держвитрати, то й тут усе досить притягнуто за вуха. Досить згадати 8 трильйонів, які за часів спочатку Трампа, а потім Байдена просто роздали під час нещодавнього відомого масового божевілля на медичну тему, причому левову частку цих «кульових» і надрукованих грошей отримали дармоїди, які не працюють і такого бажання не мають, а в Америці таких більш ніж достатньо.
Крім того, конгресмени-республіканці спекулюють на необхідності боротьби з роздутими державними видатками, що постійно зростають, що породжує інфляцію через емісію зайвих грошей і державний борг перед іншими країнами, що загрожує нацбезпеці. Зараз ці проблеми актуальні через зазначену вище мегаемісію, до чого Україна не має жодного відношення, та й вливання в Україну, за великим рахунком, це копійки порівняно з емісією 2020-2021 років.
Проте консерватори, якими є республіканці за своєю суттю незалежно від ставлення до Трампу, традиційно вимагають скоротити держвитрати на бюрократію, соціальну допомогу та закордонну допомогу. Очевидно, що допомогу Україні можна зарахувати до останньої категорії, але це не зовсім так, про що далі.
У Штатах не зрозуміють елементарні речі. Розмови про те, що Путін не загрожує країнам НАТО і навіть Америці – це все порожні обивательські балачки, а до чого призводить міщанське розслаблення – добре показали події в Ізраїлі, і тут слід нагадати, що Москва – це не Газа, навіть якщо в останньої за спиною маячить Тегеран. Тим більше, якщо йдеться про союз Москви, Пекіна і Тегерана. Поразка ж Москви в Україні та активна участь у цьому Заходу однозначно зменшить войовничість у Китаю, якого у Вашингтоні так побоюються.
Одна з головних помилок адміністрації Байдена, на думку автора цих рядків, полягає у провалі інформаційно-пропагандистської політики, незважаючи на постійні вербальні загрози з Москви на адресу НАТО та Штатів. Не було однозначно поставлене питання, що допомога Україні – це не «закордонна допомога», а національна безпека самої Америки.
Це могло б вибити з рук республіканців найважливіший козир, бо військові витрати та витрати на безпеку за попередників-республіканців у Білому Домі зазвичай нарощувалися, і це навіть віталося. Досить згадати Рейгана, обох Бушів, та й Трамп гасав із «стіною на мексиканському кордоні».
Щодо власне фінансово-економічної сторони питання, то кошти, які йдуть на допомогу Україні та на військові потреби, на споживчий ринок прямо не потрапляють, тобто додаткову інфляцію не викликають. Більше того, у сфері ВПК створюватимуться нові робочі місця, причому це реальний сектор, а це священна корова для консерваторів, власне, для всіх у США.
Нарешті, якщо це і призведе до деякого зростання зовнішнього боргу, то він у Америки і так має космічні розміри, і «пара-трійка» зайвих відсотків «рояля не зіграють», але утримання стабільності у світі дорогого варте, особливо, якщо це поки що “світ долара” і взагалі Pax Americana.
Коли через океан стала надходити тривожна інформація про те, що з подальшою підтримкою виникли наростаючі проблеми, вітчизняні чиновники почали заспокоювати, що Україні допомоги не втратить. Щоправда, були застереження, що це стосується лише виділених раніше коштів, а не нових пакетів допомоги.
«У нас зараз є для використання мінімум додаткових 1,6 млрд дол. на оборонну допомогу (PDA) + 1,23 млрд доларів прямої бюджетної допомоги (це вересневий транш, щойно перерахований на рахунки Світового банку), плюс значні суми на енергетичні та інші програми», – заявила посол України у США Оксана Маркарова.
Зазвучали й тривожніші заяви. Зокрема, голова парламентської ТСК з питань моніторингу отримання та використання західного озброєння Олександра Устинова повідомила, що якщо у США не проголосують за додаткове виділення коштів для України, то зброя у ЗСУ закінчиться за місяць-півтора.
« П’ять мільярдів – це виключно щоб забрати те, що вже є у стоках на території США, та поставити в Україну. Але за ці гроші неможливо купити щось у наших зарубіжних партнерів і надіслати нам », – сказала Устинова, за словами якої Україна щомісяця витрачає на зброю 3 млрд доларів.
Втім, ситуація у Раді, як і водиться, викликає питання на тему адекватності публіки, яка там тусується.
З одного боку, надходить повідомлення, що на засіданні бюджетного комітету Ради розглядається доповідь міністра фінансів України щодо ризиків недоотримання Україною фінансової підтримки США у 2023 та 2024 роках та вжиття заходів щодо забезпечення збалансованості показників бюджету. Але, з іншого боку, країна спостерігає відверто малахольне шоу у вигляді багатогодинного «розгляду» у порожній залі сотень поправок до проекту бюджету, який у світлі подій в Америці абсолютно неадекватний, оскільки близько половини видаткової частини передбачалося забезпечити за рахунок надходжень від закордонних союзників.
Склалося враження, що інтересанти без найменшого завзяття совісті прагнули застовпити потрібні їм шматки з «бюджетного корита», і виглядало це відверто цинічно та аморально.
Водночас тривожні публікації з’явилися в американських медіа. Зокрема видання The Wall Street Journal у публікації US Funding Cutoff Threatens Ukraine’s Economic Stability або Припинення фінансування США загрожує економічній стабільності України з посиланням на джерела попереджає, що в Україні вже в листопаді можуть початися проблеми з виплатою зарплат чиновникам і бюджетникам. якщо США не ухвалять новий пакет фінансової допомоги.
За словами видання, держсекретар Блінкен попереджав лідера сенатської меншини Мітча Макконнелла напередодні голосування, що Україна зіткнеться із «серйозним економічним та політичним шоком» у розпал контрнаступу, якщо Конгрес припинить допомогу Києву.
The Wall Street Journal зазначає, що США та інші країни-донори фактично виплачують зарплати 150 тисячам українських державних службовців та понад півмільйону вчителів, професорів та шкільних працівників, а також фінансують українські державні витрати – від охорони здоров’я до житлових субсидій. Щоправда, український Мінфін очікував на потенційні затримки з фінансуванням, і у нього є ресурси для покриття потреб бюджету на жовтень. Але вже після листопада уряду може знадобитися скорочувати витрати, у тому числі із зарплат, або брати нові кредити.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) може відправити у жовтні 1,15 млрд доларів через програму Світового банку, але за умови, що Україна доведе, що вона «належно витратила попередній переказ», каже джерело видання. Майбутні виплати не зрозумілі.
Не названий український чиновник припускає, що після жовтня будуть використовуватися гроші, відкладені на пізніший термін, щоб пережити листопад та грудень, але без нового фінансування «картина стане ще похмурішою у 2024 році».
Інші джерела припускають, що тепер Євросоюз та інші великі економіки, як Японія, можуть активізувати свою допомогу Україні. А також Києву доведеться повернутися до практики друку грошей, що призведе до зростання інфляції.
” Проте, американська фінансова та військова допомога, з якою ЄС не може зрівнятися, розглядається як барометр здатності Заходу продовжувати підтримувати війну “, – пише WSJ.
Найяскравішим підтвердженням останнього затвердження американського видання стала відверто вичікувальна позиція щодо допомоги Україні, яку почали займати в Європі після проблем, що виникли з продовженням допомоги Америкою. Хоча на словах у Європі, як і раніше, заявляють про готовність підтримувати Київ «стільки, скільки потрібно».
Наприклад, під час наради міністрів закордонних справ країн ЄС у Києві на початку минулого тижня стало відомо, що країнам Євросоюзу не вдалося домовитися про виділення Україні військової допомоги у 5 млрд євро на наступний рік, хоча про це з пафосом мали намір повідомити саме під час наради у м. Києві. Причому справа тут не тільки в найзначнішій сумі, але також у тому, що, схоже, в ЄС вирішили тягнути час з новими пакетами військової допомоги Україні доти, доки в США не визначаться з тим, скільки виділять самі.
Адміністрація Байдена чудово розуміє настрої європейців, які не хочуть залишитися єдиними (або навіть найбільшими) фінансовими та збройовими донорами Києва, а тому всіляко прагне запевнити їх у тому, що Сполучені Штати мають намір продовжувати надання військової допомоги Україні. Як повідомив Білий дім, Байден «провів телефонну нараду із союзниками та партнерами, щоб скоординувати постійну підтримку України». Очевидно, Байден переконував європейців не гальмувати виділення нових пакетів військової допомоги Києву на той час, поки в самих Штатах триває «бюджетна епопея» та торги з республіканцями.
Але схоже, Байден європейців не надто переконав, що можуть свідчити сливи в медіа, які стали регулярно з’являтися в останні дні. То незмінно анонімні, але все одно високопоставлені британські та європейські чиновники заявляють, що у Сполученого Королівства вже закінчилася зброя, яку вона могла б поставити Україні, а у країн ЄС її запаси закінчуються. То в черговий раз приймаються жувати мантру, що набила оскому, про те, що «у союзників Києва накопичилася велика втома від війни і загрозлива відсутність інтересу до подій в Україні» через вкрай скромні успіхи літнього наступу ЗСУ. Не додає оптимізму і ускладнення відносин із Польщею, про що докладно йшлося у публікації « Зерно українсько-польського розбрату впало на ґрунт старих та нових протиріч ».
У результаті на Заході може запуститися процес неухильного та суттєвого зниження підтримки України. Що з цим робити, вітчизняна влада явно не знає.
Втім, через океан періодично доноситься заспокійлива інформація.
Зокрема, Reuters у публікації Biden team weighs using State Dept. grants to fund weapons for Ukraine » або « Команда Байдена розглядає можливість використання грантів Держдепартаменту для фінансування озброєнь для України » з посиланням, як і водиться на анонімне, але дуже обізнане джерело повідомляє, що США шукають альтернативні варіанти фінансування допомоги Україні, і одним з механізмів , який, можливо, доведеться задіяти через проблеми у Конгресі, є Програма військових продажів (FMS).
Ця програма Держдепартаменту США надає гранти або позики для допомоги країнам-партнерам у придбанні зброї та військового обладнання з офіційного схвалення президента країни, якщо він вважає, що це зміцнить безпеку США та сприятиме миру в усьому світі.
Тут особливо вражає формулювання про «світ у всьому світі».
Для довідки . Програма військових продажів США (The Foreign Military Sales, FMS) — форма допомоги у сфері безпеки, що здійснюється згідно із Законом про контроль за експортом зброї (The Arms Export Control Act) і є фундаментальним інструментом зовнішньої політики США. Відповідно до статті 3 Закону, США можуть продавати оборонні вироби та послуги зарубіжним країнам та міжнародним організаціям з офіційного схвалення президента, який вважає, що це зміцнить безпеку США та сприятиме миру в усьому світі. Надання допомоги відбувається на основі міжурядової угоди уряду США та іноземного уряду, що називається листом про пропозицію та прийняття (Letter of Offer and Acceptance). Країни-реципієнти визначає держсекретар США, нагляд за реалізацією програми веде міністр оборони. Програма фінансується за рахунок уряду США або країн, які беруть участь у ній. Координатором допомоги є Агентство співробітництва в галузі оборонної безпеки Міністерства оборони США.
Крім того, 4 жовтня Байден натякнув на можливість фінансування підтримки України з використанням грантової програми Держдепу, але вдаватися до подробиць Байден не став.
Як зазначає видання Politico, як і водиться, з посиланням на анонімного чиновника, у публікації « Bіden team weighs using State Department grants for fund weapons for Ukraine » або « Команда Байдена розглядає можливість використання грантів Держдепартаменту для фінансування озброєння для України », ці слова Байдена стосуються «існуючих повноважень фінансування», які раніше були надані адміністрації Конгресом і дозволяють надавати Україні додаткову підтримку «трохи довше, якщо Конгрес не діятиме».
Тобто, наскільки можна зрозуміти, йдеться про певний час.
Також у США розглядають використання іноземного військового фінансування. Йдеться про програму, яка надає гранти або позики для допомоги країнам-партнерам у придбанні озброєння та оборонного обладнання. Її проводить Державний департамент США. Але в цьому випадку Конгрес все одно має схвалити додаткове фінансування для допомоги Україні.
Існує ще один варіант: адміністрація Байдена може звернутися до Конгресу із проханням перенаправити фінансування з бюджету Пентагону на підтримку України. Але й тут усе впирається в Конгрес, оскільки потрібний його дозвіл.
Водночас представник Пентагону, бригадний генерал Патрік Райдер наголосив, що рішення про те, який шлях обере департамент, ще немає.
«Переспрямованість – це завжди варіант для термінових потреб. На даний момент, наскільки мені відомо, не було ухвалено рішення про використання перенаправлення як способу підтримки безпеки України. Ми, як і раніше, прагнемо працювати з Конгресом над додатковим документом щодо України та отримати повний бюджет», – сказав американський генерал.
Зрештою, остання інформація на момент закінчення цього тесту.
Як повідомило британське видання The Daily Telegraph ” Bіden considering huge ‘one and done’ Ukraine aid package ” або ” Байден розглядає величезний пакет допомоги Україні за принципом “один і готове “, Байден збирається запросити у Конгресу найбільший пакет військової та гуманітарної допомоги Україні, якого має вистачити до 2025 року.
За даними видання, обсяг цього пакета допомоги може сягнути 100 млрд доларів.
Незрозуміло, чому про це першим повідомило британське видання, але якщо інформація відповідає дійсності, то питання знову впирається у Конгрес, у якому робота Палати представників заблокована, а настрої республіканської більшості часто не користуються Україною.
Словом, питання зависло у тривожному очікуванні…