Одне з найважливіших направлень інтеграції України до європейського простору – це еволюція сучасного бізнесу згідно зі стандартами Євросоюзу.
Таке співробітництво вигідно для обох сторін, саме тому Європа готова платити українським підприємцям за «роботу над собою», яка відкриє для них західні ринки. Зокрема, допомога передбачена в рамках так званого «Плану Маршалла для України» – 50 мільярдів євро протягом 10 років. Одна з цілей «Плану» – утворення ефективної системи адміністрування галузі фінансів і бізнесу. Це надасть потужний поштовх малим і середнім українським підприємством, поліпшить бізнес-клімат і підтягне українське підприємництво до європейського рівня.
А що ж означає для українських підприємств ініціатива європарламентарів «підтягнути саму середу місцевого підприємництва до європейського рівня»?
Традиційно Європа має сильну промисловість, і сьогодні на частку країн Євросоюзу припадає близько чверті світового промислового виробництва. Головною метою галузевої політики ЄС є підвищення конкурентоспроможності, а головним інструментом – утворення таких умов для бізнесу, при яких дотримуються основні ринкові свободи і умови чесної конкуренції.
Йдеться про так звану концепцію «сталого розвитку» – це гармонійний розвиток у трьох напрямках: економіці, соціальної сфері та екології. Це не інструмент пропаганди, але набір цілком зрозумілих бізнес-принципів. Вони відіграють далеко не останню роль в діалозі між бізнесом та європейськими фінансистами. Зокрема, бізнес на заході не зможе отримати кредит, якщо в розробленому бізнес-плані підприємство не враховує екологічні чинники нарівні з економічними та соціальними, не приймає їх до уваги при прийнятті рішень, або не має системи збору та обробки екологічної інформації. Йдеться і про потоковий моніторинг навколишнього середовища, і про екологічну сертифікацію, і про проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, і про механізм фінансування екологічних заходів.
Єдина екологічна політика Євросоюзу базується на наступних принципах:
– сталий розвиток, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальної та екологічної складових;
– пріоритет функцій біосфери по відношенню до прямого використання її ресурсів;
– запобігання негативних екологічних наслідків в результаті господарської діяльності, облік віддалених екологічних наслідків;
– відмова від проектів, пов’язаних із впливом на природні системи, якщо їх наслідки є непередбачуваними для навколишнього середовища;
– природокористування на платній основі та відшкодування населенню і навколишньому середовищу шкоди, що завдається в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.
Малі та середні підприємства в Україні активно фінансуються Європою через численні програми кредитування. Пріоритетними в тому числі є «екологічні» проекти – енергоефективність та відновлювальні джерела енергії, захист навколишнього середовища, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них тощо.
У березні 2017 року Європейський Банк Реконструкції і Розвитку (ЄБРР) оголосив про готовність профінансувати близько 50 проектів, які можуть подавати як заводи і фабрики, які мають намір знизити власне енергоспоживання, так і компанії, які займаються розробкою кліматично дружніх технологічних рішень. Вже відомо, що підприємства і консультаційні фірми із Києва, Дніпра і Львова отримають ваучери на загальну суму 160 тисяч євро – на інновації в сферах упровадження нових будівельних матеріалів, застосування сучасних білінгових систем, енергозберігаючих технологій та заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів. Серед компаній, які отримали підтримку ЄБРР – «Ecoisme», «Електрокарс», «Інженерні інновації», «Інститут екології та енергозбереження», «ВТС-Комплект», «Укрцентр-Груп» та інші.
Серйозно до концепції сталого розвитку відносяться, в першу чергу, ті українські компанії, які отримали іноземні інвестиції. Так в 2003 році, ставши власником Побузького феронікелевого комбінату (ПФК – єдине на теренах Східної Європи підприємство, що виробляє в промисловому масштабі феронікель із бідних окислених руд, що містять нікель, – прим.ред.), Міжнародна інвестиційна група Solway, – окрім вкладень у відновлення і модернізацію підприємства, – подбала про екологічні та природоохоронні заходи.
Майже одразу неминучий обсяг шкідливих викидів знизився на третину – на підприємстві встановили систему газоочищення вартістю близько 300 тисяч доларів і почали застосовувати систему брикетування і повернення в технологічний процес пилу, зібраного електричними фільтрами.
Також, в рамках модернізації комбінату, промислові печі перевели з природного газу на пиловугільне паливо, що дозволило знизити споживання газу більш ніж в п’ять разів – з 85 до 16 мільйонів кубометрів. Українська металургія залишається енерговитратною галуззю, отже подібні енергоефективні рішення позитивно позначаться не тільки на окремому підприємстві, а й на економіці країни в цілому.
Комбінат і далі впроваджує «зелені» технології. Незабаром підприємство розпочне реконструкцію третього ступеня на газоочисному устаткуванні трубчастих печей, які обертаються, що знизить викиди забруднюючих речовин в атмосферу до рівня світових стандартів. Проект уже пройшов екологічну експертизу; на IV квартал 2017 року заплановано придбання обладнання на суму близько 16 мільйонів гривень, а проводити реконструкцію будуть в 2018-2019 роках.
«На відміну від великих промислових і металургійних центрів України, в нашому селищі можна дихати на повні груди. Ми завжди готові до будь-якої об’єктивної перевірки, і навіть у складні часи наші екологічні програми не зазнали змін», – говорить генеральний директор «Побузького феронікелевого комбінату» Олег Беспалов.
Проблему стічних вод на ПФК вирішили шляхом модернізації систем оборотного водопостачання – тепер тут діє замкнутий цикл водопостачання, що виключає викиди в природні водойми. Також була впроваджена безстічна система з використанням господарсько-побутових і промислових зливових стічних вод. Ще в 2011 році на комбінаті почали реконструкцію очисних споруд.
Керівництво комбінату декларує постійне поліпшення системи екологічного управління. У 2015 році комбінат отримав міжнародні сертифікати відповідності ISO 14001:2004 та OHSAS 18000.
Крім цього, в Побужжі силами підприємства рекультивують порушені в ході переробки руди території. Шлаки, отримані в результаті виробництва, використовують для засипки старих кар’єрів з метою відновлення рельєфу під родючий грунт та поліпшення екологічного стану регіону. Відходи використовують у виробництві по максимуму. Наприклад, у 2017 році з шлаків феронікелевого виробництва почали виробляти щебінь для будівництва доріг. В цілому, на модернізацію виробництва в 2018 році комбінат планує освоїти близько 110 мільйонів гривень. Нові технології знижують і собівартість продукції – з наступного року тонна феронікелю буде дешевше на 50 доларів.
«Ми часто приходимо у депресивні регіони, стаємо містоутворюючим підприємством і, звичайно, відповідаємо за підвищення якості життя людей у цьому регіоні. Ми працюємо над цим кожен день, адже подібні дії – це невід’ємна частина довгострокового бізнесу в нашій галузі, а позитивні зміни – це джерело нашої мотивації для подальшого розвитку», – каже Дан Бронштейн, голова ради директорів Solway Investment Group.
Бізнес, що прагне до довгого і успішного життя, так чи інакше стає прихильником стратегії «сталого розвитку». Втім, в Україні одною з основних перешкод для зростання іноземних інвестицій залишається проблема з захистом власників. Незважаючи на сприяння влади, приватні інвестори нерідко стикаються з низкою труднощів, з якими необхідно працювати на законодавчому рівні. Вирішення цих питань не тільки приверне в країну нових інвесторів, а й сприятиме розширенню вже існуючих інвестиційних програм.