Верховна Рада (ВР) закликала Конгрес США укласти угоду з Україною про надання їй статусу основного союзника поза НАТО. Така умова дала б змогу Києву вплинути на припинення російської агресії, а також на запобігання розпалювання війни в Європі загалом. Водночас сподіватися на швидку відповідь Вашингтона щодо цього поки що не доводиться.
Таку ідею дехто з політиків озвучує вже не перший рік. Однак тільки напередодні питання винесли на голосування до парламенту. За відповідну постанову №6111 проголосували 232 депутати. У документі значаться підписи керівників трьох фракцій – Блоку Петра Порошенка (БПП), Народного фронту (НФ) та Радикальної партії.
Підписанти висловлюють керівництву США щиру подяку за підтримку й наголошують, що Україна прагнутиме розвивати співпрацю аж до укладення прямої військової угоди. Такий союз також відповідатиме Будапештському меморандуму.
«Сьогодні ми звертаємося до наших партнерів із США та дякуємо їм за низку тих законів, що були зареєстровані ще починаючи з 2014 р., після того, як Росія напала на Україну, захопила Крим й окупувала Донбас, для того щоб нова адміністрація реалізувала ці закони щодо надання Україні летальної зброї, фінансової підтримки. Також ми очікуємо, щоб Україна, нарешті, отримала статус основного союзника США поза НАТО. Це відповідатиме духу і букві зобов’язань США в рамках Будапештського меморандуму», – заявила представник комітету Ради в закордонних справах Світлана Заліщук.
Водночас у фракції «Самопоміч» вважають, що документу бракує конкретики. «Де парламентський контроль над сектором безпеки та оборони? Де ті закони, які ми маємо ухвалити? Це питання до нас. І мені здається, нам треба розділяти ті домашні завдання, які ми маємо робити тут та обговорювати, і те, як ми уявляємо Україну незалежно від своїх політичних партій, від своїх вузьких інтересів, тому що ми представляємо державу, ми представляємо народ України, і це надзвичайно важливо», – заявила депутат Ганна Гопко.
Парламентар наголосила, що зараз формується нова американська адміністрація, і досі багато посад, які визначатимуть політику Вашингтона у зовнішній сфері, що стосується України, Росії, не визначено. «І тому нам треба займати проактивну позицію. Ми маємо виступати з погляду прагматизму наших національних інтересів як суб’єкти», – підсумувала вона.
З нею солідарна заступник голови ВР Оксана Сироїд. «Я думаю, що ті, хто спілкуються, знають, наскільки уряд США зацікавлений поглиблювати цю співпрацю. Але для поглиблення цієї співпраці потрібно дуже багато з нашого боку, чого зроблено не було протягом трьох останніх років. Я думаю, ви знаєте, що уряд США зацікавлений інвестувати в українську оборонну промисловість. Але з нашого боку, де реформа «Укроборонпрому»? Де ліквідація корупційних схем? Нам потрібно змінити принципи та виробництво оборонних, оборонної промисловості та закупівлі у сфері безпеки і оборони. Нам потрібен прозорий оборонний бюджет, нам потрібен цивільний парламентський контроль над сектором безпеки і оборони, без цього не буде іншої допомоги», – резюмувала вона.
Під час обговорення постанови не обійшлося й без словесних перепалок. Так, депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко у своєму виступі не виключив, що статус основного союзника поза НАТО може зашкодити Україні в перспективі набути членства в цій організації. «Давайте професійно обговоримо, чим може загрожувати Україні статус основного партнера за межами НАТО, чи це не закриє натовську перспективу для України. Тому треба не тикати пальчиками, а треба професійно працювати», – заявив депутат.
На це лідер «радикалів» Олег Ляшко нагадав колезі історію з недалекого минулого. «Україна могла стати членом НАТО, якщо б у 2008 р. на Будапештському саміті тодішній прем’єр Юлія Тимошенко не заблокувала отримання Плану дій щодо членства України в НАТО. Україна могла б себе захистити, якби у 2008 р. тодішній прем’єр не заблокувала в цьому парламенті прийняття рішення на підтримку Грузії, яка потерпала від російської агресії. Україна могла б стати сильнішою, якби в той час, коли російські війська вбивали грузинських стариків, дітей, жінок, тодішній прем’єр Юлія Тимошенко не хіхікала б у Москві з Путіним і сміялася б над агресією проти Грузії. Україна могла б стати сильнішою, якби у 2008 р. тодішній прем’єр Юлія Тимошенко не дала дозвіл на вихід із Севастополя російських військових кораблів, які обстрілювали Батумі і Сухумі. І якби ми Путіна зупинили в Грузії, він би не прийшов у Крим… » – заявив депутат.
Сергій Власенко у відповідь дорікнув «радикалу» в непостійності. «Знаєте, один бойовий лідер бойової фракції, який у 2008 р. сидів у фракції «Батьківщина» і мовчки голосував за все, що треба, зараз з трибуни розповідає якісь казки про Тимошенко», – заявив він. А також нагадав, що у 2008 р., коли Юлія Тимошенко була прем’єр-міністром, уряд України, використовуючи власні повноваження, «буквально першого дня ухвалив рішення про надання десятків мільйонів доларів допомоги Грузії для забезпечення відсічі російської агресії».
Проте словесна перепалка двох депутатів на результат голосування не вплинула. Документ підтримали дві фракції коаліції – БПП, НФ, Радикальна партія, а також фракції «Батьківщина» та «Самопоміч».
Однак у кулуарах частина парламентарів зізнаються, хоча постанову й підтримали, на швидкий союз з Вашингтоном не сподіваються. «Навряд чи воно що-небудь дасть конкретне. Ми весь час спілкуємося із США: це робить президент, українська дипломатія. Але, очевидно, не буде зайвим, якщо звернеться і наша ВР. Гірше від цього точно не буде. Цей меморандум не має жодних юридичних зобов’язань для його підписантів, на жаль. Тому сьогодні ми бачимо те, що бачимо», – заявив заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко.
«Це, звичайно, добре, що цю заяву схвалили. Та, на мою думку, шанси на те, що Трамп зараз дасть цей статус, мінімальні, – ми бачимо, що відкладається візит Порошенка до США… Короткострокової перспективи я не бачу, хіба що середньострокову. Але якби ми отримали цей статус, то це був би серйозний прорив», – сказав експерт з міжнародного права Вадим Трюхан в ефірі телеканалу «112 Україна».
За його словами, надання Україні статусу основного союзника поза НАТО – це пряма дорога до союзницьких відносин із США з усіма наслідками та практичними результатами. «Це м’які зобов’язання США захищати всіма способами та засобами ту державу, якій присвоєно статус стратегічного партнера серед держав – не членів НАТО. Це, по суті, статус, який прирівнюється до статусу країни – члена НАТО. Тому для України це дуже серйозний прорив, зокрема, в умовах війни», – зазначив експерт. Він припустив, що відповідь можна буде отримати, коли буде організовано візит президента Петра Порошенка до США, а до цього жодних серйозних зрушень чекати не треба.
Зазначимо, ще 2014 р. до американського Конгресу внесли законопроект, який надавав цей статус Грузії, Молдові та Україні. Однак документ так і не ухвалили. На сьогоднішній день статус основного союзника поза НАТО отримали такі країни: Австралія, Аргентина, Афганістан, Бахрейн, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Кувейт, Марокко, Нова Зеландія, Пакистан, Таїланд, Республіка Корея, Філіппіни та Японія. Уперше цей статус законодавчо закріплено в США в 1989 р., за президента Джорджа Буша-старшого.
У разі отримання Україною такого статусу наша держава зможе отримати від НАТО військову допомогу. А до цього входить і постачання різного роду зброї – протитанкової, зенітної, стрілецької, захисних спецзасобів, а також бронемашин і вертольотів. Також Україна зможе брати участь у спільних військових операціях, обмежених контртерористичних заходах, проводити дослідження військового характеру. Для Конгресу надання цього статусу не спричинить великих зобов’язань. Допомога союзника НАТО має рекомендаційний характер і надається лише на період, протягом якого країна відповідатиме зазначеним критеріям. Також угоду між США та Україною може бути розірвано в односторонньому порядку.
Очікується, що найближчим часом голова ВР Андрій Парубій направить текст звернення до Конгресу США, а МЗС – в адміністрацію президента Дональда Трампа.