Уряд України переходить від ліберальної моделі корпоративного управління до більш чіткого державного контролю.
Такі наміри, принаймні, засвідчує оновлена постанова КМУ про порядок оцінювання наглядових рад (НР). Це документ, який де-факто запроваджує механізм «швидкого звільнення» за неефективність. А головним полігоном для апробації нової системи мала би стати «Укрзалізниця» (УЗ) – компанія, доведена до системної кризи без жодних поки що наслідків для тих, хто відповідає за її роботу.
Минулий рік УЗ закінчила з критичними показниками, мільярдними боргами (близько 22 млрд грн тільки в сегменті пасажирських перевезень) та у стані технічного дефолту. Попри наявність наглядової ради, компанія майже рік працювала без затвердженого фінансового плану, а розроблена Стратегія розвитку УЗ до 2030 року трималася членами НР у секреті від бізнесу та суспільства.
Як зазначив депутат профільного транспортного комітету ВР Микола Величкович, парламентарі й досі не розуміють ані планів наглядової ради УЗ щодо виходу з кризи, ані бачення щодо подальшого розвитку компанії.
“У нас було засідання, де були викликані і члени Наглядової ради, і члени правління “Укрзалізниці”. Але концептуально ми нічого нового не почули, що свідчило б про плани та шляхи виходу із кризи. Планів не було представлено. Бачення немає. Суттєво нічого не змінилося. І про те, як 3000 кілометрів (ініціатива щодо безкоштовних перевезень українців, — ред.) позитивно вплинули на розвиток залізниці, і відповідей на купу інших запитань ми не почули. Багато запитань просто зависли в повітрі”, — сказав він у коментарі.
Від “весільних генералів” до персональної відповідальності
Донедавна інститут незалежних директорів в Україні сприймався як дипломатичний запобіжник: наявність іноземців та відомих експертів у наглядових радах нібито гарантувала лояльність міжнародних донорів, але не обов’язково – прибутковість активів та ефективність управління ними.
Кабмін був змушений змінити пріоритети. Зокрема, не в останню чергу, завдяки гучному «Мідасу». Адже відповідна спецоперація НАБУ фактично викрила бездіяльність та навіть безвідповідальність членів наглядової ради «Енергоатому», де понад рік “під носом” наглядачів реалізовували багатомільйонні корупційні схеми.
Реагуючи на гучний корупційний скандал, КМУ оновив Порядок оцінювання діяльності НР запроваджуючи відтепер критерії визначення результативності. На цьому, до слова, у залі парламенту буквально наполягали окремі депутати, аргументуючи тим, що “жодної аналітики, жодного аналізу, жодного розуміння, наскільки робота наглядової ради впливає на ефективність державної компанії не існує”.
“Це робота уряду — дати правильні параметри для оцінки роботи наглядових рад”, — наголошував народний депутат Андрій Жупанин.
Відтепер же робота наглядачів з «консультування» та фасадної присутності у владі отримує набір чітко вимірюваних параметрів:
Фіскальний таргет: виконання показників EBITDA та чистого прибутку, закладених у фінплані (оскільки постанова КМУ №1441 чітко вказує, що одним із критеріїв оцінки НР є «виконання показників фінансово-господарської діяльності»).
Інвестиційна дисципліна: співвідношення план/факт у виконанні капітальних інвестицій (CAPEX) (оскільки оновлені вимоги до звітів наглядових рад тепер включають аналіз відхилень фактичних інвестицій від планових).
Комплаєнс-аудит: ефективність системи внутрішнього контролю та мінімізація корупційних втрат у закупівлях (передбачено, зокрема, і вимогами Закону про корпоративне управління (3587-IX).
І «ключове»: наявна тепер законодавча база дозволяє КМУ діяти. Умовно, оцінка «незадовільно» за підсумками року стає легітимною підставою для негайного розірвання контрактів з членами НР без виплати компенсацій. Фактично це має нівелювати проблему «колективної безвідповідальності», яка роками гальмувала реформи у важковаговиках на кшталт УЗ. Поки, щоправда, – тільки на папері. Проте раніше такого інструменту не було навіть передбачено.
Кейс «Укрзалізниці»
Для «Укрзалізниці» оновлені правила гри стають екзистенційним викликом. Компанія оперує в умовах критичного зносу основних засобів (понад 90%) та хронічного дефіциту ліквідності. У фінплані на 2026 рік закладено складний баланс між соціальними тарифами та необхідністю масштабної модернізації.
І врешті, за новими правилами, саме наглядова рада УЗ несе пряму відповідальність за:
Реалізацію інвестпрограми: хронічне «недоосвоєння» коштів на ремонт колій та оновлення тяги більше не зможуть списати на бюрократію. І якщо план модернізації вкотре буде провалено, то НР має бути визнана некомпетентною.Тарифну політику: наглядачі мають забезпечити такий рівень рентабельності вантажних перевезень, який дозволить компанії обслуговувати свої кредитні зобов’язання без постійних звернень до держбюджету.
Оптимізацію OPEX: уряд повинен вимагати скорочення адміністративних витрат. І ситуація, коли витрати на утримання апарату управління зростають швидше за операційну ефективність, відтепер стане прямим маркером для звільнення НР.
Як щодо відповідальності
Загалом сукупність нормативних актів, які завершили реформу корпоративного управління у 2024–2025 роках (Закон № 3587-IX і низка постанов КМУ), вже давно передбачає три рівні «покарання» за неефективність наглядачів у радах держкомпаній.
Це, зокрема, і можливість анулювання бонусних частин грошових винагород членам НР (за невиконання KPI), і репутаційний бан (неможливість продовження контрактів неефективним членам), і навіть змога звернення до правоохоронних органів через, наприклад, рішення/бездіяльність НР, які призвели до збитків компанії.
Водночас практичного застосування цим нормам законодавства з боку уряду жодного разу помічено не було. Жоден склад НР “Укрзалізниці”, попри усю свою неефективність, не просто не був “покараний”, низка їх представників, навпаки, ще й отримали перепризначення у новий склад, а деякі звільнилися – і теж без наслідків.
А тому про серйозність намірів Юлії Свириденко повернути державі контроль над ключовими підприємствами країни судити можна буде вже зовсім скоро. Проте точно – не на підставі оновлення порядку оцінювання наглядових рад, а виключно на підставі реальних її кроків щодо складів НР, які вже довели свою профнепридатність за попередні 4 роки роботи.