Політика

Айдарівського Батю звільнили на поруки депутатів (+ФОТО)

Позавчора пізно ввечері Апеляційний суд Києва відпустив колишнього начальника штабу добровольчого батальйону «Айдар» Батю - Валентина Лихоліта на поруки депутатів Верховної Ради.

Це сталося після того, як позавчора вночі Печерський суд Києва вирішив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді позбавлення волі на два місяці. Батю звинувачують за декількома статтями Кримінального кодексу, найголовніша з яких «Здійснення злочину групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією».

Паралельно з Лихолітом був заарештований колишній керівник контррозвідки «Айдара» Ігор Радченко з псевдонімом «Рубіж». Підставою для арешту стала заява міського голови Сєверодонецька Валентина Казакова.

Раніше колишній військовий інструктор «Айдара» Андрій Степанков з псевдонімом «Штефан» заявляв публічно, що в батальйоні є три групи: одна – ті, хто воюють, ще одна – піариться, і третя група – місцеві мародери. Минулого року з’явилося повідомлення про те, що проти колишнього комбата «Айдара» Сергія Мельничука відкрито кримінальне провадження за звинуваченням у захопленні хлібзаводу на Луганщині.

Останнім часом Батя служив у 72-й об’єднаній механізованій бригаді, що розміщувалася за Волновахою в Донецькій області. Його підрозділ дислокувався на найнебезпечнішій ділянці й піддавався постійним обстрілам.

Про арешт Баті першим повідомив командир його підрозділу Сергій Місюра: «Батю викликають на ВСП (військова служба правопорядку. – Ред.). Ну, що там поїхати на ВСП, 2000 разів там були, та й без задніх думок туди Батя поїхав. І вночі ж зв’язок з ним у мене зник, тільки на ранок я дізнався всі подробиці. А це вже якесь мракобісся, чесне слово. Коли Батя приїхав, його вже чекав мікроавтобус кримінальної поліції. Маски-шоу, всі справи. І швидко його забирають. Показали ВСП якісь постанови та забрали. Аж на Київ. І з Києва вже курирували огляд машини Баті. Як проводили затримання? Ніхто не знає. Ні ВСП, ні командування частини. Ніхто з частини не знав, що його затримали. Аніякої постанови до частини не привозив. Тобто реально Батю викрали невідомі, з частини, що на полігоні. Аж сьогодні вдень у частині дізналися якісь деталі й побачили постанови. Що Батя підозрюваний, і там багато всіляких статей ККУ приписують».

Під час засідання Печерського суду шість народних депутатів пропонували взяти Лихоліта на поруки, проте суддя Христина Гладун не врахувала ці пропозиції у своєму рішенні. Після її вердикту про утримання під вартою протягом двох місяців декілька народних депутатів та активісти заблокували вихід з Печерського суду. Правоохоронці не наважилися застосувати насильство.

Від метро «Театральна» до Хрещатика на бульварі Богдана Хмельницького виставлено автобуси з поліцією та Національною гвардією. На проїжджій частині Хрещатика навпроти Печерського суду лежать декілька автомобільних покришок.

Людей у рази менше, ніж було, коли судили Юлію Тимошенко, але їх ніхто не блокує й не розганяє. У дворику суду нацгвардійці купкуються біля стіни будинку, ховаючись від спекотного сонця. У дворику декілька десятків людей, частина з них у камуфляжі з нашивками «Айдар».

Вхід до залу на першому поверсі, де перебуває Валентин Лихоліт, перекрито двома столами, що стоять один на іншому. Батя сидить у пластиковій «клітці», де він провів ніч.

Він каже, що ігнорування судом пропозиції шести депутатів про взяття на поруки свідчить про те, що суд був проплачений.

– Якщо я бандит, то навіщо мені треба було йти служити на передову.

– А може бути, що на вас хтось хоче свої гріхи навішати?

– Може. Той самий Мельничук.

У вересні 2014 р. правозахисна організація Amnesty International звинуватила «Айдар» у військових злочинах, зокрема, у викраденні людей. Чинний на той час командир батальйону Сергій Мельничук назвав організацію шарлатанами зі світовим ім’ям. «Раніше нас перевіряла Військова служба правопорядку, – сказав він тоді журналістам. – Факти, про які також раніше заявляли, не підтвердилися… Якщо факти звинувачень не підтверджуються, то це наклеп, що теж переслідується за законом».

У лютому минулого року декілька сотень відданих на той час уже депутату парламенту Мельничуку айдарівців організували мітинг протесту перед входом до Міністерства оборони проти розформування батальйону. Міністерство оборони заявило, що протести організував Мельничук, щоб приховати виявлені зловживання. Лихоліт тоді разом з новим комбатом підполковником Євгеном Пташником був опонентом Мельничука.

Ближче до опівдня в суді з’являється представник Генеральної прокуратури Петро Шкутяк. Він каже, що він колишній айдарівець, який служив під командуванням Баті. Шкутяк від імені генерального прокурора Юрія Луценка, який перебуває у відрядженні, пропонує перенести розгляд справи до понеділка, і якщо Лихоліт візьме на себе зобов’язання ходити на суд, то запобіжний захід буде змінений.

Люди починають скандувати: «Негайно!». Валентин Лихоліт говорить дуже збуджено, бурхливо жестикулюючи. Він уживає лексику, що характерна для армійських окопів. Його монолог зводиться до того, що він не може погодитися чекати в сизо до понеділка, адже люди зібралися з вимогами його негайного звільнення, і він не може їх підвести.

Присутні в залі кажуть, що сьогодні робоча субота й судді цілком можуть провести засідання.

Тим часом на проїжджій частині Хрещатика виростає великий намет. Біля нього збільшується кількість автомобільних шин. Біля намету стоїть столик, на якому записують волонтерів, що бажають брати участь в акції протесту.

Адвокат Андрій Мамалига проводить у дворі суду імпровізовану прес-конференцію. Він розповідає журналістам, які його аргументи проігнорувала суддя. Зокрема, у процесі впізнання за фотографією було надано чотири фото, і лише на одному з них людина в камуфляжі – Лихоліт.

– Люди мають бути приблизно однакового віку й нічим не вирізнятися, – каже Мамалига, – а якщо там один у військовій формі, то відразу ясно, що це мій підзахисний. Це є порушенням процедури. Крім того, під час упізнання не було понятих, що теж суперечить закону.

Він зазначає, що кримінальне провадження відкрито після заяви міського голови Сєверодонецька Валентина Казакова, який, за словами Мамалиги, сприяв проведенню сепаратистського референдуму.

Правозахисник із Сєверодонецька Олексій Свєтіков по телефону говорить, що Казаков продовжував працювати під час влади так званої ЛНР, однак ніколи не був помічений у пособництві сепаратистам. «Його дійсно викрали айдарівці та відвезли в яму, – стверджує Свєтіков. – Чи причетний до цього Лихоліт – треба з’ясовувати».

Після прес-конференції Мамалига йде до свого підзахисного.

– Чим пов’язані справи Радченка (Рубежа) та Лихоліта?

– Це Генеральна прокуратура їх пов’язала, – відповідає адвокат.

Автор цих рядків улітку 2014 р. на базі «Айдара» в Половинкиному спілкувався з Ігорем Радченком. Колишній адвокат, він командував автономною групою бійців. Серед них був грузин із Харкова, шахтар із судимістю, який пояснював, що через судимість його не хотіли брати в збройні сили, а він прагнув батьківщину захищати і прийшов в «Айдар».

Радченко допитував полонених. Надав мені можливість узяти інтерв’ю в одного з них. Сьогодні деякі колишні айдарівці звинувачують Радченка в розбої.

– У нас не було професійних офіцерів, – каже Валентин Лихоліт. – Тому ми призначали кмітливих. Так Радченко став керівником контррозвідки.

Він заперечує свій зв’язок із  злочинами, що приписують Радченку.

Ближче до вечора стало відомо, що апеляційний суд спілкуватиметься з Лихолітом через скайп. Лихоліт та адвокат переходять до залу на третьому поверсі. Там з’являється дружина Баті Лариса. Вона каже, що приїхала підтримати чоловіка.

Пізно ввечері до початку суду в зал прибуває генеральний прокурор Юрій Луценко. Після його прибуття починається засідання.

Адвокат Андрій Мамалига вимагає змінити запобіжний захід на особисте зобов’язання Лихоліта. Представник військової прокуратури не заперечує. Однак суддя виносить рішення – звільнити під поручительство народних депутатів.

Баті тиснуть руку ледь не всі присутні. Звучить «Слава Україні!». Гасло підхоплюють ті, хто стоять за вікном. Батя втомлено посміхається і явно відчуває себе переможцем.

Після суду намет на Хрещатику залишається стояти як нагадування про можливі народні протести. Утім, до ранку її, найімовірніше, знесуть.

 

Валентин Лихоліт відмовляється переносити справу на понеділок

Група підтримки

Адвокат Андрій Мамалига на прес-конференції

Шини на випадок упертості суддів і прокурорів

Батю приїхала підтримати дружина Лариса

«Айдар» завжди із собою

lukanov