Валерій Чалий - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки, в Республіці Тринідад і Тобаго, а також в Антигуа і Барбуді. Відомий експерт у галузі зовнішньої політики, європейської інтеграції України, міжнародних відносин та міжнародної безпеки. Про досягнення, виклики та пріорітети своєї роботи Валерій Чалий розповів тижневику "Час і Події".
Шановний Валерію Олексійовичу, Ви працюєте на посаді Надзвичайного та Повноважного Посла України в США трохи більше року. Ваші пріоритети в роботі, що вдалося досягти із запланованого і що не вдалося за цей рік?
За цей рік Посольству у взаємодії з українською діаспорою, за що я їй дуже вдячний, з нашими партнерами у Білому домі, Державному департаменті та Конгресі, вдалося виконати низку завдань, які я для себе визначав, як ключові, і, власне, президент України та уряд також ставили їх у пріоритетні.
Результати ви можете спостерігати самі, і не мені давати їм оцінку, але я скажу про ці пріоритети.
Перше – це збереження довіри й активної взаємодії України зі Сполученими Штатами Америки. У нас відбулося за цей рік кілька візитів до США президента України, прем’єр-міністра України, численних делегацій українських високопосадовців, депутатів нашого парламенту, а також представників недержавних організацій, журналістів та лідерів релігійних організацій. І всім ми намагалися сприяти не тільки в забезпеченні цих візитів, але й спільно працювали над їх наповненням та результативністю.
Це звична робота посольств та посла, але головне, що ми маємо спільний результат. Зокрема: найбільша за весь період американсько-українських відносин конкретна допомога з боку США – це більше, ніж 650 млн. дол. Зокрема, 335 млн. дол. – на безпеку й оборону. Крім того, Конгресом прийняте рішення про можливість надання зброї для України у розмірі 50 млн. дол., наразі це питання залежить від згоди виконавчої влади США.
Другий блок – це допомога фінансова.
МВФ прийняв рішення про виділення наступного траншу Україні у сумі 1 млрд. дол. Це важливо не тільки як факт додаткової фінансової допомоги, а й як сигнал для інвесторів: можна активніше інвестувати в українську економіку.
Крім того, важливим елементом є продовження політики санкцій з боку Сполучених Штатів стосовно Росії з тим, щоб вона припинила незаконну окупацію Криму, спроби дестабілізувати ситуацію в українському Донбасі і зупинила цю агресію.
Ще один важливий блок питань – допомога нашим громадянам. Це і діти, всиновлені американськими сім’ями. Станом на вересень 2016 р. по всій Америці більше, ніж 6500 таких дітей. Ми тримаємо постійний зв’язок, контролюємо, як цим дітям живеться. Загалом, це успішні історії. У проблемних випадках ми допомагаємо дітям повернутися в Україну.
Дуже уважно слідкуємо за тим, як проходять програми реабілітації наших військових і тих, хто зі самого початку добровільно пішли волонтерами захищати Україну від агресії Росії. Ми дуже вдячні американському уряду за допомогу – програму реабілітації, яка діє по всій Америці. (Може, ми ще колись пізніше детальніше про це поговоримо). При цьому підкреслюю, що велику допомогу в лікуванні та реабілітації наших воїнів надає також і діаспора.
І не останнє, але те, що з’явилося в цьому році, і що є спільною заслугою як Посольства, так і всього українського народу – консолідація, відчуття єдності всіх українців, де б вони не мешкали. І сьогодні береги Потомаку і Дніпра близькі, як ніколи. (На березі ріки Потомак розташований Вашингтон. – Авт.)
– Тут доречно запитати вас, Валерію Олексійовичу, про допомогу нашої діаспори Посольству України в США у здійснені ваших завдань. В яких напрямках вона найактивніша?
– Я почав працювати і взаємодіяти з українською діаспорою не тільки США, а й Канади, Австралії та й інших країн, не сьогодні, а значно раніше – через численні проекти ще в попередні роки своєї праці та в період своєї попередньої посади заступника голови Адміністрації президента Петра Порошенка. Працював там із програмами просування України у світі. Тому ми мали ці зв’язки і підтримуємо сьогодні. Про роль діаспори та її організацій йшлося на спеціальному засіданні Міністерства закордонних справ України під час наради послів у Києві. Там підводилися певні підсумки роботи, обговорювалися плани. Існує угода МЗС зі Світовим Конгресом Українців і є взаємодія з усіма організаціями діаспори.
Що стосується Америки, то я намагаюся співпрацювати з усіма організаціями і у Вашингтоні, і на Західному та Східному узбережжі Америки (Сіетл, Сан-Франциско, Нью-Йорк, Чикаго і т. д.). Зокрема, ми допомагаємо доброчинним організаціям українців Америки переправляти в Україну контейнери з гуманітарною допомогою так, щоб вона доходила до місця призначення з найменшими витратами. Вони налічувалися сотнями.
Інший напрямок, про що вам уже згадував: лікування наших бійців. І тут величезна робота не тільки зі збору коштів, а й у подальшій підтримці поранених, і це є одним з найбільш важливих елементів. Я дуже вдячний представникам діаспори, які оточують любов’ю та підтримкою цих людей. Вони, по суті, отримують у США нове життя.
Ось кілька прикладів. У Вашингтоні, в госпіталі, лікувався учасник АТО Вадим Свириденко, який без рук та ніг взагалі. Він зараз уже в Києві працює на дуже важливому напрямку – реабілітація воїнів, і ми плануємо, що він навіть може приїхати сюди для участі в 10-тикілометровому марафоні наприкінці жовтня.
Герой України Ігор Гордійчук, якого росіяни, по суті, залишили помирати на Савур-могилі. Але він вижив. І з допомогою лікарів України, Канади та США видужав, і зараз очолює Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна і виховує наших майбутніх молодих офіцерів.
Щодо роботи в Конгресі, підтримка з боку діаспори є дуже важливою. Тут ми координуємо наші зусилля.
Але і не тільки в Конгресі. Дуже важливим було звернення українських організацій Америки до Республіканської та Демократичної партій із пропозиціями просування інтересів України в платформах кандидатів у президенти США. Ми дуже вдячні за це, оскільки Посольство не може виступити з такими пропозиціями. Нам дуже імпонує активна позиція та допомога української діаспори.
– Які методи використовує ваша команда, щоб донести до американської влади та пересічних американців окупаційну політику Путіна щодо України? І як вам у цьому допомагає Міністерство інформації України, до якого, до слова, багато питань в українців?
– Напрям інформаційної роботи в цій гібридній війні і протистояння російській пропаганді – це важливий напрямок роботи. У нас просте завдання – донести правду до американської влади і пересічних американців, що також важливо. Це просте завдання за ціллю, але складне за виконанням. Але ми досягли певних результатів. У нас питання України навіть було у фокусі виборчої компанії кандидатів у президенти США, чого не було ще з часів створення незалежної України. Я сам і мої колеги виступаємо на ключових американських телеканалах та радіостанціях з найбільш широким покриттям. Самі пишемо матеріали, готуємо оп-еди для ключових ЗМІ Америки. Якщо порахувати, то за участю посла щомісяця виходить кілька десятків телевізійних, друкованих інтерв’ю в США. Я постійно беру участь у різноманітних заходах.
Ми також постійно розповсюджуємо інформацію до Конгресу, до ключових експертів про ситуацію в Україні. Зараз – особливий акцент на Крим: його окупація, порушення прав людини на окупованій території. І звичайно ж, ситуація на Донбасі. А також результати боротьби з корупцією і реформи в Україні. Крім того, я особисто провів зустрічі зі сімдесятьма конгресменами і сенаторами…
– З кожним окремо?
– Так, хоч планував зустрітися зі сотнею, але не встиг. Нещодавно, 13 вересня, ми організували відзначення 25-річчя Незалежності України в Американському Інституті Миру. У нас в гостях була незвичайно велика, як для таких заходів, кількість сенаторів та конгресменів, які представляли обидві партії, різні ідеї, але все було спрямоване на потужну підтримку України. Це і був результат, зокрема, такого особистого спілкування.
– Представники якої з двох партій, Демократичної чи Республіканської, на ваш погляд, більше підтримують Україну?
– Я вдячний тому, що у нас є двопартійна підтримка у Конгресі. У виборчих платформах обох кандидатів у президенти США відображені належним чином ті прохання, які висловлені у Зверненні української діаспори до обох партій. А стосовно численності, то ми маємо потужну підтримку однієї і другої. Це було видно і під час першого виступу президента України Петра Порошенка два роки тому на об’єднаному засіданні Сенату та Палати представників Конгресу США. І це постійно відчувається через нові законопроекти, які спрямовані на підтримку України.
Зараз підготовано разом з демократами та республіканцям законопроект «Про підтримку стабільності та демократії в Україні», який, сподіваюся, стане законом і який дозволяє постачання летальної зброї Україні. (Закон уже прийнятий одноголосно Палатою представників Конгресу США 21 вересня ц. р. У своїх коментарях після цього голосування Посол висловив надію, що законопроект буде затверджений Сенатом та підписаний президентом США ще в цьому році. – Авт.).
Тому я задоволений, що саме в Конгресі США ми маємо таку підтримку.
– Ви виступали нещодавно в штаті Міссісіпі, закликали інвесторів їхати в Україну. Скажіть, вам не ставили питання стосовно неподолання корупції, невдачі з податковою та судовою реформами, без успішного проведення яких інвестори побояться масово інвестувати в Україні?
– Мене самого здивувало, але в Міссісіпі таких питань ніхто не ставив. Очевидно, не ставили, тому що впродовж останніх місяців в Україні багато що дійсно зрушилося з місця. Цього не можна не помітити. І не треба посипати голову попелом, що у нас нічого не можна зробити. Так, у нас залишилися ще з радянських часів проблеми корупції, неефективного державного управління, засилля бюрократії. Є ще питання створення відповідних умов для бізнесу, питання судової системи. Але те, що зроблено протягом останніх двох років, не робилося протягом попередніх 23 років. І не можна не помітити, що нині робляться певні кроки. Чи достатні вони? Абсолютно недостатні. Про це каже і президент, і прем’єр-міністр.
– А які, на вашу думку, здійснено перші позитивні кроки для полегшення діяльності малого і середнього бізнесу в Україні?
– Зроблені зміни до Податкового Кодексу, які зменшили навантаження на малий та середній бізнес, впроваджена спрощена процедура його оформлення. Треба швидше надолужувати це впровадження по всій країні. Але для цього є парламент, є урядовці, які мусять вирішувати ці питання.
А якщо йдеться про американських інвесторів, то для них найбільшим негативним сигналом є умови війни, коли Росія просто демонтовувала цілі заводи і вивозила на свої території. Це, звичайно, лякає інвесторів. Але той факт, що і в цих умовах є інвестиції стратегічного характеру, зокрема, в енергетичному, аграрному секторах, масштабами більше, ніж сто мільйонів доларів кожна, свідчить про те, що Україні люди вірять. Вірять у те, що вона захистить свою територіальну цілісність і бізнес буде працювати. Але, щоб більше інвесторів йшли в Україну, треба створювати відповідний бізнесовий клімат. Україна в цьому році перемістилася на кілька десятків позицій у багатьох міжнародних рейтингах з покращання ситуації, але це ще далеко від країн ЄС та США.
Тому ми працюємо з конкретними проектами і, думаю, що справа інвестування буде просуватися більш ефективно після надання МФВ чергового траншу. Бо це слугуватиме позитивним сигналом для інвесторів. Наша ідея – працювати з представниками окремих штатів, тому що кожен з них має свої зацікавлення. Наприклад, Каліфорнія зацікавлена в ІТ та аграрному секторах, а Техас – в енергетичному та аграрному. Міссісіпі за структурою економіки найбільш ближчий до України. І тут є про що поговорити і повчитися, насамперед, у виробництві, що стосується виробництва боєприпасів і застосування патрульних катерів, багато питань, які входять у наш безпековий комплекс. Наприклад, випуск безпілотних апаратів, моделюванням яких займається, зокрема, Державний Міссісіпський університет.
– Повертаючись ще раз до питання американських інвестицій. Американців більше лякає війна чи повільний темп наших реформ?
– Я знаю, що американські інвестори заходять у країни не менш корумповані, ніж Україна. Їх не зупиняло те, що корупція в тих країнах була на порядок вища. Важливо, щоб Україна мала правильне регулювання всередині країни. Наприклад, впевненість у можливості захистити права власності в судах. Складне питання власності на землю. Треба казати відверто. Нас запитують: «Коли буде забезпечена купівля землі, щоб розпочинати бізнес?» Українське суспільство, як відомо, негативно сприймає ідею продажі землі, а політичні партії на цьому спекулюють для підвищення своїх рейтингів.
Мене дивує те, що навіть ті українці, які хочуть тут привернути увагу американських інвесторів або самі хочуть інвестувати, постійно шукають проблеми, а не рішення.
Ми ж шукаємо рішення для тих, хто хоче інвестувати. Якщо ми не почнемо робити це зараз, ще до того, як повністю зникне корупція в Україні та будуть створені ідеальні умови, тоді ми програємо іншим країнам світу, куди також можна інвестувати. Наприклад, країни Азії, Латинської Америки. Інвестор шукає прибутку насамперед, ніхто доброчинністю займатися не буде. Тому кожен з нас бере на себе відповідальність, створюючи враження про Україну.
Наше завдання – максимально реформувати країну, робити її привабливою і не тільки для зовнішніх інвесторів, а, передусім, для українців.
– Торгово-економічні відносини України і США. Чи є покращення в другому кварталі ц. р. у співвідношеннях «імпорт – експорт»? Адже в 1-му кварталі спостерігалось зростання імпорту та суттєве зниження експорту.
– Обсяг торгівлі зі США зумовлений не результатами роботи нашого посольства чи уряду України, а зовсім іншим, зокрема, обмінним курсом долар-гривня. Але є дотичні інтереси, і ми сприяємо їх вирішенню. Наприклад, ми допомагаємо українським компаніями, і жодна не залишилася без уваги. Або ж інший приклад: ми допомагаємо американським інвесторам вийти на український ринок. Але знову ж підкреслюю, обсяг товарообігу між двома країнами залежить від конкурентоздатності українського продукту та створення відповідних умов в Україні.
– Дозвольте повернутися до питання надання Україні зброї. Америка, здається, постійно надає нелетальну зброю. В яких обсягах і яку, якщо можливо, розкажіть детальніше.
– Я сказав уже про політичну частину, тобто, рішення в Конгресі про надання озброєння. А останнім часом ці постачання йдуть дуже активно. Це – безпілотні апарати, захищені засоби зв’язку, контрбатарейні радари, які дають можливість зафіксувати, звідки йде порушення режиму тиші, це автомобілі різного призначення, зокрема, відомі Хаммери, це медичне устаткування. Ця інформація нині публічна. Постачання нелетальної зброї продовжуються. І зараз майже завершено підписання контрактів на суму $335 млн. Що ж стосується протитанкових ракетних комплексів, то у нас є свої, наприклад, «Стугна». Але якщо буде рішення про надання Javelin та інших видів летальної зброї, то ми будемо лише вдячні.
Отже, питання озброєння ще не закрите. Воно залежатиме від того, як Росія буде виконувати свої зобов’язання, підписані Мінськими угодами.
Довідка: Чалий Валерій Олексійович – український політик, дипломат, громадський і державний діяч. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки, в Республіці Тринідад і Тобаго, а також в Антигуа і Барбуді. Відомий експерт у галузі зовнішньої політики, європейської інтеграції України, міжнародних відносин та міжнародної безпеки.
Народився 1970 р. у місті Вінниця.
Освіта: Вінницький державний педагогічний інститут, історичний факультет (1992); аспірантура Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка, факультет міжнародного права (1995).
| Сім’я посла |
Із трудової діяльності: Старший консультант групи помічників і референтів президента України (1995). Помічник заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України (1997-1999). Директор міжнародних програм, заступник генерального директора аналітичного неурядового Центру Разумкова (1999-2009 та 2010-2014). Заступник міністра закордонних справ України (2009-2010). Подав у відставку з посади у зв’язку з незгодою зі зміною зовнішньополітичного курсу України.
Заступник глави Адміністрації президента України (2014-2015), де очолював зовнішньополітичний напрямок.
Надзвичайний і Повноважний Посол України у США (з 10 липня 2015 р.). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Антигуа і Барбуді (з листопада 2015 р.).
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Тринідад і Тобаго (з квітня 2016 р.).
Валерій Чалий є автором понад 300 публікацій, частим доповідачем на міжнародних форумах та конференціях.
Одружений. Дружина Людмила Мазука (1968 р. н.) – кандидат історичних наук, донька Ольга (1998 р. н.), син Ярослав (2003 р. н.).
Автор: Лідія Корсун
Джерело: Час і Події