Минулого тижня у Польщі тривали масові заходи у зв’язку з ухваленням парламентом країни трьох законів у рамках судової реформи, на два з яких президент Анджей Дуда наклав вето. Радикальні праві протестували проти втручання у цю реформу чиновників Європейського союзу, а ліберали продовжували протести проти законів, які, на їхню думку, підпорядковують судову систему виконавчій владі.
У другій декаді липня партія «Право і справедливість» (ПіС), яка контролює у Польщі законодавчу і виконавчу владу, ухвалила три закони — «Про суди загальної юрисдикції», «Про Верховний суд» та про «Про національну раду суддів».
Негайно у Варшаві та ще кількох великих містах Польщі почалися протести громадян за участі опозиційних партій. А Єврокомісія заявила, що у випадку прийняття цих законів на Польщу будуть накладені санкції. Головна претензія невдоволених — це прагнення поставити судову систему під контроль виконавчої гілки влади.
Опитування показують, що більшість поляків незадоволена судовою системою, коріння якої відносять до комуністичних часів. 70% людей не довіряють судам, а більше 50% негативно оцінюють їх діяльність.
Після перемоги демократії у Польщі йшла дискусія, що робити із судовою системою, яка заплямувала себе політично мотивованими рішеннями. Тоді перемогла думка, яку підтримував перший голова Верховного суду демократичної Польщі, виходець із «Солідарності» Адам Стшембош. Він вважав, що суддівське співтовариство очиститься саме.
Покійний нині сенатор Збіґнєв Ромашевський, також виходець із «Солідарності», боровся за те, аби заплямованих суддів покарали. Будучи головою сенатського комітету з прав людини, він ініціював подання на зняття імунітету із заплямованих суддів. Головна комісія з вивчення злочинів проти польського народу подала 51 справу на зняття імунітету. Але суддівське співтовариство погодилося зняти імунітет лише з одного судді.
Дочка Збіґнєва Ромашевського? директорка телекомпанії «Белсат» Аґнєшка Ромашевська згадує історію часів прем’єрства Дональда Туска. Тоді у Гданську в суді розглядалася справа, до якої був причетний син Туска. Журналіст зателефонував голові окружного суду Мілевському, сказав, що він дзвонить з канцелярії прем’єра, повідомив, що прем’єр хотів би зустрітися з приводу справи його сина. Голова суду запевнив його, що судитиме «правильний» суддя і все буде гаразд.
Коли ця історія була опублікована, Мілевського зняли з голів суду, але він продовжує працювати суддею в іншому суді у місті Білосток. «Суддя звик слухати команди зверху, — каже Аґнєшка Ромашевська. — Він і далі їх буде слухати. Незалежність — це моральний стан, її не можна штучно прищепити».
Вона згадує приклад Німеччини, де після возз’єднання було звільнено більшість старих суддів НДР. «Але в них була ФРН, і було ким замінити комуністичних суддів, — додає Ромашевська. — А нам нема звідки брати. Отже, треба йти шляхом реформування».
Один з лідерів «Солідарності» Збіґнєв Буєк каже, що після перемоги демократії тодішній міністр фінансів виділив гроші, щоб реформувати парламент, але не дав грошей, щоб реформувати судову владу.
«Отож, момент, коли треба було виправляти судову владу, минув, — додає він. — До влади тоді прийшли нові люди, які робили багато помилок. Виникали конфлікти. Саме судова влада мала їх розглядати. А вона без реформи виявилася не ефективною».
Після ухвалення законів щодо судової реформи і початку масових протестів в Європейській комісії заявили, що ця установа наближається до того, аби запустити ст. 7 процедури санкцій проти Польщі, якщо польський уряд втілюватиме ці закони в життя. У цьому випадку може бути призупинене право голосу держави-члена. Для запровадження такого рішення необхідне голосування держав-членів ЄС кваліфікованою більшістю голосів.
Віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерман заявив, що недавно ухвалений закон, що пропонує реформу Верховного суду, ставить систему юстиції під політичний контроль і є атакою на верховенство права.
Після оприлюднення такої інформації навпроти офісу Європейської комісії у Варшаві до сотні прихильників радикальних правих ідей зібралися на мітинг протесту. Формально він стосувався втручання чиновників ЄС у внутрішні справи Польщі. Але по суті був спрямований на підтримку ініційованої партією «ПіС» судової реформи. Досі на публічні акції виходили лише противники судової реформи.
Учасниця мітингу протесту Дорота Урбанська каже, що підтримує судові реформи, адже «суддівство — це корпорація, яка себе в Польщі скомпрометувала. Комуністичній системі суддівства треба покласти край».
«Мій чоловік мав справу з судом, — каже пані Урбанська. — Його пограбували на вулиці. Він виходив з банку, отримав гроші, вони простежили, вирвали гроші з кишені. Потім зробили те саме з кимось іншим. Їх зловили. Мій чоловік пізнав їх в телевізії і зголосився. Але суддя його висміяла. Суддя була на стороні мафії».
Дорота Урбанська тримає в руках плакат із перекресленим обличчям Джорджа Сороса. Вона пояснює, що він тотально підтримує опозицію, а вона її не підтримує. Вона вважає, що він занадто втручається у внутрішні польські справи.
Учасники мітингу тримають в руках плакати з перекресленими обличчями діячів ЄС Ангели Меркель, Франса Тіммермана, Дональда Туска. Є плакати із закликами «Геть єврофашизм».
Учасниця протесту офісна працівниця Катаржина Шатковська каже, що вони хочуть захистити суверенність країни. «Йдеться про санкції Євросоюзу, — каже вона. — У нас є свої справи і ми їх можемо самі полагодити і жодна інша країна не має в то втручатися».
Вона також твердить, що судова система не була декомунізована. На її думку, це має величезний вплив на те, що діється в судах: нема справедливості, багато політичних вироків.
Чоловік, який не захотів назвати свого імені, наголошує, що вони хочуть бути в ЄС. «Нам лише не подобається політика Євросоюзу, яка намагається тиснути на польську владу. То, що робить той Тіммерман — Це причина, чому ми всі тут. Маємо право бути суверенною країною. Ми хочемо, щоб уряд, який здійснює зміни, мав право то робити. Тіммерман занадто втручається зі своїми приватними уявленнями. Європейський союз не здатен здійснювати санкції. Жоден поляк не проти ЄС, але в цей момент нам не подобається те, що робить ЄС».
Учасники скандують гасло: «Ту єсть Польська, нє Брюсселя».
Тим часом, в оточенні поліцейських стоять кілька людей, котрі тримають плакат «Євросоюз має сенс». Їх не пропускають до основної маси учасників мітингу, адже раніше відбувалися сутички між носіями антагоністичних поглядів.
Рафал Сушек, який тримає плакат, каже, що він прийшов висловити незгоду щодо фашизації публічної сфери, які, на його думку, здійснюють учасники мітингу під офісом Єврокомісії.
«Люди ходять по вулицях, заасфальтованих ЄС і за гроші ЄС, — каже Рафал. — Їздять машинами по автострадах, збудованих за участі ЄС , частина з них навчається у школах або лікується в лікарнях, відремонтованих або збудованих великою частиною за гроші ЄС і протестують проти Євросоюзу. Це ж абсурд».
Він переконаний, що його опоненти з радикальних правих партій проповідують рашизм, ксенофобію, гомофобію. На його думку, в них мислення в категоріях, підпорядкування ідеї держави — держави моноетнічної, монокультурної та монорелігійної. Він вважає, що саме тому вони підтримують недолугу судову реформу, адже вона підпорядковує суддів виконавчій владі.
Тим часом, за кілька кілометрів від офісу Єврокомісії відбувається інший мітинг – під офісом ПіС. Тут зібралися ті, хто раніше брав протестував. Звучать гасла проти порушення Конституції. Наголошується на необхідності дотримуватися Основного закону.
Студент хімічного факультету Варшавського університету Адріан Єхович є членом неформального молодіжного угруповання «Гостра зелень», яка близька до Партії зелених. Він розповідає, що переважна маса учасників протестів складається із звичайних людей, які самоорганізувалися.
Він каже, що треба міняти несправедливу судову систему. Але не так, щоб вона ставала крилом правлячої партії, як це, на його думку, відбувається з поліцією. «Поліція тепер може нас трактувати як ворогів, — каже Адріан, — Кілька днів тому, коли ми були під офісом партії ПіС, поліція забрала наших спікерів, вважаючи їх незаконними. Я ніколи не бачив нічого подібного.
Один з лідерів «Солідарності» Збіґнєв Буєк каже, що оцей рух є конституційним: «Прийшла свідомість, що Конституція — це важливо. На вулиці вийшли не люди, яким 50+ або 60+, а молодь. Коли два роки тому Комітет оборони демократії організовував акції, то там були старші люди. А тепер я бачу молодих людей. Вони усвідомили, що це важливо Для мене це головний момент у сьогоднішніх протестах».
Анджей Дуда може стати цілком самостійним політиком — такі звучать прогнози після того, як він наклав вето на два законі від власної партії ПіСу. До цього він нічого такого не робив. Він всіляко демонстрував лояльність партії, якою керує Ярослав Качинський, брат загиблого у смоленській катастрофі президента Лєха Качинського.
«Пакет законопроектів з реформування системи правосуддя, підготовлений парламентом, в значній мірі відповідав соціальним очікуванням, — сказав Дуда, виступаючи по телебаченню. — Тим не менше, як президент, я не міг їх схвалити, і я застосував моє право на вето, оскільки вони потребують якісного узгодження з Конституцією з метою збереження незалежності судової влади». Він пообіцяв запропонувати свою версію судової реформи.
Такий крок Дуди може загрожувати s єдності партії ПіС і уряду. Адже паралельно з ним по телебаченню виступила прем’єрка Беата Шидло, яка організовувала передвиборчу кампанію Дуди. Вона критикувала його рішення про вето.
«Сьогоднішнє вето президента сповільнило роботу над реформою, — сказала вона. — Воно було сприйнято як заохочення тими, які борються за збереження несправедливої системи, системи великих і малих зловживань і гноблення багатьох чесних громадян». Тим не менше, вона висловила упевненість, що ПіС доведе реформу до кінця.