Українська економіка постійно перебуває під надмірним тиском через російську агресію проти України.
Не додають оптимізму деякі дії української влади, яка посилює тиск на бізнес, збільшуючи податки для підприємців. Про це та багато іншого «Економічні новини» поговорили із директором економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолієм Амеліним.
Кінець 2024 року в Україні запам’ятався історичним підвищенням податків для фізичних осіб та підприємців. Наскільки правильним було рішення та які наслідки матиме це для бізнесу та української економіки?
Воно було неправильним і не мало під собою ніякого економічного підґрунтя. Прийняли рішення про підвищення податків і одночасно українцям роздали по тисячі гривень. Це як називається? Тут нам кажуть, що грошей не вистачає, а тут вже роздають кошти… Це свідчить про неефективну та непродуману економічну політику. Вони забувають про класичну економічну теорію, де існує такий показник як «крива Лаффера». Вона показує співвідношення між ставками податків і наповненням бюджету, де з певного рівня податків надходження до бюджету не зростають. Ви можете підвищувати податки, але більше грошей до бюджету надходити не буде. Зростатиме тіньова економіка. По-друге, існує таке поняття як «економічна доцільність». За різними даними, 12% українського бізнесу вже має активність за кордоном.
Український бізнес починає мігрувати за кордон. Минулого року в індексі економічних свобод Україна зайняла 150 місце, тим самим стала майже Північною Кореєю. Тому в даному випадку підвищення податків це неправильне рішення, яке лише погіршило умови бізнес-клімату в Україні.
Як відомо, партнери України виділили перший транш із заморожених коштів РФ в розмірі 3 млрд.євро, яку можна спрямувати і на потреби армії, на відміну від бюджетної допомоги країн-партнерів. То навіщо було піднімати ставку військового збору?
В мене немає відповіді на це питання, окрім гіпотези, що це спланована диверсія, яку зробили агенти Росії в Україні.
Українська економіка постійно перебуває під надмірним тиском через періодичні відключення електроенергії, спричинені ракетними обстрілами з боку РФ. Це значно ускладнює економічну активність підприємств, що стикаються зі зростанням витрат, та споживачів товарів і послуг. На Вашу думку, як довго вітчизняний бізнес зможе функціонувати в таких умовах?
Українці дуже адаптивні. Тому ми впораємося. Головне – перемогти ворога.
Який Ваш економічний прогноз для України на 2025 рік?
Він залежить від декількох факторів. По-перше, від перших рішень нового президента США та ставлення нової адміністрації до України. Тобто від виконання ідей Дональда Трампа щодо заморозки українсько-російської війни. Він вже декілька разів їх змінював. То казав, що завершить війну в Україні «за пару годин», то «за пару днів», зараз звучить теза про «сто днів». Формація заморозки – це основний фактор, що впливатиме на розвиток економіки України. По-друге, це безпосередньо наслідки війни. Наскільки поруйнованою є енергетична, транспортна, житлова, соціальна інфраструктури та як швидко вдасться все відновити? Крім цього, це гарантії безпеки, які Україна може отримати, а може і не отримати. Якщо буде заморозка війни, то чи відкриє це можливості для залучення більшого капіталу для відновлення країни? Важливу роль тут відіграватиме фактор індексу економічних свобод, про що я вже згадував вище.
Якщо українська влада буде спроможна змінювати законодавство так, щоб ми хоча б зайняли 50 місце в рейтингу економічних свобод, то це відкриє можливості для інвестицій.
Не треба забувати, що заморозка конфлікту призведе до відкриття політичного сезону в країні. Тобто питання виборів знову постане на порядку денному. Ніхто поки не знає чи відбудуться вони взагалі. Однак це період, коли практично неможливо спрогнозувати майбутнє. Тому всі ці фактори впливатимуть на цей рік і на те, якою буде українська економіка.
Заморожені активи центробанку росії в Євросоюзі сягають 210 млрд євро і, за офіційними даними ЄС, становлять більшість таких знерухомлених активів у всьому світі. Чи буде колись розроблений механізм для повернення усіх заморожених коштів Україні, а не лише відсотків?
Це дуже важке питання, тому що міжнародне право не передбачає заморозку активів і передачу їх іншій країні. Треба прийняти низку законодавчих актів, мати рішення міжнародних судів, що підтверджують збитки, які отримала Україна. Тоді ці гроші можуть бути перераховані за рішенням суду. А заморозка – це тимчасовий процес, який Росія вже сьогодні в міжнародних судах оскаржує. Отже, для цього треба час. За різними оцінками експертів, від двох до п’яти років.
Радник із національної безпеки президента США Джейк Салліван вважає, що Україні доведеться розв’язати проблему нестачі людського ресурсу в Збройних силах шляхом зниження призовного віку. Як це рішення впливатиме на економіку країни?
Наприкінці минулого року були дослідження, де було сказано, що 40% української молоді планує залишити Україну. Тому рішення про зменшення призивного віку призведе до втрати людського капіталу, а саме втрати працездатної частини населення і принесе великі втрати для економіки та майбутнього країни. Зниження призовного віку не впливатиме на якість ведення бойових дій. Сьогодні українці багато інвестують в роботизовані системи, які зменшують людські втрати. Тому нам треба інвестувати в роботизацію війни, ніж в мобілізацію молоді, яка непідготовлена ні психологічно, ні фізично, ні тактично.
Відмова України від транзиту російського газу стала значущим кроком для офіційного Києва, що має посилити наші позиції в контексті потенційних переговорів щодо заморозки кровопролитної війни з російським агресором. Наскільки правильним та своєчасним було рішення?
Важко відповісти, чому раніше це не було зроблено. Але існувати договірні відносини. Адже транзит газу – це не тільки заробіток Росії, але також забезпечення енергетичної безпеки Європи, яка є партнером України. Тому з вирішенням питання тягнули три роки. Минулого року транзит не зупиняли через побоювання, що Росія почне бити ракетами по газовій інфраструктурі. Та ми бачимо, що вже у 2024 році, ще до припинення транзиту, країна-агресор не обмежувалася лише руйнуванням об’єктів, що забезпечували електропостачання українцям, а почала бити по підземних газових сховищах.
Припинення транзиту зменшило можливості Росії політично впливати на рішення європейців. Європа намагається купувати різні ресурси на біржовому ринку, де є конкуренція і справедлива ціна. Що в свою чергу робить Росія? Вона приходить до представників деяких країн і пропонує дисконт 20-30%, а, може, комусь і хабар, в обмін на довгострокові контракти та їх лояльність по важливим для Кремля політичним питанням. Ми бачимо реакцію Угорщини, Словаччини та інших країн, яка показує їх залежність від позиції Москви. Німеччина довгий час була «на газовій голці». Зокрема, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер очолював раду директорів компанії Nord Stream 2 AG, створену для спорудження системи транспортування газу Північний потік-2. Це показує їх залученість, що газ є інструментом політичного впливу на Європу. Тому те, що зробила Україна – це геймченджер. Дане рішення піднімає ставки в процесі домовленостей про мир та знижує вплив Росії на європейських партнерів. Крім цього, дає можливості створити вільну конкуренцію на європейському енергоринку. Тому вважаю, що рішення було правильним.
Якщо не брати до уваги ідеологічні бонуси у припиненні транзиту та втрату Росією 6-7 млрд дол на рік, то з якими ризикам може зіткнутися безпосередньо Україна в найближчому майбутньому? Що робитимемо з «гускою, яка перестала нести золоті яйця»?
Я б так не говорив. Українська ГТС дійсно потребує 2 млрд дол. на ремонт. Ще десять років тому, коли обговорювали створення консорціуму Україна-росія-Німеччина, вітчизняну ГТС оцінювали у 125 млрд дол. Я не знаю, наскільки цифра відповідає дійсності, але це дуже великі кошти. Проте, ми зробили все, щоб цього консорціуму не було. Сьогодні ГТС – потенційна енергетична безпека Європи. Але в якому випадку? Коли використовуються її газові сховища. Другий важливий момент: треба, щоб труба була наповнена газом. Але питання, чому саме російським? Хочу нагадати, що у 70-ті роки минулого сторіччя Україна видобувала щороку 69 млрд. куб.м. газу. І левова його частка йшла на забезпечення потреб Радянського Союзу. З 80-х років минулого сторіччя ми майже не інвестували у розвиток газотранспортної інфраструктури. Є таке правило в енергетичних компаніях: виснаження родовищ повинно бути більш повільним, ніж накопичення нових запасів за рахунок розвитку. Ми не інвестували у розвиток. Тому завдання України залучити іноземних партнерів, щоб провести дорозвідку родовищ і почати видобувати газ, тим самим забезпечуючи функціонування української ГТС.
Так, за рахунок тимчасової втрати частини територій та людей сьогодні ми можемо себе забезпечувати газом. Але українська економіка після заморожування війни буде відновлюватися. І попит на газ зростатиме, як в приватному, так і державному секторі. Тому нам треба видобувати більше газу. З росії ми більше його брати не будемо.
Наше завдання: залучати європейських та американських партнерів в інвестування українського видобутку газу, в ремонт та відновлення ГТС та спільного її використання. Тому є шлях, але хтось має взяти на себе цю відповідальність.
Тобто ми зможемо повноцінно інтегрувати українську ГТС до європейської енергетичної системи, незважаючи на те, що багато часу і можливостей це зробити було втрачено?
Звісно. Ми є частиною європейської енергетичної системи. Більше того, до російського вторгнення європейці активно використовували українські газові сховища, щоб зберігати свій газ. І це сервіс, що також коштує грошей.
Нардеп Віктор Балога запропонував продати українську ГТС американцям, мовляв таким чином ми залишимося з газом і убезпечимо її від ракетних обстрілів збоку росії. Що Ви скажете з цього приводу?
Фантазувати можна що завгодно. Але питання: нахіба американцям українська ГТС? В нас немає американських енергетичних компаній в Україні. Хочу нагадати, в 2010 році до нас вже заходили деякі західні компанії як от: Сhevron і Shell. Але тодішня влада зробила все, щоб вони з України пішли. Ми затримували дозволи на видобуток сланцевого газу, виставляли захмарні рахунки на 300 млн. дол. Російське керівництво, в свою чергу, спонсорувала протесті акції, що блокували їх роботу, під гаслом нібито «сланцевий газ буде шкодити якості води» і т.д.
Нещодавно видання The Guardian повідомило, що в минулому році Європа купила рекордну кількість ЗПГ з Росії. Що скажете з цього приводу?
Це ринок. І ми розуміємо, що Європа купує скраплений газ не тільки в росії, але і в Катару, США. Але мені дуже соромно за європейців, що вони віддають перевагу російському постачальнику. Країні, яка фінансує агресію в Європі, створюючи ризики не тільки для українців, але американців і самих європейців. Так, вони купують. Але це брудні гроші. Це брудний газ. Це просто сором.
Нещодавно США оголосили про новий масштабний пакет санкцій щодо Росії. В тому числі, до чорного списку було внесено велику кількість суден, що беруть участь в експорті російських енергоносіїв, і які є частиною так званого «тіньового флоту» РФ. Що скажете з цього приводу? Наскільки дієвим є даний механізм і чому досі не наважуються ввести вторинні санкції проти російської нафти?
Сьогодні «тіньовий флот» забезпечує приблизно 80% експорту нафти Росії, що дає до 30% наповнення до бюджету країни-агресора. На фінансування війни в Україні з державної казни вони виділяють приблизно 40%. Тому можна стверджувати, що «тіньовий флот» сьогодні – це майже основне джерело фінансування війни. Мені тяжко відповісти, чому Україна досі не має відповідних санкцій, які запроваджують наші європейські та американські партнери, адже саме ми маємо показувати приклад. Тим не менше, санкції щодо російської нафти почали діяти. Минулого року їх запровадила Великобританія. Деякі санкції вводили європейські країни. Але саме після введення чергових американських санкцій з’явилася інформація, що біля берегів Китаю та Індії російські нафтові танкери стоять і їх навіть в порти не пускають. Отже, даний інструмент починає працювати. Проте 60 суден під санкціями це замало. Необхідно, щоб до списку потрапили 200-300 суден. Нагадаю, що загалом російський «тіньовий флот» нараховує майже 800 суден. Тому треба розширювати санкції і після цього росія буде більш схильна припинити агресію проти України.
Нещодавно FT дали показову інфографіку по РФ. Вона дуже повно ілюструє, чому Росії, незважаючи на санкції, вдається забезпечувати зростання ВВП, збільшення доходів населення під час війни, максимальну зайнятість та оборонне замовлення. Що, на Вашу думку, заважає Україні досягати позитивних економічних показників?
Це викривлена інформація. Росія дійсно сьогодні рапортує про те, що в них найменше безробіття за 10 років. Але чому? Тому що вони мобілізують людей на фронт. Вони вже втратили майже 700 тис людей. Звідки їх брали? З виробництва. Це призводить до того, що зростає попит на труд, зростають заробітні плати, зростає інфляція. Проте, вже сьогодні ми бачимо, що центробанк Росії піднімає ставку до 21%. Кредити для російських компаній коштують 25-27%. Треба розуміти, про які дані вони говорять. В них немає реального зростання ВВП. Це зростання виключно за рахунок державного замовлення.
Російська економіка починає входити в рецесію. Прогнози на 2025 рік показують, що з високою вірогідністю Росія буде мати нульове зростання економіки. Ось подивимося з вами за рік і побачимо.