Сьогодні набирає чинності закон про Конституційний суд. Також він передбачає зміну процедури обрання омбудсмена, якого тепер призначатимуть відкритим голосуванням, а не таємним. Це викликало гостру критику серед парламентарів та правозахисників. Президент підписав документ, однак пообіцяв внести до парламенту законопроект про внесення змін щодо цього.
Модель КСУ закладена ще в початковій редакції Основного Закону 1996 р. та не змінювалася протягом двадцяти років. В українських реаліях вона так і не змогла забезпечити незалежність цього органу та вберегти від спокуси ухвалювати ті чи інші рішення, керуючись політичною доцільністю.
Яскравий приклад тому – Віктор Янукович, якому незабаром після здобуття президентської посади 2010 року вдалося використати КСУ для істотного розширення своїх повноважень через повернення до первісної редакції Конституції, що діяла до реформи 2004 р. Для тиску на суд тоді вдавалися до двох прийомів: невмотивованих звільнень на підставі нібито порушення присяги та призначень політично лояльних суддів.
Згодом, у зв’язку із втечею екс-президента в Росію після Революції гідності на початку 2014 р., виникла потреба відновити конституційну легітимність і провести реформу. 13 липня цього року парламент хоч і зі скандалом, однак проголосував за імплементацію конституційних нововведень. А 31 липня президент Петро Порошенко поставив свій підпис під законом про КСУ.
Президент відзначив два принципових нововведення Закону. По-перше, кожен матиме можливість ознайомитися з тим чи іншим кандидатом у судді, адже конкурсний відбір буде «абсолютно прозорим». Крім того, з’являється можливість будь-якої юридичної (виключаючи представників держави або місцевого самоврядування) чи фізичної особи подати скаргу до КСУ.
Глава держави зазначив, що ніколи в історії України не забезпечувалося це право звичайним громадянам. «Якщо людина, пройшовши розгляд своєї справи у звичайних судах, вважає, що закон, який був застосований під час ухвалення рішення щодо нього, є неконституційним, то він не повинен більше шукати народних депутатів або президента. Він дістане, нарешті, право безпосередньо звернутися до КСУ з конституційною скаргою. І суд має розглянути і винести відповідне рішення», – резюмував Порошенко.
Згідно з новою версією закону, до складу КСУ входять 18 суддів, шістьох з яких призначає президент, шість – парламент, і шість – З’їзд суддів України. КСУ діятиме в складі шести колегій, двох сенатів та Великої палати. Крім цього, вводиться конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді КСУ. А суд дістає право видавати забезпечувальні накази та зупиняти дію будь-якої законодавчої норми, конституційність якої оскаржується.
Цей закон істотно підвищує зарплату суддів КСУ – до 75 прожиткових мінімумів, або близько 120 тис. грн. Судді КС у відставці отримуватимуть довічне грошове утримання в розмірі 50%, безвідносно їхніх подальших заробітків. Суддям КСУ, що обіймають посади секретаря Колегії, виплачують щомісячну доплату в розмірі 5% посадового окладу судді; заступнику голови суду – 10% посадового окладу судді; голові суду – 15% посадового окладу судді.
Суддю КСУ призначають на дев’ять років без права бути призначеним повторно. Також закон визначає підстави для звільнення судді КСУ. Передбачено, що суддя без згоди суду не може бути затриманий або утримуватися під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час чи відразу після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Закон передбачає нову форму звернення до КСУ – конституційну скаргу, яку може подати громадянин. Для надання експертної допомоги в процесах за конституційними скаргами в КСУ до 2020 р. вводиться інститут спеціального радника, який може бути компетентним у цьому питанні іноземцем, але не громадянином Росії.
Закон викликав різку критику деяких депутатів та правозахисників. Головна їхня претензія до Банкової: у документ після першого голосування включено норму про відкрите голосування за кандидатуру уповноваженого парламенту з прав людини (омбудсмена). Це при тому що його діяльність і призначення регулює окремий закон і передбачає таємну процедуру його обрання.
Так, у правозахисній організації Amnesty International взагалі висловили здивування, як норма про обрання омбудсмена опинилася в тексті закону про КСУ, і вважають, що «відбулася підміна результатів голосування, що передбачає нову процедуру обрання омбудсмена і що призведе до політизації цієї основної для захисту прав людини посади».
«Такі маніпуляції в Раді делегітимізує не тільки інститут Уповноваженого з прав людини, а й парламент. Це обов’язково вплине негативно на імідж України як правової держави, за який Ви, як Президент, відповідальні як гарант Конституції», – зазначили в Українській Гельсінській спілці з прав людини (УГСПЛ).
Як зазначила юрист Анна Маляр, положення про відкрите голосування парламентом за омбудсмена призведе до того, що вже зараз почнеться тиск на нардепів. Навіть є підозра, що на цю посаду вже визначено кандидатуру Людмили Денисової («Народний фронт»), екс-міністра соціальної політики, і що цю норму прописано саме під неї.
«По суті, парламентаріїв можуть шантажувати, зокрема, можливістю позбавлення українського громадянства або зняттям недоторканності. Під час таємного голосування депутат не боїться тиску, і тоді обрання буде незалежним», – вважає Маляр.
У прес-службі глави держави повідомили, що найближчим часом Петро Порошенко внесе на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до законодавства в частині призначення та звільнення омбудсмена. У повідомленні йдеться, що президент не міг не підписати цей закон, бо «без цього закону зазначені прогресивні конституційні новації не можуть запрацювати на практиці».
«У прикінцеві положення цього закону народними депутатами були включені норми щодо процедури призначення та звільнення омбудсмена. Це не стосується функціонування КСУ. Проте парламент ухвалив закон про КСУ в цілому разом із цими нормами, а тому введення закону в дію без них неможливе», – сказано в повідомленні. Водночас, на думку президента, питання процедури призначення та звільнення омбудсмена потребує окремого вирішення.
За словами експерта Центру політико-правових реформ Юлії Кириченко, ухвалений закон також зберігає можливість політичного тиску на суддів. «Описана процедура відбору не містить конкурсних елементів і не дозволяє виявити найбільш гідних. Тобто практику призначення в КСУ політично лояльних суддів новий закон навряд чи змінить», – вважає вона.
Крім того, зазначає експерт, закон не містить роз’яснення такої нової підстави для звільнення суддів КСУ, як вчинення ними істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов’язками, несумісного зі статусом судді КСУ, або виявлення його невідповідності обійманій посаді.
«Тому практика невмотивованих звільнень суддів також цілком може бути продовжена вже на цій підставі, як це було зі звільненнями суддів КСУ з формулюванням «за порушення присяги». Хіба що сьогодні це робитиметься через КСУ, оскільки повноваження звільнення суддів перейшли до самого КСУ», – зазначила експерт.
З нею солідарний директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. «Звичайно, цей закон посилює вплив президента на КСУ. Шість його кандидатів, шість від парламенту – більшість з яких будуть від БПП та «Народного фронту», і звичайно, у нього будуть свої люди і від З’їзду суддів. Тобто президент зможе контролювати весь конституційний процес. Адже будь-який конституційний спір переноситься до КСУ», – заявив він.
За словами експерта, якщо депутати, наприклад, подадуть до КСУ якесь звернення щодо обмеження прав президента, то очевидно, на чию користь ухвалить рішення КС. «І президент навіть не телефонуватиме суддям, вони самі чудово розуміють, за чиєю квотою вони пройшли, і будуть дуже чутливі до його думки. Тобто формально КСУ нібито буде незалежним, а фактично – таким, як і був раніше», – резюмував він.