Політика

Перемога Меркель на виборах у Німеччині: чого чекати Україні?

Чинний канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка очолює «Християнсько-демократичний союз» (ХДС), очікувано перемогла на парламентських виборах у країні з результатом 33%. Це означає, що політика Берліна щодо Києва та питання врегулювання конфлікту на Донбасі істотно не зміниться. Однак поява ультрарадикальних проросійських сил у Бундестазі може стати серйозним інструментом у руках Кремля.

У Німеччині відбулися вибори до Бундестагу. Як і очікувалося, Ангела Меркель, яка очолює «Християнсько-демократичний союз» (ХДС), перемогла з результатом 33%. Це означає, що вона вчетверте формуватиме уряд та впливатиме на політику Берліна наступні чотири роки. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку очолює колишній голова Європарламенту Мартін Шульц, посіла почесне друге місце з результатом 20,5%. «Бронза» дісталася представникам правого крила – «Альтернатива для Німеччини» (АДН), що вперше проходить до бундестагу, з 12,6% голосів виборців. Остаточні підсумки голосування будуть офіційно підбиті приблизно за тиждень після виборів.

Нинішній результат Християнсько-консервативного блоку Ангели Меркель за підсумками виборчих перегонів став найгіршим за всю післявоєнну історію Німеччини, починаючи з 1949 року, коли ця політична сила вперше пройшла до бундестагу. Порівняно з попередніми виборами 2013 року, блок втратив майже 9%. Очевидно, рішення канцлера у 2015 р. прийняти близько мільйона біженців із переважно мусульманських країн стало вирішальним чинником у ставленні багатьох німців до голови уряду.

Коментуючи попередні результати виборів до Бундестагу, Меркель заявила про готовність сформувати новий уряд Німеччини. «Ми – найсильніша партія, і наше завдання – сформувати уряд», – заявила канцлер під час виступу перед прихильниками. «Звичайно, ми сподівалися на кращий результат», – додала вона. Меркель поки що не назвала можливих партнерів по коаліції, заявивши про бажання обговорити це з іншими партіями.

СДПН також не може похвалитись успіхами на виборчому полі. Партія втратила значну кількість місць у парламенті. 21% голосів підтримки – також найгірший результат політсили з часів Другої світової війни та на п’ять пунктів менше, ніж 2013 року.

Її лідер і головний опонент чинного канцлера Мартін Шульц уже оголосив про вихід соціал-демократів в опозицію. «СДПН іде в опозицію», – оголосив Шульц, додавши, що відтепер «припиняється співпраця СДПН з ХДС Ангели Меркель». Шульц заявив, що не піде міністром до уряду Меркель. Водночас він пообіцяв, що СДПН і далі захищатиме ідеали соціал-демократії. Крім того, Шульц назвав сьогоднішній день «чорним днем для демократії» з огляду на те, що праві популісти з АДН вийшли на третє місце.

Вихід соціал-демократів, проте, був прогнозований. Адже в коаліції з Меркель партія втрачає підтримку своїх виборців. А тепер СДПН стане найсильнішою опозиційною партією в бундестазі, що пов’язано з багатьма привілеями, зокрема – призначенням голів комітетів.

Мабуть, головною несподіваною сенсацією німецького голосування став прорив створеної 2013 року як партія євроскептиків на тлі кризи в єврозоні АДН, з результатом 12,6%. На попередніх виборах до Бундестагу їй забракло лише 0,3% для того, щоб потрапити до парламенту. Ця політсила послідовно виступає за відмову від євровалюти, беззастережне зняття санкцій з Росії та трансформацію ЄС у нове політичне об’єднання на кшталт зони вільної торгівлі. Представникам партії також часто дорікають за ксенофобську передвиборчу кампанію та порівнюють з приходом Адольфа Гітлера до влади.

Безперечного успіху на виборах домоглась і Вільна демократична партія (ВДП). Вона повертається до Бундестагу після чотирирічної відсутності. Партія лібералів отримала понад 10%, більш ніж подвоївши свій результат з 2013 р. Тоді партія не подолала п’ятивідсотковий бар’єр. Тепер у ВДП є шанс повернутися до керівної коаліції.

Також до парламенту проходять Ліва партія – з 9,2% та «Союз-90»/«зелені» – з 8,9%. Решта партій здобули менше ніж п’ять відсотків, необхідних для проходження до парламенту. Загалом у виборах брали участь 42 партії.

Найвірогідніша комбінація майбутньої коаліції: християнські демократи, «зелені» та вільні демократи. Важливий для України аспект полягає в тому, що позиції потенційних союзників щодо Росії помітно різняться. «Зелені» традиційно дотримуються жорсткої лінії щодо Москви, а от вільні демократи – більш поміркованої, що пов’язано з орієнтацією на німецький бізнес, який здебільшого не в захваті від санкцій.

Так, під час передвиборчої кампанії лідер лібералів Крістіан Лінднер озвучив ідею, що викликала хвилю критики як у Німеччині, так і в Україні. Він заявив, що тему анексії Криму потрібно тимчасово «загерметизувати», щоб поліпшити ситуацію на інших напрямках: на Донбасі та в частині німецько-російських відносин. Водночас у програмі партії чітко зазначені заклики до Росії згорнути агресію та підтримка територіальної цілісності України.

Збереження Ангели Меркель на чолі Німеччини – безумовно, позитив для України, адже кардинальних змін у зовнішній політиці Берліна статися не повинно. Через те, що коаліція із соціал-демократами не збережеться, зміниться й міністр закордонних справ Німеччини, що теж може зіграти на руку Києву. Адже нинішній міністр Зігмар Габріель, член СДПН, запам’ятався скандальними проросійськими висловлюваннями. Зокрема, він пропонував зняти санкції з Росії в разі настання перемир’я на Донбасі та критикував посилення антиросійських санкцій з боку США.

«Для України важливо, що в майбутній коаліції не буде соціал-демократів, оскільки представники цієї партії є найбільш «проросійськи» налаштовані, лобіюють будівництво та запуск другої гілки газопроводу «Північний потік» і борються за поступове зняття санкцій з Росії ще до виконання мінських домовленостей. Досить послухати, що говорять такі члени цієї політичної сили, як Габріель, Штайнмайєр, Шредер, щоб зрозуміти, що саме соціал-демократи найприязніше ставляться до Росії, і це незважаючи на порушення нею міжнародного права, анексію Криму, розпалювання агресивної війни проти України», – зазначає політолог Олександр Мусієнко.

Президент Петро Порошенко вже привітав Ангелу Меркель з перемогою її партії на парламентських виборах. «Щирі вітання Ангелі Меркель – переможцю парламентських виборів і лідеру миру та стабільності в Європі. Чіткий кредит довіри об’єднаній і сильній Європі! Перемога, що наближає відновлення територіальної цілісності України та її майбутнє в об’єднаній Європі!» – написав він у Facebook.

Утім, деякі експерти не поділяють оптимізму українського президента щодо відновлення територіальної цілісності нашої країни. Адже тепер Німеччина може повноцінно долучатися до вирішення українського питання, що здебільшого означатиме посилення тиску на Київ і Москву для виконання мінських домовленостей.

Для української влади це – ухвалення закону про спеціальний статус окупованих територій, проведення виборів на Донбасі та амністії для терористів. Водночас виконання цих пунктів угоди наразі видається нереальним.

«Результати виборів у Німеччині мають діалектичний характер для України. З одного боку, Ангела Меркель зберігає пост канцлера Німеччини та залишається найвпливовішим європейським політиком. Це дає підстави прогнозувати пожвавлення процесу пошуків шляхів мирного врегулювання на Донбасі», – зазначає політолог Євген Магда.

З іншого боку, додає він, «бронза» АДН, отримана завдяки втратам лідерів ХДС та СДПН, означає не тільки розчарування частини німецького суспільства в системних партіях, а й поширення розвитку популізму в провідній країні ЄС. «Україні треба вже зараз продумати перспективи протидії вояжам «альтернативних» депутатів Бундестагу до Криму й ОРДЛО», – резюмував Магда.

Ксенiя Лазоренко