Указ президента Петра Порошенка, який зобов'язує інтернет-провайдерів закрити доступ до популярних російських сайтів, зокрема «ВКонтакте», «Яндексу», «Однокласників» і «Mail.Ru», викликав величезний резонанс у суспільстві. Мотиви ухвалення такого рішення є зрозумілими, утім, деякі експерти вбачають у таких кроках ознаки цензури.
17 травня офіційно набрав чинності указ президента Петра Порошенка, який вводить у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) про застосування економічних та інших санкцій щодо низки російських компаній, зокрема соціальних мереж «ВКонтакте» та «Однокласники», «Mail.Ru», «Яндексу» та багатьох інших. Механізм забезпечення рішення про нові санкції ще розроблятимуть Кабмін, СБУ та Нацбанк. Водночас інтернет-провайдерам уже наказано заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів.
Російські компанії про заборону
У соціальній мережі «Однокласники» вже заявили, що знайдуть спосіб продовжити роботу в Україні. «Сервіси ОК завжди служили об’єднанню людей поза політикою та географічними кордонами. Ми сподіваємося, що інтереси наших користувачів залишаться на першому місці. Разом ми знайдемо спосіб залишатися на зв’язку, і 9,5 млн українських користувачів ОК, наші партнери та рекламодавці зможуть користуватися сервісами соціальної мережі так, як вони звикли», – заявила директор з комунікацій Анастасія Жбанова.
У «Mail.Ru Group» рішення офіційного Києва назвали «політично вмотивованим» і закликали українських користувачів обходити блокування заборонених сайтів. У заяві також сказано, що в роботі сервісу нічого не зміниться, а сьогоднішній трафік демонструє «драматичне зростання».
Прес-служба «Яндексу» зазначила, що компанія працює відповідно до законодавства України. «Рішення про санкції стосується не тільки нас. Це санкції проти 11 млн українських користувачів, які щомісяця обирають наші сервіси, і тисяч українських організацій, які використовують наші технології та сервіси для розвитку своїх бізнесів», – вважають у компанії. Тут також заявили, що «Яндекс» ніколи не поширював інформацію з антиукраїнськими закликами.
Також під обмежувальні заходи потрапили: медіа-холдинг «РБК», «Зірка», «ТНТ», «Москва Медіа», «Росія сьогодні» (РИА «Новости»), «Наше радіо», «НТВ-Плюс», НТВ, «Первый канал», «Росія 24», «РТР-Планета», виробники антивірусного програмного забезпечення «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», видавець електронних словників ABBYY та постачальники популярних ERP-систем ТОВ «1С», ТОВ «Корпорація «Парус», ЗАТ «Галактика Центр». Всього в списку – 1228 осіб та 468 компаній.
Спочатку штрафи – потім закон
СБУ разом з іншими правоохоронними органами вже розробляє зміни до законодавства щодо механізму блокування заборонених інтернет-ресурсів. У відомстві наголосили, що значна частина інтернет-провайдерів має технічну можливість для цих цілей.
«Російські спецслужби ведуть гібридну війну проти населення України… СБУ постійно фіксує активне поширення через такі ресурси антиукраїнських закликів до радикальних протестних акцій з використанням зброї», – ідеться в повідомленні СБУ. За словами СБУ, керівництво інтернет-ресурсів, що потрапили до санкційного списку, жодного разу не відреагувало на численні звернення СБУ.
У Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації, повідомили, що за невиконання указу провайдери нестимуть адміністративну відповідальність – штраф у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо те саме порушення повториться протягом року, штраф збільшиться до 200-300 мінімумів. Крім того, за порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування накладається штраф на посадових осіб у розмірі 50-100 мінімумів.
Компанія «Укртелеком» уже розпочала роботи з виконання відповідних вимог. «Процес досить складний і потребує певного часу, з огляду на значну кількість ресурсів. Роботи вже розпочато», – зазначив директор з корпоративних комунікацій Михайло Шуранов. Він повідомив, що роботи з виконання вимог щодо заборони надання послуг доступу до російських сайтів, що потрапили під санкції, проводитимуть поетапно і, за попередньою оцінкою фахівців, триватимуть від декількох днів до тижня.
Аналогічні кроки зробили оператори мобільного зв’язку – компанії «Vodafone Україна», «Київстар», «Лайфселл», а також телекомунікаційний провайдер «Воля».
Провайдери також говорять, що блокування – непроста справа. «Перш ніж буде заблокований перший сайт, потрібно, щоб усі 4 тис. операторів і провайдерів, що є в Україні, перебудували свої мережі. Це величезна робота. У когось, у дрібних операторів, на це піде день або тиждень. У великих операторів це може забрати роки», – зазначив експерт Інтернет-асоціації України (ІнАУ) Максим Тульєв. Водночас обмеження доступу буде легко обійти через VPN або проксі-сервери.
Думки депутатів
За словами заступника голови фракції БПП Олексія Гончаренка, ситуація, що склалася, може створити певний дискомфорт, зокрема для українських користувачів. «Але треба розуміти, що соціальні мережі активно використовують і використовували російські спецслужби для збирання інформації про українців для поширення пропагандистської антиукраїнської інформації. Я вважаю це рішення виправданим», – заявив він.
Колега по фракції Мустафа Найєм також підтримує ідею санкцій проти Росії, проте вважає, що в деяких питаннях глава держави все-таки «перегнув палицю». «Я зовсім не розумію, наприклад, чому й у такий спосіб заборонили «1С». Це 80% бізнесу в країні. Хтось взагалі потрудився їх попередити або уявити собі наслідки такого кроку? Звідки взагалі стільки зневаги до власного народу?! Я чітко розумію, коли ми без попередження накладаємо санкції на громадські організації «Новоросія», «Російський вибір» або батальйон «Смерть» та батальйон «Спарта». Однак ідеться про наших громадян, наш ВВП, робочі місця та найважливіший сегмент економіки – середній і малий бізнес, який не може собі дозволити розроблення власного софту», – написав він у Facebook.
Зі свого боку, депутат Сергій Лещенко вважає, що закриття соціальних мереж має набагато більше спільного з авторитарними режимами, ніж з боротьбою проти російської пропаганди. «Facebook-користувачам це складно зрозуміти, але саме «ВКонтакте» була найпопулярнішою соціальною мережею в Україні – через неї розганялися новини, через неї об’єднувалися люди. Порошенко краще за Януковича розуміє особисті ризики, які має для нього інтернет. Насуваються вибори президента. Тому, приборкавши телебачення, тепер прийшла черга зачищати головний канал мобілізації людей», – написав він у Facebook.
На його думку, якби стояла мета боротьби з російським впливом, то існують методи роботи всередині мереж, а не їхнє тотальне блокування. «Все це погано закінчиться, тому що ідея Порошенка – перевести фокус суспільної дискусії: з боротьби з корупцією на тему свого псевдопатріотизму», – підсумував він.
На думку депутата від фракції «Народний фронт» Вікторії Сюмар, це рішення – державна цензура, зумовлена питаннями нацбезпеки. «Я впевнена, що рішення РНБО базувалося на конкретних фактах, які говорять про те, що російські спецслужби використовують ці інформаційні ресурси для інформаційних провокацій в Україні, метою яких є підрив стабільності в Україні, провокування війни та громадянських конфліктів. Це є достатньою підставою згідно з Конвенцією з прав людини, стаття 10, ч. 2. Проте, як на мене, потрібно надати суспільству відповідну доказову базу, і дуже бажано, щоб такі рішення ухвалювали через суд», – вважає вона.
«Це середньовічне рішення відкидає Україну до лав тоталітарних держав, порушуючи базові права громадян на свободу слова та інформації. Ми вимагаємо скасувати указ про заборону доступу до соцмереж і закликаємо всі демократичні сили України та світу нас підтримати», – ідеться в заяві «Опоблоку».
На думку політсили, заборона на доступ до соцмереж – це не захист нацбезпеки, а заборона на право людей самим отримувати інформацію. «Влада боїться власних громадян. Вона продовжує політику щодо взяття під контроль усіх засобів інформації і комунікації та заборони неконтрольованих. Влада не в змозі зупинити війну або поліпшити життя людей, тому переходить до заборони на інформацію. Її мета – самозбереження через монополію на інформацію та цензуру», – підсумували в партії.
Реакція Заходу
Міжнародна організація Human Rights Watch закликала президента скасувати указ. «Це ще один приклад тієї легкості, з якою президент Петро Порошенко неправомірно намагається контролювати публічне обговорення в Україні. Порошенко може спробувати виправдати цей крок, однак це є цинічним, політичним нападом на право отримання інформації, що зачіпає мільйони українців, їхнє особисте та професійне життя», – зазначила представник України в організації Тетяна Купер.
Генсекретар Ради Європи Турбйорн Ягланд також висловив стурбованість рішенням українського керівництва. «Блокування соціальних мереж, пошукових систем, поштових служб та новинних веб-сайтів суперечить нашому спільному розумінню свободи висловлення думок і свободи засобів масової інформації. Крім того, такі широкі заборони не відповідають принципу пропорційності», – заявив він.
З аналогічною заявою виступили в організації «Репортери без кордонів». «Україна могла б протиставити цьому якісну журналістику. Наприклад, підвищити бюджет українського іномовлення. І показати, на що здатні незалежні журналісти, особливо на тлі того, що творять російські ЗМІ, де панує однобічна, контрольована державою, вихолощена журналістика. Це був би чудовий сигнал – підтримати незалежних журналістів в Україні», – заявила керівник німецького відділення Крістіана Мер.