Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) більшістю голосів прийняла українську резолюцію щодо наслідків російської агресії проти України в Азовському морі і Керченській протоці.
У документі йдеться про вимогу вільного судноплавства, засуджується будівництво моста через Керченську протоку. І найголовніше – захоплені окупантом в листопаді 2018 року 24 українських моряка визнаються «військовополоненими», щоправда, в пом’якшувальну формулюванні. Резолюція стане першим письмовим підтвердженням такого статусу на міжнародному рівні. Також на документ будуть посилатися в кримінальних судах, де розглядають позови України проти Росії.
Союзники Москви обурені
Протистояння Києва та Москви в ПАРЄ не припиняється з 2014 року. Українській делегації вже вдалося домогтися накладення санкцій на «колег» з Росії, через що останні роки Кремль більше не надсилає своїх делегатів в Страсбург. Не приймаючи участі в засіданнях ПАРЄ, Росія одночасно відмовляється платити внески на утримання організації, що вкрай болісно сприймається деякими європейцями. Незважаючи на те, що українській делегації в черговий раз вдалося схилити європейську спільноту на свою сторону, протистояти проросійському лобі, яке активно нарікає за повернення країни-агресора до лав організації з кожним роком стає все складніше. Особливе обурення викликає те, що таку позицію підтримують не рядові європейські політики, а представники керівної ланки організації.
Зокрема, переобрана на другий термін президент ПАРЄ Ліліан Морі Паска заявила: «Всі держави-члени повинні виконувати свої фінансові зобов’язання. РЄ не може бути об’єктом шантажу». За її словами, те, що РФ не представлена в Асамблеї, але бере участь в інших органах Організації, «контрпродуктивно і заважає захищати права людини і демократію на всьому континенті». «На карту поставлено майбутнє Організації, і ми повинні знайти рішення», – зазначила вона. Президент хоче діалогу з російськими політиками, «щоб захистити систему, засновану на Європейській конвенції про права людини (ЄКПЛ)».
Такої ж думки дотримується і Генсекретар РЄ Турбйорн Ягланд, який, в черговий раз, розкритикував санкції проти російської делегації в ПАРЄ. За його словами, вони не призвели до позитивних змін, а лише спровокували кризу в всередині організації. «Позбавлення РФ права голосу в ПАРЄ не повернуло Крим Україні і не поліпшило ситуацію з правами людини в Росії», – заявив він. Генсек закликав ПАРЄ і Комітет міністрів РЄ ретельно попрацювати над роз’ясненням правил і розподілом повноважень між органами, щоб «зміцнити авторитет Організації». Ягланд послався на лист 59 російських правозахисників, які попросили його не допустити виключення Росії з РЄ, оскільки це позбавить громадян РФ, зокрема, можливості захищати свої права в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). У зв’язку з цим він закликав своїх колег прийняти «компромісне рішення», висловивши впевненість, що рішення «російської кризи» стане «великим подарунком для Європи». Нагадаємо, минулого року цей же політик заявив, що анексія Криму не є достатньою підставою для виключення РФ з організації.
Безкоштовна пропозиція від Києва
Українська сторона фінансові складності ПАРЄ оцінює скептично. «Глава РЄ говорить про фінансові труднощі цієї організації, а сам отримує дуже велику зарплату, в $100 тис. , ще й надходження в такому ж розмірі з Пенсійного фонду. Та ще резиденцію має і машину. Крім того, у Ягланда є «золотий парашут»: після залишення посади він ще 3 роки може отримувати по сто тисяч доларів від РЄ просто так, за приємні спогади», – констатував член української делегації в ПАРЄ депутат Олексій Гончаренко. Політик запропонував йому відмовитися від цих грошей і віддати $300 тис. на фінансування ПАРЄ, яка змушена скорочувати співробітників і економити на всьому. За словами народного депутата, «зарплата Ягланда переконливо показує, чому стільки європейських політиків хочуть повернути делегацію Росії і її внески в бюджет ПАРЄ».
Не дорахувалися своїх
Не надто приємним для Києва стала звістка про те, що Бюро ПАРЄ змінило правила формування комітетів. Так, за рішенням керівного органу організації, в комітетах з питань регламенту та з питань обрання суддів ЄСПЛ не може бути більше двох представників кожної з держав-членів. До цього часу в обох комітетах не було такого обмеження, їх склад формувався за пропозиціями політичних груп. Завдяки цьому в регламентному комітеті було четверо українців – Володимир Ар’єв, Владислав Голуб, Юлія Льовочкіна і Сергій Кіраль. Тепер ситуація змінилася. Відзначимо, що даний комітет має особливе значення, оскільки відповідає за розробку змін до регламенту, які повинні були зняти санкції з РФ і відкрити шлях до повернення росіян в асамблею. Українська делегація розцінила такий крок як «помсту за принципову позицію» по відношенню до Росії.
Перемога все одно наша
Як би там не було, але більшість європарламентарів підтримали українську резолюцію. За неї проголосували 103 парламентарія, 3 депутати виступили проти, а 16 утрималися. Варто відзначити, що спочатку передбачалося, що документ буде називатися «Відкрита російська агресія проти України: зрив мирного процесу і загроза європейській єдності». Однак, керівний орган ПАРЄ пом’якшив формулювання і відмовився від згадок про «зрив мирного процесу». В результаті маємо назву – «Зростання напруги навколо Азова і Керченської протоки та загрози для європейської безпеки».
Так, в документі ПАРЄ засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів і їх екіпажів, а також закликає Москву негайно звільнити українських військовослужбовців і забезпечити їм необхідну медичну, юридичну та / або консульську допомогу.
Тим часом, депутати не згадали в тексті резолюції термін «військовополонені», на якому наполягала українська сторона, але додали застереження, що захоплені росіянами українські моряки підпадають під дію міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції. А комплекс Женевських конвенцій регулює статус військовополонених і правила поводження з ними.
У той же час ПАРЄ висловила стурбованість політикою Кремля з вибіркового огляду українських та міжнародних судів і зажадала забезпечити свободу проходу в Азовському морі і Керченській протоці відповідно до договору між РФ і Україною «Про співпрацю в галузі використання Азовського моря і Керченської протоки», а також утримуватися від насильства.
Крім того, парламентарії підтримують пропозицію Німеччини і Франції про те, щоб спостерігачі від третіх країн стежили за рухом суден і гарантували свободу судноплавства в Керченській протоці. Також ПАРЄ закликала Міжнародний Комітет Червоного Хреста і Комітет Ради Європи з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КПП), відвідати українських військовослужбовців, які перебувають у в’язниці.
«У ПАРЄ не люблять прямолінійних формулювань і «кота» називають« чотирилапою істотою кошачого роду». Це означає те ж саме, але сформульовано по-своєму. І те, що замінили посиланням на Женевську конвенцію дефініцію щодо військовополонених (prisoners of war), в принципі, залишається тим же самим з юридичної точки зору. Але політично тут завжди намагаються уникати різких формулювань. Тим не менш, важливо, що це буде зроблено. І юристів, які захищають наших моряків, влаштовує таке формулювання», – заявив глава української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв. За його словами, даний документ тепер може стати підставою для того, щоб в Європі почали визнавати українських моряків військовополоненими. «Також це дасть додаткові аргументи для створення наглядової місії за судноплавством в Керченській протоці і забезпечення виконання двосторонніх договорів між РФ і Україною від 2003 року, а також морським правом ООН. В даному випадку ні одна країна не може приватизувати, як Росія зараз намагається, морські протоки. Це може допомогти на міжнародних майданчиках для додаткового тиску на Росію. І найголовніше – документ буде серйозним аргументом, тому що це міжнародний законодавчий акт, в світових судових інстанціях», – резюмував він.
У свою чергу, депутат Борислав Береза звернув увагу на виступи представників Сербії та Словаччини, в яких були присутні «всі штампи російської пропаганди». «Лише два виступи на дебатах по Азову вибилися із загальної тональності. Це були Любош Бляха зі Словаччини та Олександр Шешель з Сербії. Вони дозволили собі абсолютно проросійські виступи, в яких присутні всі штампи російської пропаганди. Це і фашистський режим, і провокація, і прийняття рішення без Росії – це суд Лінча, і так далі. Висловлення Шешеля про те, що Путін самий легітимний президент Європи, а Крим повернувся в рідне лоно Росії – викликало обурення більшості в залі і виступає банально «зафукали», що я побачив вперше в ПАРЄ», – написав парламентарій на своїй сторінці у Facebook.
Думки експертів
Тим часом, оцінки експертів щодо прийнятої резолюції ПАРЄ більш стримані. Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко сумнівається, що документ надасть реальний вплив на долю українських військовополонених. «Озброєна агресія може бути частиною війни, а не навпаки. Тобто, ціле не може бути частиною частин. Це нонсенс. Відповідно, ніяким чином будь-яка резолюція не матиме впливу ні на що, тому що інструментів, які б забезпечили звільнення українських військовополонених від російського полону не існує», – заявив він. За словами експерта, неможливо використовувати Женевську конвенцію до того часу, поки в українському законодавстві не буде юридично закріплено факт війни Росії проти України. «В який спосіб і хто зможе змусити Росію виконати будь-яку резолюцію ПАРЄ? Ніяких механізмів не існує. Особливо з огляду на той факт, що Росія виключена з ПАРЄ», – додав він.
«Все потихеньку підводиться до того, що Європа очікує підключення« Північного потоку – 2». Європа очікує, коли цей інструмент запрацює і тоді вони будуть більш самостійні в діях і менш залежні від своїх заокеанських партнерів з США. В даному випадку, гра на боці РФ і врахування її інтересів в комплексі буде формувати нову політику Європи щодо Росії. Тому українським політикам, державним діячам, людям, які претендують на ці позиції необхідно робити відповідні висновки і вибудовувати свої перспективи, виходячи з цієї нової реальності», – в свою чергу, заявив політичний аналітик Олексій Калініченко.
«Якщо серйозно подивитися на бюджет організації, то представницькі виплати і витрати надзвичайно великі. Тим депутатам, які знаходяться в цій організації можна було б просто зробити ці виплати трохи меншими і скромніше. Тоді краще жилося б людям. Особливо якщо ми говоримо про забезпечення прав і свобод, принципів демократії. А також тих цінностей, на яких створена Європа і, я сподіваюся, організація під назвою ПАРЄ», – заявив політичний консультант Дмитро Васильєв. Він не виключив того, що можливо Росія і повинна отримати своє представництво в ПАРЄ, щоб був почутий «голос великої кількості людей величезної країни». «Хоча Росію і так чують. Її голос супроводжується гарматами, збитими літаками, вбитими людьми … Росія повинна почути саму себе. І народ Росії повинен це побачити. А він цього не бачить, тому що йому показують іншу картинку по телебаченню», – зазначив експерт. Він також допускає, що позбавлення місць української делегації в регламентному комітеті ПАРЄ було зроблено з метою подальшого їх надання членам російської делегації, або комусь іншому, хто буде приймати рішення щодо повернення делегації країни-окупанта в організацію. «Всім може здаватися, що до цього йде, але я все ще вірю в те, що Європа має ті сили, для якої цінності європейської цивілізації будуть важливіші за гроші», – резюмував він.
Відзначимо, раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова вже звернулася із заявою до глав диппредставництв країн Євросоюзу, в якому розповіла про ситуацію з незаконним затриманням, взяттям в полон і утримуванням під арештом 24 українських військовослужбовців в Росії, закликавши європейських колег посилити тиск на російську владу для їх звільнення, а також зажадала від Москви передати поранених моряків в нейтральну країну для надання медичної допомоги.