У травні в Австрії відбулися найбільш критичні та напружені президентські вибори за всю історію існування австрійської демократії. Тоді мало не перемогли ультраправі. Однак восени вибори доведеться провести ще раз.
У перегонах «потилиця в потилицю» ультраправий кандидат від партії Свобода (FPÖ) Норберт Хофер програв супернику, незалежному кандидату Александру Ван дер Беллену з відривом в 31 тис. голосів (49,65% проти 50,35%). Однак, згідно з постановою конституційного суду країни, результати травневих виборів було анульовано, голосування має відбутися знову, за попередніми даними, 2 жовтня (цю дату має схвалити австрійський парламент). Таке судове рішення ухвалено у відповідь на оскарження партією Свобода результатів травневого голосування.
У результаті Австрії доведеться знову пережити жахіття передвиборчих перегонів, на кону якої стоїть ймовірність отримати першого в європейській історії ультраправого президента. Хоча пост президента в Австрії більшою мірою символічний, а президент має несуттєві повноваження (крім права розпустити парламент), призначення на цей пост ультраправого кандидата може стати специфічним прецедентом для європейського регіону, де ультраправі сили старанно набирають темп і привертають прихильників євроскепсисом, антимігрантською риторикою та економічним популізмом.
Слідами Британії
Норберт Хофер – проросійський євроскептик, і вся його політична риторика обертається довкола класичних для сучасних євроскептиків тем. Ідеться про негативне ставлення до мігрантів, про різку критику бюрократичної системи ЄС і політичний вимір існування блоку. Після оголошення рішення суду про перевибори в інтерв’ю Russia Today Хофер заявив, що Австрія може в майбутньому розглядати можливість проведення референдуму про вихід з ЄС (за прикладом британського Brexit). Проте потреби в цьому референдумі може не бути, якщо Туреччині відмовлять у перспективі членства в євроблоці.
Днями раніше в інтерв’ю австрійській пресі він заявляв, що референдум може не знадобитися, якщо ЄС перегляне ідею посилення централізації. На його думку, тісних економічних зв’язків країн-членів блоку досить, а політична централізація союзу тільки заважає його ефективному існуванню. Так Хофер перейняв британську естафету використання референдуму про вихід з ЄС як інструмент зміцнення політичних позицій і здобуття більшої популярності в електорату.
На думку спостерігачів, приголомшливий успіх ультраправого кандидата на травневих виборах (і провал двох традиційних для країни партій – Австрійської народної партії та Соціал-демократів) став результатом міграційної кризи ЄС. У 2015 р. Австрія надала притулок понад 90 тис. біженців. Для країни з населенням 8,5 млн це стало певним шоком і спричинило занепокоєння щодо майбутньої інтеграції новоприбулих в австрійське суспільство.
Загальний рівень стресу в суспільстві, пов’язаний з міграційною кризою, призвів до відмови від підтримки традиційних для країни політичних сил і надав ультраправим додаткові аргументи в передвиборчих перегонах. Точно так само західні спостерігачі міркують про причини, що спонукали британців проголосувати 23 червня на користь виходу Британії зі складу ЄС. Не останнім аргументом тих, хто голосував на користь виходу, була європейська міграційна криза та пов’язане з нею занепокоєння.
Економічне відлуння Brexit
Однак Brexit здатний впливати на австрійську політику не тільки як приклад використання перспективи референдуму для набрання політичних балів, а як чинник, що загострює економічну ситуацію в ЄС. А це, своєю чергою, може призвести до радикалізації суспільних настроїв і посилення підтримки ультраправих сил.
За словами економіста, викладача kmbs Олексія Геращенка, нинішню ситуацію з Brexit і виборами в Австрії (а також загалом з настроями в євроблоці) можна розглядати з погляду поведінкової економіки. «Наприклад, є дві людини, кожна має дохід на рівні $1000. У першої динаміка зростання була такою, що дохід зріс до $2000, а потім до $3000. У другої дохід зріс до $5000, а потім опустився до $4000. Поведінкова економіка говорить, незважаючи на те, що в другої людини дохід вищий, вона може відчувати себе менш щасливою саме через негативну динаміку», – пояснює експерт.
Щось подібне, за його словами, відбувається і з Євросоюзом: «Він дав країнам, що до нього входять, два десятиліття (90-ті та 2000 рр.) приголомшливого зростання економіки, а тепер, у період складнощів і негативної динаміки, виникає парадокс у вигляді «Навіщо нам цей Євросоюз?». На мій погляд, після провалу Конституції Євросоюзу нинішня дезінтеграція була визначеною, бо не було дано відповіді на запитання «Хто ми?» і «Що далі?». На думку експерта, для майбутнього переусвідомлення й переосмислення проекту ЄС як “єдиної європейської цивілізації” нинішня криза виявиться зрештою дуже корисною».
Щодо впливу цієї ситуації на передвиборчі настрої в Австрії, на думку економіста, вірогідним є й негативний ефект. «Усе може бути, і праві, напевно, зміцняться. Я й далі думаю, що це їхня «лебедина пісня», тому що праві сили тримаються на поколінні 45+, чиї кращі молоді роки припали на період «до Євросоюзу». Однак загальний тренд на глобалізацію, мені здається, усе одно переможе. Ті, хто народились у XXI столітті – набагато більше «люди миру», – вважає експерт.
Утім, на думку деяких економістів, Brexit матиме специфічний вплив на європейську економіку вже восени. Так, у Goldman Sachs уважають, що в другій половині 2016 р. Європа буде стабільно рости в межах 1,5%, незважаючи ні на що. Однак у рамках цього прогнозу є багато невизначеності з вини Brexit. З цієї ж причини прогноз на другу половину поточного року щодо Великобританії було переглянуто. На думку економістів, інвестиції та проекти в різних сферах будуть припинені, поки ситуація щодо виходу Британії з ЄС не проясниться остаточно. А це, своєю чергою, матиме негативний вплив на економіку ЄС у цілому, оскільки Великобританія серйозно інтегрована в європейські торговельні потоки.
У результаті економічні ефекти британського економічного уповільнення та нестабільності ринків унаслідок Brexit можуть зашкодити європейському бізнесу в цілому. Це стало б додатковим аргументом для євроскептиків. Крім того, відсутність істотного внеску Великобританії в загальноєвропейський бюджет може призвести до нестачі фінансів на загальноєвропейські проекти. Це також здатне підштовхнути хвилю євроскептичного обурення в уже розбалансованому суспільстві. Тому осінні перевибори в Австрії, ймовірно, будуть ще напруженішими та небезпечнішими з погляду перспективи зростання ультраправих сил у регіоні. У всякому разі економічна ситуація на руку євроскептикам. І навряд чи вони відмовляться цим скористатися.