Офіційний Київ не визнає результати президентських виборів, що Росія провела в анексованому Криму, і збирається ввести санкції проти осіб, причетних до їхньої організації.
Минулої неділі в Росії відбулися чергові президентські вибори. Результат передвиборчих перегонів цілком очікуваний. Нинішній глава Кремля Володимир Путін найближчі 6 років знову залишиться керівником цієї країни. Тож кардинальних змін у політиці Кремля щодо України чекати не варто.
Так, на попередніх виборах президента Росії, що відбулися 2012 року, Путін переміг у першому турі з результатом 63,6%. У 2018 р., за даними підрахунку понад 99%, він має 76,67%. Це рекордний показник для авторитарного правителя. Раніше найкращий результат він мав на виборах у 2004 р. – 71%.
«Срібло» в президентських перегонах дісталося кандидату від Компартії Павлу Грудініну (11,79%), який замінив Геннадія Зюганова. «Бронза» – одіозному лідеру ЛДПР Володимиру Жириновському (5,66%). На четвертому місці – скандальна телеведуча, що активно критикує керівництво країни за анексію Криму, Ксенія Собчак (1,67%), на п’ятому – лідер партії «Яблуко» Георгій Явлінський (1,04%).
Маємо приріст прихильників чинного президента та збільшення явки. В окремих регіонах явка перевищила показники 2012 р. на 8-10%. Загалом у країні вона становить 67,47% (у 2012 р. – 65,3%). Однак досягти таких результатів навряд чи вдалося б просто так. Під час передвиборчої кампанії використано деякі прийоми радянської епохи, а процес волевиявлення перетворили на «народне свято» – з їжею, лотереями та розвагами.
«Путін прагнув не просто перемогти на виборах – він хотів свого роду коронації, що дала б змогу стверджувати, що народ підтримує його практично одностайно. І це йому вдалося», – зазначив міжнародний оглядач, експерт з питань Росії Герхард Манготт.
За його словами, майже стовідсоткова перемога була потрібна главі Кремля для зміцнення його позицій усередині керівної еліти. Багато голосували за чинного президента Росії тому, що альтернативи не було, – про це заздалегідь подбали. Важливим аргументом для виборців була й «стабільність», що пов’язують із Путіним.
Тим часом голосування за президента Росії в Україні не обійшлося без скандалів: поліція та націоналісти заблокували входи на виборчі дільниці, розташовані в будівлях посольства та консульств РФ, позбавивши можливості громадян Росії віддати свої голоси. Про плани заблокувати проходи до будівель російських диппредставництв, щоб перешкодити голосуванню, заздалегідь заявили такі політсили, як ВО «Свобода», «Правий сектор» та «Національний корпус» (близький до голови МВС Арсена Авакова).
Міністр внутрішніх справ також напередодні голосування повідомив, що поліція не пропускатиме громадян Росії на виборчі дільниці на території України. Тож попри те, що дільниці для голосування в Києві, Одесі, Львові та Харкові відкрилися, проголосувати на них змогли тільки співробітники посольства та консульств.
В МЗС РФ заявили про цілковитий зрив голосування в українських містах. За даними ЦВК Росії, на консульському обліку в Україні перебуває близько 72 тис. громадян Росії. Втім, експерти вважають, що фізичний недопуск їх на дільниці зіграв на руку Кремлю, адже така умова тільки відкрила широке поле для маніпуляцій. До того ж це не додало честі українському керівництву.
Багато українських політологів та блогерів розкритикували заборону росіянам голосувати в Україні. На думку політтехнолога Дмитра Раімова, блокування російських консульств та голосування – божевільний сором. «Може, вони проти йдуть, а ми що, не даємо? Блокування голосування – це не демократія. Там президента й без нас оберуть. Ми ж могли показати істинні цінності демократії та цивілізації», – зазначив Раімов. Він нагадав, що голосування за російського президента, тоді як Україна вирішила його заборонити, відбулося в США, Німеччині та Британії.
Дата голосування за нового-старого Путіна збіглася з 4-ю річницею анексії Росією Кримського півострова. Перенести дату виборів на третю неділю березня довелося через святкування Міжнародного жіночого дня.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров повідомив, що понад 90% кримських татар проігнорували вибори президента Росії на території окупованого Криму. Крім того, низьку явку зафіксовано не лише серед кримських татар, а й серед інших мешканців Криму.
Також Чубаров розповів про факти тиску на кримських татар. «Телефонують усім керівникам бюджетних підприємств, установ, лікарень, шкіл, бо керівників зобов’язали відповідати за своїх працівників, незважаючи на те, де вони проживають і на яких дільницях голосуватимуть», – розповів голова Меджлісу. Водночас, за його словами, ті, хто проігнорували вибори, «мають бути готові до репресій щодня».
Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов повідомив, що на «виборах» у Криму не було незалежних спостерігачів. «Фактично тільки громадські активісти, які хочуть і мають можливість спостерігати за перебігом цієї виборчої кампанії. Жодних іноземних спостерігачів немає, від опозиційних кандидатів у Криму також немає спостерігачів. Тому всі ті, хто бере участь в організації виборів на Кримському півострові, можуть робити все що завгодно», – зазначив Джелялов.
Президент Петро Порошенко назвав результати голосування в Криму сфальсифікованими. «Проведення російською окупаційною адміністрацією так званих виборів президента Росії в тимчасово окупованому Криму є черговим грубим порушенням міжнародного права. Це й не дивно для країни, яка систематично та свідомо протиставляє себе всьому зовнішньому світу», – ідеться в заяві.
Також Порошенко зазначив, що результати незаконного голосування є «нікчемними» й «не матимуть жодних правових наслідків». «Легітимними президентськими виборами в Криму можуть бути тільки вибори президента України», – заявив він. «Це був вибір без вибору, без реальної політичної конкуренції, без свободи слова, без рівних можливостей», – додав він.
Глава держави вважає, що оприлюднені офіційні дані щодо явки та результатів – це «фільчина грамота». «Її Кремль тепер і буде використовувати в гібридній інформаційній війні, яку він веде не тільки проти України, а проти всього світу», – ідеться в заяві. Порошенко знову попросив глав іноземних держав посилити санкції щодо Росії.
А голова вітчизняного МЗС Павло Клімкін передав головам дипломатичних відомств країн – членів ЄС список осіб, задіяних в організації та проведенні виборів президента Росії в Криму. За словами міністра, потрібно ввести санкції проти тих, хто здійснює просування проектів Путіна за кордоном. Цей список налічує понад 140 осіб. Серед них – екс-канцлер ФРН Герхард Шредер, що викликало особливий інтерес у Брюсселя.
Офіційна позиція ЄС щодо виборів у Криму залишилася незмінною. «Євросоюз не визнає нелегальну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією, і тому не визнає проведення виборів на Кримському півострові», – наголосили в Європейській службі зовнішньої діяльності.
У заяві також ідеться, що спостерігачі від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, разом із представниками від країн – членів ЄС, не здійснювали жодного моніторингу на окупованих територіях України. «ЄС залишається непорушним у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України», – запевнили в ЄС. Водночас, беручи до уваги попередні оцінки міжнародно визнаної спостережної місії ОБСЄ, Євросоюз зазначив, що президентські вибори в Росії відбулися під цілковитим правовим і політичним контролем та тиском на опонентів.
Вибори президента Росії в Криму визнали незаконними також США, Канада, Австрія, Великобританія, Польща, Німеччина, Франція, Норвегія, Італія, Естонія та Японія.
Цього тижня з позицією щодо цього питання має визначитися й український парламент. У Раді вже зареєстрували проект постанови №8153, що передбачає оголошення виборів у Росії незаконними, а Володимира Путіна нелегітимним президентом РФ через голосування в анексованому Криму.
Крім того, запропоновано звернутися до Ради Безпеки та Генасамблеї ООН, парламентів іноземних держав тощо із закликом не визнавати легітимність виборів в РФ, їхніх результатів, правових наслідків та актів нелегітимно обраної на посаду президента РФ особи; обмежити політичне й економічне співробітництво з цією особою; а також – запровадити санкції щодо кожної людини, причетної до організації виборів президента РФ у Криму.
«Очевидно, що реакція Верховної Ради буде більш різкою, ніж у Міністерстві закордонних справ, бо в парламенті – не дипломати, а політики. Це наше повне право – назвати ті оцінки виборів Російської Федерації, які ми вважаємо потрібними”, – розповіла перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.
Водночас представник президента в парламенті Ірина Луценко повідомила про ініціативу не визнавати лише результати виборів на території анексованого Криму. «Давайте не забувати про наших політичних в’язнів, які перебувають і в РФ, і в тимчасово окупованому Криму, яких нам потрібно звільняти, яких нам потрібно підтримувати та допомагати. Якщо президент Росії буде визнаний нами нелегітимним, то ми не зможемо з ним розмовляти та домовлятися щодо таких вагомих і вразливих позицій для нас. Тому до залу будуть внесені дві позиції. Я думаю, що розумна державна позиція на користь України буде підтримана залом, але визначатися буде зал», – сказала Луценко в кулуарах парламенту.
Утім, щодо визнання Києвом виборів президента Росії завжди була дилема. Така сама ситуація була з виборами Держдуми у 2017 р. Політики на словах роблять різкі заяви, а реальні рішення – компромісні та м’які, зазначає голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
«Знов актуальним стає питання, що щороку 300- 500 тис. українців відпочивають у Криму й таким чином фінансово підтримують т.зв. владу окупованого півострова. Недостатньо працює пропагандистська машина України. Сигнали телебачення можуть бачити лише мешканці північних малозаселених районів Криму. Тому держава не повинна робити компромісних і м’яких рішень. Нам нарешті треба визначитися з єдиною стратегією повернення Криму», – резюмував експерт.