Політика

YES розставила акценти мінливого світу

У Києві відбулася 14-та зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES), яка традиційно зібрала величезну кількість спікерів із різних країн. Цього року форум відбувся під назвою «Чи став світ новим? І що це означає для України?». Основну увагу учасники заходу приділили питанню російської агресії в Україні та реформам у нашій країні.

Метою YES є розвиток України, її європейське майбутнє, а також налагодження міжнародних зв’язків. Заснований 2004 року бізнесменом і меценатом Віктором Пінчуком форум традиційно відбувався в Лівадійському палаці в Ялті, однак після анексії Криму Росією організатори заходу змушені були перенести проведення до столиці. Пленарні сесії цього разу відбулися в «Мистецькому арсеналі».

Раніше депутат Ганна Гопко повідомляла, що в Україні готують альтернативний форуму YES дискусійний майданчик. За її словами, таку депутатську ініціативу підтримали Адміністрація президента та міністерства. Причиною стала стаття Віктора Пінчука в The Wall Street Journal з пропозиціями Україні відмовитися від членства в ЄС та НАТО. Гопко каже, що вже в травні 2018 р. може відбутися такий альтернативний форум. Однак поки що це тільки пропозиція, і, як виявилося, президент цього року не відмовився від участі у форумі YES після скандальної публікації.

Відкриваючи перший день зустрічі, Петро Порошенко виступив з промовою, у якій особливу увагу приділив ролі України в мінливому світі та закликав європейців зберігати єдність і солідарність у питанні російської агресії. «На моє глибоке переконання, історичне місце України – у родині об’єднаної Європи та трансатлантичному західному альянсі. Наше покликання – стати східним кордоном європейської цивілізації, контрибутором європейської та світової безпеки, двигуном континентальної економіки. Ми рухатимемося до повноправного членства в Євросоюзі (ЄС) та НАТО. Це є справжньою гарантією української незалежності, суверенітету, добробуту та процвітання», – сказав Порошенко.

За його словами, Росія почала гібридну війну проти Заходу ще до початку агресії в Україні, коли президент РФ Володимир Путін використав іноземні інвестиції для розбудови своєї армії, а не на благо народу.

Президент переконаний, що введення миротворців ООН на Донбас є необхідним компонентом для реалізації мінських домовленостей. «Мені дуже приємно, що представники Держдепу США сказали, що вони підтримують введення миротворців на всій території Донбасу. І наші партнери в Європі – французи, британці, німці – підтримують цю ідею. Ви повинні зрозуміти, це не тому, що їм хочеться бачити більше збройних людей на Донбасі. Це абсолютно невід’ємний компонент дорожньої карти мінських домовленостей», – сказав Порошенко. За його словами, головною проблемою реалізації мінських домовленостей є відсутність гарантій їх втілення в життя.

Президент сподівається, що питання розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі після обговорення цього питання на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку стане також предметом обговорення в «нормандському форматі».

Крім того, глава держави заявив про ініціативу створити міжнародну «групу друзів деокупації Криму» для координації спільних кроків та дій з цієї проблеми. За його словами, Україна має намір домагатися повернення окупованих територій за допомогою міжнародних інстанцій.

«Крим має повернутися Україні. …Не можна просто забути або відвернутися від цього. Ми маємо пам’ятати, що битва за світовий лад почалася з окупації Криму у 2014 році. Ми покладаємося на інструменти міжнародних санкцій та судів. Міжнародний майданчик – це дієвий механізм. Вищий міжнародний рівень – ООН, Генасамблея ООН визнала Росію як окупанта, і ми на правильній дорозі», – резюмував Порошенко.

Колишній прем’єр-міністр Великобританії (2010-2016 рр.) Девід Кемерон переконаний, що країни Заходу зробили помилку, коли заплющили очі на російську інтервенцію в Грузію 2008 року, адже це дало зрозуміти Росії, що «можна йти далі», і привело зрештою до її нападу на Україну.

Він також вважає, що мінський процес наразі не працює і його потрібно перезавантажити. «Британія й Америка дуже важливу роль відіграли в тому, щоб у важкі часи допомогти Україні. Як розвиватимуться події далі? «Мінськ» не працює. Ми маємо перезапустити мінський процес, потрібно досягти відведення важкого озброєння, повернути Україні контроль над українсько-російським кордоном», – зазначив він.

Крім того, Кемерон заявив, що, незважаючи на поширену думку, після проведення референдуму щодо виходу Великобританії зі складу ЄС (Brexit) активність міжурядових контактів з Україною зросла.

Зі свого боку, екс-держсекретар США Джон Керрі заявив, що на саміті НАТО в Уельсі восени 2014 р., коли блок розглядав ситуацію з окупацією Росією Кримського півострова та війною на Донбасі, Москві надіслали «чіткий сигнал». «Ми ухвалили рішення й чітко дали зрозуміти: ціна за такі дії буде екстремально високою, особливо якщо Росія продовжить ескалацію», – сказав він.

За його словами, Росія зухвало захопила частину української території. «Це була така велика брехня. Про цих зелених чоловічків… відверто зухвале захоплення території однієї країни іншою країною. Що можна було зробити? Дати більше зброї, можливостей для оборони, фінансування… Я думаю, це відіграло б свою роль», – зазначив він.

Водночас Керрі зізнався, що його «дуже розчаровує» уповільнений мінський процес. За його словами, позицію США щодо мирного врегулювання він «неодноразово» описав президенту РФ Володимиру Путіну, проте поки що бажаного результату це не принесло. «Я зустрічався з президентом Путіним у Москві, ми наголошували, що «Мінськ» має рухатися вперед, однак «нормандський процес» якимось чином розсіяв це», – резюмував він.

Ізоляція Росії лише наростатиме, після чого Москва не витримає, і через 3-5 років російські військові вийдуть з України, заявив 50-й спікер Палати представників Конгресу США, позаштатний радник американського президента Ньют Гінгріч. На його думку, подальші перспективи Росії видаються вельми похмурими.

«Мені здається, що світ не відступиться. Особистість Путіна така, що для нього майже неможливо діяти по-іншому, крім як ворожо. Тиск буде сильнішим, буде дедалі більше хвиль санкцій. Найімовірніше, Україна буде надано оборонне озброєння – усе це збільшуватиме ціну протистояння для Путіна. Він спочатку програє на сході України, потім – у Криму», – вважає Гінгріч.

Щодо миротворчої місії ООН на Донбасі американський дипломат зазначив, що потрібно впевнитися, що це не якась пастка. «Ми маємо думати про те, що буде далі, як розгортатимуться події в регіоні. Проте зухвалість та безпрецедентність деяких речей, зокрема кібердеятельность Росії, – неприйнятна», – підсумував екс-держсекретар США.

Другий пленарний день форуму присвятили українським питанням. Зокрема, прем’єр-міністр Володимир Гройсман розповів про прогрес реформ в Україні та роль ЄС у цьому процесі. За його словами, держава вже довгий час живе без російського газу й цього року очікується збільшення видобутку власного газу.

«Нам вдалося перейти від економічного падіння до економічного зростання. Ми понад 600 днів живемо без російського газу. Ми почали створювати умови в Україні для енергетичного ринку, якого в країні не було. Зараз говорити, що він створений, рано, тому що потрібно зробити ще багато кроків. Те, що ми зробили цінову дерегуляцію на газовому ринку, – це був важливий крок», – заявив голова уряду.

Він також повідомив, що на сьогодні Україна перейшла до збільшення видобутку власного газу. «Цього року ми отримаємо плюс 600-700 млн куб. м газу для України – це величезний якісний показник. Зараз ми працюємо над реформою «Нафтогазу», – зазначив Гройсман. Водночас він наголосив, що реформи, які приведуть Україну до енергонезалежності, треба прискорювати.

У межах форуму сюрприз-гостем з’явився всесвітньо відомий фізик Стівен Хокінг, щоправда, як голограма. Учений привітав українську науку та згадав про українського вченого Володимира Вернадського. Він також наголосив на історичній ролі українців у науці та розповів про те, чому потрібно заселяти інші планети, створювати колонії на Місяці, а також про штучний інтелект і його можливості та застереження. «Дивіться на зірки, а не під ноги, будьте допитливими», – зазначив учений. А ще він побажав українцям більше свободи.

Ксенiя Лазоренко