Безперервна громадянська війна в Сирії, спроби Європи на цьому тлі впоратися з важкою міграційною кризою, військовий конфлікт на Донбасі, зростання глобальної соціальної нерівності, що досягла свого піка у зв'язку зі збільшенням чисельності населення, проблеми зміни клімату з усіма подальшими наслідками змусили світових лідерів предметніше обговорити проблеми гуманітарного характеру.
Напередодні в Стамбулі (Туреччина) стартував дводенний Всесвітній гуманітарний саміт. Це перший захід такого напрямку, підготовка якого тривала три роки. Її ініціатор, генсек Організації Об’єднаних Націй (ООН) Пан Гі Мун пояснив необхідність переговорів на вищому рівні тим, що «людство переживає найбільшу гуманітарну катастрофу з часів Другої світової війни».
Метою проведення саміту є визначення конкретних кроків, необхідних для поліпшення реагування на наявні гуманітарні виклики, зокрема, ті, що викликані конфліктами, і вироблення адекватних механізмів попередження виникнення нових гуманітарних проблем. Адже зустріч учасників відбувається на тлі громадянської війни в Сирії, яка триває вже шостий рік, що призвело до міграційної кризи в Європі, а також зростання у світі соціальної нерівності, що досягла свого піка у зв’язку зі збільшенням чисельності населення, змін клімату та нескінченної боротьби зі стихійними лихами.
У роботі саміту, окрім офіційних делегацій від країн ООН, беруть участь високопоставлені особи з регіональних і міжнародних організацій, політики, лідери 65 держав, делегати із 177 країн, представники громадянського суспільства, академічних кіл та преси. Загальна кількість учасників становить близько 5 тис. осіб.
Українську делегацію на заході очолив президент Петро Порошенко в супроводі уповноваженого президента в справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та голови Меджлісу Рефата Чубарова. Не стало несподіванкою, що російський президент Володимир Путін вирішив проігнорувати такий важливий захід. Відносини Росії і Туреччини, після інциденту зі збитим російським військовим літаком Су-24, залишаються досить натягнутими та наразі не демонструють натяків на поліпшення.
У своїй вступній промові генсек ООН Пан Гі Мун закликав світову спільноту збільшити допомогу бідним людям у кризових регіонах. За його словами, на сьогоднішній день кількість тих, хто потребує допомоги заради виживання, досягла рекордних показників. А також сподівається, що кількість переселенців до 2030 р. скоротиться вдвічі. «Для деяких людей гроші, слава, сила можуть мати велике значення, але ми представляємо тут справедливість, надію та будову спільного майбутнього. Ми – єдине людство й поділяємо спільну відповідальність. Ми маємо якомога швидше вжити заходів не тільки для того, щоб забезпечити людям права на життя, а й для того, щоб надати їм можливість прожити це життя гідно», – заявив Пан Гін Мун.
У ході саміту він має намір домогтися збільшення витрат на зниження ризику лих. Нагадаємо, у 2014 р. ООН повідомила, що близько $540 млн з $135-мільярдного бюджету, що виділяється на надання глобальної допомоги, було витрачено на зниження ризику виникнення лих.
Місце проведення саміту також обрано не випадково. Роль Туреччини на всесвітній «шахівниці» стає дедалі суттєвішою. Протягом останнього року Анкара не побоялася вступити у військову конфронтацію з Москвою, жорстко фрондує щодо США, проводячи власну політику на Близькому Сході, і фактично поставила на коліна ЄС у ході переговорів щодо проблеми біженців. Крім цього, Туреччина є одним з найбільш щедрих донорів гуманітарної допомоги у світі (близько $1 млрд у 2013 р., тоді як США витратили $3,8 млрд, ЄС – $1,9 млрд, Великобританія – $1,2 млрд). Крім того, Туреччина прийняла на своїй території понад 3 млн. сирійських та іракських біженців, витративши на їх утримання майже $10 млрд.
«Наша країна приймає на своїй території найбільшу серед інших країн світу кількість біженців. Я впевнений, що ви знаєте про те, який це має матеріальний, моральний тягар, а також соціальні проблеми та проблеми у сфері безпеки. Незважаючи на це, наша країна, яка взяла на себе велику відповідальність міжнародного співтовариства, не отримала необхідної підтримки. Ми очікуємо, що тягар, нарешті, буде справедливо розподілений», – заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, виступаючи на відкритті саміту.
У свою чергу, президент Петро Порошенко звернув увагу світової спільноти на проблеми, з якими зіткнулася Україна в ході військового конфлікту з Росією на Донбасі. «Агресія Росії мала дуже серйозні гуманітарні наслідки для України», – заявив голова держави. Він зазначив, що російська сторона порушила норми міжнародного гуманітарного права, і Україна наполягає на необхідності реагування Радбезу ООН на ці порушення. Зокрема, внаслідок більш ніж дворічної збройної агресії РФ на Донбасі загинули понад 10 тис. громадян України, понад 20 тис. отримали поранення, майже 1,8 млн. осіб були змушені покинути свої будинки.
Крім того, Петро Порошенко порушив питання про становище кримських татар на окупованому кримському півострові. Нагадаємо, 18 травня голова держави заявив про намір ініціювати створення Конституційної комісії, покликаної опрацювати зміни до Конституції щодо надання кримськотатарському народу широких прав на самовизначення в складі української держави. Як зазначив президент, Україна хоч із запізненням, однак усвідомила необхідність створення в Криму широкої національної автономії кримських татар.
Голова держави окреслив три основних елементи того, як світ може посилити відповідь на конфлікти і, відповідно, гуманітарні виклики. По-перше, необхідно відновити повагу до міжнародного права та забезпечити ефективність міжнародних інструментів з метою врегулювання конфліктів. Другий пункт – збереження рішучої та послідовної позиції в питанні збереження санкцій. «Ніхто не має відчувати себе безкарним. Тільки тоді, коли нам вдасться вирішити конфлікт, ми зможемо взятися за вирішення левової частки гуманітарних викликів», – сказав президент. По-третє, на його думку, «важливо приділяти довгострокову політичну увагу та забезпечувати стійке інвестування в уразливе й постконфліктне відновлення».
Російський президент Володимир Путін усе-таки вирішив проігнорувати захід. Очевидно, що політичні забобони Кремля знову взяли гору над здоровим глуздом. «На жаль, у графіку немає місця для цієї поїздки. Росія буде представлена на іншому рівні», – пояснив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Як відомо, Росія є постійним представником у Радбезі ООН. Однак на заході була представлена міжвідомчою делегацією на чолі із заступником голови МНС РФ.
Нагадаємо, 13 травня стало відомо, що Росія не підтримає зобов’язання, які будуть прийняті на саміті з гуманітарних питань. Москва вважає, що секретаріат ООН не підготував форум як слід, проігнорувавши погляди російського керівництва. Запропоновані в останній момент положення, на думку російської сторони, «містять набір далекосяжних зобов’язань, нав’язуваних у манері «приймайте або йдіть», без можливості державам-членам надати свої позиції та заперечення». Росія також критикувала пропоновану програму роботи, перевантажену сесіями й занадто широким колом учасників, що применшує роль урядів, які мають відігравати вирішальну роль у наданні гуманітарної допомоги.
Також раніше організація «Лікарі без кордонів» заявила, що не братиме участі в Міжнародному гуманітарному саміті, оскільки «не має надії на те, що саміт відповість на недосконалість у гуманітарних діях та екстреному реагуванні, особливо в ситуації конфліктів». В організації вважають, що «саміт відмовляється посилити зобов’язання держав щодо дотримання гуманітарного права та прав біженців, під якими вони підписалися».