Напередодні в Брюсселі завершився саміт НАТО. Лідери 29 країн-членів погодилися посилити можливості Альянсу в політиці стримування й оборони для протидії загрозам з боку Росії, запросити Македонію на переговори щодо вступу до Організації, обговорили перспективи вступу до НАТО України та Грузії, а також деякі інші питання у сфері безпеки. Зі свого боку, глава Білого дому Дональд Трамп чітко дав зрозуміти європейцям, що його країна більше не збирається тягнути на собі левову частку зобов'язань щодо НАТО.
Перший день саміту затьмарили різкі висловлювання президента США Дональда Трампа на адресу європейський колег. Він розкритикував союзників по Північноатлантичному альянсу через те, що вони не сплачують мінімальні внески на колективну оборону, тоді як США сплачують понад 4%, забезпечуючи, отже, понад 70% бюджету НАТО.
Особливої критики зазнало керівництво Німеччини. Трамп пояснив, що Німеччина витрачає на оборону лише трохи більше 1% ВВП, коли одночасно мільярди доларів витрачають на будівництво газопроводу «Північний потік 2». Він зажадав від усіх країн-союзників витрачати на оборону не менше 2% ВВП, як це було погоджено на саміті Альянсу 2014 р. в Уельсі.
«Це дуже сумно, коли Німеччина укладає велику нафтову та газову угоду з Росією, – зазначив Трамп. – Ми маємо захищати вас від Росії, але вони платять мільярди доларів Росії, і я думаю, що це є дуже неприйнятно. І колишній канцлер Німеччини є главою газопровідної компанії, яка постачає газ. Зрештою, Німеччина отримає те, що 70% цієї країни контролюватиме Росія за допомогою природного газу, і ви говорите мені, що це є прийнятно?»
Джерела повідомляють, що американський президент навіть пригрозив вийти з НАТО, якщо держави-члени не виконають його вимог щодо підвищення витрат на оборону. Очевидно, що цей меседж призначався президенту Росії Володимиру Путіну, з яким Трамп планує зустрітися найближчим часом.
Зі свого боку, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що чудово пам’ятає часи, коли Східна Німеччина перебувала під контролем СРСР, проте енергетичні угоди не ставлять сучасний Берлін в підлегле становище. «Я дуже рада, що сьогодні ми є єдиними у свободі як Федеративна Республіка Німеччина. Тому ми можемо сказати, що здійснюємо власну незалежну політику й ухвалюємо незалежні рішення», – сказала вона.
Нагадаємо, після періоду скорочення військових витрат у 2010-2015 рр. США почали знову збільшувати відрахування на оборону через агресію Росії в Україні, її втручання разом з Іраном у збройний конфлікт у Сирії на боці режиму президента Башара Асада, потребу боротьби з ІДІЛ та активізацію ракетно-ядерної програми Північної Кореї. З 2015 по 2017 рр. військові витрати американців зросли майже на 4%.
Внесок США в оборону непорівнянний з інвестиціями інших країн – членів НАТО, які з часів «холодної війни» покладаються на військову допомогу США у справі забезпечення нацбезпеки. Торік країни – члени НАТО сукупно витратили на оборону $917 млрд. З них частка витрат США становила 67,3% ($618 млрд). Цього року США скоротили військову допомогу європейським союзникам на $30 млн.
Жорсткі дебати між країнами – членами Альянсу не завадили виявити згуртованість навколо основних питань. У підсумку учасники саміту оприлюднили сильну заяву з осудом дій Москви, а також підтвердили готовність більш справедливо розділити тягар витрат на спільну оборону.
Коментуючи результати саміту, генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив: «Важливим є те, що ми дійшли висновків після цього саміту, які підтверджують, що ми всі підтримуємо НАТО, що важливо підвищувати обсяг інвестицій в оборону і, крім того, усі мають виконувати поставлені завдання та зобов’язання. І це потрібно робити якомога швидше. І всі члени НАТО домовилися, що вони будуть ще більше робити в цьому напрямку. І, як я вже говорив, відтоді, як президент Трамп був тут минулого разу, ми змогли зібрати додатково $41 млрд».
Українське питання
Для України саміт НАТО в Брюсселі виявився неоднозначним. З одного боку, країни – члени Альянсу у своїй спільній декларації жорстко засудили російську агресію та закликали Москву припинити військове вторгнення в Україну. «Ми закликаємо Росію припинити політичну, фінансову та військову підтримку збройних формувань і припинити військове втручання в Донецькій та Луганській областях, а також вивести військові підрозділи, озброєння та найманців з території України», – ідеться в тексті документа. Також окремо саміт Альянсу засудив анексію Криму, яку ніколи не визнають, і підтримав міжнародні санкції, введені щодо РФ.
З іншого боку, позиція Альянсу щодо вступу України до НАТО залишилася незмінною. Його учасники лише підтвердили наш статус країни-аспіранта, без будь-яких конкретних обіцянок щодо перспективи членства. «Ми твердо переконані в тому, що Україна має право самостійно вирішувати своє власне майбутнє та зовнішньополітичний курс без втручання ззовні», – ідеться в підсумковій декларації.
Офіційний Київ мав надії про включення нашої країни до програми посилених можливостей (Enhance Opportunity Program), однак у підсумковому документі саміту щодо цього нічого не сказано. Нагадаємо, програма передбачає регулярні консультації з питань безпеки, розширений доступ до програм та навчань сил альянсу, обмін інформацією. У програмі беруть участь Австралія, Фінляндія, Грузія, Йорданія і Швеція.
Президент Петро Порошенко вважає, що робити трагедії з цього не треба. «Enhance Opportunity не має жодного стосунку до перспектив членства, просто жодного. Це питання військової координації. Я б хотів твердо наголосити, що підсумки цього саміту підтверджують: двері НАТО для України відчинені. Не потрібно постійно стукати: давайте той формат або цей. Нам потрібно змінювати країну, робити реформи, здійснювати взаємосумісність, переводити під стандарти НАТО сектор нацбезпеки. Я вважаю, ми просунулися досить ефективно і далеко», – сказав Порошенко.
Він упевнений, що рано чи пізно Україна стане членом НАТО. «Я не буду називати жодних дат, але хочу наголосити: нікому, зокрема Російській Федерації, не вдасться заблокувати вступ України до НАТО. Це суверенне право українського народу», – резюмував Порошенко.
Очікували, що на саміті відбудеться засідання комісії Україна-НАТО на вищому рівні. Однак з огляду на позицію Угорщини, яка останнім часом «має зуб» на нашу країну через закон про освіту, такий формат було заблоковано. Як заявив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто, Угорщина не підтримуватиме зближення України з НАТО, доки Київ не припинить наступ на угорську меншину. Він зазначив, Угорщину обурює той факт, що політика найвищого рівня в Україні стає платформою для екстремістів з антиугорськими ідеями. У підсумку Києву запропонували компромісний варіант: тристоронню зустріч НАТО-Україна-Грузія.
Проте керівництво Альянсу вважає, що реалізація закону про національну безпеку має наблизити Україну до НАТО. «Довгострокова мета України – вступ до НАТО, а наразі ми зосереджуємося на реформах. Ви прогресуєте. Ухвалення нового закону про національну безпеку – важливий крок. Цей закон встановить цивільний контроль і демократичний нагляд над збройними силами. Я закликаю вас скористатися цим моментом. Це наближає вас до НАТО», – наголосив Столтенберг.
Він також зазначив, що Альянс надає Україні допомогу в проведенні реформ. Зокрема, блок надає експертні поради та працює над спільними з українською столицею проектами у сфері кібербезпеки, медичної реабілітації та логістики. Також генсек НАТО заявив, що ситуація в зоні бойових дій на сході України досі залишається напруженою, а обстріли не припиняються. Столтенберг переконаний, що Мінські домовленості є єдиним шляхом до миру на Донбасі, а Росія несе за їхнє виконання особливу відповідальність.
Тимчасом як про членство в НАТО Україна може лише мріяти, Альянс надіслав офіційне запрошення вступити до блоку Македонії. Колишня югославська республіка отримала свій План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) ще в 1999 р. і виконала всі його вимоги понад 10 років тому. Проте не могла вступити до НАТО через суперечку з Грецією. Остання блокувала вступ Македонії до ЄС та НАТО через суперечку навколо назви цієї держави, що збігається з назвою історичної області на півночі Греції. У червні країни підписали угоду, відповідно до якої колишню югославську республіку перейменовують на Республіку Північна Македонія.