Політика

Для контрнаступу Україна має арсенал зброї вартістю понад 30 млрд доларів

Отримавши від західних союзників озброєння на суму понад 30 мільярдів доларів, Україна готується до контрнаступу, який допоможе змусити Росію швидше завершити війну або покаже, що жодна зі сторін не має достатньої вогневої потужності для того, щоб скористатися перевагою.

Українські війська будуть використовувати цю техніку – поставки якої, починаючи з грудня, вартують більше, ніж має, або закуповує за рік будь-який член НАТО, окрім США, – щоб спробувати здолати укріплені російські позиції і відвоювати окуповану територію. Питання в тому, чи достатньо всього цього. Про це пише агенція Bloomberg.

Вражаючий прорив, подібний до Харківської наступальної операції минулого року, міг би допомогти якнайшвидше покласти край вторгненню, яке порушило роботу енергетичних і зернових ринків, спровокувавши кризу вартості життя в усьому світі.

Проте цього разу критично важливий елемент раптовості може виявитися важчим для досягнення проти більш численної і краще підготовленої російської армії. І щоб досягти успіху, Україні потрібно буде провести складну так звану комплексну військову операцію, не маючи переваги в повітрі, для якої дуже мало армій у світі мають необхідну кваліфікацію.

Йдеться про забезпечення координації дій піхоти, бронетехніки, інженерних військ і протиповітряної оборони для максимізації ефекту від більш ніж 200 танків, 300 бойових машин піхоти та іншого озброєння, яке Україна отримала з грудня.

Українське командування применшує очікування і постійно закликає до надання більшої кількості озброєння, включаючи засоби протиповітряної оборони і ракети дальнього радіусу дії.

“Жодна армія ніколи не буде вважати, що вона достатньо добре оснащена, щоб робити те, що від неї вимагається”, – сказав Марк Кансіан, колишній полковник морської піхоти США, який зараз консультує Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. “Це сутність військової сфери”. 

У промові, що відбулася у вівторок на обмеженому параді з нагоди Дня Перемоги, присвяченому закінченню Другої світової війни, президент Росії Володимир Путін знову пообіцяв виграти “”реальну війну”, яку, як він помилково вважає, Захід веде проти Росії. Хоча його вторгнення не пішло за планом, а зимовий наступ не дав бажаних результатів, він все ще вірить у свою перемогу.

Для України те, що станеться далі, залежатиме від факторів, які виходять далеко за рамки озброєння і включає в себе підготовку, розвідку і те, чи зможе вона надалі протистояти переважаючим військово-повітряним силам Росії, вважають військові аналітики. 

Якщо Україна зможе досягти лише незначних успіхів, подібних до тих, яких російські війська домоглися навколо міста Бахмут на сході Донбасу, це може призвести до чергового зимового тупика і посилення тиску на Київ з метою змусити його відмовитися від повернення захоплених територій в рамках угоди про припинення вогню.

Принаймні публічно, союзники України роблять ставку на прорив. “Я впевнений, що вони досягнуть успіху у поверненні більшої частини своєї території”, – заявив минулого тижня держсекретар США Ентоні Блінкен. 

Щоб прорвати ешелоновану російську оборону, напевно знадобиться спеціальне інженерне обладнання для знешкодження мін, перекриття окопів і знешкодження бункерів, отримане від союзників. А також сотні вантажівок і транспортерів, необхідних для переміщення важкої бронетехніки на позиції швидше, ніж Росія зможе відреагувати.

У лютому Норвегія передала чотири мостоукладальні танки. США нещодавно, 3 травня, погодились надіслати ще один пакет озброєнь вартістю 300 мільйонів доларів, який включає більше боєприпасів, вантажівок, причепів і діагностичного обладнання для ремонту, на додаток до нових артилерійських снарядів, гаубиць і ракет HIMARS середньої дальності з GPS-наведенням.

“Загальновійськові сили – це Формула 1 військових операцій”, – зауважив Франц-Штефан Гаді, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, що базується в Лондоні. 

Сучасна концепція комбінованих збройних сил виникла під час Першої світової війни, коли командири використовували комбінації повзучих артилерійських загороджень, повітряної підтримки, танків і піхоти, щоб вийти з глухого кута окопної війни. 

Пізніше цей метод був вдосконалений у Другій світовій війні, а в розпал холодної війни військові НАТО регулярно проводили масштабні навчання із застосуванням загальновійськових підрозділів. Однак це ноу-хау атрофувалося після зникнення радянської загрози, що стало очевидним під час невдалого нападу Москви на Київ на початку війни. 

США, ймовірно, є єдиною західною армією, яка наразі оснащена і підготовлена для проведення загальновійськових операцій такого масштабу, який буде потрібен Україні, – сказав Гаді. Власне, Вашингтон наразі і тренує українських військових, і постачає їм необхідні технології.

З цією метою, менш помітним елементом, який може виявитися цінним, є те, що Пентагон характеризує як “обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів протиповітряної оборони з українськими системами протиповітряної оборони”. Німеччина поставила дещо подібне.

Хоча точна назва американської системи не називається, вона, ймовірно, буде набагато досконалішою, ніж українська версія радянських часів, що дозволить Україні з’єднати датчики і системи ППО, які вона отримує з США і Європи, швидше визначати цілі і більш ефективно використовувати запаси ракет класу “земля-повітря”, кількість яких скорочується. 

Це також може допомогти застарілим бойовим літакам України захистити наземні війська від набагато більших і досконаліших російських ВПС, які можуть здійснювати атаки з недосяжних для української ППО територій.

Це важливо, тому що, відіграючи відносно незначну ключову роль протягом більшої частини війни, російські літаки “починають випробовувати нову зброю і збільшують кількість своїх дій, в той час як українська протиповітряна оборона починає зазнавати труднощів”, – сказав Густав Ґрессель, колишній офіцер Міністерства оборони Австрії, а нині старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, що базується в Брюсселі.

В Україні та за її межами висловлюється занепокоєння тим, що життєво важливі системи протиповітряної оборони – зокрема, зенітно-ракетні комплекси середньої дальності радянських часів “Бук”, необхідні для захисту сухопутних військ, – вичерпують свої запаси ракет. Українські очільники також закликають надати Україні сучасні літаки і ракети класу “земля-земля” великої дальності, які Вашингтон поки що не бажає надавати. 

Також без відповіді залишається питання, чи достатньо у росіян військ, щоб утримувати оборонні споруди, які вони вирили на окупованому півдні України взимку. Якщо ні, то їм доведеться вгадувати, де українці атакуватимуть, що дасть Києву можливість застати їх зненацька і обійти з флангів. 

Якщо вони це зроблять, українським військам буде важко прорватися, як це було минулого року, коли вони прорвалися через багатошарову оборону в Херсоні. Лише запеклий бій і зруйновані лінії постачання через велику річку Дніпро змусили їх врешті-решт відступити.

Якщо Україні вдасться прорвати лінію фронту, кількість військ і техніки може стати критичною, оскільки для прориву через будь-які прогалини знадобляться додаткові резерви.

За словами Грессела, Україна озброїла три нові бригади, загальна чисельність яких складає приблизно 700 000 солдатів, танками НАТО преміум-класу, а також бойовими машинами піхоти “Bradley” та іншими бойовими машинами піхоти. Ще шість підрозділів, які налічують близько 5000 солдатів, озброєні технікою радянських часів, переданою колишніми членами НАТО з країн-членів Варшавського договору для компенсації втрат за рік бойових дій.

Ця допомога сильно вдарила по кишені багатьом європейським військовим, які намагаються допомогти Україні протистояти у конфлікті, що став найбільшим на континенті з часів Другої Світової війни. Європейські уряди пообіцяли виробляти більше боєприпасів, але чи вдасться це зробити вчасно, щоб задовольнити шалені потреби високоінтенсивної артилерійської війни, наразі залишається під питанням.

“Це багато, але існує певна різниця у розмірах між українськими та європейськими збройними силами. Цифри, які реально великі для більшості європейських армій, насправді дуже малі для української армії”, – підкреслив Грессел.

Елена Каденко