За понад два роки повномасштабної війни українці пережили сотні ракетних атак та незліченну кількість інших трагічних подій. Великий стрес не може не залишити відбиток на емоційному стані людини, але не можна допускати відчуття хронічної тривожності.
Про те, як розпізнати хронічну тривожність та що робити, щоб її позбутись, йдеться у публікації психолога Ольги Голентовської в Instagram.
Як розпізнати хронічну тривожність
“Кожна людина може мати переживання, може “накрутити” себе з півоберта і розхвилюватися. Якщо це епізодичні стани або пов’язані із критичними, небезпечними реальними подіями – тривога має підстави, є виправданою. І тут ми скажемо “тривожитися – нормально”, – пояснює Голентовська.
Важливо зрозуміти, коли тривога стає проблемою. А це відбувається тоді, коли події, як такої, ще не відбулося, а ви вже переживаєте і тривожитесь за можливість її реалізації, катастрофічність наслідків, до яких ця проблема призведе, за невідомість, яка вас може спіткати.
Ознаки хронічної тривоги
- занепокоєння і відчуття перебування “на межі”
- знижений рівень енергії
- швидка втомлюваність
- важко зосередитись
- дратівливість
- напруга в тілі, відчуття болю в м’язах
- проблеми зі сном
Як позбутись хронічної тривожності
“Розпочинайте з простого, що тривога не дорівнює “я”. Це лише стан і він мінливий. Нема чого робити висновки про власну особистість лише через тривожність, бо це як мінімум не справедливо”, – каже психолог.
Не намагайтесь позбутись неспокійних думок, бо так ви робите їх більш атакуючими.
Також Голентовська радить вчитись помічати такі думки, але не “прилипати” до них і не ухвалювати рішення на їхній основі.
“Це навичка, яку треба тренувати, інакше такі думки будуть “застрягати” у голові і кошмарити вас. Ваша думка – це ще не істина. часто ми плутаємо свої припущення з реальними фактами”, – говорить експерт.
Вона рекомендує свідомо помічати свої емоції та проявляти пильність до них. Це потрібно, щоб сформувати ефективні навички емоційної регуляції.
“Тривожні люди постійно намагаються щось зробити із цим станом, звідси постійна метушня та зацикленість на цьому. Дехто намагається уникати своїх емоцій”, – пояснює Голентовська.
Варто тестувати для себе нову поведінку та робити навпаки щодо своїх звичних дій. Дозволяйте переживанням приходити і йти, не зациклюйтесь на них.
“Так ви зможете переконатися, що не всі стани катастрофічні, якщо не робити центром свого життя. Їх можна витримувати і сприймати як фон. Як тільки ви припиняєте триматись за свою тривогу, вона зменшується сама собою”, – каже психолог.