Верховна Рада на засіданні 21 листопада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який розширює права студентів щодо формування власної освітньої траєкторії
Про це йдеться у повідомленні на сайті Ради.
“Це практика всіх розвинених країн, коли вимірювання їхнього навчання здійснюється не роками навчання, а кредитами, які вони опановують. Студенти можуть у коротші строки опанувати програму й отримати диплом, а можуть розтягувати її в часі”, – пояснювала нардепка від “Слуги Народу” Юлія Гришина.
Серед головних змін, які законопроєкт вносить в освітній процес:
- уведено модель “вступу на галузь”, що дає можливість студентам вибрати спеціальність не одразу, а після одного або півтора року навчання;
- терміни й темпи навчання стануть гнучкішими, що дозволить студентам проходити бакалаврську програму як у швидкому ритмі (і завершити її за три роки), так і в повільному (завершити навчання за 6–8 років);
- закладам вищої освіти забезпечується більша автономія. Зокрема, для нерегульованих спеціальностей надаватиметься більша свобода у формуванні компетентностей, а для регульованих спеціальностей будуть визначені конкретні вимоги та освітні програми.
У МОН зазначили, що закон сприятиме підвищенню рівня якості вищої освіти, встановлюючи мінімальний обсяг навчальних занять (тобто занять, що передбачають роботу з викладачем) для здобувачів очної форми освіти.
“Щодо трансформації заочної й вечірньої форм у дистанційну — МОН спільно з депутатами сформують поправки до цього пункту, щоб трансформувати заочну форму відповідно до вимог якості освіти”, – уточнили у відомстві.
“Нині зберігатимуться попередні умови, а набір на освітні програми заочної форми не припинятиметься”, – додали там.
