Київський окружний адміністративний суд позбавив статусу архітектурної пам’ятки знаменний об’єкт спадщини на Деміївці. Про це повідомляє київський активіст Дмитро Перов. Шанси на те, що на місці старовинної пивоварні збудують ісламський культурний центр кримських татар, у чому зацікавлені наближені до міністра оборони Рустема Умєрова особи, зростають
Суддя Київського окружного суду Сергій Дудін ухвалив це скандальне рішення. Пивоварня Шульца одна з найстаріших броварень Києва та є прикладом унікальної місцевої промислової архітектури минулих епох. В останні роки будівля належала Фонду національного добробуту Криму. Одним зі співзасновників цього фонду є Рєфат Умєров – родич міністра оборони України Рустема Умєрова, інший співзасновник – рідний брат міністра. На місці пивоварні Шульца кінця 19 століття планують збудувати мусульманську мечеть та культурний центр.
Пивоварня Шульца розташована на Голосіївському проспекті, 8. Це Деміївка. Дмитро Перов підкреслює, що до кінця травня підпорядкований Віталію Кличку Департамент охорони культурної спадщини КМДА (директорка – Марина Соловйова) та/або Міністерство культури та інформаційної політики України ще можуть подати апеляційну скаргу на рішення. Якщо цього не зроблять вчасно, будівельна техніка розрівняє територію пивоварні Шульца з землею, а згадки про неї залишаться лише в інтернеті.
Як нагадує Дмитро Перов, у 2023 році цей же суддя Сергій Дудін дозволив будівництво на місці історичної Садиби Зеленських, 1890 року побудови, що на вул. Кониського, 22. На її місці хочуть звести ЖК Turgenev. Та мешканці Києва навіть звернулася до Президента України Володимира Зеленського та мера Києва Віталія Кличка, щоб зберегти цю пам’ятку.
Що хочуть зробити з пивоварнею Шульца та до чого тут Рустем Умєров
У вересні 2023 року Київрада внесла пивоварню Шульца до переліку об’єктів культурної спадщини Києва. На місці пивоварні хотіли створити Кримськотатарський культурно-освітній центр загальною площею понад 30 тис. кв. м з мечеттю на 5 тисяч осіб, музеєм, школою на 200 учнів, кафе та магазинами. Площа ділянки – 3 гектари. Втім, Фонд національного добробуту Криму вирішив оскаржити у суді рішення депутатів Київради, бо статус об’єкта культурної спадщини ускладнює будівництво. Перша ухвала по цій справі з’явилась у судовому реєстрі 12 березня 2024 року. Й одразу благодійна організація попросила суддю Сергія Дудіна зупинити дію наказу, допоки суд не винесе рішення.
«Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації, у той час, як у спірних правовідносинах рішення про внесення об`єкта до переліку було прийнято директором Департаменту у формі наказу», – на таку невідповідність вказували представники фонду.
«Однак дія спірного наказу унеможливлює проведення ремонтних та протиаварійних робіт, оскільки для цього необхідно укласти охоронний договір, отримати письмовий дозвіл відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проєктної документації», – йдеться у судовому документі.
Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова розповіла, що 12 жовтня 2023 року було видано припис, згідно з яким у власника вимагають припинити будь-які будівельні роботи на об’єкті. У десятиденний термін з дня отримання припису він мав укласти з Департаментом охоронний договір, привести об’єкт до належного стану та демонтувати конструкції, якими закрив фасад будівлі. Однак організація не поспішала виконувати припис. На додаток, в офіційному листі вони відмовилися його виконувати. Тоді у департаменті збиралися писати заяву до прокуратури щодо знищення пам’ятки.
Виявилося, що Міжнародний благодійний фонд «Фонд національного добробуту Криму» у серпні 2018 року отримав в подарунок пивоварню площею 4946 м кв. на Голосіївському проспекті, 8. Ділянка під спорудами також належить фонду. У лютому 2023 року будівлі пивоварні почали розбирати робітники. Однак їхні дії зупинила міська прокуратура. Тоді у Фонді заперечили інформацію про демонтажні чи інші роботи на території. Також там послалися на те, що на території відсутні пам’ятки культурної спадщини, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України або взяті на облік відповідно до законодавства. Там зазначили, що вони виступають не за знищення, а за примноження культурної спадщини Києва. За оцінкою власника пивоварні, більшу частину приміщень потрібно ремонтувати.
Після окупації Криму Росією 20-25 тисяч кримських татар покинули півострів. Половина з них оселилися в Києві та на околицях. Тоді й виникла ідея створити кримськотатарський культурно-освітній центр, розповів директор організації Ленур Мамбетов. Спочатку над проєктом працював лідер кримськотатарського народу та народний депутат Мустафа Джемілєв, якого підтримав президент Туреччини Реджеп Ердоган. За умови, якщо влада надасть земельну ділянку під будівництво, він пообіцяв профінансувати проєкт. Натомість навіть попри певні домовленості з тодішнім керівництвом країни, ділянку вони так і не отримали, каже Мамбетов. Після невдалих спроб знайти місце для центру, Джемілєв зустрівся з Ахметовим. Ахметов – казанський татарин та мусульманин. Він запропонував викупити ділянку на Голосіївському проспекті під будівництво центру. За словами Мамбетова, бізнесмен вирішив безоплатно передати територію під соціальний проєкт.
За інформацією аналітичної платформи YouControl, Фонд національного добробуту Криму зареєстрували у квітні 2018 року в Києві. Окрім споруд пивзаводу на фонд зареєстрована також квартира у столиці та будинок у Мелітополі. Засновником фонду є ще один фонд – АСТЕМ Фаундейшн . Орієнтовно у травні 2016 року одним з його засновників був міністр оборони Рустем Умєров. Пізніше замість нього там з’явився Рєфат Сєрвєрович Умєров. Інший співзасновник Аслан Омєр Киримли – старший брат Рустема Умєрова. У 2013 році сім’я Умєрових вже відреставрувала мечеть Орта-Джамі у кримському місті Бахчисараї – колишній столиці Кримського ханства.
Чим відома ця пивоварня
У вересні 2023 року директорка департаменту охорони культурної спадщини Київради Марина Соловйова пояснювала, що пивзавод Карла Шульца має історико-культурну цінність і внесений до переліку об’єктів ХІХ-ХХ ст., яким може загрожувати знищення або пошкодження. Пивоварня на проспекті Голосіївському, 8 була заснована німцем Йоганом-Генріхом Шульцем 1860 року та передана своєму сину – Карлу у 1889 році (тоді на заводі працювало близько 15 осіб). В архівних документах було виявлено, що броварня тут існувала вже 1823 року, а ймовірно, могла виникнути ще раніше — 1811 року. Пивний завод Шульца працював з 1866 року. За згадкою краєзнавця та дослідника історії Києва – Антона Короба, «..історія варіння пива на цьому місці сягає 200-річної давнини. …Пруський підданий Йоган-Генріх Шульц взяв завод в оренду у 1865 році та здійснив серйозну реконструкцію, збільшивши потужність до 12 тис. відер пива на рік та 250 тис. відер дріжджів на рік.
Карл Шульц залишався власником підприємства до 1914 року. У червні 1915 року завод перейшов в управління до швейцарського громадянина Вюрглера та міщанина Романенкова. Потім пивним заводом керував керівник цукрово-рафінадного заводу Журик, після чого пивоварне підприємство перейшло у розпорядження Києво-Подільського управління землеробства та державного майна.
З приходом радянської влади підприємство було націоналізоване та отримало «номерну» назву «Київський пивзавод №1». У 1927 році пивзавод входить до складу Київського Харчтресту і на ньому працює вже 115 працівників. У роки Другої світової війни на заводі розливали горючу суміш, яку використовували для боротьби з ворожими танками. Пивний завод Шульца був єдиним серед пивоварних підприємств міста, яке безперервно працювало навіть за часів німецької окупації. За радянських часів саме «Київський пивзавод №1» постачав пиво для вищого керівництва УРСР та СРСР.
Після розвалу СРСР всі броварні Києва були переведені в орендну форму власності, а «Київський пивзавод №1» став ставитися до підприємства «Оболонь». 1993 року пивзавод Шульца був приватизований зі створенням акціонерного товариства, а 2000 року став належати компанії «Сармат». У 2003 році власники пивзаводу прийняли рішення про зупинення виробництва та продаж підприємства, при цьому головною цінністю цього активу визнавалася зайнята пивзаводом земельна ділянка площею 3,5 га.
Останнє варіння пива було проведено 27 вересня 2003 року. Покупця знайти так і не вдалося, і у 2007 році права власності на пивзавод було передано компанії «Еста Холдинг», спеціалізацією якої є операції з нерухомістю та реалізація будівельних проєктів. Ця компанія входить до групи СКМ Ріната Ахметова. У 2009 році пивзавод визнали банкрутом та почали демонтаж будівель. Пізніше Рінат Ахметова вирішив передати цю нерухомість кримським татарам.
