Україна протягом 2026 року має реалізувати низку кроків у сфері антикорупційної політики та забезпечення верховенства права в межах процесу вступу до Європейського Союзу. Зокрема, йдеться про чергове посилення незалежності антикорупційних органів, реформу ДБР і вимогу про нові правила призначення Генерального прокурора.
Паралельно, минулого тижня МВФ заявив про необхідність введення нових податків для ФОП, а також оподаткування інтернет торгівлі й всіх посилок. Україна має виконати ці податкові умови, аби “розблокувати нову програму з МВФ”.
Своєю чергою Національне антикорупційне бюро ще якийсь час тому оприлюднило свої наміри та потреби, які от зараз співпадають з вимогами, озвученими ЄС.
Зокрема, НАБУ вимагає внести до законодавства ряд змін, які значно розширять їх повноваження. Йдеться про запровадження окремої процедури доступу до державної таємниці без відома СБУ та наділення керівника САП правом відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів – без погодження з Генеральним прокурором України.
Також у НАБУ наголошують на потребі прослуховування без участі Служби безпеки України та на посиленні автономії САП через право направляти міжнародні запити про екстрадицію й створювати міжнародні слідчі групи – без погодження з Офісом генерального прокурора.
Про всі ці “новації” йдеться на сайті самого НАБУ.
У Верховній Раді думки щодо наділення антикорупційних органів ще більшими повноваженнями за рахунок обмеження у відповідному праві інші правоохоронні органи та спецслужби, розділились. Також тривають дискусії і щодо змін у оподаткуванні ФОПів.
Зокрема нардеп Олексій Гончаренко не вбачає проблеми в подібних змінах для антикорупційних органів. Тоді як його колега, народний депутат Володимир Ватрас, зауважує, що у НАБУ і САП і так на сьогодні достатньо повноважень для боротьби з корупцією.
Його думку поділяє і член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Власенко, наголошуючи, що Бюро варто більше зосередитись “на розслідуваннях, а не на самопіарі”.
Народний депутат Олександр Маріковський, також звертає увагу на надмірній піарскладовій роботи НАБУ, зокрема, і на прикладі гучної операції “Мідас”. Парламентар зазначив, що повністю підтримує невідворотність покарання у разі доведення корупційних злочинів, “але без серіалів”.
“Я зараз кажу виключно про «Серіал НАБУ», а не про прослуховування, слідство, підозри. (…) Навіщо вони це роблять? Хіба вони не знають, що війна іде повним ходом, і нам потрібно вести інформаційну війну лише проти 1 єдиного ворога. Бо Україну чекають тяжкі часи, якщо ми впадемо в період політичної кризи, недовіри та загострення протидій в самому нашому суспільстві”, – написав Маріковський на своїй сторінці в Facebook.
Тим часом, на фоні “Міндас”, НАБУ також почало вимагати законодавчого запровадження обліку ввезення готівкової валюти в Україну.
Скільки коштуватиме Україні Національне антикорупційне бюро з оновленими повноваженнями наразі невідомо. В бюджеті 2026 року на фінансування НАБУ передбачено понад 2,5 млрд грн, більша частина з яких – це зарплати детективів.
Проте вочевидь новації, яких вимагає ЄС, потребуватимуть збільшення цієї суми. Одним з джерел додаткових надходжень, на вимогу МВФ, мають стати ФОПи. Хоча більшість депутатів та експертів називають такий крок “вбивством економіки”. Зокрема економіст та директор економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін зазначає:
“Якщо ми кажемо про ПДВ на малий та середній бізнес і “вбивство” спрощеної системи оподаткування – це вбʼє базу української економіки. Для клієнтів послуги будуть коштувати дорожче – а це означає, що деякі з ним будуть від цих послуг відмовлятися. Зрештою частина цих маленьких і середніх підприємств скоротиться. Тому це дуже велика пастка для української економіки”.
Економіст запевняє, єдина вимога МВФ – це скорочення дефіциту державного бюджету, тобто зменшення витрат. Тож треба починати з переформатування державного апарата, скорочувати видатки, створювати умови, щоб бізнес розвивався навіть під час війни.