Через схеми з дропами банки вже заблокували понад 80 тисяч клієнтів

Український банківський сектор посилює боротьбу з тіньовими фінансовими операціями. У межах заходів із протидії відмиванню коштів банки припинили обслуговування понад 80 тис. клієнтів, яких ідентифікували як учасників мереж «дропів».

Про це повідомила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк за підсумками зустрічі з представниками бізнесу та податкових органів.

У заході також взяли участь голова Державної податкової служби Леся Карнаух і народний депутат, член профільного комітету Ярослав Железняк.

Схеми дроблення бізнесу та ФОП

Однією з ключових тем обговорення стало використання схем дроблення бізнесу та оформлення діяльності через мережі фізичних осіб-підприємців.

За даними Бюро економічної безпеки, у січні-листопаді 2025 року було виявлено ризики ухилення від оподаткування через дроблення бізнесу на суму 4,8 млрд грн. Зокрема:

• великі торговельні мережі використовували десятки та сотні ФОПів для мінімізації податкового навантаження;
• після втручання контролюючих органів окремі компанії переходять на загальну систему оподаткування та офіційне працевлаштування працівників;
• банки розірвали відносини з понад 80 тис. клієнтів, пов’язаних зі схемами використання «дропів».

За інформацією депутатки, фінансовий моніторинг став одним із ключових механізмів протидії тіньовим операціям. Банки, Національний банк, Бюро економічної безпеки та Державна податкова служба координують роботу для виявлення пов’язаних осіб, підозрілих транзакцій і нових схем зловживань.

Водночас у ДПС розвивають сервісний підхід до роботи з платниками податків. Серед пріоритетів:

• розширення сервісної моделі обслуговування;
• регулярний діалог із великим бізнесом;
• запровадження превентивного підходу до ризиків дроблення бізнесу.

«Саме превенція, а не лише репресія, є ключем до чесних правил гри. Великий бізнес має розуміти ризики та працювати прозоро ще до того, як виникають порушення», — наголосила Василевська-Смаглюк.