Українці не звикли економити енергоресурси, але й оплачувати їх у повному обсязі можуть далеко не всі.
Українці не звикли економити енергоресурси, але й оплачувати їх у повному обсязі можуть далеко не всі. Субсидії, які мали компенсувати малозабезпеченим різницю після підвищення комунальних тарифів, остаточно демотивували населення піклуватися про енергозбереження. Незважаючи на наявність держпрограм, що надають пільги на встановлення енергозберігаючого обладнання, деякі громадяни поспішають скористатися такою можливістю. Крім того, населення не дуже активно створює об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, з появою яких витрати на оплату комунальних послуг можуть істотно скоротитися.
Україна може заощадити понад 30% споживаних енергоресурсів. Як заявив радник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Поровський, потенціал енергоефективності в побутовій сфері становить 34%, у промисловості – 31%. Загалом, за словами Поровського, економія може скласти близько 32,3 млн тонн нафтового еквівалента. «Це більше (у перерахунку на газ. – Ред.), ніж весь газ, який Україна використовувала 2015 року. За даними 2014 року, це 97% загального споживання, якщо ми говоримо про газ», – пояснив Поровський.
У промисловому секторі найбільший потенціал для економії в підприємств металургійного комплексу і хімічної промисловості, що мають високий рівень витрат енергоресурсів на своїх виробництвах. Крім того, зазначив Поровський, великі можливості для ефективного використання енергоресурсів мають підприємства генеруючого комплексу – теплоелектростанції та теплоелектроцентралі. Перш за все мова йде про маневрування графіка добового споживання електроенергії, що дозволяє зменшити втрати і знизити використання дефіцитного нині вугілля.
Крім того, як пояснив радник міністра, за втрати енергоресурсів при доставці до споживача населення також платить, особливо при теплопостачанні. «Ми, на жаль, платимо не тільки за те, що споживаємо. Але через тариф також платимо за те, наскільки ефективна система як генерації, так і транспортування. Тому навіть за ефективного споживання ми будемо платити за неефективну систему», – зазначив Сергій Поровський.
Понизити планку
За останні два роки в Україні на 31% скоротився обсяг споживання газу. У НАК «Нафтогаз України» раніше заявили, що це в тому числі результат економнішого споживання газу населенням. За даними Міненерго, у першому кварталі поточного року витрата газу скоротилася ще на 9,3% порівняно з таким самим періодом минулого року. Але, на думку директора громадської організації «Експертна платформа з енергоефективності» Олексія Хабатюка, навряд чи офіційна статистика свідчить про результативність заходів з енергозбереження, які привели до економії з боку населення. По-перше, зазначив експерт, потрібно взяти до уваги, що з 2014 р. статистика не враховує дані по Криму і частині Донбасу. Крім того, за словами Хабатюка, на зниження споживання газу вплинули кліматичні умови.
Ще один чинник, що вплинув на скорочення витрат газу, – перегляд норм споживання газу для домогосподарств. Соціальна норма змінювалася двічі у 2014-2015 роках. За цей час вона знизилася більш ніж утричі. Та найбільше до скорочення споживання привело зростання тарифів. Хабатюк передбачає, що основні цінові шоки чекають українців ближче до кінця року, з огляду на подальше підвищення тарифів на газ.
Підвищивши тарифи на житлово-комунальні послуги, в уряді розраховували, що субсидії стануть компенсатором для малозабезпечених громадян. Однак у підсумку бажаючих отримати субсидію виявилося більше, ніж очікувалося. Як раніше писав «Апостроф. Економіка», витрати на оплату послуг ЖКГ останні кілька років ростуть швидше, аніж зарплати. На думку координатора житлово-комунальних програм громадянської мережі ОПОРА Тетяни Бойко, чинна система надання субсидій не мотивує громадян турбуватися про енергозберігаючі заходи у своїх квартирах і будинках. «У нас на сьогоднішній день близько 10 млн сімей-субсидіантів. Це люди зі споживацьким ставленням. Вони не зацікавлені в енергозбереженні», – вважає експерт.
«Субсидії створили подушку, завдяки чому населення повною мірою не відчуло цінового шоку. З іншого боку, для певної групи населення субсидії стали демотиватором для скорочення споживання», – погоджується Олексій Хабатюк. Цю ж проблему в інтерв’ю «Апостроф. Економіка» підтвердив міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин: «Ми проаналізували статистику: домогосподарства, які отримують субсидії, споживають на 100 кубометрів газу на місяць у середньому більше, ніж ті, що таких субсидій не отримують».
Експерти вважають, що держава може вплинути на ситуацію, зберігши субсидії для найнезабезпеченіших українців, запропонувавши їм проводити енергомодернізації своїх квартир і будинків. Однак для цього потрібно провести монетизацію субсидій, надаючи населенню «живі» гроші, а не перераховувати кошти відразу газопостачальним компаніям. Але тоді, як зазначив Олексій Хабатюк, є ризик того, що населення не стане платити, отримавши на руки гроші.
Крім того, за словами експерта, саме уряд не стимулює громадян, час від часу змінюючи свою тарифну політику. Наприклад, з 1 квітня було заплановано підвищення тарифів на газ для населення, проте уряд Арсенія Яценюка переніс затвердження цього рішення, тим самим порушивши домовленості з Міжнародним валютним фондом.
Непослідовність Кабмін також виявив з нормами споживання газу. Наприкінці березня було прийнято постанову про підвищення норми споживання газу для домогосподарств без лічильників і громадян, які використовують тільки газову плиту, з 3 куб. м до 4,4 куб. м. При цьому менше року тому було прийнято рішення про зниження норми вдвічі з 6 куб. м. Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк тоді заявив, що це рішення дасть можливість громадянам платити менше і стимулює облгази встановлювати лічильники. Втім, саме газовики в судовому порядку змусили уряд підвищити норми споживання.
Незважаючи на всі можливі держпрограми та нормативні акти, які зобов’язують облгази встановлювати лічильники громадянам, масово цього не відбувається. «Раптом у газовиків або в когось ще з’являється інша ідея – ми не будемо ставити лічильники на квартири, будемо ставити на будинки. До того ж хто відповідатиме за газові внутрішньобудинкові мережі – залишається таємницею й сьогодні», – зазначає Бойко. При цьому Нацкомісія, за словами експерта, погодила встановлення загальнобудинкових приладів обліку в інвестиційних програмах газопостачальних підприємств. І поки що неясно, з ким із профільних відомств – Мінрегіоном або Міненерго – це рішення було узгоджено. «Фрагментарність таких рішень не приводить до тих результатів, які очікуються», – вважає Тетяна Бойко.
Навряд чи населення, спостерігаючи за зміною рішень держструктур, самостійно почне турбуватися про економію енергоресурсів й енергомодернізацію житла. Хоча можливість заощадити є, зокрема отримавши знижку на встановлення енергозберігаючого обладнання в рамках держпрограми. Серед іншого, вона передбачає 20% відшкодування (до 12 тис. грн) на встановлення газових та електричних котлів, 10% (до 14 тис. грн) – на встановлення енергоефективного обладнання матеріалів. Для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) передбачено знижку 40% (не більше 14 тис. грн) на встановлення енергоефективного обладнання та матеріалів. Однак, як зазначила Тетяна Бойко, про будь-які заходи щодо енергозбереження можна буде говорити тільки за наявності ОСББ. Утім, сьогодні, за словами експерта, лише в 7% будинків створили такі об’єднання.
