Група радників також підготувала пропозиції щодо земельної та медичної реформ. Експерти вважають, що багато положень стратегії радників збігаються з планами уряду або вже втілені в життя.
Група іноземних радників на чолі з Лешеком Бальцеровичем та Іваном Міклошем презентувала програму подальших реформ в Україні. “Сегодня” проаналізувала план дій та виокремила найважливіші його положення.
ПОДАТКИ. Реформатори кажуть, що надана стратегія – лише пропозиції для української влади, яка з усіма її пунктами може не погоджуватися. На думку поляка-реформатора Лєшека Бальцеровича, значно важливіше, щоб не викликала протидії сама логіка реформ. “А логіка тут така – потрібно рухатися пакетно, а не повільно та детально. Такий підхід є кращим як з погляду економіки, так і політики. Він дасть результат у найближчі 2,5 роки”, – наголошує він.
Фіскальні та митні органи в групі назвали одними з найкорумпованіших у країні. Як заявляють реформатори, Україна посідає 107-ме місце зі сплати податків, тобто чимала частина бізнесу перебуває в тіні й уникає виплат. Тут ми критично нижчі навіть від Білорусі, яка посіла 63-тє місце. Відійти від сумної статистики пропонують заміною податкової поліції на “незалежну фінполіцію”, що отримає функції як податкової, так і ВБЕЗ. Пропонують позбутися й дрібних податків. Наприклад, 2%-го збору за обмін валюти, який “приносить усього 190 млн грн до бюджету й дає стимули йти валютному ринку в тінь”. Нарешті, радники хочуть, щоб тільки Мінфін визначав, як збирати податки, і встановлював їхні ставки.
“Скасування дрібних податків навряд чи якось сильно вплине на економіку. Їх, по-перше, залишилося всього чотири штуки, а по-друге – багато хто буде проти. Наприклад, якщо говорити про курортний збір, то буде проти Одеська область, для якої він дуже важливий. Хоча зміна адміністрування податків (передання цих повноважень Мінфіну. – Авт.) – це корисно. Бізнесу буде простіше платити в одну структуру”, – вважає економіст Олександр Охріменко.
РИНКИ. Серед чинників, що можуть вплинути на економічне зростання країни, екс-голова словацького мінфіну Іван Міклош виокремлює ситуацію на енергоринку. Він радить звернути увагу на субсидії, які можна зробити гнучкими завдяки “кліматичному коефіцієнту”. Тобто при нарахуванні субсидії планується враховувати й те, наскільки холодним видався конкретний місяць. Нововведення радники пропонують упровадити вже цього опалювального сезону. “Також необхідною є приватизація всіх держшахт. Гроші від цього можуть покрити неприбуткові видобувні підприємства”, – ідеться в програмі. А ось обсяг вироблення електрики, щоб уникати віялових відключень, хочуть наростити зростанням потужностей атомних електростанцій країни.
Однак експерти вважають, що це проблему не вирішить. “Минулої зими частка ядерної енергетики в загальному балансі перевищувала 55% від загального обсягу. Це вже створює проблеми для покриття піків споживання – атомна електростанція працює постійно рівним графіком, а електрика споживається нерівномірно. Тобто коли АЕС працюватимуть на повну потужність, часто ця електрика буде незатребуваною. Тож на такий крок можна піти, але подальше нарощування частки АЕС в енергобалансі неможливе без зміни його структури. А на це потрібні мільярди доларів”, – говорить співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Він також нагадує – “кліматичний коефіцієнт” уже сьогодні враховано в схемі розрахунку субсидій.
Ще один ринок, який потрібно змінювати, – ринок землі. “Земельна реформа – один з найважливіших чинників економічного зростання країни. Потрібне скасування мораторію на продаж землі. Ми згодні, що потрібні чіткі умови для відкриття ринку, однак це один з найважливіших пріоритетів”, – наголошує Міклош.
Один з експертів групи радників Павло Кухта розповів “Сегодня” про можливі умови для відкриття цього ринку: “Можна передати земельний ринок на відкуп місцевим громадам, щоб вони вирішували, продавати чи ні. Можна на перших етапах обмежити доступ на цей ринок іноземцям. Також актуальним може стати введення мінімальних цін, нижче яких купити буде не можна. Це на випадок, якщо хтось боїться, що в селян за пляшку горілки скуповуватимуть землю”. Однак питання продажу землі неоднозначно сприймає суспільство. У четвер ВР продовжила мораторій до 1 січня 2018 р.
МЕДИЦИНА. Група радників підготувала й пакет реформ охорони здоров’я. Він збігається з програмою реформування медицини Кабміну. Тут ті самі концепції: “гроші йдуть за пацієнтом”, за якими Україна залишає в минулому фінансування ліжко-місць, але дає можливість українцю записатися до сімейного лікаря, незалежно від місця проживання. Терміни двох документів також збігаються – завершити цей процес потрібно до 2020 р.
Експерти та аналітики помітили, що багато положень стратегії радників або збігаються з планами уряду, або вже втілені в життя (“кліматичний коефіцієнт” і створення фінполіціі). “Їхня програма – робочий план дій. І мені здається, що тут вони відстають. Не треба перебільшувати можливості, роль, успіхи та досвід Бальцеровича і Міклоша. Треба розглядати, залучати, але вони не істина в останній інстанції”, – сказав нам політолог Вадим Карасьов.
Ризики реформаторів
Самі реформатори називають ризики, з якими можуть зіткнутися їхні ініціативи. “По-перше, у країні застій у приватизації й демонополізації, що дали б змогу скоротити корупцію”, – вважає Бальцерович. А ось Іван Міклош говорить про парламентську кризу: “Проблемою може стати робота Ради: сьогодні мало того, що коаліція не така ефективна, як хотілося б, так і її співпраця з урядом не така, як має бути. Тому ми приділяємо особливу увагу питанням, у вирішенні яких можна обійтися без ВР”.
Ілля Требор
