Борги будуть збільшувати автоматично, а за ухилення від громадських робіт почнуть саджати у в'язницю.
Уряд не залишає спроб перемогти звичку українців не платити аліменти. З цією метою Мін’юст підготував пакет законодавчих ініціатив, які повинні зробити життя боржників нестерпним. У міністерстві очікують, що парламент проголосує за пропоновані зміни вже в недалекому майбутньому. А страх перед законом змусить горе-батьків розщедритися і виплатити борги своїм дітям.
Юристи ж кажуть, що значного ефекту ні попередня, ні нинішня кампанія залякування не матимуть. Адже які не були б хороші закони, все впирається в їх виконання. І потім, європейський досвід показує, що єдиним по-справжньому дієвим стимулом для тих, хто ухиляється стане неминуча кримінальна відповідальність. Від якої нинішні боржники легко і цілком законно йдуть.
Перш за все, Мін’юст пропонує на законодавчому рівні закріпити автоматичний перерахунок боргу в залежності від його терміну. Наприклад, при річній заборгованості виплати зростуть на 20%, після 2 років ухилення платити потрібно буде на 30% більше, а понад 3-років – на 50%.
При цьому мінімальний розмір платежу хочуть встановити на рівні прожиткового мінімуму для відповідного вікового діапазону. Це означає, що дітям до 6 років виплати підвищать з 746 грн. до 1492 грн., а підліткам – з 930 грн. до 1860 грн. Але тільки до тих пір, поки в країні не підвищать сам прожитковий мінімум, що до кінця 2018 року має зрости двічі.
Міністр юстиції Павло Петренко переконаний, що автоматичний перерахунок буде стимулювати горе-батьків платити дитячі гроші справно. Однак юристи сумніваються, що це допоможе вирішити проблему.
Друга ініціатива Мін’юсту – ввести кримінальну відповідальність для тих боржників, які ухиляються від суспільно корисних робіт. Нагадаємо, такі передбачені першим пакетом «аліментних ініціатив» чиновників, як спосіб зібрати кошти з «бідних» боржників. Тобто з тих, чиє майнове становище не дозволяє розраховуватися з дитиною.
У Мін’юсті вважають, що під страхом в’язниці дармоїди візьмуться за лопати і почнуть натирати трудові мозолі на благо покинутого чада. На ділі ж, кажуть юристи, застосувати на практиці норму буде майже неможливо.
Вся справа в тому, що «відпрацювати» присуджені трудодні не складніше, ніж «вирішити питання» зі студентською практикою. Невеликий благодійний внесок позбавляє від необхідності махати мітлою, так що до мін’юстівських кримінальних загроз справа в більшості випадків навіть не дійде.
Зате непогано може спрацювати ідея чиновників заборонити боржникам займати керівні державні посади, а також посади держслужби категорії А.
Також Мін’юст має намір істотно посилити контроль за неплатниками в частині розшуку і стягнення їх майна для погашення боргів.
«Державні виконавці, а також інші зацікавлені органи державної влади матимуть можливість забороняти боржникам відчужувати своє майно», – цитує слова заступника міністра Юстиції Світлани Глущенко прес-служба відомства.
За його словами, незважаючи на бравурні мови Мін’юсту, значних успіхів в боротьбі з неплатниками аліментів чиновники поки не добилися. Дійсно, кількість боржників, яким заборонили сідати за кермо і полювати – зросла. Однак контроль за виконанням цих обмежень відверто кульгає.
Та й із забороною виїжджати за кордон все не так гладко. Адже таке табу нескладно відбити в суді, посилаючись на порушення конституційних прав – кілька років тому суди пачками приймали рішення на користь боржників, знімаючи загороджувальні санкції виконавчої служби.