Армія Тайваню приведена в стан підвищеної боєздатності у зв'язку з військовими навчаннями, які проводить Китай поблизу острова, повідомляє Associated Press. На посилений режим служби переведено сухопутні та морські сили, ракетні підрозділи, у повітря були підняті винищувачі. У тайванському Міноборони заявили, що маневри КНР «підривають регіональний мир та стабільність».
Голова Східного театру бойового командування НВАК полковник Лі Сі заявив, що навчання є «суворим покаранням для сепаратистських сил, які прагнуть незалежності Тайваню», і «суворим попередженням проти провокацій та втручання зовнішніх сил». Представник МЗС КНР Ван Веньбінь, у свою чергу, пригрозив, що «сили, які виступають за незалежність [Тайваню], закінчать із роздробленими черепами після зіткнення з грандіозною схемою Китаю щодо повного об’єднання».
20 травня в Тайвані пройшла інавгурація нового президента Лай Цінде, який у рамках церемонії закликав Пекін визнати незалежність острівної держави та «припинити залякувати Тайвань за допомогою політичних та військових засобів». Він також попросив Китай «взяти на себе глобальну відповідальність разом із Тайванем» за роботу, спрямовану на підтримку стабільності та миру «по обидва боки Тайванської протоки та в усьому регіоні», щоб «світ не боявся розв’язання війни». У канцелярії у справах Тайваню при Держраді КНР у відповідь на це заявили, що мир у Тайванській протоці несумісний із незалежністю Тайбею.
Офіційні відносини між Пекіном і Тайбеєм перервалися в 1949 році, коли частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, оголосивши про незалежність. Ділові та неформальні контакти між острівною державою та КНР відновилися лише через 40 років — наприкінці 1980-х. З початку 1990-х років сторони почали контактувати через неурядові організації. Тим не менш, Пекін досі вважає Тайвань своєю територією і наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані.
