Стамбульська мирна угода між Москвою та Києвом передбачала застосування п'ятої статті статуту НАТО щодо України, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Вона має на увазі військову допомогу будь-якому члену альянсу у разі збройного нападу.
Про це повідомляють росЗМІ.
«Ми були готові піти на те, щоб, як хотіла українська делегація, ці гарантії були дуже серйозними. Межею серйозності вважалася стаття п’ята Вашингтонського договору про створення Північноатлантичного альянсу», — сказав Лавров в інтерв’ю Sputnik, «Говорить Москва» та «Комсомольській правді».
Таким чином Україна могла б отримати захист НАТО, стверджує міністр. Водночас окремо було прописано, що ці гарантії безпеки не поширюються на Крим та Донбас. За словами Лаврова, це «означало, що їх чіпати не можна», інакше всі домовленості були б одразу анульовані.
Водночас, Стамбульська угода 2022 року забороняла Україні розміщувати на своїй території будь-які іноземні військові бази, тобто НАТО не змогла б розгорнути там свій контингент на постійній основі. Лавров пояснив, що цей пункт стосувався виконання вимоги президента Володимира Путіна щодо «демілітаризації».
Крім того, Київ втрачав можливість проводити військові навчання за участю третіх країн, за винятком випадків, коли на це були б згодні всі держави-гаранти, включаючи Росію та Китай, зазначив Лавров. Також у документі прописали, скільки саме озброєнь та особового складу дозволяється мати Україні.
Лавров додав, що Росія, як і раніше, готова до переговорів, але не збирається віддавати захоплені території. «На відміну від стамбульської історії, ми не будемо на період переговорів робити пауз у бойових діях. <…> По-друге, реалії землі стали іншими, причому суттєво, і це необхідно враховувати. Я маю на увазі не лише дислокацію та лінію зіткнення, а й наявність <…> чотирьох наших споконвічних регіонів», — пояснив міністр.
Стамбульський договір був узгоджений між Москвою та Києвом навесні 2022 року. Останні переговори делегацій двох країн пройшли 29 березня. Після цього Міноборони Росії повідомило про відведення військ від Києва. Помічник президента РФ Володимир Мединський стверджував, що Україна готова отримати гарантії безпеки в обмін на свій нейтральний статус.
Проте у квітні, після того, як розкрилися факти масового вбивства мирних жителів у Бучі та інших містах Київської області, де раніше знаходилися російські війська, переговори було зупинено. Згодом Путін стверджував, що Україна парафувала Стамбульську угоду, але викинула її «на звалище історії» під тиском Заходу.
Зокрема, йшлося про втручання тодішнього прем’єра Великої Британії Бориса Джонсона. Глава української переговорної делегації Давид Арахамія говорив, що той порадив «нічого не підписувати» з Росією, додавши: «Давайте просто битися». Сам Джонсон стверджував, що він не забороняв президентові України Володимиру Зеленському укладати мирну угоду, а лише висловлював занепокоєння щодо змісту документа.
Раніше стало відомо, що на переговорах у перші два місяці після початку війни Путін, чиї війська зазнали гігантських втрат і були змушені відкотитися від Києва та Харкова, висловлював готовність обговорювати статус не лише Донбасу, а й Криму. Зокрема, в одному з положень проекту комюніке, який отримало видання Foreign Affairs, був заклик мирно вирішити суперечку навколо півострова протягом 10–15 років.
