Відсікання від ГМК України підприємств, що перебувають на території ДЛНР, призвело до істотного скорочення обсягів виплавки сталі в Україні та, ймовірно, тимчасового зупинення більшої частини виробничих потужностей у самопроголошених республіках.
У січні цього року порівняно із січнем 2017 р., згідно з даними ОП «Укрметалургпром», металургійні підприємства України, тобто – тепер уже тільки ті з них, що залишаються на контрольованій державою території, збільшили обсяги виробництва чавуну на 27%, до 1,937 млн тонн, загального прокату – на 10%, до 1,683 млн тонн, сталі – на 10%, до 1,907 млн тонн.
«Суттєвого зростання обсягів випуску основних видів продукції вдалося досягти завдяки успішній реконструкції та своєчасному капітальному ремонту виробничих потужностей на трьох найбільших меткомбінатах країни – «Запоріжсталі», Маріупольському металургійному комбінаті (ММК) ім. Ілліча та «Азовсталі», а також стабілізації роботи Дніпровського металургійного комбінату (ДМК) ім. Дзержинського», – пояснюють у прес-службі ОП.
Тим часом порівняно з груднем 2017 р. в січні тільки українські метпідприємства збільшили обсяги виплавки чавуну та сталі лише на 2% і 0,5%, а обсяг виробництва прокату скоротили на 1%. Водночас у той же період усі метпідприємства раніше єдиного комплексу, а нині – України та ДЛНР, збільшили обсяг виплавки чавуну на 5%, а обсяги випуску сталі та прокату зменшили на 6% і 7%. Це свідчить щонайменше про значний спад обсягів виробництва металопродукції з вищою доданою вартістю на підприємствах ДЛНР.
Відокремлений сегмент
Нагадаємо, що 2015 року – насамперед через наслідки бойових дій на Донбасі – обсяги виробництва основних видів металопродукції в Україні скоротилися до історичного мінімуму й становили 23 млн тонн сталі та 20 млн тонн прокату. У 2016 р. відбулося нетривале, несуттєве та – останнє зростання, унаслідок якого обсяги виробництва сталі досягли 24,2 млн тонн, а прокату – 21,4 млн тонн.
Ще в листопаді 2016 р., внаслідок зростання обсягу виробництва сталі порівняно з листопадом 2015 р. на 3,1%, до 1,950 млн тонн, країна утримувала 11-те місце в рейтингу 66 країн, основних світових виробників сталі, що регулярно складає Всесвітня асоціація виробників сталі (Worldsteel).
Однак у січні 2017 р. депутат Семен Семенченко ініціював незабаром санкціоновану блокаду ДЛНР, унаслідок якої роботу підприємств ГМК, що є на цій території, було майже цілком паралізовано.
13 лютого зупинився Алчевський металургійний комбінат (АМК), зокрема його коксохімічний підрозділ, 21 лютого – Єнакіївський металургійний завод (ЄМЗ), 25 лютого – його філія – Макіївський металургійний завод (ММЗ), 26 лютого – металургійний завод «Донецьксталь».
Крім того, припинив роботу Ясинівський коксохімічний завод (КХЗ); Єнакіївський КХЗ та «Макіївкокс» і далі виробляли кокс у мінімальних обсягах – 20% і 40% від звичайного рівня – за гранично збільшених періодів коксування та з подальшим відвантаженням продукції на склад; і, нарешті, уже традиційно з перебоями працював і Авдіївський КХЗ.
1 березня 2017 р. влада ДЛНР ухвалила рішення про переведення всіх компаній, що перебувають на контрольованій ними території, проте до цього часу залишалися під юрисдикцією держави Україна, під т.зв. зовнішнє управління. Як наслідок, 4 підприємства «Донецьксталі», 7 підприємств «Метінвесту» та 1 підприємство Індустріального союзу Донбасу стали філіями єдиної керівної компанії (КК) – південноосетинського ЗАТ «Зовнішторгсервіс».
Загалом, унаслідок цього розлому й обставин, що його супроводжували, станом на 14 березня 2017 р. в Україні та ДЛНР працювали лише 17 із 28 доменних печей (61%), 7 мартенівських печей із 9 (78%), 13 конвертерів з 21 (62%) та 6 електропечей із 16 (38%). Тобто розрив початкових технологічних ланцюжків раніше єдиного комплексу, зумовлений відсіканням тієї його частини, що розміщено на території ДЛНР, призвів до дезорганізації роботи й певних підприємств, що розташовані на території держави Україна.
Несформовані ланцюжки
Протягом березня-квітня для підприємств ГМК ДЛНР розроблено первинні схеми постачання сировини та збуту готової продукції. Так, постачання, переважно залізорудної сировини (ЗРС), почали здійснювати через російське Державне агентство «Росрезерв», що діє як посередник між його виробниками в Російській Федерації (РФ) та «Зовнішторгсервісом».
Збут готової продукції почали здійснювати через російську компанію «Газ-Альянс», що є проміжною ланкою між «Зовнішторгсервісом» та її споживачами, передусім у Росії та частково – у далекому зарубіжжі.
За даними Міністерства промисловості та торгівлі ДНР, у січні-липні 2017 р. підприємства ГМК республіки виробили понад 630 тис. тонн чавуну, понад 490 тис. тонн сталі, майже близько 350 тис. тонн загального прокату та понад 630 тис. тонн коксу.
«Водночас порівняно з квітнем 2017 р. в травні обсяги реалізованої продукції збільшилися вдесятеро, у червні порівняно з попереднім місяцем – на 41%, у липні порівняно з червнем – ще на 20%», – додають у прес-службі. Загальний обсяг реалізації продукції підприємств ГМК республіки перевищив 20 млрд рублів.
Хай там що, але до кінця 2017 р. визначеними новими ланцюжками було охоплено лише меншу частину підприємств і далеко не повною мірою. Так, вони працюють, як правило, епізодично, під конкретні замовлення, і загалом використовують лише 10-20% власних потужностей.
Зокрема, у квітні запустили одну з доменних печей на Єнакіївському МЗ з виробничою потужністю майже 3 тис. тонн чавуну на день, або 100-110 тис. тонн на місяць, а в середині серпня розпочато процес роздування другої доменної печі.
Відповідно, у травні на його філії – Макіївському МЗ – відновлено роботу стану-390, що випускає арматурний прокат, а в липні – стану-150, що виробляє дріт-катанку. В результаті, зокрема, у липні на стані-390 випущено 26,2, а на стані-150 – 25,2 тис. тонн готової продукції.
Крім того, наприкінці листопада знову розпочав виробничу діяльність створений на базі «Донецького електросталеплавильного заводу» (раніше – «Істіл») «Юзівський металургійний завод» (ЮМЗ). Поки що підприємство, потужності якого розраховані на виплавку 1 млн тонн сталі на рік, відливає сировину для ММЗ, який випускає катанку для Харцизького сталедротового канатного заводу «Силур». І, нарешті, у середині грудня запущено одну з доменних печей на одному з найцінніших металургійних активів не тільки ДЛНР і не тільки України – Алчевському МК, загальний потенціал якого розрахований на виплавку 2,8 тонн сталі на рік.
Інші підприємства, попри деякі спроби відновити їхню діяльність, як і раніше простоюють. Так, нині не діють «Макіївкокс» і Ясинівський КХЗ. В аналогічному становищі залишається Донецьксталь-МЗ, потужності якого розраховані на виробництво 1,5 млн. тонн чавуну та 1,5 млн. тонн сталі на рік. Його роботу припинено ще 2014 року, частину цехів – електросталеплавильний, прокатний, киснево-компресорний та інші – законсервовано. Лише в травні 2017 р. здійснено першу плавку чавуну після майже 3-річного простою. Однак уже в червні й цю діяльність згорнули. І, нарешті, так і простоює Харцизький трубний завод (ХТЗ).
Загалом наразі відновити повноцінну виробничу діяльність на жодному з великих підприємств ГМК владі ДЛНР так і не вдалося. Зрозуміло, по-перше, тому, що їх вилучено з ефективного контексту вертикально інтегрованих компаній, до складу яких входили раніше, і за визначенням не може бути включено до інших таких структур.
По-друге, тому, що виробничий контекст українського ГМК з властивим йому компактним рентабельним розміщенням сировинних – вугледобувних і залізорудних, власне виробничих, а також транспортних активів став для них недоступним.
І, по-третє, тому, що великі експортно-орієнтовані метпідприємства в принципі не можуть працювати поза загальновизнаним правовим полем.
Однак на противагу цьому влада ДЛНР виявляє неабияку наполегливість і спритність у вибудовуванні принаймні тих виробничих зв’язків, що залишаються для них доступними. А це, поряд із ситуативними та локальними ефектами, згодом цілком може стати основою якщо не для зростання, то як мінімум для стабілізації обсягів виробництва, а також – певною мірою розширити перспективу реалізації готової продукції і за межами ДЛНР.
Суттєвий спад
Для ГМК України первинні наслідки розлому кінця зими – початку весни 2017 р. виявилися не менш нищівними. Так, за даними Федерації металургів, за підсумками січня-березня обсяг виплавки сталі порівняно з аналогічним періодом 2016 р. знизився на 7,9%, до 5,6 млн тонн – мінімального рівня з березня того самого, і без того позначеного найменшими обсягами виробництва за всю історію України, 2015 року.
Зокрема, холдингу «Метінвест» через проблеми з логістикою не вдалося наростити обсяги виробництва на двох із трьох найбільших меткомбінатів країни – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча і компенсувати збитки від втрати частини активів.
Підсумки квітня виявилися для українського ГМК ще гіршими. Обсяг виплавки сталі впав на 28,6%, до 1,572 млн тонн, унаслідок чого Україна опустилася на 14-те місце в рейтингу Worldsteel.
У травні падыння обсягів випуску основних видів металургійної продукції становило 27-29%. Через це багато експертів висували припущення, що 2017 року обсяг виробництва сталі в Україні не перевищить 17-19 млн тонн, оновивши історичний мінімум 2015 р.
Проте до листопада Україны, як і ДЛНР, вдалося відчутно збільшити кількість задіяних виробничих потужностей. Так, станом на 8 листопада 2017 р. як на підконтрольній, так і неконтрольованій території країни працювали 20 із 28 доменних печей (71%), 6 із 9 мартенівських печей (67%), 14 конвертерів із 21 (67%), 7 електропечей із 15 (47%) та машин безперервного лиття заготовки 16 із 16 (100%).
Як наслідок, весняний провал дещо пом’якшився, і в січні-жовтні 2017 р. метпідприємства країни, з урахуванням підсумків діяльності в січні-лютому потужностей у ДЛНР, скоротили обсяги виробництва чавуну порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 17%, до 16,4 млн тонн, сталі – на 13%, до 17,6 млн тонн, прокату – на 15%, до 15,2 млн тонн.
Це дало змогу керівництву «Укрметалургпрому» зробити стриманий прогноз результатів роботи української металургії у 2017 р. загалом. Так, в ОП припускали, що обсяг виробництва чавуну зменшиться на 17%, до 19,6 млн тонн, сталі – на 13%, до 21,1 млн тонн, прокату – на 15%, до 18,2 млн тонн. І хоча насправді загальна картина виявилася трохи кращою – обсяг виробництва чавуну скоротився на 15%, до 20,1 млн тонн, сталі – на 12%, до 21,3 млн тонн, а прокату – на 14%, до 18,4 млн тонн, Україна все-таки оновила історичний мінімум 2015 р.
«Новий виток спаду обсягів виробництва основних видів металургійної продукції у 2017 р. є прямим наслідком втрати частини потужностей на непідконтрольній державі території, а також – несвоєчасного й недостатнього забезпечення підприємств сировинними матеріалами через незадовільну роботу ПАТ «Укрзалізниця», – констатували в прес-службі ОП.
Це означає, що – навіть за умови повної оптимізації функціонування основної частини гірничо-металургійного комплексу, що залишається в її розпорядженні – повернутися на колишній рівень обсягів випуску металургійної продукції Україна вже ніколи не зможе.
Автор: Олена ГЕРАСИМОВА