Ринки

Рада хоче спростити видобуток газу

Верховна Рада (ВР) ухвалила за основу законопроект № 3096-д, що спрощує процедуру отримання дозволу на видобуток газу в країні. Очікується, що це дасть змогу оптимізувати витрати підприємств галузі під час проведення таких робіт і збільшити обсяги нафти та газу власного видобутку, а також залучити додаткові інвестиції. Однак деякі депутати побоюються, що в такий спосіб здійснюють спроби обійти мораторій на продаж земель сільгосппризначення.

Підприємства, що здійснюють в Україні розвідувальні роботи та роботи з будівництва й експлуатації відповідних об’єктів, постійно стикаються зі складністю та бюрократизацією процедури оформлення всієї необхідної дозвільної документації. Особливо це стосується питань, придбання прав на земельні ділянки для потреб, пов’язаних з їхньою діяльністю.

Зараз процедура всіх погоджень і відведення землі в середньому триває чотири роки та містить 44 узгодження в 16 установах. Така ситуація є постійним джерелом для корупційних зловживань і не сприяє поліпшенню інвестиційної привабливості.

Усунути наявні проблеми має названий законопроект. Документ перебуває на розгляді профільного комітету з 2015 р., у березні цього року його повернули на доопрацювання та підготовку до повторного першого читання.

Представляючи законопроект, заступник голови комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Ольга Белькова (фракція БПП) повідомила, що в процесі доопрацювання документа комітет тісно співпрацював з представниками Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, «щоб вирішити всі суперечливі питання між аграріями та компаніями, що видобувають газ». «Хоча цей законопроект сьогодні не усуває всі регуляторні бар’єри для газовидобутку в Україні, однак саме така версія є збалансованою та компромісною між нафтогазовими компаніями та землевласниками і землекористувачами», – заявила вона.

Зокрема, у документі враховано всі пропозиції найбільшої державної видобувної компанії – «Укргазвидобування». «Однак проблеми, які є в цій компанії сьогодні, є у всіх решти компаній також. Наприклад, нещодавно фактично заблоковано діяльність компанії в Івано-Франківській області», – повідомила депутат.

Її колега по комітету Олександр Домбровський нагадав, що Україна в сімдесяті роки була одним зі світових лідерів газовидобутку та видобутку нафти. У кращі часи Україна видобувала понад 70 млрд куб. м газу й експортувала його навіть до Росії. «Структура газоспоживання в Україні дуже проста. Ми споживаємо приблизно 36 млрд куб. м на рік: 20 млрд – власного, а 16 млрд – імпортного. І щороку понад $3 млрд ми перераховуємо тим, хто постачає сюди імпортований газ. Нам потрібно збільшити видобуток як мінімум до 30 млрд куб. м. Для цього треба зняти бар’єри, змінити деякі позиції совдепівського Кодексу про надра, який нам потрібно з вами змінити в принципі», – заявив парламентар.

За його словами, законопроект дає змогу усунути суттєві проблемні позицій, що не дозволяють збільшити геологічну розвідку та інвестиції в цю галузь. «Щоб ви розуміли, 1 млрд грн інвестицій у збільшення видобутку українського газу дає змогу створити тисячі нових робочих місць, отримати приблизно додатково 200 млн куб. м газу та приблизно 200 млн грн додатково до бюджету», – резюмував він.

«Ми вже три роки говоримо про енергетичну безпеку, про збільшення власного видобутку газу. Але чомусь ми не бачимо ні інвесторів, які інвестують видобуток газу, ні істотного збільшення видобутку природного газу в Україні. Чому? Насамперед, у нас були далеко не найкращі фіскальні умови оподаткування газодобувних галузей. Цю проблему ми вирішили. Тепер потрібно дерегулювати галузь, і цей закон дозволить спростити механізми розвідки видобутку газу, а саме: спростити умови надання земельних ділянок для видобутку газу», – заявила депутат Наталія Кацер-Бучковська (фракція «Народний фронт»).

Депутат від фракції «Самопоміч» Вікторія Войцицька звернула увагу, що сьогодні для того, щоб компанія розпочала буріння, їй потрібно пройти фактично «кола пекла». «Давайте подивимося на приклад Канади. У провінції Альберта створили незалежний регулятор, який регулює тільки нафтогазову галузь. Вони проаналізували всі створені законодавчі перепони, їх переглянули в бік дерегуляції, і це дозволило, перше, всій галузі заощадити на рік понад $2 млрд, що пішли потім на буріння, видобутку власного газу та нафти. Ця країна стала зараз флагманом на всесвітньому ринку і вже абсолютно самостійно себе забезпечує. Україна має всі можливості, досить ресурсів для того, щоб стати дійсно енергетично незалежною», – заявила парламентар.

А депутат від фракції «Батьківщина» Юрій Одарченко вважає, що законопроект має і свої «підводні камені». «Цим законом ви фактично створите механізми, якими хочете обійти мораторій на продаж землі с/г призначення. Право на користування земельними ділянками с/г призначення цим законом ви пропонуєте примусово вилучати з приватної, комунальної, державної власності, вилучати з власності громади. Фактично цей проект передбачає передавання земель с/г призначення на користь юридичних, фізичних осіб, офшорних компаній, так званих інвесторів», – заявив він.

У цьому солідарний і депутат від партії «Свобода» Юрій Левченко. «Безперечно, потрібно робити Україну незалежною від імпортного газу, але треба робити саме Україну незалежною від імпортного газу, а не робити окремі олігархічні групи незалежними від імпортного газу, і при цьому українцям нічого не перепаде, а, навпаки, українцям через надмірну лібералізацію, так звану дерегуляцію буде гірше», – заявив він.

За словами парламентаря, законопроект позбавляє органи місцевого самоврядування самостійно визначатися щодо можливості надання дозволу на зміну цільового використання земельної ділянки, а також зобов’язує передати земельну ділянку в користування.

«Зазначені положення є дискримінаційними, адже дозволяють одній категорії юридичних осіб не дотримуватися вимог чинного законодавства без пояснення привілейованого такого статусу. Цей законопроект зараховує право будівництва та розміщення об’єкта нафтогазовидобутку до земельного сервітуту, і це неприпустимо, адже правова природа будівництва об’єкта нафтогазовидобутку не є сервітутом, а є містобудівною діяльністю. І тут роблять винятки з нафтогазовидобутку, що дають можливості не дотримуватися спеціального законодавства щодо охорони ґрунтів», – підсумував він.

Так, документ дозволяє після завершення дослідно-промислового розроблення родовищ і введення їх до промислового розроблення використовувати землю на підставі договору з її власником або за погодженням із землекористувачем на період зміни їхнього цільового призначення та оформлення документів, що засвідчують право користування ними. Наразі не можна облаштовувати свердловину під час оформлення права на земельну ділянку. За допомогою змін до Земельного кодексу мають намір дозволити використовувати землі без зміни їхнього цільового призначення, застосовуючи механізм сервітуту.

Проект закону передбачає дозвіл знімати та переносити ґрунт із землі в разі буріння й облаштування нафтогазових свердловин, будівництва або використання об’єктів трубопровідного транспорту. Скасовують обов’язок отримувати гірське відведення. Обов’язок відшкодовувати власникам землі та землекористувачам збитки внаслідок використання с/г земель для видобутку нафти та газу, а також унаслідок втрат с/г угідь покликаний забезпечувати належну охорону ґрунту. Об’єкти нафтогазової галузі, зокрема свердловини, трубопроводи тощо, хочуть вилучити з переліку об’єктів містобудівної діяльності, отже, приберуть потребу реєструвати їх як об’єкти містобудування.

Передбачено позбавити Державну комісію із запасів корисних копалин (ДКЗ) виключного права на проведення геолого-економічного оцінювання. Очікується, що після введення такої зміни в Україні можна буде імплементувати міжнародно прийняту систему оцінювання запасів вуглеводнів (SPE-PRMS) і впровадити ринкові механізми в процесі оцінювання запасів. Надрокористувачам хочуть дозволити самостійно розпоряджатися геологічною інформацією, що є в їхній власності. Законопроект передбачає скасування потреби введення родовища до дослідно-промислового та промислового розроблення за рішенням Міненерговугілля і вводить декларативний принцип узгодження проектів розроблення родовищ.

Ксенiя Лазоренко