Іде вже третій рік «тримісячного терміну», в який український Кабмін згідно із президентським указом № 287/2015 від 26 травня 2015 р. був зобов’язаний затвердити нову редакцію Морської доктрини України.
Тим часом, за даними UNCTAD український торговий флот зменшується. Так, якщо станом на 1 січня 2014 р. український торговий флот (merchant fleet) мав розмір у 501 тис. тон дедвейту (корисна водотоннажність), то станом на цей рік він зменшився до 384 тис. тон — на 23%.
Такий результат в Асоціації суднобудівників України (АСУ) називають найбільш ганебним результатом останніх 3-х років. «Особливо неприємно тут, що на момент здобуття нашої незалежності морський торговий флот України був у шістнадцять (!) разів більшим — мав дедвейт у 6177 тис. тон», — розповідають в АСУ.
Попри це, морська індустрія вважається важливою конкурентною перевагою України — друга після АПК. «Морська індустрія України щорічно переробляє 140-170 млн. тон вантажів. Чистий фінансовий результат складає мінімально кілька млрд. доларів», — відзначає в коментарі «і» президент АСУ Віктор Лисицький.
Водночас, згідно із інформацією, яка є у розпорядженні АСУ, під прапорами інших держав українські судновласники експлуатують морський транспортний флот розміром у 3301 тис. тон дедвейту — це майже у 9 (!) разів більше за експлуатований морський флот під українським прапором. «Наприклад, у 2016 р. зі 140 млн. тон вантажів, які пройшли через порти України, лише 6,7 млн. тон були перевезені під українським прапором», — розповідає Віктор Лисицький.
Факт того, що «левова частка» морських перевезень здійснюється суднами під прапорами інших держав, за словами Віктора Лисицького, троє українських судновласників пояснюють дуже просто: «Фінансовий тягар України для нас незрозуміло важкий». Подібні висновки зробили тут і провідні експерти Світового банку.
Відсутність цілісної, яка охоплює всю без винятку морську індустрію, системи регулювання, орієнтованої на досягнення прийнятних, національно значимих кінцевих результатів не могла не позначитись і на суднобудуванні, яке є стартовим ланцюжком кластеру морської індустрії.
«Попри те, що минулий рік підприємства суднобудування України завершили із позитивними результатами у порівняні із попереднім 2015 р., однак, кінцеві результати суднобудівників є у десятки разів гіршими за результати, які мали місце навіть іще у перші роки незалежності України. Таким чином, певна загроза зникнення суднобудування як такого досі не ліквідована», — каже Віктор Лисицький.
Тим часом, прийняття нової редакції Морської доктрини України могло би дозволити систематизувати всі невирішені питання та створити сучасну систему регулювання морської індустрії у цілому та суднобудування, зокрема. Те, чому Морської доктрини, яка мала бути затверджена іще у 2015 р., в Україні досі немає, залишається незрозумілим.
Як стало відомо «і», нову редакцію Морської доктрини на період до 2035 р. розробляв Національний інститут стратегічних досліджень. На початку 2016 г. року проект Морської доктрини був наданий у розпорядження Мінінфраструктури. Там на її основі підготували проект постанови Кабміну про затвердження Морської доктрини, який у червні 2016 р. — «відправили на погодження до зацікавлених органів виконавчої влади». А це – Мінекономрозвитку, Міноборони, Держагенство рибного господарства, Держслужба з надзвичайних ситуацій. Звідти отримали нові пропозиції та зауваження щодо написаного.
Всі ці пропозиції і зауваження до проекту постанови Мінінфраструктури «ретельно опрацювало» і уже на початку грудня 2016 р. проект постанови був знову надісланий на погодження у Міноборони, Мінекономрозвитку, Мінфінансів, Мінекології, Мінагрополітики, Мінрегіонбуду, МВС, Держслужби з безпеки на транспорті, Держприкордонслужби, Держслужби з надзвичайних ситуацій та Держагенства рибного господарства.
31 липня 2017 р. проект постанови Кабміну про затвердження Морської доктрини на період до 2035 року Мінекономрозвитку направило в Мін’юст «для проведення його правової експертизи». Після її отримання проект постанови має розглянути Кабмін.
Тим часом, корабели, сподіваються, що уже за кілька місяців вони у співпраці із Кабміном завершать роботу над створенням сучасної системи регулювання морської індустрії. На переконання Віктора Лисицького, прийняття Морської доктрини та відповідних похідних законодавчих змін дозволять у кілька разів поліпшити використання потенціалу України та згенерує відтворення десятків та сотень тисяч висококваліфікованих робочих місць.
Подібний оптимізм щодо затвердження у період «кількох місяців» так довго вимученої Морської доктрини президент АСУ пояснює тим, що Мініфраструктури та Мінекономрозвитку нарешті пішли на діалог з корабелами. «В останні кілька місяців виконавча влада нарешті повернулася до проблематики створення сучасної системи регулювання морської індустрії, на основі запозичення кращого світового досвіду. Принаймні, це демонструють відповіді Мінінфраструктури та Мінекономрозвитку, котрих ми очікували більше 5 років. Цілком зрозуміло, що професійні дискусії корабелів із фахівцями виконавчої та законодавчої гілок влади поки що в основному не вийшли за стіни Верховної Ради України та не відобразилися в удосконаленні системи регулювання морської індустрії у цілому та суднобудування, зокрема», — каже Віктор Лисицький.
Поки що, чи не єдиною позитивною зміною у чинній системі регулювання морської індустрії Віктор Лисицький бачить створення Експортно-кредитної агенції (закон №1792). Однак, і тут є своя «ложка дьогтю». «На превеликий жаль, запуск роботи Експортно-кредитної агенції де-факто блокується деякими чиновницькими силами уже майже рік», — зазначає президент АСУ.
У своєму недавньому зверненні щодо прискорення формування сучасної системи державного регулювання морської індустрії до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана АСУ озвучила свої оновлені пропозиції. Їхня суть полягає у тому, що конче потрібно фінансово заохотити реальних судновласників на абсолютно добровільній основі повернутися під український прапор.
Цьому, на думку членів АСУ, має передувати створення цілісної системи стимулювання розвитку нашого флоту. Таке стимулювання повинно спиратися на кращий досвід розвинутих морських держав, таких, наприклад, як США. Воно зможе забезпечити поступове переведення всіх наших водних перевезень на судна, що функціонують під українським прапором, мають українських власників та укомплектовані українськими екіпажами.
Оновлення українського флоту, на переконання членів АСУ, має відбуватися переважно тільки суднами спроектованими нашими конструкторськими бюро та побудованими на українських верфах.
Зазначимо, протягом останніх кількох сотень років морська індустрія світу, у яку входить також і її український кластер, забезпечує до 90% експортно-імпортних перевезень із найнижчою вартістю. Тобто, морські та водні перевезення є найдешевшим способом транспортування вантажів у світі.
Чинна Морська доктрина, що була прийнята у 2009 р., сьогодні майже повністю втратила свою актуальність у зв’язку із анексію Криму Росією, а також війною у східній частині України.
Сьогодні прийняття Морської доктрини України є також важливою складовою у питанні забезпечення національної безпеки держави. Про це, зокрема, ідеться у рішенні РНБО щодо стратегії національної безпеки.