Усупереч новим правилам, інтернет-магазини часто видають покупцеві товарні чеки замість фіскальних. Які наслідки це може мати для покупців такої техніки? Які ще порушення правил торгівлі та законодавства є характерними для інтернет-магазинів і як з ними боротися?
Як пояснює «i» віце-президент Громадської спілки об’єднань громадян «Всеукраїнська федерація споживачів «Пульс» Наталія Бородачова, якщо покупцям складної побутової техніки, що підлягає гарантійному обслуговуванню, видають лише товарний, а не фіскальний чек, це загрожує їм як споживачам серйозними ризиками втрати права на гарантійний ремонт та/або повернення техніки.
«Великою мірою це стосується покупок в інтернет-магазинах. Покупців приваблюють нижчі ціни в інтернет-продавців, адже купівельна спроможність більшості громадян різко знизилася. Водночас кількість звернень споживачів щодо порушень інтернет-магазинами їхніх законних прав неухильно зростає», – говорить експерт.
Непокоїть позиція частини підприємців, що повстають проти придбання та використання РРО, тобто касових апаратів. Проте інтереси підприємництва не повинні задовольнятися через інтереси споживачів. Пошук балансу інтересів між учасниками ринкової взаємодії – завдання всіх сторін процесу: держави, споживачів, бізнесу. Держава зацікавлена вивести з тіні недоплачувані в казну податки, споживачі прагнуть поваги та реалізації своїх законних прав, бізнес має визнати потребу легалізації процесів і механізмів купівлі-продажу».
Яким чином, розплатившись за товар в інтернеті, покупець може його отримати разом з належними йому документами? Так, оплата може здійснюватися в точці видачі товару – у цьому разі інтернет-магазин приймає її готівкою або платіжною карткою через POS-термінал, і видавання фіскального чека є обов’язковою умовою.
Зовсім нещодавно автор придбав у такий спосіб мобільний телефон через одну з найбільших інтернет-мереж продажу техніки.
Коли менеджер сказав, що видають лише товарний чек, а не фіскальний, то в нього запитали: «Чому? Адже законодавство зобов’язує вас видати фіскальний чек. Інакше ви протягом двох тижнів з моменту придбання товару можете не забрати його назад і скажете, що маючи на руках один товарний чек, таке неможливо».
Менеджер відповів: «Я Вас розумію, проте наше начальство забороняє видавати покупцям фіскальні чеки. Однак ви не хвилюйтеся, ми в будь-якому разі заберемо у вас товар назад».
Ще один із способів отримання товару – покупку доставляє кур’єр магазину, він же приймає оплату готівкою. У цьому випадку кур’єру треба мати із собою касовий апарат або мобільний фіскальний реєстратор. Де таке можна побачити в наших сьогоднішніх реаліях? Мало де.
Товар також можна отримати кур’єрською або поштовою службою. Оплата кур’єру або післяплата в поштовому відділенні має бути оформлена поштовим оператором. Він має надрукувати та видати чек для подальшого передавання, а також чек на свої послуги.
Якщо ж покупець оплатив товар передплатою (через інтернет), то поштовий оператор видає чек лише на свої послуги доставки. А чек (він має бути фіскальним) на такий товар друкує заздалегідь магазин-продавець і вкладає його в коробку, в яку упаковано предмет купленої побутової техніки.
Треба однозначно сказати, що фіскальний чек у більшості інтернет-магазинів не видають. Хоча це не означає, що так відбувається на ринку тотально.
«Не так давно ми проводили свою перевірку 20 інтернет-магазинів саме щодо порушення ними українського законодавства, зокрема й закону «Про захист прав споживачів»: «Ми купували там техніку (мобільні телефони) як звичайні покупці. Лише в семи таких віртуальних магазинах нам видали фіскальні чеки. Решта цього не зробили. А в одній з інтернет-мереж нам видали чек зі штампом литовської, а не української фірми. Це теж порушення законодавства», – зазначає голова Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» Валентин Безрукий.
З ним солідарна Наталія Бородачова, яка зазначає, що досить часто продавець (інтернет-магазин) і сайт, де розміщено всю інформацію про нього, не відповідають один одному. Наслідок придбання товару на таких сайтах може бути плачевним. По-перше, дуже часто це фірми-одноденки, що також нерідко продають неякісну техніку або, наприклад, взуття, що розходиться по швах після того, як покупець у ньому пройде один раз.
За словами експерта, до них зі скаргами на такі фірми звертаються чимало споживачів. Один з таких останніх прикладів: дівчина придбала кросівки в одному з інтернет-магазинів, а коли їх отримала, зрозуміла, що це не оригінальний товар, а репліка (точна копія оригінального виробу, а саме матеріалу, з якого він зроблений, форми, логотипу компанії на підкладці, фурнітури тощо).
Телефоном магазин їй дав цікаву відповідь: вона мала самостійно здогадатися за ціною, що це не оригінал. Покупець питає у фахівців: «Як я можу вплинути на магазин, щоб він мені відшкодував вартість відправки та доставки посилки, повернення вони готові оформити (проте погодилися повернути гроші лише за товар, а не за вартість пересилання)».
Кількість звернень до таких структур обчислюється сотнями на рік. Кількість незадоволених роботою інтернет-магазинів техніки та інших непродовольчих товарів, і за інформацією Держспоживслужби, зростає щодня. Так, якщо 2016 року ця інституція отримала від споживачів 463 скарги, то за перше півріччі 2017 р. їх було вже 739. Однак задоволеними є лише 1% таких скарг.
У Держспоживслужбі зазначають, що інтернет-магазини мають чітко вказувати інформацію про той чи інший товар та спосіб його придбання на своєму сайті, щоб у покупців не було взагалі жодних питань.
Після отримання скарг на ту чи іншу інтернет-фірму співробітники Держспоживслужби звертаються до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, щоб його керівники дали дозвіл на перевірку такої компанії. Якщо не можна встановити її місцезнаходження, ця інституція звертається до Національної поліції. Однак, як упевнені керівники Держспоживслужби, такі перевірки має за родом своєї діяльності також здійснювати Державна фіскальна служба (ДФС), яка поки ще дуже слабо реагує на ці виклики.
Як свого часу зазначав виконувач обов’язків начальника перевірок контролю за готівковими операціями департаменту аудиту ДФС Станіслав Кубрін, для проведення таких перевірок у службі просто бракує фахівців: «З 1 січня 2017 р. згідно зі змінами, внесеними до Податкового кодексу, з переліку фірм, які можна не обладнувати касовими апаратами, вилучили компанії, що торгують технікою. Але інтернет-магазини зобов’язані видавати своїм покупцям фіскальні чеки. Однак вони це дуже неохоче роблять. У результаті перевірок таких фірм, якщо ми доводимо те, що вони грубо порушили українське законодавство, то ДФС може оштрафувати їхніх власників на 200 тисяч гривень».
Захиститися від таких порушень інтернет-торгівлі споживачі можуть, по-перше, досконало знаючи їхній «рідний» закон – «Про захист прав споживачів». Також, як вважають фахівці, споживачам і, безперечно, державі, потрібно виховувати торгові фірми із всесвітньої «павутини» в дусі беззаперечного виконання законодавства.
Це має дати свої великі плоди. Наприклад, у США на законодавчому рівні взагалі не регламентовано кількість днів, протягом яких споживач може повернути куплений ним товар продавцеві. Проте в цій країні нікому не спадає на думку, що можна дурити покупця, «вручаючи» йому неякісний товар і понад те – не видаючи фіскальний чек.