Ринки

Квадратні метри прибудинкового обману

Нещодавнє збільшення плати за утримання будинків та прибудинкових територій у столиці змусило звернути увагу ще на одну статтю масового «розводу» громадян, якими рясніє вітчизняний житлокомунгосп. До того ж ця проблема є актуальною не тільки для столиці, а й для мешканців багатоквартирних будинків у всій країні.

Ідеться про так звану прибудинкову територію, утримання якої, як випливає з квитанції на оплату, є складовою квартплати. У столиці квартплату в багатоквартирних будинках виставляють загальною сумою, без поділу на обслуговування будинку, вивезення сміття та утримання прибудинкової території. Розмір плати за прибудинкову територію в складі загальної суми невідомий, невідомі площа території та на якій підставі її відміряли. Навіть більше, і плата за утримання прибудинкової території є вельми сумнівною…

З одного боку, плату за прибудинкову територію закріплено в законі про житлово-комунальні послуги. А з іншого – це загалом суперечить здоровому глузду, та й цивільному законодавству теж, якщо розібратися.

Трохи загальних міркувань

Справді, мешканці багатоквартирного будинку прибудинковою територією нібито користуються, але ніби як стосунку до неї не мають. А головне, вони абсолютно нею не розпоряджаються та не мають жодного впливу на те, що на цій території відбувається. Тож за що платити?

У ЗМІ регулярно спалахують скандали, коли на нібито прибудинковій території впритул до інших будинків починають будівництво, наприклад висотки, що загрожує обвалити фундаменти сусідніх будівель і затулити світло їхнім мешканцям. У таких випадках часто доходить до мордобою між мешканцями сусідніх будинків і співробітниками так званих охоронних фірм. Обурені громадяни абсолютно справедливо говорять про порушення норм щільності забудови й освітленості (інсоляції).

А головне, виявляється, коли треба платити за квадратні метри біля будинку – це прибудинкова територія, а як тільки цю землю можна пустити під забудову за круглу суму, зазвичай тіньову, то ця земля виявляється комунальною власністю. Інакше кажучи, мешканці можуть роками платити гроші за утримання землі, яку хтось колись прибере до рук! Адже жодних правовстановлювальних документів на цю землю, як правило, не існує, про що далі.

По суті, це такий додатковий місцевий квазіподаток, який отримує навіть не місцевий бюджет, а комунальні підприємства.

Звичайно, мешканці прилеглих будинків територією користуються. Зрештою, там треба прибирати, бо вони там смітять через «совковий» менталітет. Але ж вони й на Майдані смітять, особливо під час масових гулянь. Хоча прибирання Майдану до квартплати поки що не входить та оплачується з міського бюджету. Тоді чому мешканці мають оплачувати прибудинкову територію, до якої вони формально не мають жодного стосунку, так само, як і до Майдану?

Крім того, зафіксовано численні випадки, коли платять за територію мешканці, а користуються нею інші особи. Найчастіше це відбувається в центральних районах та в житлових будинках, що розташовані у жвавих місцях. Тут є різноманітні торгові точки, розважальні заклади, офіси, наприклад на перших поверхах житлових будинків або біля будинків. Саме вони найбільше використовують територію для будівель, часто незаконних, для стоянки автотранспорту тощо. А платять за все мешканці. Ще раз наголосимо: одні користуються, а інші платять!

Ні справедливості, ні навіть елементарної логіки в цьому немає.

Скільки беруть? І за що?!

Перейдімо від формальної логіки до більш реальної конкретики.

Нагадаємо, з 1 липня 2017 р. столична влада підняла плату за послуги з утримання будинків та прибудинкової території в тих будинках, що перебувають у комунальній власності. До того ж плату підвищили відразу майже вдвічі!

До підвищення кияни платили 2,8 грн за 1 кв. м у разі оплати до 20-го числа наступного місяця та 3,3 грн за 1 кв. м – у разі оплати після 20-го числа.

Тепер оплата здійснюється за тарифом 5,8 грн за квадратний метр у разі сплати до 20-го числа наступного місяця та 6,43 грн – після 20-го числа.

Факт наявності 10%-ї знижки в разі сплати до 20-го числа викликає безліч питань. Виходить, що основний тариф можна спокійно знизити на 10%, і комунальне господарство від цього абсолютно не постраждає.

У квитанціях плату за утримання будинків та прибудинкових територій зазначено однією сумою, без розбивки на утримання того й іншого. Припустімо, утримання будинків нараховують, виходячи з площі квартири та кількості мешканців. Як нараховують плату за прибудинкову територію – незрозуміло, ніхто цього не пояснює, але здається, що так само. Однак це нонсенс!

Незрозуміло, скільки квадратних метрів приписано до кожного будинку. Незрозуміло, як ці метри розподіляють за квартирами. Незрозуміло, скільки коштує окремо утримання будинку та окремо утримання прибудинкової території. Адже територію потрібно тільки прибирати, а в будинку, крім прибирання, є ще утримання та ремонт будинкових комунікацій, ліфтів тощо.

Крім того, у районах з нижчою поверховістю, наприклад з «хрущовками», і, відповідно, з меншою кількістю мешканців за утримання аналогічної прибудинкової території доведеться платити з перерахунку на домогосподарство більше, ніж у «брежнєвських» дев’ятиповерхівках, тим більше в сучасних висотках.

До того ж у різних районах – різна щільність забудови. Особливо щільною вона є в сучасних кварталах з так званим престижним житлом, де всі сидять один в одного на голові. У старих кварталах щільність та поверховість низькі, однак платити за прибудинкові метри в перерахунку на людину та/або квартиру доведеться більше.
Несправедливість очевидна.

Влада змінюється, беззаконня залишається

На цю тему нещодавно добре висловився колишній міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. Він заявив, що «прибудинкова територія абсолютно не належить мешканцям та не має жодного землевпорядного документа», а тому «має утримуватися за кошти міського бюджету».

В ефірі телеканалу NewsOne він наголосив: «Мешканці будинків не зобов’язані платити за прибудинкову територію, бо вона перебуває в муніципальній власності. Прибудинкова територія абсолютно не належить мешканцям, вона не має жодного землевпорядного документа, актів на землю. Ми не зобов’язані за неї платити взагалі».

«Якщо місто хоче, щоб ця територія була нашою, потрібно з нами укласти угоду. Потрібно її виділити в натурі, показати нам акт на землю, адже ця земля під будинком наша, але в нас немає акта», – пояснив Олексій Кучеренко.

Водночас Кучеренко наголосив, що місцева влада робить усе, щоб мешканці не отримали цих актів на землю.

Тут Кучеренко торкнувся давньої проблеми, яку в столиці порушують уже багато років. Уся столична влада, починаючи з Черновецького й навіть Омельченка, «з’їжджає з теми», коли це питання знову порушують.

Суть проблеми полягає в тому, що під більшість багатоквартирних житлових будинків, особливо комунальної власності, землевідведення в столиці не зроблено. Ба більше, робити його ніхто не збирається. Саме тому, що це дає змогу маніпулювати земельними ділянками та за слушної нагоди передавати їх у «потрібні руки», звичайно, “не за просто так».

Повернімося в тепер уже давні 2009-2010 роки. У ті билинні часи столицею керував спочатку Леонід Черновецький, потім Черновецький разом зі ставлеником регіоналів Олександром Поповим, а потім і Попов. Тоді ще не було партії Кличка УДАР, а в столичній Київраді засідав її попередник Блок Кличка, що перебував в опозиції до тодішньої столичної влади Черновецького та Попова. Будучи в опозиції, Кличко та його команда ставили дуже багато правильних запитань щодо землевідведення, несправедливого тарифоутворення, а також щодо багатьох інших проблем, включно з незаконною платою за прибудинкові території.

Зокрема, це активно робила тодішній депутат Київради від Блоку Кличка, згодом – партії УДАР, Наталія Новак, яка є зараз народним депутатом України від Блоку Порошенка, до якого, як відомо, увійшов УДАР.

Колишній депутат Київради від Блоку Кличка Наталія Новак у 2010 р. зверталася до Головного управління земельних ресурсів Київської міської держадміністрації з відповідним запитом. У відповіді від 9 квітня 2010 року № 03-86/11275 за підписом виконувача обов’язків начальника управління А.Тарнопольського зазначено, що «межі прибудинкових територій об’єктів житлового фонду в місті Києві не встановлено та не затверджено в установленому законом порядку».

Не встановлено та не затверджено їх і досі, хоча минуло понад сім років! Проте плату за утримання прибудинкової території як стягували тоді, так і беруть зараз, регулярно її збільшуючи.

Александр Карпец