У жовтні цього року на українських підприємствах з виробництва автомобілів трапився справжній прорив - цього місяця зібрано 944 машини, що перевищує торішній показник для аналогічного місяця на 90,3%, а вересневий 2017 р. - на 14,8%.
У загальному обсязі виробництва авто здебільшого легкові машини, яких випущено 835 одиниць (зростання щодо вересня цього року – 21,2% і до жовтня 2016 р. – 91,5%).
За інформацією Асоціації автовиробників України «Укравтопром», виробництво автобусів у жовтні 2017 р. збільшилося порівняно з аналогічним періодом минулого року на 27,1%. Хоча якщо порівнювати виробництво автобусів у жовтні 2017 р. з вереснем того ж року, то його обсяги знизилися на 16,4%.
Загалом за десять місяців 2017 р. в Україні вироблено 6640 автотранспортних засобів (з них 5649 одиниць легкових авто), що на 79% більше торішнього результату.
Як зазначили в прес-службі корпорації «УкрАВТО», такі показники поки що не можна назвати повноцінним позитивним трендом, бо ці цифри насамперед зумовлені досить низькою порівняльною базою. Зростанням обсягів експорту українських автомобілів та автобусів за кордон це також не можна пояснити.
Навіть більше, зазначають навіть падіння обсягів виробництва і продажів деяких українських автомобілів та автобусів у жовтні 2017 р. порівняно з вереснем 2017 р. Так, ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» («ЗАЗ»), єдине підприємство нашої країни, що має повний цикл виробництва легкових авто, у жовтні 2017 р. виробило продукції на 4,2% менше, ніж у вересні.
Однак якщо ми порівняємо обсяги виробництва цього підприємства в жовтні 2017 р., наприклад, з лютим і квітнем цього ж року, то матимемо явне «міцне» зростання – відповідно 226, 51 та 2 одиниці.
Керівництво ПрАТ «ЗАЗ» не відповіло на запит «i» з проханням розповісти більше про тренди, виробництво, а також збут автомобілів підприємства та розвиток ринку вітчизняного автомобілебудування.
Як зазначили в прес-службі корпорації «УкрАВТО», ПрАТ «ЗАЗ» за десять місяців цього року виробило 1238 одиниць автотранспорту, серед яких понад 95% – легкові авто та легкий комерційний транспорт. Також з конвеєра ПрАТ «ЗАЗ» зійшло 22 автобуси, тоді як у 2016 р. їхнього виробництва взагалі не було. В принципі, таке можна вважати в певному розумінні порівняльною базою, і висновки випливають самі собою: позитивний тренд на цьому підприємстві є.
Лише 10 автобусів зійшло з конвеєрів підприємства «Богдан». Простоював Бориспільський автомобілебудівний завод, що належить до корпорації «Еталон». Щоправда, пожвавився Чернігівський автозавод, що також є підприємством «Еталона», – зростання на 31,3%. Якщо порівнювати ці показники корпорації в лютому, квітні та жовтні 2017 р., то також є зростання – 16, 9 і 21%.
Щодо обсягів продажів, то в них також немає чіткої тенденції. Так, у квітні 2017 р. споживачі придбали у 2,9 разу більше автомобілів ПрАТ «ЗАЗ», ніж у лютому того ж року. Однак у жовтні 2017 р. порівняно з квітнем цей показник упав на 30%. Якщо порівнювати інші місяці 2017 та 2016 рр., то також можна простежити «хвилеподібну» криву (з падінням та зростанням і знову) обсягів продажів. вітчизняних автомобілів.
Вітчизняні легкові автомобілі збувають в Україні більш-менш непогано. Чого не можна сказати про автобуси. Адже саме розвиток цієї підгалузі автомобілебудування, а також успішна реалізація продукції всередині країни, на думку фахівців, свідчать про серйозний розвиток економік держав. Збільшення закупівель автобусів або мікроавтобусів для комунального транспорту та дитячих установ – лакмусовий папірець успішного розвитку регіонів та окремих міст і селищ.
Утім, весь цей рік (а також попередній) вітчизняні виробники автобусів неодноразово скаржилися на недобросовісну конкуренцію з боку російської компанії «Горьковський автомобільний завод» (ГАЗ). Як зазначав свого часу президент Асоціації автовиробників України «Укравтопром» Михайло Резнік, майже всі тендери, що проводяться в Україні, вигравали іноземні виробники автобусів (той-таки російський ГАЗ). Автобуси такого підприємства, як ГАЗ, менше коштують за такої самої якості.
Як пояснює «і» директор ТОВ «Торговий дім «Еталон Авто» Вадим Шкарупін, сьогодні ми також не можемо конкурувати за ціною з автобусами виробництва Російської Федерації за певними причинами: «Курс долара в Росії не має істотного впливу на собівартість продукції, що випускається, бо все що використовують там у виробництві, переважно й випускають в РФ. А саме: метал, двигуни, агрегати, скло, оббивні матеріали тощо. Також у Росії здійснюють протекціоністську політику щодо вітчизняного виробника та поширено державні дотації не тільки для ГАЗ, а й, наприклад, для ПАЗ (Павловський автозавод)».
А в Україні нічого такого немає. У нас велика частина в структурі собівартості продукції на автопідприємствах або прямо, або опосередковано залежить від курсу долара. У нас додана вартість для одиниці продукції авто – це лише виробництво кузова та складання. Все решта наші підприємства-виробники закуповують або прямим, або непрямим імпортом. І це стосується всіх категорій готової продукції: легкові автомобілі, автобуси, вантажні авто. Державних дотацій для галузі також немає.
Утім, за словами юриста юридичної компанії «Центр конфліктології та права» Ігоря Кравченка, наведені аргументи не свідчать про дискримінацію: «Сутність конкуренції полягає в прагненні виробника створити та продати якісний товар за нижчою ціною, ніж в іншого виробника аналогічного товару. Отже, товар, у нашому випадку це автобус, має дві основні економічні ознаки: ціну та якість. Якщо імпортний автобус є менш якісним, однак може задовольнити споживача та водночас дешевший, ніж національний продукт, – це означає, що виробники програють у конкурентній боротьбі».
Оскільки собівартість виробництва українських шкільних автобусів – наприклад, які випускає вітчизняна корпорація «Еталон» – вища, ніж у ГАЗу, покупці віддають перевагу автобусам РФ. І це цілком зрозуміло, з огляду на важке економічне становище України.
Чи потрібно в умовах фактичного ведення війни між Україною і Росією, розглядаючи це з патріотичного та політичного погляду, обкладати величезними митами російську автобусну й іншу автомобільну продукцію (наприклад, ВАЗ) або взагалі заборонити їхнє ввезення до нашої держави?
Тут експерти єдиної думки не мають. Більшість аналітиків вибирає «золоту середину» – середні ввізні мита на продукцію з РФ за умови ухвалення та здійснення державних програм з розвитку вітчизняного автомобілебудування та реалізації його продукції всередині країни.
Що чекає цю галузь у 2018 р.? Як зазначає Вадим Шкарупін, ринок зростатиме, щоправда, не в першій, а в другій половині 2018 року: «Думаю, що таке зростання буде зобов’язане збільшенню обсягу державних закупівель. Також своє вагоме «слово» скаже проект «Громадський транспорт України», що стартував цього року та який фінансують Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). До того ж напередодні як президентських, так і парламентських виборів влада боротиметься за електорат, зокрема й через забезпечення пасажирських перевезень комунальним транспортом». Зрозуміло, що в цьому разі збільшаться як обсяги виробництва вітчизняної автопродукції, так і обсяги її збуту всередині країни.