Масові протести вкладників банків, що позбулися своїх коштів через махінації керівництва збанкрутілих фінансових установ, привернули увагу влади. Напередодні ВР ухвалила законопроект №5390, у якому пропонується поширити дію системи гарантування вкладів на такі договори, укладені за участю банків, а також запобігти таким схемам надалі. Документ внесений президентом Петром Порошенком як невідкладний і схвалений майже конституційною більшістю.
Згідно з новою схемою шахрайства, у приміщеннях банків фізособам пропонують укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким є банк. Так, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), з використанням зазначеної схеми ошукано тільки через ПАТ «Банк «Михайлівський»14 тис. фізичних осіб на загальну суму понад 1,5 млрд грн.
«Зловживаючи недостатнім рівнем правової та фінансової обізнаності фізосіб, банки не надавали їм чіткої інформації про те, що на залучені кошти не поширюються гарантії їхнього відшкодування», – заявив депутат від фракції БПП Артур Герасимов, представляючи документ у парламенті. За його словами, законопроект №5390 пропонує поширити на осіб, ошуканих з використанням зазначеної схеми, гарантії відшкодування коштів, передбачених законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». «Головні завдання цього закону – це не тільки повернення обдуреним вкладникам коштів, а й виставлення запобіжників на майбутнє, щоб такі ситуації не повторювалися», – підсумував він.
Так, згідно з пояснювальною запискою, ухвалений закон прирівнює до вкладу кошти, залучені від фізособи як позика або вклад у небанківську фінансову установу через банк, який став повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності закону визнаний неплатоспроможним, якщо банк не поінформував фізособу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Фізособа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника та, як наслідок, отримує право на відшкодування коштів.
ФГВФО буде доручено ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яка прирівняна до вкладника, а її кошти – до кладу, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності цим законом розпочати виплату відшкодування коштів фізичним особам, що мають право на таке відшкодування. Також ФГВФО зможе заявляти вимоги до небанківських фінустанов, які залучили від фізосіб як позики або вклади кошти, що прирівнюються до вкладів (зокрема в судовому порядку з подальшим арештом грошей та майна). Кошти, стягнені з таких фінустанов, включатимуть до ліквідаційної маси відповідного банку.
Крім того, закон забороняє фінустановам залучати кошти фізосіб (крім учасників такої установи) із зобов’язанням їхнього повернення, зокрема через отримання позики, якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінустанови. Також банкам буде заборонено здійснювати без відображення у своїх зобов’язаннях та активах операції через залучення коштів фізосіб з метою їхнього прямого розміщення в кредити.
Банки будуть зобов’язані, виконуючи функції уповноваженого, агента, іншого представника або посередника щодо залучення коштів від фізосіб на користь третіх осіб (включно з небанківськими фінустановами), попередньо в письмовій формі інформувати таких фізосіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом, на який поширюються гарантії закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Голова Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибак, співдоповідач законопроекту, звернув увагу, що це питання ще влітку стояло на контролі в президента, і було створено відповідну робочу групу, однак вона зібралася тільки декілька днів тому. «На базі нашого комітету ми провели слухання з цього питання, та, на жаль, ні керівник Нацбанку, ні навіть заступник не прийшли на ці слухання. Це свідчить про байдужість сьогодні керівництва НБУ до цього питання», – зазначив парламентар.
За його словами, у комітеті стурбовані тим, що сьогодні центробанк не має дієвого плану розвитку фінансово-банківської системи на найближчі п’ять-сім років. «Як відновити довіру до банківської системи? Як запустити сьогодні кредитування, економіку? Той план, який ми бачимо на сайті Нацбанку, навіть працівники банку сьогодні кажуть, що він не відповідає вимогам», – зазначив Рибак.
Зі свого боку, депутат від фракції БПП Ірина Луценко стала на захист голови Нацбанку Валерія Гонтаревої. «Як відомо, голову Нацбанку звинувачують у закритті декількох десятків банків-банкрутів. Однак ми маємо усвідомлювати, що Нацбанк ухвалював рішення в інтересах усіх громадян України. Протилежний підхід продемонстровано 2009 року, коли комерційні банки отримали 84 млрд грн рефінансування, частину якого не повернули досі», – сказала вона.
Депутат зазначила, що тодішній голова Нацбанку «був у повній згоді з тодішнім головою уряду». «Сьогодні один із них – власник збанкрутілого банку, а друга організовує протести. Але ніхто не говорить зараз і не згадує про 24 млрд грн. рефінансування, які не повернули й донині», – зазначила вона.
Депутат від фракції «Опоблок» Олександр Долженков уважає, що вкладники, які зібралися на мітинг, – це лише наслідок злочинної схеми обкрадання населення. Він запитує, у чому полягає причина такого стану речей. «Чи можлива взагалі така схема, за якої б фінансова установа, використовуючи послуги фінансового агента, яким є банк, брала б у позики відповідні грошові кошти під відсоток, чи була б можливою зазначена схема без попередньої змови з керівництвом з боку національного регулятора? Я гадаю, що ні. Я думаю, що це справді схема за активної участі державних службовців, чиновників, відповідальних за ухвалення рішення в банківській сфері, і це все призвело до таких сумних наслідків», – заявив парламентар.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко вважає, що без акції протесту ошуканих вкладників вплинути на керівництво країни було б неможливо. «Президент, боячись сьогоднішньої акції, запросив ошуканих вкладників банку «Михайлівський» і підписав перед телебаченням законопроект, який сьогодні буде голосуватися. Ми його підтримаємо. І хочу сказати, що це справжня перемога людей. Без тиску вулиці, на жаль, ні цей президент, ні ця Рада, ні Кабмін діяти не можуть», – заявила вона.
Водночас голова Нацбанку Валерія Гонтарева у своєму зверненні заявила, що лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко та декілька народних депутатів (зокрема, Сергій Тарута. – Авт.) ведуть інформаційну кампанію проти регулятора та маніпулюють фактами для отримання політичної вигоди. «Уже понад місяць Нацбанк перебуває під спланованою політичною інформаційною атакою. Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка збирає вкладників збанкрутілих банків на мітинги, відверто дурить українців. Цифри та факти, які вона використовує у своїх виступах та агітматеріалах, не відповідають дійсності та не витримують жодної критики», – заявила Гонтарева.
За її словами, до Тимошенко приєдналися декілька народних депутатів, які намагаються дестабілізувати економічну ситуацію, щоб використати це у своїх політичних цілях. «Популістські гасла вигідні й для власників збанкрутілих банків. Їм Нацбанк завадив проводити схемні операції, виводити кошти з банків, і далі кредитувати депозитами вкладників тільки свій бізнес. І водночас вони не хочуть повертати борги», – ідеться у зверненні.
Гонтарева зазначає, що негативні наслідки емісії, яку пропонують політики, відчують на собі десятки мільйонів українців. «У сьогоднішніх умовах це спровокує стрімке зростання цін на продукти та послуги, знецінення гривні, подорожчання імпортних товарів (насамперед медикаментів і палива). І вже ніхто з міжнародного співтовариства не підтримає Україну і не допоможе нам», – зазначила голова Нацбанку.
Раніше Шевченківський районний суд столиці заарештував торгово-розважальний центр «Гулівер» (161-метровий багатофункціональний комплекс загальною площею понад 150 тис. кв. м, що складається з двох блоків: 35-поверхового бізнес-центру та 8-поверхового торгово-розважального комплексу. – Авт.) у Києві в справі про розслідування банкрутства банку «Михайлівський».