Ще до серпня Національний банк України обіцяв з’ясувати досить незрозумілу ситуацію з обігом у нашій країні криптовалюти. І от 15 вересня прозвучала офіційна заява регулятора: Національний банк України не планує визнавати криптовалюту платіжним засобом.
Про це сказав заступник голови НБУ Олег Чурій під час свого виступу на Ukrainian Financial Forum.
«Світові регулятори не стурбовані якоюсь загрозою криптовалюти через її невеликий обсяг. Вони стурбовані тільки тим, що люди можуть втратити гроші. Ми можемо сказати, що це точно не валюта, тому що немає центрального емітента. І ми не можемо визнати це платіжним засобом», – сказав Чурій.
Тим часом, за словами експертів, наша країна входить ледь не до десятки, а може, навіть і до п’ятірки держав, де криптовалюта (наприклад, широковідомий біткойн) має найсерйозніший розвиток, і цей процес набирає обертів.
А днями сталася взагалі знакова подія: в Україні вперше офіційно уклали угоду з купівлі нерухомості за криптовалюту. Як зазначають у Державному агентстві з питань електронного уряду, це перша у світі електронна трансатлантична угода з обміну нерухомості на криптовалюту Etherеum з використанням смарт-контракту блокчейна Etherеum. Сума угоди в еквіваленті – 60 тисяч доларів. Супроводжувала угоду юридична фірма «Юскутум».
Господар квартири Марк Гінзбург (мешкає в Нью-Йорку) продавав квартиру в Києві через представника. Власником криптовалюти була американська компанія Velton/Zegelman, платформою для угоди став стартап Propy в Кремнієвій долині. Столичну квартиру поміняли на суму в криптовалюті згідно з договором міни, уклавши смарт-контракт.
Чимало думок експертів щодо кріптовалют, зокрема біткойна, переважно позитивні, хоча, і як кажуть, із застереженнями. «Сьогодні біткойн як перше практичне застосування цієї технології та господарська діяльність українського підприємства – речі поки що несумісні. Не можна використовувати біткойн як засіб платежу і звичайним громадянам. Однак багато країн уже визнали факт існування нового універсального цифрового засобу обміну цінностями та врегулювали питання його застосування на законодавчому рівні. Україні також доведеться пройти цей шлях, адже не помічати існування та використання криптовалют уже не вдається», – вважає економіст Наталія Целуйко.
Що ж відбувається з криптовалютами, включно з біткойном, в Україні, чи може, все-таки останній «ходить» як звичайний платіжний засіб? Чи є законодавча база, що регулює існування криптовалют?
Відразу треба зауважити, що жоден з банків, куди звертався кореспондент «і», не захотів коментувати ситуацію, що склалася навколо, по суті, одного з конкурентів, що швидко розвиваються, – криптовалют.
На відміну від криптовалют, що претендують на функцію універсального інструменту обміну, і через це потребують спеціального регулювання, блокчейн як технологію зберігання (верифікації) даних можуть вільно використовувати приватні та публічні особи (організації) у своїх цілях. І це так і відбувається. А ось із біткойнами ситуація інша…
«Річ у тім, що криптовалюти, зокрема біткойн, не визнано на рівні держави законними платіжними засобами. Вони не є електронними грошима або електронними платіжними засобами в розумінні законодавства України. Тому криптовалюти сьогодні можна використовувати тільки як один із засобів високоризикових інвестицій», – говорить у коментарі «і» старший юрист компанії юридичної компанії AEGUO Богдан Дмухновський.
«Ще у 2014 р. Національний банк України висловив свій погляд щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin.НБУ, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Так регулятор вказав, що «гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні», – говорить у коментарі «і» адвокат Дмитро Гутгарц.
Нагадаємо також, крім того, статтею 32 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що випуск та обіг на території України інших грошових одиниць та використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється.
«Так, Нацбанк вважає біткойн та інші криптовалюта сурогатами. В принципі, якщо розібратися глибше, той-таки біткойн має ознаки і товару, і грошей. Наприклад, в Ізраїлі його і вважають товаром. В інших країнах, наприклад, у Швейцарії – грошима. Тому таким є ставлення нашого регулятора, Державної фіскальної служби, та і влади загалом до криптовалюти», – додає Дмитро Гутгарц.
У чому ризики його використання для фізичних осіб та бізнесу з юридичного погляду?
Через те, що немає спеціального регулювання, використання криптовалют в Україні (особливо в комерційних цілях) привертає увагу правоохоронних органів і може спричинити кримінальну відповідальність. Зокрема, як зазначає Богдан Дмухновський, застосовними можуть бути такі статті Кримінального кодексу України (КК): ст. 205 «Фіктивне підприємництво», тобто здійснення підприємницької діяльності, що заборонена; ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», тобто несплата податків з прибутку, отриманого від дій з криптовалютами.
«Треба зазначити, що застосування таких норм до операцій з криптовалютами не завжди є коректним. Однак правоохоронні органи намагаються їх використовувати на практиці через відсутність інших прямих заборон у КК», – додає він.
Крім того, є ризик залучення учасників операцій з криптовалютами у відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, що карається відповідно до статті 209 КК.
Проте біткойн та інші криптовалюти виявилися дуже стійкими в українських реаліях, і поле їхньої діяльності виявилося досить широким. Так, до роботи з біткойнами перейшли не тільки онлайн-сервіси, а й цілком реальні компанії. Юридична фірма Juscutum стала, по суті, першою компанією на українському ринку своєї галузі, що приймає в оплату своїх послуг біткойни.
Біткойни, певна річ, добре прижилися в IT-бізнесі. Так, їх широко використовує в розрахунках зі своїми клієнтами компанія RX-NAME. Її голова Олексій Проворний зазначає, що клієнти не бояться оплачувати послуги саме криптовалютою і ці платіжні дані неможливо вкрасти при оплаті. Він вважає, що зручність оплати біткойнами виявляється саме тоді, коли просто неможливо іншими, включно з банківськими, методами переказати кошти. Так, наприклад, якщо клієнти компанії з будь-якої азіатської країни пропонують сплатити за послуги RX-NAME карткою, що не “ходить” в Україні, то в цьому разі дуже добре допомагає саме біткойн.
Прижилися розрахунки в біткойнах й у великому квітковому холдингу UFL, що працює в Україні вже 14 років і має в країні 10 салонів. Як зазначили на «прямій лінії» компанії, хоча біткойни й не є найпопулярнішим спосом оплати за квіти, однак вони вдалися до нього через невелику кількість формальних процедур, що супроводжують оплату.
Розраховуються біткойнами й у деяких закладах культури, кінотеатрах України. І тому ігнорувати їхнє існування офіційна влада України просто не може. Хоча треба зазначити, що, з іншого боку, фірми, які використовують таку форму оплати, ризикують. Чинний Податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території країни та сплачувати відповідні податки. Ухилення від них є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності. Водночас поки біткойн офіційно не визнано в Україні, то й адмініструвати операції з криптовалютою фактично неможливо. Однак приводи для відвідування «біткоїнних» закладів Національна поліція та СБУ, як ми знаємо, завжди знаходять, як і знаходять різні порушення та покарання.
Хоча розглядаючи європейський досвід, є показове рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 р. у справі «Хедквіст проти Швеції», де суд ухвалив, що операції з біткойнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні обкладатися податком на додану вартість.
Проте не можна не зважати й на негативні чинники використання криптовалюти. «Великі ризики того, що вона може бути використана для шахрайського збагачення. Є приклади у світовій практиці, коли під час збирання коштів для фінансування інвестиційного проекту, унаслідок атаки на програмний код з боку третіх осіб зібрані кошти (а це не один мільярд доларів США) переводили в розпорядження цих третіх осіб, й інвестори ризикували втратою не тільки віртуальних, а й реальних коштів. Регулювальні органи різних країн, таких як США, Канада, Сінгапур, уже висловили свої застереження щодо контролю за використанням криптовалюти для відмивання коштів та фінансування тероризму», – зазначає Дмитро Гутгарц.
Однак і біткойн, що, як кажуть, використовується в «мирних» цілях, теж нестійкий. Так, 15 вересня біткойн упав до $3 тисяч, втративши майже половину вартості. Цього ж дня багато відомих банкірів заявили, що біткойн є практично сміттям, що нічого не варте, і майбутнього в нього немає.
