Уряд Володимира Гройсмана має намір серйозно взятися за реформування української митниці, щоб дати їй змогу стати прозорішою й тим самим забезпечити додаткові надходження до бюджету країни. Чиновники розглянуть низку питань, що регулюють багато проблем у цьому напрямку й затвердять документи, необхідні для перетворення митної сфери.
Як відомо, з 1 січня 2016 р. набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, хоча документ і не пройшов процедуру ратифікації в Нідерландах. Угода передбачає великий обсяг роботи для України щодо проведення реформ і приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів. У тому числі й реформ для української митниці.
У загальних рисах виконання зобов’язань з митних питань передбачає впровадження уніфікованих спрощених митних процедур, скорочення та стандартизацію документів та інформації, що вимагають митні органи, усунення дискримінаційних вимог, мінімізацію ресурсів для ведення зовнішньоекономічної діяльності. Отже, Угода про асоціацію з ЄС має стати поштовхом для відновлення розвитку митного напряму.
У своєму офіційному зверненні в понеділок прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував початок реформування митної галузі. «Ми створимо єдине вікно на українській митниці, ми, врешті-решт, приймемо рішення, які дозволять зробити перший крок і подолати так званих податкових білочок – тих, хто пресує бізнес. І я думаю, що рішення, яке ухвалить уряд, дозволить цю проблему зняти», – заявив голова уряду. Трохи раніше він повідомив про створення найближчим часом міжвідомчих мобільних підрозділів для наведення порядку на українській митниці.
Крім того, цього тижня Україна та США підписали угоду про взаємодопомогу митних адміністрацій, яка передбачає співпрацю між Державною фіскальною службою України та Митною і прикордонними службами США щодо попередження протиправних дій, що завдають шкоди економічним інтересам обох країн.
Коментуючи таку важливу подію, Володимир Гройсман зазначив, що розраховує на можливість спільного проведення технічної модернізації на українській митниці. «Нам (Україні. – Авт.) треба багато нового обладнання, що дасть змогу запобігти контрабанді та порушенням, оновити програмне забезпечення, нарешті, відновити кадровий потенціал», – констатував український прем’єр.
У процесі роботи в цьому напрямку напередодні в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) відбулося засідання круглого столу на тему «Удосконалення митних процедур: на шляху спрощення та забезпечення прозорості», де представники ділового співтовариства разом із керівництвом Державної фіскальної служби України (ДФС) обговорили найпроблемніші питання у сфері реформування митної галузі та презентували свої пропозиції щодо цього.
«Економіка країни перебуває в параметрах безпрецедентної високої соціально-економічної та фінансової кризи, і дуже важливо, що формування умов сталого конкурентоспроможного розвитку має відбуватися не тільки з погляду активності офіційних структур влади в пошуку чергових траншів і збільшенні внутрішнього та зовнішнього держборгу України. А має принципове значення посилення складової розвитку і максимальне використання потенціалу країни – кадрового, науково-технічного, природного, географічного тощо», – сказав голова Антикризової ради громадських організацій України Анатолій Кінах, відкриваючи засідання.
Особливу увагу учасники круглого столу приділили проблемі реформування митних органів. На сьогоднішній день вони практично розмиваються в структурі ДФС – є законодавчі ініціативи щодо скасування митних постів, до цього часу не призначено заступника голови ДФС з митних питань. Отже, немає вертикалі управління, яка б відповідала за діяльність митних органів. Тому створення анонсованих урядом мобільних бригад без комплексного вирішення проблем у митній сфері, упевнені експерти, не матиме очікуваного ефекту, а лише збільшить корупційні ризики та призведе до додаткових витрат бюджету. У цьому контексті пропонується відокремити митні органи в окрему службу, яка підпорядковуватиметься Мінфіну зі збереженням загальних інформаційних баз і комунікацій.
Наголошується на необхідності надання представникам малого та середнього бізнесу можливості розмитнення за спрощеною процедурою. «З огляду на те, що держава сьогодні не отримує взагалі нічого з таких вантажів, то введення подібних правил створить позитивний ефект і можливість легалізації дрібнооптових перевезень», – уважає віце-президент УСПП Юлія Дроговоз. Для довідки: на Хмельницький ринок щомісяця поставляється приблизно 500 т текстилю за контрабандною схемою. Вартість 1 кг – у середньому $3-3,5. Хоча має бути вдвічі менше.
Експерт також нагадала, що за 2015 р. митниці зібрали до бюджету 202,3 млрд грн. Вважається, що додаткові надходження порівняно з 2014 р. склали 5,8 млрд грн, які були забезпечені за рахунок коригування митної вартості. При цьому загальні надходження по митниці, наприклад, у тому числі й ПДВ порівняно з 2014 р., збільшилися на 30%. «У цьому контексті необхідно звернути увагу, що за 2015 рік загальне зростання інфляції склало 43%. На цьому тлі імпортний ПДВ збільшився тільки на 29%. У цілому ПДВ, з урахуванням внутрішнього, збільшився на 30,6%. Тобто можна чітко сказати – якщо прибрати вплив інфляційних процесів, ми вийдемо насправді на зниження надходжень ПДВ до бюджету», – резюмувала Дроговоз.
Також представники бізнес-спільноти виступають за оприлюднення детальної митної статистики та введення відповідної вимоги декларантів щодо детального заповнення графи митної декларації з характеристиками товарів. Це дозволить правильно визначати митну вартість й автоматизувати підготовку поглибленої митної статистики. Серед іншого, пропонується здійснювати систематичний аналіз і його публікацію щодо експортно-імпортних даних по кожній окремій країні, що дасть змогу виявити проблемні канали поставок та проблемні товарні категорії.
У свою чергу, голова ДФС України Роман Насиров повідомив, що Кабмін має намір ухвалити декілька важливих документів у цьому напрямку. Зокрема, проект закону про внесення змін до Митного кодексу щодо уповноваженого економічного оператора (УЕО) та спрощення митних формальностей. А також проект закону про внесення змін до Митного кодексу щодо особливостей оподаткування операцій із ввезення на територію України товарів УЕО.
Статус УЕО – це вищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, можливість отримати найбільший перелік пільг і спрощень митних процедур для нього. На сьогодні 33 країни світу, серед яких країни ЄС, США, Канада, Китай, Японія, користуються перевагами взаємного визнання УЕО. Більш того, підтверджена довіра держави до підприємства в одній із країн відкриває йому «зелене світло» в інших країнах, що приєдналися до співпраці УЕО й домовилися про взаємне визнання.
Крім того, уряд планує ухвалити постанову про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд/перегляд товарів транспортних засобів комерційного призначення митними органами України. «Тепер за наявності різного роду доручень затримати вантаж правоохоронні органи зможуть не більш ніж на 4 годин», – уточнив Насиров.
Крім цього, проект постанови Кабміну щодо здійснення за принципом «єдиного вікна» санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного та інших видів санітарного контролю та проект розпорядження Кабміну щодо протидії незаконного переміщення товарів через митний кордон України. Також голова ДФС України сподівається, що сьогодні буде підписана міжвідомча угода про створення мобільних бригад для боротьби з контрабандою.
«У кожній бригаді працюватимуть митник, податковий міліціонер або співробітник власної безпеки, буде прикордонник і ще одна людина з Нацполіціі. Тобто будуть сформовані міжвідомчі бригади, наразі ми спланували, що їх буде 20 і вони фактично зможуть перекривати ті ризикові напрямки, які є, зокрема, швидко реагувати на певні конкретні вантажі», – резюмував Насиров.
Утім, екс-голова ДФС України (2009-2010 рр.) Анатолій Макаренко сумнівається, що нинішньому керівництву країни вдасться перетворити українську митницю. «Сьогодні так зване реформування митниці доручено тим людям, які останнім часом керували митними органами України, а насправді знищували митну безпеку країни. У мене немає абсолютно жодних ілюзій щодо результатів «реформи митниці» – її не буде. Я не вірю телевізійним картинкам, я не вірю заявам, бо я знаю, хто фактично керує та розставляє кадри, і я знаю, що фактично відбувається на митниці. Я вважаю те, що відбувається, подальшим продовженням дезорганізації, дискредитації та розвалу митниці», – повідомив Макаренко.
«Щодо «смотрящих» – прізвища яких неодноразово звучали в ефірах і в інтернеті, зараз вони принишкли, бо отримали команду до часу приборкати свої апетити. Але ми маємо вже іншу проблему «апетитів регіональних еліт» та амбіцій губернаторів, політиків місцевого масштабу. Усі хочуть мати свою місцеву «кишенькову» митницю. Відбувається насадження керівництва місцевих еліт над митними адміністраціями – це один із кроків розвалу централізованого управління митниці та елемент можливого розвалу країни», – додав він.
