Влада вирішила впритул узятися за медичну реформу в країні. І перший крок у цьому напрямку вже зроблено.
Напередодні депутати внесли до порядку денного сесії Ради розгляд альтернативних законопроектів №6327 та 6327-1 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, у яких закладено основи для відповідних перетворень. А також законопроекти №6329 та 6329-1 про внесення змін до головного кошторису країни. Визначитися щодо цього парламентарі мають до кінця тижня. Сьогодні дискусії відбудуться в профільному комітеті.
Як відомо, в Україні кошти, що збираються через загальні податки й акумулюються в державному бюджеті, витрачають не на фінансування медичних послуг та лікарських засобів конкретним особам у разі їхньої хвороби, а на підтримку наявної мережі закладів охорони здоров’я незалежно від кількості та якості наданих ними пацієнтам послуг.
Таке використання коштів є неефективним, і багато громадян не можуть розраховувати на своєчасне та якісне безкоштовне лікування. Як наслідок, населення платить за охорону здоров’я двічі: спочатку як податки, а потім – із кишені для придбання лікарських засобів, оплати процедур або неофіційно лікареві. Одним із способів забезпечити якісний медичний захист є перехід до фінансування медицини за страховим принципом.
За словами автора одного із законопроектів, в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, зараз в Україні діє радянська система охорони здоров’я Семашка. Вона централізована та фінансує існування самої системи. «Страхова система охорони здоров’я, яку ми зараз запроваджуємо, фінансує конкретний об’єкт надання медичних послуг – лікаря або лікарню», – заявила вона.
За словами чиновника, за такої системи кожен українець зможе отримати гарантований безкоштовний пакет медичних послуг, який оплачуватиме держава. «Ви зможете отримати базові послуги, звертатися до обраного вами сімейного лікаря або до лікарні (як комунальної, так і приватної)», – заявила Супрун.
Очікується, що обсяг медичних послуг і лікарських засобів, вартість яких покриває страхування, та ступінь покриття закріплюватиметься на рівні закону в державному гарантованому пакеті (ДГП). Держава гарантує повну оплату на екстреному, паліативному та первинному рівнях, і частково на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях, наданих постачальниками медичних послуг. Компонент медичної допомоги на всіх рівнях завжди оплачуватиме держава в повному обсязі.
Для забезпечення можливості прогнозувати обсяг витрат на охорону здоров’я профільне міністерство щороку затверджуватиме конкретний перелік послуг та лікарських засобів, що входять до ДГП. Фінансування здійснюватиметься за затвердженими тарифами (тарифом покриття й тарифом співоплати), що будуть єдиними для всієї території України. Також вводять реімбурсацію вартості рецептурних лікарських засобів відповідно до призначення лікаря. Реалізацію державної політики в цій сфері здійснюватиме новий центральний орган виконавчої влади, т. зв. «єдиний національний замовник».
А страхування вводитимуть поступово, на первинному рівні з другої половини 2017 р., на інших рівнях – до 2020 р. Очікується, що запропоновані зміни дадуть змогу залучити до надання медичних послуг за бюджетні кошти установи охорони здоров’я недержавної форми власності та фізичних осіб – підприємців , а також позитивно відіб’ються на якості надання медичних послуг.
Президент Петро Порошенко наполягає на тому, щоб медичну реформу ухвалили до середини липня. «За 25 років в українській медичній галузі майже не зроблено жодного кроку для того, щоб забезпечити належний рівень допомоги українському громадянину. Кожен громадянин повинен мати захищене законом та Конституцією право на отримання допомоги», – зазначив глава держави.
Зі свого боку, прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що проведення реформи – не питання одного дня. За його словами, «фармацевтична та аптечна мафія», хабарники в медустановах і фармацевтичні лобісти програють унаслідок ухвалення законів, необхідних для реформи охорони здоров’я. Також він опублікував на ФБ інфографіку з поясненням, кому вигідна і не вигідна медична реформа.
«Ми змінюємо принцип фінансування від ліжко-місць та обігрівання стін – на фінансування медичної послуги, і вводимо принцип «гроші йдуть за пацієнтом», – зазначив член комітету Ради з питань охорони здоров’я Сергій Березенко (БПП). Запропонована реформа, додав він, дасть змогу працівникам сфери медицини отримувати «щонайменше від 10 тис. грн до іноді понад 23 тис. грн на місяць”.
Окрім того, вводиться можливість для лікаря стати суб’єктом підприємницької діяльності. «Він отримує найнижчу ставку податку, єдиний податок. І в державі з’явиться ринок медичних послуг та конкуренція», – сказав Березенко. Саме це, за словами депутата, забезпечить збільшення якісно наданих медичних послуг, адже «в цьому разі лікарі самі шукатимуть свого пацієнта».
«За розрахунками МОЗ, після ухвалення запропонованої реформи фінансування медицини з бюджету становитиме близько $110 на пацієнта – це вже з самого початку реформи. І протягом 5 років цю цифру планується подвоїти», – сказав Березенко. Він навів приклад Грузії, де аналогічні витрати становлять лише $70.
Також депутат зазначив, що враховано потребу запустити систему надання електронних послуг «E-Health». Крім того, додав депутат, потрібно зберегти пільги для соціально незахищених верств населення та врахувати захист учасників військової операції на Донбасі, які мають безкоштовно отримувати всі необхідні медпослуги.
Зі свого боку, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець зазначила, що законодавча ініціатива передбачає можливість пілотного втілення медичної реформи – не відразу в усій країні, а спочатку тільки в деяких регіонах або установах.
Також вона вважає, що законопроектам бракує конкретики. «Головна претензія – що міністерство не змогло за останні півроку надати нам перелік – а що це за базовий гарантований пакет? Тобто відповіді на питання, за що платитиме держава, наразі в нас немає. А якою буде модель співоплати? Скільки платитиме держава, скільки – люди? Ми б хотіли побачити цифри», – прокоментувала нардеп.
Богомолець зазначила, що цей закон дасть змогу вирішити проблему хабарництва, бо він легалізує додаткову співоплату. «На жаль, МОЗ запланувало тільки одну організацію, якій міністерство хоче надати функції, – затвердження та переліку, за що платитимуть, затвердження детального опису, що сюди входитиме, затвердження тарифу, моделі співоплати та контроль якості. Якщо ми хочемо досягти якісної, прозорої конкуренції, то якість має контролювати одна установа, а проводити фінансові розрахунки – інша», – додала вона.
За словами заступника гендиректора зі стратегічного розвитку клініки «Ісіда» Олега Петренка, в Україні існують приватні медичні сфери (стоматологія, офтальмологія, репродуктивна медицина), що демонструють надзвичайну ефективність. І як показала практика, чим менше в них держави, тим кращими є їхні показники. «Але є одна проблема – більша частина населення не може собі дозволити обслуговування в таких клініках. Предмет реформи охорони здоров’я в Україні – поєднати очікування українців про якісну медицину із справді якісними послугами. Безкоштовної медицини не існує. Є безоплатна медицина на рівні екстреної допомоги та на первинному рівні – переважно прості медичні послуги», – зазначив він.
За словами представника медсфери, більшість реформ, які робить зараз МОЗ, пов’язані з ефективністю використання бюджетних коштів. «Але Україна – бідна країна. Навіть якщо ми правильно та без корупції розподілимо бюджетні кошти, їх вистачить на покриття лише малої частки послуг. Ми не зможемо утримувати нинішню інфраструктуру. Щоб ефективно використовувати кошти як на первинному, так і на вторинному рівні, ті, хто ними користується, повинні мати господарську автономію. Однак є великі сумніви, що головні лікарі для цього мають компетенцію», – додав він.
«Якщо говорити про сімейну медицину в Україні, нині ми перебуваємо на самому дні. Гірше нікуди. Сьогодні лікарі змушені або жебракувати, або дивитися в кишеню пацієнтів. Уже зараз частина з цих пацієнтів не можуть оплатити ні ліків, ні діагностичних послуг. Тому я підтримую будь-які зміни, які дозволять нам відштовхнутися від цього дна», – зазначав раніше сімейний лікар Євген Гончар.
На його думку, спочатку потрібно оптимізувати роботу лікарів. «Вони мають лікувати людей, а не займатися бюрократією. А за нинішньої реформи останнє викликає в мене побоювання. Запровадження нових процедур і механізмів (наприклад, підписання страхових договорів) може спричинити ще більшу бюрократизацію системи. Крім того, викликає питання система викликів пацієнтами лікарів додому», – резюмував він.