Президент Петро Порошенко запропонував підвищити мінімальну зарплату до 4100 грн. У Кабміні запевнили, що це не призведе до підвищення рівня інфляції. Проте експерти в таких намірах убачають бажання влади заробити собі додаткові електоральні дивіденди на майбутніх виборах.
Виступаючи на ІІ Всеукраїнському форумі об’єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя», президент Петро Порошенко заявив, що після аналізу виконання бюджету на 2017 р. в Україні потрібно підняти мінімальну зарплату наступного року до 4100 грн.
«Ми підвищили на початку року мінімальну зарплату з 1600 до 3200 грн. Це правильне рішення, і його необхідно продовжити. Я хотів подякувати прем’єр-міністру та уряду за те, що є відповідна реакція на моє звернення в проекті держбюджету. За підсумками поліпшення інвестиційного клімату та надходжень до бюджету ми зможемо проаналізувати за підсумками півріччя або трьох кварталів та ухвалити підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн», – сказав Порошенко.
Також глава держави розповів, що підприємці порушують питання щодо дефіциту робочих кадрів. «Це проблема, і цей дефіцит означає, що в Україні почала зростати вартість робочої сили», – зазначив він.
За його словами, зарплати почали зростати не тільки в державному секторі, а й в економіці. «І той, хто хоче, щоб кваліфікована робоча сила працювала на підприємстві, має думати, як наближати рівень заробітних плат до рівня заробітних плат у сусідніх країнах, зокрема країнах ЄС. Якщо там пропонують українцям зараз по 400, 500, 600 євро, то ми маємо також здійснювати кроки для того, щоб наближати заробітну плату», – додав він.
Зі свого боку, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко ініціативу президента назвав правильною. «Переконаний, ми маємо всі шанси досягти мінімальної зарплати 4100 грн у 2018 р. неінфляційним способом. Такий крок також дасть додатковий ресурс надходжень до Пенсійного фонду, що надасть можливості для чергового підвищення пенсій в Україні», – написав він у Facebook.
Як відомо, Кабмін з 1 січня 2017 р. підвищив мінімальну зарплату до 3200 грн. У жовтні в НБУ заявили, що це підвищення додало 2-2,5 процентного пункту до інфляції цього року, яка досягла 12,2%. Тут також прогнозують, що за підсумками 2018 р. інфляція становитиме 7,3% (попередній прогноз – 6,0%). Прогноз інфляції на 2019 р. залишився незмінним – 5,0%.
Зараз у проекті бюджету на 2018 р. пропонують встановити з 1 січня прожитковий мінімум у розмірі 1700 грн, а мінімальну зарплату – 3723 грн. Цього четверга має відбутися голосування в парламенті щодо цього.
У можливість такого підвищення вірять не всі навіть у президентській фракції. На думку депутата від фракції БПП Вадима Денисенка, наразі підвищення рівня «мінімалки» до озвученої президентом цифри не є можливим, однак після першого кварталу 2018 р. уряд може повернутися до обговорення цього питання.
«Проведено досить консультацій, зокрема з бізнесом, насамперед малим, і цифра 3723 грн є найоптимальнішою. Так різко підняти мінімальну зарплату, до 4100 грн, на жаль, поки що немає можливості. Однак у перехідних положеннях держбюджету на 2018 р. сказано, що після першого кварталу, якщо спостерігатиметься економічне зростання й економічна ситуація в країні розвиватиметься нормально, уряд має право переглядати мінімальну зарплату», – сказав парламентар.
За його словами, якщо здійснити підвищення «мінімалки» до 4100 грн на нинішньому етапі, то потрібно збільшувати витрати головного кошторису країни більш ніж на 20 млрд грн. Крім того, Денисенко наголосив, поточне підвищення мінімальної зарплати не вплине на розмір субсидій. «Це міф, який активно поширюється. Усі, хто отримував субсидії в опалювальний сезон 2017-2018 рр., жодні підвищення «мінімалки» або пенсій не впливає на розмір їхніх субсидій», – резюмував депутат.
Тим часом деякі експерти дивуються, звідки візьмуться кошти на підвищення мінімальної зарплати. «Я дозволю не погодитися з тим, що в нас поліпшився інвестиційний клімат. Я не помітив якихось серйозних поштовхів у надходженні інвестицій у нашу державу», – наголосив політолог Дмитро Разумков.
На його думку, найважливішим питанням буде те, чи зможе бізнес платити мінімальну зарплату в розмірі 4100 грн. «Насправді для багатьох підвищення навіть до 3200 грн було досить складним. Я не кажу про столицю. У Києві «мінімалка» й без цього є досить високою. І я не кажу про середній і великий бізнес, який найчастіше виплачує зарплату вищу, ніж 3200. Якщо ж говорити про так званих ФОП (фізична особа – підприємець. – «i»), то малому бізнесу буде досить складно виплачувати такі зарплати», – вважає експерт.
«На жаль, це масове явище, коли українці закривають підприємства в нашій країні і відкривають їх у Польщі, Словаччині, Чехії, де завгодно, але тільки виводять капітал з України», – заявив голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, керівництво Польщі вже визнало, що польська економіка не мала б такого зростання, якби не українці, які там працюють – і за наймом, і підприємцями.
«Згортання малого та середнього бізнесу в Україні відбувається через надто різке підвищення мінімальної зарплати, що є непосильним для багатьох підприємців малого та середнього бізнесу», – пояснив Новак.
Також, говорить він, малий і середній бізнес закриває підприємства в Україні, оскільки йде постійна девальвація гривні, що підриває купівельну спроможність населення, а малий і середній бізнес безпосередньо працює на роздрібному ринку. «Українських підприємців просто змушує закриватися, скорочуватись або виводити капітали за кордон також непрогнозованість політики уряду та Нацбанку», – підсумував Новак.
Зі свого боку, політолог Олександр Палій звернув увагу, що підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн не привело до скорочення кількості підприємств малого бізнесу в Україні, за дев’ять місяців цього року їхня кількість зросла. «Дуже багато людей говорили, що підвищення мінімальних зарплат з 1600 до 3200 – це ох як жахливо. Яка велика зарплата – 3200! Та це ж ніякий бізнес не відкриється, навпаки, всі бізнеси закриються. Як результат, цього року малих бізнесів у нас у країні відкрито на 179 тис. більше, за 9 місяців цього року, ніж закрито», – наголосив він.
Палій визнав, що сьогодні деякі підприємства обходять рівень мінімальної зарплати та виплачують працівникам не все, проте фізично через бухгалтерії проходить більше (за даними державної статистики – на 37%).
За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, будь-яке підвищення мінімальної зарплати має відбуватися паралельно з підвищенням продуктивності праці. «Швидке підвищення мінімальної зарплати створює додатковий тягар для підприємств, особливо для невеликих підприємств у регіонах. Для них це збільшує витрати на виробництво і, як наслідок, знижує їхню конкурентоспроможність. Звичайно, ці витрати вони намагаються перекласти на споживачів, що сприяє інфляції», – сказала експерт.
Білан наголосила, що до таких питань треба ставитися обережно та прораховувати наслідки. Зокрема, не виключено, що через негативний вплив такого рішення на інфляційні очікування Нацбанку треба буде відкласти те послаблення монетарної політики, що регулятор хотів здійснити вже в середині наступного року. «Тобто очікуване зниження ставок не відбуватиметься, або відбуватиметься набагато пізніше. До того ж найгірший варіант – коли НБУ доведеться ще раз підвищувати свою облікову ставку. Через що, звичайно, зростатимуть і ставки в економіці», – вважає експерт.
«Думаю, що з наближенням виборів таких намірів ми чутимемо дедалі більше. Будуть спроби й ініціативи підвищити пенсії, соціальні стандарти та виплати. Для економіки невиправдане підвищення соціальних витрат створює додаткові ризики, адже виникають питання, як зможе їх витримувати держбюджет», – резюмувала Білан.