НАК «Нафтогаз України» можуть зобов'язати продавати газ на біржових аукціонах. У Раді зареєстрований законопроект №4400 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку конкуренції на ринку газу і особливостей проведення біржових аукціонів з його продажу". Очікується, що це дозволить зрівняти права учасників роздрібного сегмента з доступу до газу внутрішнього видобутку. Експерти вважають, що від результату конкурентного бою між «Нафтогазом» і газзбутами, велика частина яких належить олігархові Дмитру Фірташу, залежить не тільки майбутнє ринку газу для населення, але і те, яким буде конкурентне поле і можливості інших учасників ринку - приватних трейдерів.
У пояснювальній записці до документа, автор законопроекту заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко (фракція «Батьківщина») звертає увагу, що НАК «Нафтогаз» займає монопольне становище на ринку, оскільки його частка за підсумками 2019 року склала понад 70%, що створює ризики корупції. Так, в серпні компанія виставила вільні ціни на газ для населення на 13% нижче регульованих ПСО-цін, встановлених урядом для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ). «Або Кабінет міністрів завищує ціни на газ, або «Нафтогаз» реалізує газ на вільному ринку, недоотримуючи відповідну вигоду і недоплачуючи податки в бюджет», – вважає Олексій Кучеренко.
У пояснювальній записці зазначається, що чинне законодавство не передбачає зобов’язання суб’єктів ринку інформувати споживачів про ціну газу до початку періоду його постачання.
ПСО (Public Service Obligation) – спеціальні зобов’язання, які виконує НАК «Нафтогаз» з метою стримування зростання ціни для побутових споживачів, щоб зменшити фінансове навантаження на споживачів, ринкова ціна газу для яких може виявитися непідйомною. У законопроекті пропонується зобов’язати суб’єктів ринку в певних випадках (постачальників в рамках ПСО і «останньої надії», а також у випадках затвердження державою порядку встановлення цін) публікувати ціни на газ для споживачів не менше ніж за 5 днів до початку їх дії. Крім того, держкомпанії в період з 10 по 25 число поточного місяця повинні продавати повний обсяг газу на наступний місяць виключно на біржових аукціонах, порядок організації яких встановлюється Кабміном. А також ввести обмеження на відхилення небалансів при поставках газу і коригування маржинальної ціни купівлі-продажу газу на період до завершення установки лічильників для всіх споживачів. Останнє обмеження покликане виправити такий недолік ринку, як відсутність у побутових споживачів лічильників газу, що призводить до виникнення позитивних або негативних балансів у постачальників і нарощування кредиторської та дебіторської заборгованостей.
За словами голови правління НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва, висока ціна газу, який населенню продають газзбути, пов’язана виключно з їх бажанням отримати високу маржу. Так він відповів на питання, чому між ціною НАК «Нафтогаз» і газзбутами групи Дмитра Фірташа близько 30-40% різниці. «Ціна є похідною не від того, який газ і де його беруть, а від іншої сторони бізнесу – наявності клієнтів. Коли у великого постачальника є 8-9 млн клієнтів (70% всіх споживачів газу в Україні), які дуже інертні, коли він знає, що 90% з них, швидше за все, цієї зими нікуди не перейдуть, від слова «зовсім», і немає якогось органу, який би на цю ситуацію дивився дуже жорстко, що він буде робити? Він буде максимізувати маржу», – заявив він.
За словами Коболєва, на ціну не впливає те, у кого купує газ постачальник послуги населенню. «Немає ніякого логічного зв’язку між маржею газзбутів і тим, у кого вони купують газ. Більш того, я перевіряв, є приватна компанія, яка продає дешевше газ, ніж у нас. Є компанії, які продають за цінами, близькими до наших. Для НАК «Нафтогаз» плюс одна гривня, при нашій малій базі клієнтів, принесе дуже малий прибуток. Тому ми воюємо за кінцевого споживача», – підкреслив голова правління НАК« Нафтогаз ».
Як повідомлялося, раніше компанія «Вінницягаз Збут» і ще 15 постачальник, в газу подали в антимонопольний комітет заяву про порушення НАК «Нафтогаз» законодавства про захист економічної конкуренції. Заявники вважають, що компанія, володіючи статусом і ліцензією постачальника газу, встановлює такі ціни на газ споживачам, які неможливо було б встановити за закупівлю газу на ринкових умовах. «У «Нафтогаз», як материнської компанії і фактично власника 70% ресурсу, який виробляється вітчизняними добувними компаніями, і як постачальника газу є явна ринкова перевага на роздрібному ринку за рахунок значних обсягів такого ресурсу», – йдеться в заяві. Компанії, що подали заяву, звертають увагу, що НАК «Нафтогаз» продає іншим компаніям-постачальникам газу виключно імпортний ресурс. І метою такої поведінки є концентрація всіх побутових споживачів газу, тому що інші постачальники, через відсутність прямого доступу до ресурсу українських газодобувних компаній, не можуть конкурувати з ціновими пропозиціями групи «Нафтогаз».
Нагадаємо, з 1 серпня в Україні почав працювати ринок газу. Довгі роки ціни на газ в країні регулював Кабмін через НАК «Нафтогаз». Спочатку компанія продавала газ так званим облгаззбутам, які потім постачали паливо з націнкою домогосподарствам і промисловим споживачам. У жовтні 2015 року відбувся перший етап реформи, в результаті чого держава відмовилася від регулювання цін на газ для промисловості. Ще одна особливість лібералізації ринку – поділ облгаззбутов на операторів газових мереж і так звані газзбути, до яких перейшла естафета монопольно постачати газ населенню.
Протягом останніх трьох років, з березня 2017 року, ціни на газ для населення визначалися за принципом імпортного паритету. Тобто населенню продавали газ по ціні на німецькому хабі NCG поблизу міста Дюссельдорф плюс витрати на доставку цього палива в Україну. З січня 2020 уряд змінив цю формулу, замінивши хаб в Німеччині NCG на хаб в Нідерландах TTF. Тобто з початку року і до липня включно країна купувала газ не по «Дюссельдорф +», а по «Амстердам +». За такою формулою формувалася ціна як для населення, так і для підприємств ТКЕ. За основу бралася середня арифметична вартість палива на хабі за 22 календарних дня, в яку потім додавалася ціна транспортування. На підставі урядової формули НАК «Нафтогаз» вираховував ціни на газ, а далі до неї додавалася ще 2,5% націнка за поставку.
З 1 серпня 2020 ні «Нафтогаз», ні Кабмін ціни на газ для населення безпосередньо не встановлюють. Газові постачальники тепер самі вправі вирішувати, за скільки продавати газ споживачеві. Ціни є вільними, щоправда, принцип імпортного паритету – так звана формула «хаб +» – продовжує існувати. Основна боротьба за побутових споживачів розгорнулася між найбільшими гравцями – «Нафтогазом» і традиційними постачальниками – газзбутами, велика частина яких входять в структуру власності групи Дмитра Фірташа. Головне їхнє завдання – утримати клієнтів, зберігши свої позиції.
Переваги «Нафтогазу» полягають в тому, що він має в своєму розпорядженні цінний ресурс – дешевий газ «Укргазвидобування» (видобуває 70% природного газу в країні), а його дочірня компанія стала постачальником «останньої надії». У свою чергу газзбути мають цінну клієнтську базу, якою не поспішають ділитися ні з «Нафтогазом», ні з іншими трейдерами.
Експерт ринку енергетики Валентин Землянський вважає, що НАК «Нафтогаз» не зацікавлений в економічно справедливій ціні на газ для населення бо заробляє на поставках українського газу в Європу. «З приводу економічно справедливої ціни. У нас немає економічно справедливою, у нас є економічно обгрунтована, в тому числі прописана в Меморандумі з МВФ. Тобто, мова йшла про економічно обгрунтовані тарифи. У нас основний арбітр в цьому НАК «Нафтогаз». Тобто, я художник, я так бачу. Він довго кричав з приводу ринку. У нас ринкова ціна на сьогодні 6-6,5 тисяч гривень на біржі. А НАК «Нафтогаз» каже «я художник, я бачу» 4,7 тисячі. Тому що я борюся за ринок», – заявив Землянський.
Він зазначив, що в Україні зараз повні сховища газу, які НАК «Нафтогаз» не продає на внутрішній ринок. При цьому монополіст в цьому опалювальному сезоні збирається експортувати 8 млрд кубометрів газу. За словами Землянського, тільки 2% населення отримають від нього газ. «При цьому собівартість видобутку нашого газу – 2900 гривень – по внутрішній бухгалтерії без різних цифр. Закупівля газу НАК «Нафтогазом» у «Укргазвидобування» – 2 841 гривня. Схема дуже проста: він бере газ у «Укргазвидобування» за 2841 грн, а біржова ціна зараз – 6 тис. Гешефт? Гешефт. Всі інші змушені закуповувати газ за імпортним паритетом, за європейською ціною – по 6,5 тис. грн. І після цього він говорить – ось такий ринок, так вийшло», – розповів експерт. Він підкреслив, що НАК «Нафтогаз» розраховує продати український газ європейцям, а потім купити за європейською ціною газ у Росії.
«Ринку природного газу в європейському розумінні в Україні поки не існує. Цей ринок тільки формується. І період формування затягнувся. Поки у споживачів є тільки можливість вибору з досить обмеженої кількості постачальників. При цьому вони не мають змоги впливати на ціни, тим більше впливати на якість і перелік послуг, що надаються. Поки що ми маємо ринок постачальника природного газу, а не ринок споживача природного газу. Тобто, коли ринкова влада зосереджена в руках постачальників, а не в руках споживачів. І наслідком цього є всілякі скандали, які час від часу спалахують на ринку газу. То пов’язані з балансуванням, то з боргами, то з температурними коефіцієнтами, то з переходом на енергетичні одиниці, то з появою якихось нових вимог з тим, щоб перейти від одного постачальника до іншого. Тобто, ми бачимо, що проблеми є і їх необхідно вирішувати. Тільки тоді ринок сформується », – сказав «ЕН» директор спеціальних програм НТЦ« Психея »Геннадій Рябцев.
За його словами, однією з ключових проблем є те, що учасники роздрібного сегмента в даний час знаходяться в неоднаковому становищі. “В чому це проявляється? У тому, що в групі НАК «Нафтогаз», всупереч європейській ідеї про поділ функцій бізнесу (так званого анбандлінга), зосереджені як видобувні, так і підрозділи реалізації і продажів. Виходить, що в рамках цієї групи компаній підрозділ, який займається реалізацією газу, в тому числі населенню, має можливість отримувати газ за внутрішньогруповою ціною. Тобто, незважаючи на те, що формально «Укргазвидобування» є незалежною компанією, зрозуміло, що вона зацікавлена в тому, щоб продати газ своєму ж збутовому підрозділу, а не комусь збоку. Тому що всі вони зав’язані єдиною метою отримання якомога більше прибутку хед-офісом – компанією «Нафтогаз», – говорить Рябцев.
«Ідея законопроекту полягає в тому, щоб частина газу, який видобувається «Укргазвидобуванням» продавати через газову біржу. Це дозволить зрівняти права учасників роздрібного сегмента оскільки тоді компанії, які є конкурентами «Нафтогаз» зможуть купувати газ внутрішнього видобутку, який дешевше газу, одержуваного з імпорту – реверсу», – зазначає експерт.
Він переконаний, якщо біржа буде ліквідною, то внутрішні ціни на газ можна буде прив’язати ні до паритету імпорту, а до біржових цін, що, в свою чергу, буде сприяти зниженню цін на газ, хоча б через виключення транспортної та спекулятивної складової, до якої ми зараз прив’язані. «Є обгрунтоване побоювання, що зараз НАК «Нафтогаз» об’єктивно може пропонувати ціну нижче, ніж конкуренти, що він і робить. Якщо подивитися по якій ціні компанія пропонує зараз газ, то можна побачити, що ця ціна мінімальна або близька до мінімальної, тому що оперує ресурсом внутрішнього видобутку. Зрозуміло, що споживачі зараз йдуть до НАКу. У підсумку це може призвести до того, що через чотири-п’ять років, або швидше, до НАК «Нафтогаз» перейдуть всі споживачі роздрібного сегмента. І виникне нова монополія тепер уже в роздрібному сегменті. Для того, щоб цього не допустити робиться спроба створення такої газової біржі», – резюмував він.
У свою чергу експерт з енергетичних питань Марія Яковлєва вважає, що законопроект №4400 покликаний не ліквідувати монополію в країні, а створити ілюзії існування конкуренції між двома монополістами – НАК «Нафтогаз України» і облгазами. «Яскраво анонсований законопроект № 4400 обіцяє кожному українцю ліквідувати монополізм державного монстра НАК «Нафтогаз України». Жінки добре знають, що бути трохи вагітною неможливо! Так і тут, не можна ліквідувати монополізм, залишаючи саму монополію. Де ви бачили, щоб бджоли виступали проти меду? Це неприродньо! Де ви бачили, щоб монополія дала можливість народитися вільному, конкурентному ринку!? Українські політики це «поховали» ще в 2015 році, коли приймали Закон «Про ринок природного газу» і залишили існування вертикально-інтегрованих компаній, на людській мові – монополії. Тому законопроект №4400 нема про ліквідацію монополізму, а про створення ілюзії існування конкуренції між двома монополістами – НАК «Нафтогаз України» і облгазами», – сказала «ЕН» експерт.
За її словами, споживачеві все одно яка монополія його буде «обдирати до нитки». «Головне, що обіцяний вільний вибір постачальника і конкурентний ринок природного газу наш споживач так і не отримає. Якщо природний газ на біржі буде продавати монополіст, який займає 80% ринку, то цікаво хто з ним буде конкурувати і взагалі навіщо йому біржа !? Якщо влада дійсно захищає своїх громадян, то тоді реально встановлює регульовану ціну на газ для вразливих категорій споживачів, а не грубо порушує Закон «Про ціни і ціноутворення» або імітує існування «конкурентного ринку». У цивілізованих країнах, де створили дієві конкурентні ринки, витрати на квартплату не перевищують 10-15% від суми доходів. У нас же зарплати і пенсії українські, а ціни на енергоносії – європейські. Результатом такої руйнуівної і недалекоглядної політики є те, що держбюджет і люди в боргах, а монополісти скоро лопнуть від надприбутків. Вже не знають, яку ще собі зробити надбавку до зарплати і за що виплатити премію», – говорить вона.
Яковлєва переконана, для того, щоб реально усунути монополії необхідно пропонувати зміни до антимонопольного законодавства, а не прикривати «фіговим» листочком монополії. «Приклад з «ринком електроенергії» дуже поганий, тому що там така ж ситуація – б’ються дві монополії державна і приватна. А ринку як не було так і не буде. Тому що поки існують монополії – жоден ринок не народиться», – резюмувала експерт.