Суперечності між Кабміном і «Нафтогазом» загострюються та виходять на новий рівень. Кабмін має намір залишити нинішню ціну на газ для населення та ЖКГ без змін. Навпаки, «Нафтогаз» не просто вимагає підвищення ціни на газ для населення майже на 18%, а й заручився в цьому підтримкою МВФ.
Здається, «Нафтогаз» вийшов з-під контролю своєї вищої інстанції, тобто Кабміну. В останні роки «Нафтогаз» посилив свою самостійність, маючи підтримку з боку МВФ та США.
«Світовий банк, МВФ та інші представники міжнародної спільноти хочуть контролювати «Нафтогаз», тому сталася сварка з Кабміном за наглядову раду компанії. Захід хоче через своїх представників мати змогу контролювати газотранспортні мережі, щоб мати у своїх руках транзит газу в Європу», – пояснює експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Між керівництвом «Нафтогазу» та урядом іде боротьба. Гройсман домігся того, що зі скандалом подали у відставку два незалежних члени наглядової ради компанії – британці Пол Уорвік та Маркус Річардс, пояснивши це небажанням влади проводити реформи в галузі.
Однак після їхнього виходу наглядова рада «Нафтогазу» не може зібрати необхідний за статутом кворум, а отже, Гройсман не може призначити туди своїх людей. Іти на повноцінний конфлікт із керівництвом «Нафтогазу» Гройсман теж не може, бо Коболєва, повторимо, підтримують у США та в МВФ. Внутрішньополітичний чинник теж відіграє роль, адже Коболєв вважається ставлеником «Народного фронту», і будь-який «наїзд» на нього загрожує проблемами з коаліцією.
Ситуацію в керівництві «Нафтогазу» цікаво описує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. «Наглядова рада робила рішення НАК «Нафтогаз» незалежним від рішення Кабміну. Вони там що хотіли, те й робили. До наглядової ради набрали поважних західних панів, які заявляли, що газ треба продавати за ринковою ціною, але в підсумку Гройсман зробив для них нестерпні умови роботи, і вони залишили наглядову раду. Однак члени наглядової ради не захотіли декларувати свої доходи, а на їхню зарплату, страховки та медстраховки і все це господарство компанія витратила 16,9 млн грн», – пояснив Дмитро Марунич.
У ЗМІ просочилась інформація також про доходи керівників «Нафтогазу». Цифри вражають! Члени правління «Нафтогазу України» торік отримали 50,8 млн грн винагороди, про що свідчить акт ревізії Держаудитслужби. Так, голова правління Андрій Коболєв отримав 19 млн грн премії, Сергій Коновець – 11,1 млн грн, Сергій Перелома (підозрюється в умисному доведенні до збитковості держпідприємства «Східний ГЗК») – 10,5 млн грн, Юрій Колбушкін – 10,2 млн грн.
Тим часом у «Нафтогазі» знову підвищують ціни на газ. З 1 жовтня ціни для підприємств уже підвищилися на 3%, а з 1 листопада оголошено підвищення ще на 7,5%. А ціни для населення та теплокомуненерго «Нафтогаз» має намір підняти на 17,6%. У НАК обіцяють: якщо уряд не ухвалить рішення про підвищення, то «Нафтогаз» підніме ціну в односторонньому порядку.
Найцікавіше, що таке право «Нафтогазу» дав сам Кабмін. У березні Кабмін постановою №187 дозволив монополісту самостійно піднімати ціни, якщо ціна імпортного газу (біржова ціна німецького хабу, так звана ціна «Дюссельдорф+») на 10% перевищує внутрішні ціни.
Керуючись саме цією постановою, «Нафтогаз» подав до суду на свою вищу організацію, тобто Кабінет міністрів, вимагаючи або дозволити підняти ціну на газ, або виплатити з бюджету компенсацію.
«Кабмін не наважився на підвищення ціни, однак і не зважився ухвалити будь-яке рішення, яке б свідчило про відмову підвищувати ціни. Уряд пустив справу на самоплив, порушивши березневу 187-му постанову Кабміну про порядок встановлення цін на газ для населення. До того ж «Нафтогаз» виграв у Кабміну суд, який зобов’язав уряд компенсувати грошима всю цю різницю, недоотриману компанією внаслідок непідвищення тарифів. Взагалі ця ситуація нагадує фарс: незрозуміло, хто в країні прем’єр-міністр, хто орган виконавчої влади і хто має виконувати статут НАК «Нафтогаз України», – характеризує ситуацію Дмитро Марунич.
Згідно з чинним законодавством, ціни на газ встановлює Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Постанова 187 виключає НКРЕКП з процесу встановлення ціни, що є незаконним.
Кабмін розробив проект постанови, яка суперечить зазначеній березневій постанові. Зокрема, уряд хоче, щоб за базову ціну вважали ту середню ціну, що була на біржі з 1 квітня по 1 жовтня, тобто влітку, а не взимку. Влітку ціна на газ нижча, іноді досить істотно, що дозволить на законних підставах не підвищувати ціну.
Однак тут нагадування з-за океану з вимогою виконувати взяті раніше зобов’язання та підвищити ціни. «Важливо, щоб ціни на газ визначалися ринковими зрушеннями, і треба уникати виникнення неадресних і прихованих субсидій. Ціни на газ в Україні дуже низькі порівняно із сусідами. І, нарешті, якщо Україна мріє про енергетичну незалежність, вона має інвестувати в інфраструктуру, що можливо лише за умови, коли ціни на газ будуть відображати розвиток подій на ринку», – заявив заступник голови МВФ Девід Ліптон.
Крім МВФ, підняти ціни на газ в Україні вимагає й Держдепартамент США. «Відповідно до нашого внутрішнього аналізу, виконання програми МВФ є критичним для України. Ці реформи потрібні не МВФ, зрештою, а Україні – пенсійна, антикорупційна, підвищення цін на газ», – заявила посол США в Україні Мері Йованович.
І Кабмін, і «Нафтогаз», і МВФ навмисно ігнорують той факт, що левову частку газу, необхідного для ЖКГ та населення, Україна видобуває сама, і цей газ істотно дешевший за імпортний.
Сьогодні «Нафтогазу» висувають так звані спеціальні вимоги щодо постачання газу населенню в обсязі 17,6 млрд кубометрів на рік. З них 11,9 млрд – для побутових потреб населення, 5,7 млрд – для забезпечення теплом населення та бюджетної сфери.
Водночас держпідприємство «Укргазвидобування», що входить до структури «Нафтогазу», видобуває 13,9 млрд кубів на рік, і цей газ значно дешевший за імпортний. Дефіцит, який потрібно покрити імпортом, – 3,7 млрд кубів. Однак за такого співвідношення внутрішнього видобутку та імпорту держава продає весь обсяг газу населенню за формулою так званого імпортного паритету.
У ЗМІ з’явилась інформація про те, що МВФ відклав виділення нового траншу зокрема й через те, що не виконано вимогу щодо підвищення ціни на газ для населення на 17,6%. Проте якщо підняти на 500-700 грн вартість опалення взимку, що вже зараз доходить до 2000 грн на місяць і більше, соціальна ситуація може вийти з-під контролю.
«Ця ціна проеціюється на ЖКГ, на теплокомуненерго, це нескінченні штрафи, це борги населення, на сьогодні процес регулювання комунальних монополій повністю вийшов з правового поля. Це призведе до повного колапсу неплатежів, водночас погрози відібрати квартири за борги ніяк не вирішать проблему заборгованості. Ну, заберете ви в боржників одну квартиру, ну дві, ну чотири, але відібрати тисячу буде неможливо. Як і неможливо буде покарати десятки та сотні тисяч боржників», – заявив екс-міністр ЖКГ, голова «Спілки власників житла України» Олексій Кучеренко.
«Унаслідок підвищення цін на газ в оселях не потеплішає, грошей у людей не побільшає, так само як не побільшає грошей у бюджеті, зараз держава винна за субсидіями понад 20 млрд грн. Ситуація насправді наближається до колапсу, у підсумку відбудеться або перезавантаження влади, або населення більше не терпітиме цю владу, або західні партнери втомляться від українських партнерів та змінять їх на інших», – вважає Юрій Корольчук.
Нагадаємо, на субсидії тільки в бюджеті цього року витрачено 60 млрд грн, до кінця року суму треба збільшити до 70 млрд грн, на наступний рік потрібно буде виділити не менше 75-80 млрд грн, однак у держбюджеті лише 55 млрд грн.
Різке підвищення цін на газ і тарифів на комуналку призвело до того, що за останній рік борги населення за газ і тепло зросли на 337%, досягнувши майже 26 млрд грн. Борги держави за субсидіями теж підскочили до 30 млрд грн. У деяких регіонах кількість одержувачів субсидій уже доходить до 90%.
Цієї зими треба очікувати зростання боргів навіть у разі збереження цін і тарифів на нинішньому рівні. Якщо ж ціни на газ і тарифи на комуналку підвищаться ще приблизно на 20%, то ситуація й зовсім стане важко прогнозованою.