Посол Греції Георгіос Пукаміссас розповів «і» про проблеми в стосунках Греції з Україною та з Євросоюзом.
Пане посол, як би Ви загалом охарактеризували економічні відносини між нашими країнами?
На жаль, вони зараз переживають певний спад. Причина – початок військових зіткнень на Донбасі, унаслідок чого ВВП України сильно знизився. Незважаючи на важке економічне становище в Україні, у нас, однак, було невелике пожвавлення економічних відносин у 2015-2016 рр. Зараз наш обопільний торговий оборот становить майже €400 млн. До того ж наш експорт – це не тільки оливкова олія. Греція – найбільший експортер персиків, абрикосів, полуниці та ківі в Україну.
Напевно, є ще українські туристи…
Минулого року кількість туристів з України до Греції не була задовільною – всього 96 тис. осіб. Цього року ми сподіваємося мінімум на 120 тис. З усього світу щороку до нас прилітає дедалі більше людей.
Чи можлива співпраця в транспортній сфері?
Так. У Піреї й Одесі є великі морські порти, тобто є можливість подальших взаємовигідних контактів. Грецькі судновласники вже давно беруть на роботу велику кількість українських моряків. Крім цього, ваша країна зацікавлена в тому, щоб з’єднати деякі свої прибережні порти (такі як Одеса й інші) морськими маршрутами. Ідеться про так звані морські автобуси. Україна просить у цьому сприяння грецької сторони. Грецькі судновласники, зі свого боку, зацікавлені здати в оренду або продати свої судна.
Щодо великих вантажних перевезень – це цікава тема, однак вона потребує детального опрацювання та певних умов. Було б вигідно з’єднати Одесу з Піреєм (можливо, із зупинкою у Варні та з кінцевим пунктом у єгипетській Олександрії). Але щоб ці плани не залишилися лише на папері, має з’явитись інтерес з боку українських бізнесменів та необхідний обсяг товару для перевезень.
Як охарактеризуєте рівень грецьких інвестицій у нашу економіку?
Грецькі інвестиції в Україну станом на кінець 2016 р. становили €112 млн. Переважно інвестиції здійснювалися в сектор будівництва, сектор переробки сировини, легку промисловість.
Якщо говорити про конкретні компанії, насамперед це інвестиції грецького склозаводу «Юла». За весь період роботи інвестовано €30 млн у два заводи – у Київській та Житомирській областях. «Дзига» працює в Україні за фінансування ЄБРР.
Також є бізнесмени, які здійснювали інвестування в Україну до 2014 р. та роблять це й зараз. Зокрема, Пантеліс Бумбурас інвестує гроші в будівництво в Одеському регіоні вже понад десять років. Він здійснює будівництво житлових і торгових приміщень.
Для багатьох українців життя розділилося на дві половини: до Майдану та після. Якою була ситуація з грецькими інвестиціями в українську економіку до кінця 2013 р. та в період з 2014 р.? Які інвестиції вийшли?
З українського ринку пішов Universal Bank, дочірня компанія Eurobank Group. Він був великою грецькою інвестицією в Україну. Причина – не тільки зіткнення в східній Україні, а й інші негативні чинники. У 2013 р. ВВП України досяг $180 млрд. Однак після згаданих подій, уже 2015 року, ВВП зменшився наполовину.
Крім того, відіграв роль і нестабільний економічний стан у Греції. Наприклад, на Балканах теж було обмежено діяльність грецьких банків через економічні проблеми в нашій державі. Свого часу уряд Греції запровадив програму підтримки банків та сприяв їхньому поширенню в інших країнах, зокрема в Україні. В Україні функціонували два грецьких банки: Universal Bank та Piraeus Bank. Останній працює й зараз.
А безвідносно до подій, загалом бізнес-клімат у нас влаштовує грецькі компанії?
Грецький бізнес зацікавлений у прозорих умовах роботи в Україні, у стабільності податкової системи, у забезпеченні правового поля для безпеки для роботи грецьких підприємців та підприємств, у проведенні боротьби з корупцією в країні. Ми підтримуємо реформи, насамперед у сфері правосуддя.
Труднощі з українським бізнес-кліматом відчувають не тільки греки, а й інші європейські підприємці. Я не називатиму конкретних імен компаній або підприємців. При тому що великі країни мають в Україні більше важелів впливу, ніж маленькі держави, серед яких і Греція.
Грецька економіка дуже постраждала від санкцій щодо Росії та контрсанкцій РФ. Ще навесні 2015 р. перший заступник міністра закордонних справ Греції (з європейських справ) Нікос Хунтіс заявив: «Ми не згодні з духом санкцій щодо Росії, що мають негативні наслідки не тільки для сільського господарства, а й для економіки країни загалом». Відтоді політична риторика Греції про скасування санкцій щодо РФ не змінилася?
Справді, грецька економіка зазнала великих збитків через санкції проти Росії та санкції РФ проти країн Європейського союзу. У 2014-15 рр. спостерігалося стрімке, приблизно на 40%, зниження експорту з Греції в Росію. Після вжиття російських контрзаходів постраждали економічні галузі нашої економіки. Скорочення спостерігалося в усіх видах товарів та послуг. У 2015 р. різко, більш ніж на 50%, зменшилася кількість туристів з Росії, а також зменшилася кількість грошей, що російські туристи зазвичай витрачали в Греції. Грецький прем’єр-міністр Алексіс Ципрас під час офіційного візиту в Україну заявив, що санкції проти Росії не привели до очікуваного результату та не змінили політичну позицію Російської Федерації.
До того ж Євросоюз виявляє єдність у санкціях проти Росії. Тому Греція, будучи членом Євросоюзу, може діяти лише в певних межах. Справді, це дуже складне політичне питання.
Греки вже не перший рік переживають не найкращі часи під крилом Євросоюзу. Адже внаслідок економічної політики ЄС серйозно постраждала винна галузь та виробництво оливкової олії, що призвело до збанкрутілості дрібних і середніх господарств у Греції. Також введено квоти на виробництво сільгосппродукції, майже втрачено суднобудування. Чи спостерігаються хоч якісь позитивні зміни в економіці вашої країни?
Як мінімум, проблеми є не скрізь. На острові Крит населення живе краще, ніж у материковій частині країни. Завдяки елітному туризму рівень безробіття на Криті явно менший, ніж в інших регіонах країни. Можливості, що надають туризм і сектор туристичної інфраструктури, є особливо значними. До речі, на Криті виробляють, мабуть, найкращу у світі оливкову олію й унікальне критське вино.
Я б не сказав, що у сфері суднобудування греки постраждали саме від європейської політики. У всіх європейських країнах ця галузь переживає складні часи. У країнах Сходу та Азії вартість цих робіт набагато нижча. Якщо грецькі судновласники будують свої кораблі в Китаї або Кореї через те, що там дешевше, – у цьому не винен ЄС.
Якщо говорити про сільськогосподарську продукцію, справді, європейська аграрна політика накладає суттєві обмеження на обсяги виробництва різних видів культур. Водночас за останні десять років Євросоюз вклав у сільське господарство Греції понад €20 млрд.
На жаль, у деяких грецьких регіонах введено певні квоти на виробництво оливкової олії. Натомість дотується вирощування інших культур – традиційних, таких як апельсин, мандарин, нових – бергамот, цитрон та абсолютно нових – алое, обліпиха й ехінацея.
Щодо переваг європейської політики – грецьке вино активно експортують до інших країн ЄС. Взагалі, коли відбуваються реформи в державі – це завжди болісний процес. Питання в тому, коли Греція отримає результат від запроваджених реформ. Мушу визнати, на жаль, частину виділених Греції Євросоюзом грошей, що планували витратити на відновлення та модернізацію вітчизняної економіки, витрачено на особисті потреби.
То чи виправдали себе болючі заходи економії в Греції? І як із цим співвідноситься безробіття понад 30%, підвищення вдвічі економічної міграції до заможніших країни ЄС та зростання невдоволення рівнем життя серед більшості греків?
На жаль, до болючих заходів у Греції вдалися з запізненням і не завжди послідовно їх застосовували. Це основна причина відставання економіки, що спостерігається сьогодні. Однак і наші партнери, і наші кредитори вітали програми структурних реформ та фінансово-економічного оздоровлення, що не зовсім придатні для Греції.
Попри величезні труднощі, згуртованість грецького суспільства залишається сильною. Однак ЄС має залишатися вірним приписам своїх засновників: ринкова економіка з одного боку, але в поєднанні із сильною соціальною державою – з іншого. Зниження рівня соціального захисту призвело до розпачу громадян і до посилення хвилі популістських суперечок.
Як ваша держава підтримує середній та малий бізнес в аграрному секторі?
Завдяки новому закону про розвиток аграрні компанії отримують нові субсидовані інвестиції в сільськогосподарський сектор, обсяг яких може досягати €500 тис. Передумовою для участі компанії в програмі, що передбачає цей закон, є участь компанії в інвестиції обсягом мінімум 25% від обсягу інвестиції. Цей закон також передбачає податкові пільги для інвестицій, що здійснюються в сектор тваринництва.
Зазначу й інші способи розвитку бізнесу за допомогою цього закону: субсидування за договорами лізингу на термін до 7 років, субсидування для відшкодування частини витрат на сплату відсотків, кліринг (безготівкові розрахунки, через залік взаємних вимог та зобов’язань щодо погашення боргу й обов’язків щодо сплати податків), стабільна процентна ставка податку 29% (терміном на 7 років) і швидке оформлення ліцензій.