Отримувати підвищені пенсії українські пенсіонери почали одразу після того, як закон, який, попри особливу безпретензійність назви самого закону, з подачі влади гучно іменують пенсійною реформою, набрав чинності. Тобто, з 11 жовтня цього року. І тут, якщо пристрасті, що вирували у стінах парламенту навколо прийняття цього документу, можна вважати такими, що притихли, пристрасті у кількамільйонному середовищі пенсіонерів тільки починають розгорятися.
У прес-службі Міністерства соціальної політики уже інформують про те, що телефонні лінії відділень Пенсійного фонду перевантажені. «Деякі громадяни, які отримали суттєве підвищення пенсій, не ймуть цьому віри та телефонують до відділень Пенсійного фонду, щоб пересвідчитись у цьому. Деяких громадян доводиться довго переконувати в тому, що вони нарешті отримали пенсію, яка відповідає їхній багаторічній важкій праці», – кажуть у відомстві.
Тим часом, треба розуміти, що з кожним днем цих пристрастей ставатиме дедалі більше. По-перше, багатьох «душитиме жаба»: чому мені підняли пенсію на 200 грн, а сусідові на 1000? І почнуться рахунки-перерахунки, з’ясування стосунків – хто, де і скільки пропрацював.
Певної неясності додає у цьому контексті і нещодавня заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана щодо збільшення виплат пенсіонерам пропорційно до їх стажу, в якій він зазначив: «Для 1,3 млн. пенсіонерів виплати будуть підвищені на 200 грн., для 1,2 млн. – від 200 до 500 грн., майже для 2 млн. – від 500 до 1000 грн. і для більш 1,1 млн. – більш ніж на 1000 грн.».
Отримуємо приблизно 5,6 млн. пенсіонерів, яким пенсія буде підвищена. Однак, згідно з офіційними даними Пенсійного фонду, в Україні числиться майже 12 млн. пенсіонерів. Таким чином, виникає логічне запитання: На що може розраховувати іще половина українських пенсіонерів? Їм пенсії не підвищать?
У Пенсійному фонді «і» роз’яснили, що підніматися із жовтня цього року не будуть пенсії тим пенсіонерам, які були нараховані за спеціальними законами. Проте, число таких «спецпенсіонерів» не уточнили. Хоча, з логічної точки зору, якось сумнівно виглядає, що це може бути аж половина від загальної кількості пенсіонерів.
До слова буде сказати, що у телевізійному ролику начебто соціальної реклами, який влада запустила на багатьох каналах, мова іде про підвищення пенсій для 9 млн. пенсіонерів.
Тим часом, багато хто говорить про те, що саме підвищення пенсії як таке не потребувало ані пенсійної реформи, ані прийняття будь-якого іншого законодавчого акту. Владі достатньо було лишень виконувати норми закону, які уже є. Тобто – індексувати пенсії за умови перевищення кумулятивного рівня інфляції на 3%.
Цього не робилося. Пояснення – відсутність відповідних коштів у складній економічній ситуації. До того ж, про «заморожені пенсії» говорили як про одну із вимог МВФ для видачі чергового, а потім іще раз чергового траншу позики за розширеною програмою EFF.
Наряду з цим, однією із вимог МВФ, більш суттєвішою, аніж «заморозити пенсії», до України було саме проведення пенсійної реформи.
Таким чином, варто розуміти, що в очікуванні рішення МВФ щодо виділення чергового траншу Україні, влада вирішила видати закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» за Пенсійну реформу і нею ж завуалювати саме підвищення пенсії.
В свою чергу, цим самим «підвищенням пенсій», виписаних законом, і блискавичним початком видачі цих самих підвищених пенсій людям, відвернути увагу суспільства від усіх інших затверджених непопулярних норм.
«Те, що змінили умови виходу на пенсію, з 15 років мінімального пенсійного стажу пропонують відразу ж збільшити його до 25 років з січня 2018 р., а потім щороку додавати, і через 10 років термін мінімального стажу досягне 35 років. Це все пояснюється тільки однією метою – зменшити кількість пенсіонерів, які мають право на отримання пенсій та таким чином трохи зменшити дефіцит Пенсійного фонду», – коментує на своїй сторінці у Facebook непопулярні норми нового закону голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Зазначимо, з точки зору МВФ зменшення дефіциту державного Пенсійного фонду – це один із кроків до зменшення дефіциту державного бюджету України, який в ідеалі має бути нижче 3% від ВВП.
Тим часом, нашу Пенсійну реформу МВФ начебто «проковтнула», а начебто і «не проковтнула». Так, на брифінгу в МВФ заявили, що вітають прийняття Україною пенсійної реформи, однак, вважають за необхідне внесення в майбутньому певних поправок у пенсійне законодавство.
Про те, що ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду в рамках однорівневої солідарної системи, яка у нас і після прийняття пенсійної реформи залишилася діючою, не буде можливо ніколи, говорить Андрій Новак.
«Тут є одна проста причина – у нас кількість пенсіонерів уже перевищує кількість легально працюючих українців, які сплачують пенсійні внески. При такому співвідношенні за однорівневої солідарної системи неможливо перемогти дефіцит Пенсійного фонду ніколи. Завдяки цьому ні через 10 років, ні через 25 років дефіцит Пенсійного фонду усунути не вдасться», – пояснює він свою позицію.
На думку Андрія Новака, те, що уряд видав за пенсійну реформу, не є реформою, оскільки не змінюється існуюча пенсійна система. «Вона була однорівневою, солідарною, ще радянською, такою вона і залишається. Змінюються просто умови виходу на пенсію, а також умови нарахування пенсій. І не більше. Це не можна назвати пенсійною реформою. Максимум – це «косметичний ремонт» пенсійної системи», – каже економіст.
Пенсійна реформа, яка справді необхідна сьогодні Україні, з точки зору Андрія Новака, – це перехід з однорівневої солідарної системи на трирівневу. «Другий і третій рівні повинні бути накопичувальними, причому один із них – обов’язковий», – вважає він. (Насправді, третій рівень – добровільний накопичувальний – зараз існує – Ред.).
Для того, щоб трирівневу систему можна було впровадити в Україні, за словами Андрія Новака, потрібно вносити відповідні зміни до Податкового кодексу, передбачати, що частина заробітної плати повинна вноситися на обов’язковий накопичувальний рівень. «Однак, таких комплексних змін уряд якраз не пропонує. Влада пропонує просто зміну умов виходу на пенсію і зміну умов нарахування пенсій», – каже Андрій Новак.
Про те, що було б добре, впровадити в Україні модель пенсійної системи західних країн, говорить фінансовий експерт Богдан Терзі. «У розвинених країнах вже давно працюють фонди пенсійного напрямку, які беруть на себе зобов’язання здійснювати пенсійні виплати. Роботодавець, коли платить зарплати працівникам, перераховує частину суми в такий фонд. Зрозуміло, чим вище розмір зарплати, тим вище будуть пенсійні виплати на старості. В цьому випадку в розвинених країнах люди хочуть отримувати більшу зарплату і не визнають “конвертів”», – говорить він.
За словами експерта, в фондах гроші не просто лежать на рахунках своїх “вкладників”, а активно працюють. «Мета фондів, по можливості, збільшити розмір капіталу. Таким чином, Фонди інвестують ці гроші у вигляді реалізації інвестпортфелів – певні активи, куди вкладає гроші пенсійний фонд з метою збільшення прибутку. У результаті, при виході на пенсію люди можуть одержувати пенсію більше запланованого», – розповідає він. На думку Богдана Терзі, саме така пенсійна система для України була би дуже ефективна.
Зазначимо, в Британії склад інвестиційного портфеля виглядає приблизно так: найбільша частина коштів знаходиться в найнадійніших фінансових інструментах – в державних і корпоративних цінних паперах (37%), акції іноземних фірм (25%), акції своїх фірм (14%), іноземні цінні папери (3%), а також різні активи (21%).
Тим часом, Володимир Гройсман публічно заявив, що також виступає за побудову другого рівня пенсійної системи – накопичувальної пенсійної системи – однак хвилюється за збереження коштів громадян. «Адже всі пам’ятають втрату грошей в Ощадбанку СРСР. Я не хочу повторення такого, тому потрібні гарантії, щоб люди знали, що якщо вони роблять накопичення, то після виходу на пенсію вони їх отримають. Я думаю, що тут треба залучати міжнародні фонди, які мають хорошу репутацію, є досить стійкими», – зазначив він.
За словами прем’єр-міністра, уряд у співпраці із депутатами парламенту невдовзі займеться розробкою відповідного законопроекту. Володимир Гройсман також зазначив, що тут є іще кілька хороших ініціатив.
Таким чином, виглядає очевидним, що навряд чи варто заглядати в своє далеке майбутнє, керуючись виписаними нормами закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», справжня пенсійна реформа – у нас іще попереду.