Половина грошей на оборонку, дороги і борги: Бюджет 2020 в цифрах та оцінках експертів

Мінімальна зарплатня майже 5 тис грн, долар по 28, половина грошей на оборонку і борги - Кабмін вніс на розгляд народних депутатів проект закону про держбюджет України на 2020 рік. Документ зареєстровано під номером 2000. Цієї п’ятниці урядовці презентуватимуть його у Верховній Раді.

Згідно із законом проект бюджету на наступний рік має бути внесений до парламенту до 15 вересня. Цього року крайній термін припав на неділю. З огляду на цей факт, логічним було б вносити документ на кілька днів раніше. Але, схоже, що забобонні урядовці, не ризикнули подавати його в п’ятницю 13-го. Тож презентація головного кошторису країни відбулась у вихідний день. В понеділок текст законопроекту вже з’явився на сайті ВР. Розробляли його майже два тижні, відштовхуючись від весняних макропоказників.

«За два тижні абсолютно не можливо було переглянути і макропрогнози, і все інше. Це буде зроблено в жовтні між першим і другим читанням. Зараз цей документ ми передаємо в парламент для того, щоб отримати зворотній зв’язок від народних депутатів. Після того як програма діяльності уряду буде затверджена,  за жовтень разом з народними депутатами доопрацюємо цей проект бюджету, щоб до 2 листопада ви отримали принципово нової якості проект держбюджету на наступний рік», – заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Характеризуючи основні параметри документу, голова уряду зазначив, що дефіцит держбюджету на наступний рік буде меншим, ніж у поточному році — прогнозується скорочення до 2,09% ВВП. «Ми прагнемо на певному етапі вийти в бездефіцитний бюджет, коли наші видатки дорівнюватимуть нашим доходам», — сказав він. Також буде зменшуватися обсяг доходів, тобто обсяг грошей, які держава збирає фактично з суспільства, з економіки і перерозподіляє відносно ВВП. «Це означає, що ми прагнемо, щоб держави в економіці ставало менше», — повідомив Гончарук.

За його словами, уряд хоче збирати менше податків та більш ефективно їх витрачати. «Цей уряд не має намір підвищувати податки для того, щоб нарощувати доходи, це неправильний шлях. Податки потрібно поступово зменшувати, але робити їх рівними для всіх, тому що неправильно, коли податки високі, а платить їх незначна частина бізнесу. Це дуже несправедливо. Ми точно маємо від цього відійти», — пояснив голова уряду.

Він додав, що вже з наступного року держбюджет буде розраховуватися на три роки. «Наша стратегія в тому, щоб із кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року — треба планувати це на середньо- і довгостроковий період. У цьому році ми в останній раз ухвалюємо бюджет на один рік. Надалі прийняття бюджету буде передувати прийняття повноцінної трьохрічної декларації», — резюмував чиновник.

Основні показники

Курс долара в документі не закладається. Він зазначений в макропрогнозі, який був затверджений у травні 2019 року, за яким бюджет 2020 будувався на курсі 28,2 гривень за долар. Доходи на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд грн. Видатки — у сумі 1170,0 млрд грн.

Прогнозується прискорення зростання ВВП до 3,3% з одночасним уповільненням споживчої інфляції до 6%.

Платежі по державному боргу в 2020 році складуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн, погашення державного боргу – 292,9 млрд грн.

Цікаво, що на доходи від приватизації заклали 5 млрд.грн, хоча в 2019 році було 17 млрд. Правда, вже зараз зрозуміло, що приватизація в цьому році провалилася і ми не отримаємо обіцяних надходжень.

Також проект держбюджету на 2020 рік передбачає залучення Мінфіном запозичень на 383,8 млрд грн. Зокрема, на внутрішньому ринку пропонується залучити на 242,076 млрд грн, а на зовнішньому – 141,732 млрд грн. При цьому на погашення зобов’язань пропонується направити 292,909 млрд грн.: на внутрішні – 164,159 млрд грн, зовнішні – 128,750 млрд грн.

Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко вважає, що в проекті кошторису країни можна було б закладати і більш консервативніші параметри відносно показника економічного росту. «Бюджет 2020 передбачає велику кількість консервативних параметрів. Але я вважаю, що було б краще брати навіть більш консервативні параметри у порівнянні з тим, які закладені. Це було б правильно і з точки зору економічного зростання, і з точки зору дефіциту держбюджету. Більш консервативні параметри дають нам можливість для маневру у випадку, якщо ситуація буде розвиватися відносно оптимістично. Якщо з’являться додаткові гроші, які отримає бюджет, вони можуть бути використані для стимулювання економіки через інфраструктурні проекти. Або для додаткових соціальних виплат, щоб збільшувати внутрішнє споживання даючи додатковий стимул для економічного розвитку. Я вважаю, що краще було б поставити 2,5% ВВП дефіцит держбюджету. І якщо пощастить, то тоді ситуація просто буде краща і цей резерв буде використаний на щось інше», – сказав «ЕН» експерт.

У свою чергу фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що держбюджет 2020 стане «холодним душем» для населення та інвесторів. «Тому що в цьому бюджеті немає найголовнішого – конвертації обіцяного зростання на 5% у вигляді адекватного зростання соціальних стандартів. Мінімальна зарплата збільшується на 550 грн. Тобто це явно не відповідає потенціалу росту економіки на 5%. Замість цього закладається 380 млрд. грн. нових запозичень, які очевидно підуть на погашення старих боргів, а не будуть спрямовані на розвиток економіки. Фактично це продовження колишньої політики країни, що працює на задоволення вимог зовнішніх кредиторів. Ніякого бюджету розвитку немає і близько», – сказав «ЕН» експерт.

За його словами, можна було б абсолютно спокійно модернізувати держбюджет під 5% зростання. «Сама теза про зростання була озвучена кілька тижнів тому, але ідея економічного зростання, напевно, у владних кабінетах літала задовго до цього. Не придумав же Гончарук 5% зростання по дорозі на роботу. Значить десь це вже розглядалось. Напевно ця теза формувалася ще влітку. Тобто, часу було достатньо для того, щоб підготувати нормальний бюджет для того, щоб не вводити в когнетивний дисонанс інвесторів і експертів. Тому є розуміння того, що темпів такого зростання досягти не вдасться. А ці заяви були чисто декларативні і пропагандистські», – додав Кущ.

Соцстандарти

В проекті бюджету пропонується підвищити мінімальну заробітну плату на 550 гривень і станом на 1 січня 2020 року вона складатиме 4 тис. 723 грн. Відзначимо, що в минулому році Кабмін подав до ВР проект державного бюджету на 2019 рік, в якому пропонувалося підвищити мінімальну заробітну плату на 12% – з 3723 до 4173 гривень.

Передбачається, що зростання розмірів прожиткового мінімуму буде відбуватися з 1 липня і з 1 грудня 2020 року. Прожитковий мінімум в 2020 році складе на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень.

Пенсії в 2020-м підвищать кілька разів – в липні і в грудні. В результаті мінімальна пенсія повинна збільшитися з діючих 1564 грн до близько 1800 грн.

«Екс-прем’єр Гройсман настільки любив «мінімалку», що всі його прогнози стосувались саме її. І він забував про середню зарплату. А якраз середня зарплата є показником стану нашого життя. Тому що «мінімалку» можна підняти одним розчерком пера і зробити її вищою за середню зарплату по країні. Але, вибачте, нам з вами від цього легше не стає. Я сподіваюсь, що середня зарплата має також вирости більше ніж ці 12%», – сказав економічний експерт Олексій Дорошенко.

У свою чергу екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що ріст мінімальної зарплати в нинішніх умовах недостатній. «Потрібно порівнювати з ростом цін, тарифів і т.д. На сьогодні при рості мінімальної і середньої зарплати абсолютно немає приводу стверджувати, що добробут громадян зростає. Тому що постійно ростуть ціни і тарифи. У нас немає джерел росту доходів бюджету. По опублікованим даним виконання бюджету в серпні, наприклад, оголошено, що по доходам все одно недовиконано на 9%. Можна проводити більш активну соціальну політику саме підвищуючи доходи малозабезпеченим, але 1900 грн – це те, що потрібно платити в місяць за комунальні послуги. Звичайно прожити на такі гроші неможливо», – додав він.

Субсидії

Від системи субсидіювання вирішили не відмовлятися, незважаючи на те, що її неодноразово критикували і називали причиною «консервації бізнесу». На субсидії закладено 47,6 млрд. грн. «Принцип розподілу і визначення субсидій не змінюється. Змінюються незначною мірою числа, виділені для реалізації програми. Після того як Програма діяльності уряду буде схвалена, можуть бути певні зміни. Ми визначаємо, як надати максимальну кількість грошей тим, хто найбільше в них має потреби», – зазначив прем’єр Гончарук.

Економічний експерт Олександр Мусієнко також вважає, що в нинішніх умовах зарано відмовлятися від субсидій. «Основний кошторис держави не виникає ні звідки без урахування попередніх показників і бази, яка існує. Тому звичайно, що частково це спадок уряду Гройсмана. Але певні корективи будуть вноситися і новим урядом. Тому це така колективна робота. Поки без субсидій ніяк. Бо що робити з цією категорією населення, які не в силах, враховуючи їхні доходи, пенсії, зарплати тощо сплачувати за комунальні послуги? Може, і в змозі сплатити комунальні послуги, але більше для життя у них нічого не залишається. І це є величезна проблема. Тому поки що, враховуючи такі проблеми та рівень доходів малозахищених соціальних верств населення, відмовлятися від цієї системи недоцільно», – сказав він.

Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський стверджував, що комунальну плату для літніх людей можуть взагалі скасувати.

Безпека і оборона

Також в проекті головного кошторису країни передбачено збільшення видатків на національну безпеку і оборону.

Цей факт особливо порадував військового експерта та блогера Олексія Арестовича. «Справедливості заради, слід визнати, що витрати на оборону в проекті бюджету на 2020 рік збільшено на 20% в абсолютних цифрах – з 200 млрд. грн в 2019 році до 245 млрд. грн. на 2020 рік . Є окрема нова стаття – це ті кошти, які будуть виділені суто під РНБО і вже це відомство буде вирішувати, куди конкретно направляти кошти», – написав він у Facebook. Експерт нагадав, що раніше наполегливо ходили чутки, що бюджет буде знижений на 8%. «Не ясно поки, що і як поділять і що з виконанням (є досвід, того ж 2016- го, того ж 2017 го), коли військовий бюджет не був виконаний по різних відомствах на десятки відсотків», – відмічає Арестович. Експерт вважає, що в цілому, такі показники в проекті бюджету надихають, адже довгострокові інтереси відображені. «Якби на тлі «примирення» (з Росією – ред), вони б ще й бюджет скоротили,  було б, пиши пропало», – додав він.

Крім того, на Державну прикордонну службу у проекті бюджету на наступний рік передбачені видатки у розмірі понад 10 млрд грн, на Національну гвардію  — понад 12 млрд грн. На фінансування Міністерства внутрішніх справ – понад 83 мільярди.

Видатки на Нацполіцію передбачені у розмірі 29 млрд 577 млн грн. Серед них на керівництво та управління діяльністю Нацполіції передбачені видатки у розмірі 895 млн грн, а на забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Нацполіції — у розмірі 28 млрд 682 млн грн.

Інфраструктура

Ще однією особливістю проекту бюджету-2020 є те, що у ньому будуть збільшені видатки на дороги. У наступному році на розвиток дорожньої інфраструктури виділять 74,4 млрд грн, що на 19,9 млрд грн більше, ніж у поточному році. У цю суму входять гроші Державного дорожнього фонду (69,7 млрд грн), які спрямують на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (38 млрд грн), будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах – 22,2 млрд грн; забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 3,2 млрд грн; виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування – 6,3 млрд грн.

«Бюджет при Георгію Кирпі (екс—міністр транспорту – ред.), коли йому довірили фінансування доріг в Україні, був в три рази менше, а дороги в три рази кращі. Всі основні магістралі були побудовані при ньому. І ми жорстко піднімаємо питання, що менше треба красти.  А тепер я задаю питання: навіщо збільшили тепер втричі ніж було три роки тому?» – задається питанням депутат від «Оппозиційного блоку – За життя» Нестор Шуфрич.

Енергетика

В рамках розвитку енергетичної незалежності країни в 2020 році, уряд планує виділити 2,6 млрд. грн на реформування вугільної галузі. З них 700 млн. віддадуть на закриття неперспективних шахт і ще 1,9 млрд. грн. на загальну реструктуризацію галузі. В рамках впровадження «Енергетичної стратегії» до 2035 року буде виділено 900 млн грн., які були отримані при бюджетної підтримки ЄС. Для стимулювання енергоефективності уряд виділить 1,6 млрд грн. На ці гроші будуть реалізовані проекти по економії енергії і матеріальних ресурсів – тепла, води, електрики, палива і матеріалів. Також 400 млн. грн буде виділено на «теплі кредити» для населення, завдяки яким об’єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ) зможуть утеплювати свої будинки і отримувати до 70% відшкодування з держбюджету.

Медицина

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять 108 млрд грн, що на 9,8 млрд більше, ніж у 2019 році. Медичну субвенцію закладено в розмірі 14,6 млрд грн, на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації вартості лікарських засобів передбачено 72,1 млрд грн, на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів — 6,6 млрд грн, на лікування громадян за кордоном — 0,7 млрд грн.

Агросектор

Також уряд змінив підхід до підтримки агросектору: запропонований варіант держбюджету скасовує дотації агропідприємствам на користь підтримки малих фермерів. «Замість дотування великих підприємств ми сфокусуємося на тому, щоб у разі ухвалення земельної реформи компенсувати відсоткову ставку для фермерів (малих підприємств)», — заявив прем`єр Гончарук.

Так, у проекті бюджету на 2020 рік передбачено 4,4 млрд. грн. на підтримку запуску земельної реформи в Україні. Зазначається, що ці кошти спрямують на програми підтримки малих фермерів, зокрема на компенсацію їм вартості кредитів, взятих на купівлю землі після скасування мораторію. Нагадаємо, що наразі уряд розробляє план скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі в Україні. Закон про ринок землі має бути готовим та ухваленим до 1 грудня 2019 року.