Згідно з новим Економічним прогнозом для регіону Європи та Центральної Азії, нещодавно представленого Світовим банком (СБ), в 2018 році економічне зростання в регіоні сповільнилося до 3,1%. А в цьому році показник зменшиться до 2,1%, що обумовлено уповільненням світового зростання і складними економічними та фінансовими перспективами.
Для України ситуація видається неоднозначною через триваюче військове протистояння з Росією, пікові виплати перед зарубіжними кредиторами, а також виборчий процес в країні.
Про загальні тенденції
Згідно з документом СБ, показники економічного зростання були різними серед країн Європи і Центральної Азії. Регіональному зростанню сильно сприяли збільшення даних ВВП Росії, найбільшої економіки в регіоні, разом з прискоренням зростання в Албанії, Угорщини, Польщі та Сербії. Тим часом, в Туреччині спостерігається сильне уповільнення темпів економічного зростання, викликане тиском на фінансовий і валютний ринок – в 2019 році зростання прогнозується на рівні 1,0%, що є помітним скороченням в порівнянні з 7,4% в 2017 році.
«Регіон Європи та Центральної Азії вразливий до світової економічної невпевненості, і він стикається з декількома довгостроковими викликами, такими як старіння населення, зменшення продуктивності, низький рівень інвестицій і зміна клімату», – заявив віце-президент Світового банку по регіону Європи та Центральної Азії Сіріл Мюллер. Він переконаний, країни повинні врегулювати інвестиційні розриви, поліпшити управління, активніше брати участь в глобальних ланцюгах доданої вартості і забезпечувати людям доступ до фінансових послуг, включно з банківськими рахунками і електронними платежами.
Очікується, що в 2020-2021 роках регіональне зростання дещо збільшиться, оскільки поступове економічне відновлення в Туреччині компенсує сповільнену економічну діяльність в Центральній Європі. Однак довгострокові виклики регіону залишаються суттєвими.
Так, частка людей працездатного віку в регіоні значно скоротилася, що обумовлено зменшенням показників народжуваності в 90-х роках. До того ж, окремі частини регіону, особливо Центральна Азія та Західні Балкани, надзвичайно вразливі до дії зміни клімату, таких як посухи, повені та природні лиха, які зустрічаються набагато частіше.
У звіті наголошується, що фінансова інклюзивність може допомогти країнам Європи та Центральної Азії вирішити ці виклики, оскільки доступ до фінансових послуг сприяє інвестиціям людей у власне здоров’я, освіту і бізнес, тим самим спонукаючи розвиток і зменшуючи показник бідності.
«Фінансова інклюзивність може допомогти прискорити зростання і грає важливу роль у врегулюванні багатьох викликів регіону», – заявила головний економіст Світового банку по регіону Європи та Центральної Азії Ашлі Деміргюч-Кунта. За її словами, наявність банківського рахунку – це перший крок до участі у формальній фінансовій системі, що полегшує отримання заробітної плати, переведення грошей від друзів і членів сім’ї, отримання державних платежів. «Він також заохочує робити заощадження і запозичення. У країнах Європи і Центральної Азії з перехідною економікою частка людей, у яких є банківський рахунок, зросла з 45% в 2011 році до 65% в 2018 році, що є багатообіцяючою тенденцією. Однак, у багатьох країнах все ще необхідно подолати довгий шлях для створення банківських рахунків у всього населення», – додала вона.
Так, в 2017 році приблизно 116 млн. дорослих людей, що проживають в регіоні Європи і Центральної Азії, не мали будь-якого банківського рахунку, серед них переважна більшість людей є громадянами Росії, Туреччини, Узбекистану, України та Румунії. Людей найбільше турбує відсутність довіри до фінансових установ, що відповідає низьким рівням офіційних заощаджень і домінуванню в усьому регіоні неофіційних запозичень. Також продовжує існувати гендерна нерівність в частині наявності банківських рахунків: 58% жінок не мають доступу до банківських послуг в регіоні.
Згідно з прогнозом СБ, для залучення необхідного фінансування в Україні надзвичайно важливо підтримувати започатковані структурні реформи і зберегти програму МВФ. До того ж, країна знаходиться фактично в стані війни і залишається вразливою до зовнішніх потрясінь. Щоб підвищити стійкість до зовнішніх подразників, країні необхідне більш стійке економічне зростання. Для цього потрібен прогрес в таких сферах як поліпшення бізнес-середовища, залучення інвестицій, розвиток ринку сільськогосподарських земель, приватизація великих державних підприємств, а також боротьба з корупцією.
Ризики для України: думки експертів
Сьогодні для України ситуація є досить неоднозначною через триваюче військове протистояння з російськими окупантами, пікові виплати перед зарубіжними кредиторами, на що необхідно близько $ 11 млрд. на рік (8% ВВП), а також політичну турбулентність, обумовлену виборчим процесом в країні.
Зокрема, виходячи з підсумків першого туру президентських виборів главою держави з високою часткою ймовірності і вперше за роки незалежності може стати людина, надзвичайно далека від політики і економіки – відомий шоумен Володимир Зеленський. Зміна політичної еліти в даний період часу може здається несвоєчасною, що загрожує додатковими економічними ризиками. У той же час, такий високий відсоток підтримки цього позасистемного персонажа серед українських громадян виник неспроста і цю обставину ігнорувати не можна. Тому серед економістів поки немає єдиної думки щодо того, наскільки феномен «Зе» може мати згубний вплив або ж, навпаки, позитивний на українську економіку.
Про спокій інвесторів
«Але інвестори будуть пильно стежити за подальшими діями Зеленського. Зокрема, оцінювати склад команди і перші кроки на посаді, в разі перемоги на виборах», – сказала «Економічним Новинам» експерт. Вона переконана, без зовнішньої підтримки МВФ і інших офіційних кредиторів, Україна навряд чи зможе впоратися зі своїми зовнішніми виплатами цього року. «Думаю, що поточна програма з МВФ буде працювати незалежно від результатів другого туру. Якщо буде збережена макроекономічна стабільність і після виборів прискоряться реформи в захисті прав власності – ключовому для інвесторів напрямку, – то економіка країни буде зростати, незважаючи на вантаж зовнішніх виплат», – резюмувала економіст.
Про вигоду кредитів МВФ
Однак, враження від лідера першого туру президентських виборів Зеленського також досить суперечливі. «То він каже нормальні і потрібні речі в політичній сфері: вибори в парламент потрібно робити за пропорційною системою з відкритими списками, провести закон про імпічмент президента і т.ін. Тобто, щось таке популярне і потрібне, що вже перегрілося в суспільстві. Але коли починає говорити про економіку – волосся стає дибом. Тут йдуть популярні в народі тези, які не мають нічого спільного з економічним розвитком країни і її конкурентоспроможністю. Говорив, що буде здійснювати націоналізацію приватизованих підприємств. Але всіх відразу або окремо вибіркових? Як це розуміти? Інших тез в цьому відношенні я взагалі не чую. Це така радянська модель. Ленін і його ідеологи якраз йшли по шляху націоналізації … Поки у мене дуже тривожні очікування. І потім не відомо, хто на нього буде впливати? », – зазначив Лановий.
«Якщо в країні немає валюти, то де її добути виробникам продукції? Для цього потрібен МВФ, щоб монетизувати свої доходи в доларовій валюті, купувати валюту в Україні і вивозити її за кордон. Якщо в країні немає валюти – то можете продавати цукерки скільки хочете, але долара у вас не буде», – стверджує Лановий.
За його словами, говорити про співпрацю з МВФ сьогодні складно, тому що ми не бачимо реальної економічної моделі. «Що ми хочемо зробити? Накопичувати капітал в країні або вивозити капітал? Якщо хочемо накопичувати борги – то потрібно їх реструктуризувати, активізувати витрати з обслуговування і йти по шляху оптимізації відсотків. Це ціла математична модель, яку потрібно покласти в основу зовнішніх позик і фінансових потоків. І вже тоді дивитися, чого нам не вистачає. Якщо ми збираємося брати кредити у МВФ, США, або ЄС під низькі відсотки, то потрібно їх не проїдати, що не перекачувати на свої рахунки в офшорних зонах, а ними розрахуватися за раніше отримані дороги кредити, прибрати ці десяти або п’ятнадцятивідсоткові борги, які є по міжнародним зобов’язанням. І тоді не буде такого тиску на бюджет, де 20% його доходів іде на обслуговування боргів», – підкреслив він.
Експерт також зазначив, що якщо Україна платить 10% іноземному кредитору, то кредитор часто-густо, за те, що отримав такий хороший куш, «повинен поділиться з посередниками, які там бігають». «Заплатять їм 1%. І всі задоволені і будуть плескати в долоні, що ми отримали нові кредити, коли насправді відрахували гроші в свої кишені. Яка буде макроекономічна модель у Зеленського – ми не знаємо. Чи не буде і він виходити з вигоди тих, хто отримує свої відсотки від подібних угод ?!», – резюмував Лановий.
Про позитивний ефект для економіки
За його словами, якщо діючий президент Порошенко збереже за собою пост глави держави, тоді консенсус-прогноз полягатиме в тому, що ситуація залишиться відносно стабільною, а темпи економічного зростання колишніми. «Начебто, як і є зростання, але воно дуже незначне. Наша економіка знаходиться нижче рівня 2013 року. Ще гірше те, що ми ростемо дуже слабкими темпами. З 1997 по 2017 рік українська економіка зросла на 20%, а у поляків цей показник подвоївся. У минулому році Україна виросла трохи більше ніж на 3%, а наші сусіди в Румунії на 7%. Порошенко – це відносна стабільність, але дуже низьке економічне зростання. На жаль, коли країна показує дуже низький приріст економіки, це завжди пов’язано з активізацією міграційних процесів в Україні. І тут я бачу серйозний ризик, який може призвести до депопуляції країни. Начебто, країна і буде, а працездатного населення в ній не буде. І це катастрофа», – заявив експерт. У разі перемоги Зеленського, а Устенко дотримується саме цього базового сценарію, він не виключає підвищення інтересу іноземних інвесторів до України.
«Економіка – це не тільки про цифри. Це ще і про очікування, про довіру. Коли змінюється влада, особливо в країнах з нестійкими демократичними інститутами, якою є Україна, причому в цивілізований спосіб, це означає, що у громадян та інвесторів будуть формуватися якісь позитивні очікування», – заявив експерт.
За його словами, в цьому контексті Зеленський може повторити успіх третього президента Віктора Ющенка на ранньому етапі його каденції, коли на хвилі позитивних очікувань після Помаранчевої революції приплив іноземних інвестицій в країну склав $ 10 млрд. «У даній ситуації завжди можна отримати цю «дельту» економічного зростання. Наші розрахунки показують, що вона становить 0,1 -0,5% додатково до зростання на кожен мільярд доларів інвестицій. Якщо припустити, що в наступному році ми отримаємо $ 10 млрд. інвестицій, як свого часу ми отримали при Ющенко, ми б могли отримати додаткові 5% зростання. А додати природний рівень зростання, який закладається в бюджет, то всі 8%. Для такої країни як Україна $ 10 млрд.- це рішення дуже багатьох питань», – резюмував він.
Про продовження і демонтаж «суспільного договору»
За його словами, нинішній президент Порошенко, за рахунок «більш жорсткої вертикалі управління, підкилимному поділу» може продовжити існування даної моделі до наступного політичного циклу, а у випадку з Зеленським – це станеться набагато швидше. «Він дуже зручний в цьому контексті для олігархів кандидат, тому що дозволить демонтувати «суспільний договір», який формувався протягом декількох десятків років. Як відомо, існує такий негласний консенсус між нашими фінансово-промисловими групами і основною частиною населення. Природно, відкрито ніхто про це не писав, але малося на увазі на психологічно-інстинктивно-понятійному рівні. Тобто, фінансово-промислові групи брали участь в приватизації, перерозподіляли основні фінансові потоки, а натомість забезпечували населенню якийсь базовий набір соціальних стандартів у вигляді низьких тарифів, досить зручних умов виходу на пенсію і т.д. В останні роки цей «договір» зазнав суттєвого демонтажу», – зазначив Кущ.
«Умовно кажучи, після президентства Зеленського ми отримаємо ту ж саму олігархічно-корупційно-рентну модель економіки, тільки вже без зустрічних соціальних зобов’язань для населення», – вважає фінансовий аналітик.
«Наразі, ніякої нової економічної програми у Зеленського ми не бачимо. Більш того, ми бачимо реінкарнацію в його оточенні умовно «нових» персонажів цієї самої номенклатурної системи, яких чомусь називають «новими обличчями», але насправді це номенклатурщики другого-третього ешелону, які в 2014 і 2015 роках вийшли з деяких центрів реформ, зайняли міністерські крісла, а потім були відправлені у відставку. І зараз, за допомогою Зеленського, можуть знову повернутися у владні кабінети … Тому і для МВФ Зеленський стане зручним рупором озвучування найбільш непопулярних антисоціальних, антиекономічних тез, які зараз потрібні зовнішнім кредиторам для того, щоб сфокусувати наш економічний потенціал на єдиній меті – виплаті зовнішніх боргів», – резюмував експерт.