Київ хоче покарати деяких європейських виробників ліків, які досі працюють в Росії.
Пригрози України накласти санкції на європейські фармацевтичні компанії, які все ще працюють в Росії, вбивають клин між союзниками. Про це пише видання Politico, інформують Економічні новини.
Широкомасштабні санкції, накладені Європейським Союзом на Росію, різко скоротили російський імпорт всього – від німецьких автомобілів до французьких дизайнерських брендів. Виняток становлять ліки, які ЄС виключив з-під санкцій з гуманітарних міркувань.
Це не сподобалося українському уряду, який перейшов до запровадження санкцій проти фармацевтичних компаній. Ідея полягає в наступному: Якщо ви робите бізнес з агресором, то ви не можете працювати в Україні.
ЄС занепокоєний тим, що його союзник та майбутній член використовує як зброю вкрай необхідні ліки, і в процесі цього завдасть шкоди європейським бізнес-інтересам.
Наприкінці травня Україна внесла зміни до законодавства, які надали їй широкі повноваження щодо вилучення з ринку будь-яких ліків, вироблених компаніями, пов’язаними з Росією. А в жовтні вона зробила перший крок до вигнання зі свого ринку європейської компанії, незважаючи на заперечення Брюсселя. Загалом під прицілом українського уряду перебувають 19 компаній – переважно з ЄС – із загальним обсягом бізнесу вартістю 1,7 мільярда євро, згідно з внутрішньою оцінкою Єврокомісії, з якою ознайомилося видання POLITICO.
Комісар ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс підняв це питання під час комунікації з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем під час нещодавнього візиту до Києва.
Відповідаючи на запитання POLITICO про закон на нещодавній конференції в Парижі, Шмигаль сказав, що “наш уряд прийняв це рішення, яке регулює можливість для компаній, які виробляють ліки, продавати ці ліки на українському ринку.
“Ми дозволили всім європейським компаніям продавати в Україні всі ліки, які виробляються в усіх європейських країнах, в усьому світі, тільки не в Росії”, – сказав Шмигаль, додавши, що Київ і Брюссель “обговорювали це, і мені здається, що зараз це питання вирішене”.
От тільки це не так.
У розмові з POLITICO заступник міністра економіки України Тарас Качка применшив значення незгоди, назвавши її “торговим подразником”. За його словами, нічого не було остаточно вирішено, і жодні ліки ще не були вилучені з ринку.
Сімдесят відсотків українського фармацевтичного імпорту надходить з ЄС, зазначив Качка. Уряд не хоче ставити це під загрозу. Натомість він хоче працювати з фармацевтичними компаніями, щоб знайти рішення.
У той же час, він не зняв питання санкцій з порядку денного.
“Існує велика дискусія про те, наскільки морально [для фармацевтичних компаній] виходити з Росії, тому що це питання життя і смерті”, – сказав Качка. “Для нас це також питання життя і смерті. І ми виступаємо за якомога повніше ембарго на російську продукцію та економічну діяльність в Росії”.
Заступник міністра повідомив, що уряд все ще розглядає варіанти і жодне рішення не є неминучим.
“Фарма”: друзі чи вороги
Вилучення фармацевтичної продукції зі списку санкцій є поширеною практикою. Санкції проти Ірану також мають виняток для ліків. І ліки не були включені до санкцій ООН проти Іраку в 1990-х роках.
“Як правило, будь-яка сільськогосподарська та фармацевтична діяльність зазвичай звільняється від санкцій, щоб уникнути гуманітарної кризи”, – розповіла POLITICO Марія Шагіна, експерт з питань санкцій Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Але цей аргумент не має великого значення для української влади. “Неприпустимо … продовжувати купувати ліки, тим самим фінансуючи країну-агресора, яка витрачає ці кошти на ракети та безпілотники-камікадзе”, – заявив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда в своїй заяві. У цій заяві Міністерство охорони здоров’я запевняє, що на ринку є достатньо альтернатив та українські пацієнти не залишаться без ліків.
Поки що під дію закону підпав лише будапештський фармбізнес Gedeon Richter. Комісія, створена для прийняття рішення про відсторонення компаній від роботи на українському ринку, проголосувала за заборону угорської компанії, яка виробляє все – від ліків для серця до антипсихотичних препаратів. Загалом під загрозою вилучення з ринку знаходиться 35 препаратів, хоча офіційного розпорядження про це ще немає.
Не виключено, що за цим стоять і політичні міркування. Хоча український уряд заперечує будь-які політичні мотиви цього рішення, Угорщина Віктора Орбана зволікає із засудженням російського вторгнення та наданням допомоги Україні.
Згідно з останнім звітом про прибутки Gedeon Richter, Росія є другим за величиною ринком компанії. За дев’ять місяців 2022 року вона заробила 232 млн євро на продажах ліків у цій країні.
Коментуючи призупинення роботи, представник Gedeon Richter назвав цей захід “незрозумілим” і заявив, що “він серйозно ставить під загрозу безпечне постачання ліків українському народу”. Компанія заявила, що все ще продає свою продукцію, але це може змінитися, якщо український уряд застосує заборону.
Ще дві компанії перебувають під пильною увагою: Словенська Krka та Berlin Chemie, німецька дочірня компанія італійської Menarini Group, які разом виробляють близько 300 медичних препаратів.
“Жоден з продуктів Menarini Berlin Chemie, що продається в Україні, не виробляється в Росії чи Білорусі”, – заявив представник компанії, яка зазначила, що в компанії працює 300 українців, вона заморозила ціни на свої ліки, незважаючи на стрімку інфляцію, і надала фінансову допомогу країні. Фармацевтичний бізнес також заявив, що з початку війни він “вільно вирішив різко скоротити свою діяльність в Росії”, припинивши всі нові інвестиції, перервавши клінічні випробування і припинивши будь-який найм персоналу.
Компанія Krka не відповіла на запит про коментарі.
Приховані мотиви
Не лише в Брюсселі цей крок було зустріто з піднятими бровами.
Власне антикорупційне бюро України виступило з нищівною оцінкою цього закону.
У нещодавно опублікованому звіті бюро детально описало найбільші ризики для корупції, які, на його думку, створюють нові правила. На першому місці у списку – те, що українські виробники ліків платять державним чиновникам за заборону своїх європейських конкурентів, що дозволяє їм зайняти монопольне становище на ринку.
Антимонопольний орган країни виніс аналогічне попередження в листопаді, виявивши “значні ризики порушення законодавства про захист економічної конкуренції”. Він дав уряду два місяці на виконання своїх рекомендацій.
Заступник міністра економіки Тарас Качка повідомив, що уряд прислухається до думки антикорупційних та антимонопольних органів: “Ці занепокоєння враховуються в нашій роботі над тим, як нормалізувати ситуацію”.
Інна Іваненко очолює найбільшу в Україні групу пацієнтів та входить до складу комітету, створеного Міністерством охорони здоров’я, який рекомендує, які компанії слід заборонити. Іваненко зазначила, що голосувала проти вилучення компанії “Гедеон Ріхтер” з українського ринку, і що вона і надалі буде виступати проти будь-яких заборон, які можуть поставити під загрозу доступ пацієнтів до ліків.
Водночас, вона вважає, що європейським виробникам ліків немає чого робити в Росії.
“Моя позиція полягає в тому, що всі види компаній повинні скоротити свої заводи та підприємства в Росії, і … фармацевтичні компанії також повинні це зробити”, – сказала Іваненко. “Це не повинно бути питанням України, як зробити так, щоб ці компанії пішли з російського ринку і не платили податки державі-агресору”.