Андрій Яремович Новак — український економіст, політолог, громадський діяч, член політичної партії "Патріот".
Освіту здобув у Європейському університеті у Києві. В 1993 р. закінчив канадську бізнес-школу Університету Західного Онтаріо, брав участь у програмі «Вчись працюючи». В 1997–2001 рр. — навчався в аспірантурі Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України.
Працював в АТЗТ “Стандарт – 95”, комерційним агентом телепрограм на українському телебаченні, радником політичної партії з питань роботи зі ЗМІ та PR на парламентських виборах в 1998 році.
В 2002 р. став начальником фінансового управління Державного підприємства МО України «Укроборонпостачальник».
2005–2006 рр. — радник двох прем’єр-міністрів України. 2006 став Головою Економічної Ради Всеукраїнського Громадського Об’єднання «Успішна Україна». 2006 р. вийшла книга Андрія Новака під назвою «Як підняти українську економіку».
У 2010 р. став головою Комітету економістів України, у 2011 році Андрій Новак був обраний проректором Європейського університету.
На даний момент є членом політичної партії “Патріот”. Проживає в місті Коломия Івано-Франківської області.
Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Новака Андрія Яремовича:
“Україна – демократична республіка
Наша країна на сучасному етапі перебуває на вістрі цивілізаційного протистояння між усталеною демократією, яку представляє Європейський Союз і його стратегічні партнери, та неоварварством глобального гібридного тероризму, апологетом якого виступає путінський режим нинішньої Російської Федерації.
Нині від України залежить мирна перспектива планети. Наша держава практично наодинці відстоює свободу і незалежність Європи. Україна завдяки своєму п’ятирічному досвіду щоденного протиборства з кремлівським агресором може і має запропонувати світові нову архітектуру міжнародної безпеки та шляхи і механізми її побудови.
Для реалізації таких масштабних планів необхідна воля, стійкість, наполегливість, послідовність, завзятість, звитяжна непохитність. Саме такі якості повинен мати Президент України. Бо на Президента Україна покладена Конституцією місія бути гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України. Він є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Я переконаний в тому, що лише людина із сильними особистісними якостями може на цьому етапі очолити спротив віковічному агресору і привести Україну до перемоги.
Одночасно я бачу вади нинішнього устрою держави. Тут ми спостерігаємо певну асиметрію у функціональному розподілі між гілками влади, що призводить до такого негативного явища як владний дуалізм.
Рішуче виступаю проти такого стану і заявляю про наміри внести на розгляд парламенту законопроект щодо кримінальної відповідальності представників всіх гілок влади за порушення Конституції України, добитися кодифікації законодавства у всіх сферах.
Необхідно сформувати повноцінний інститут Президента України. Для цього потрібно невідкладно ухвалити закон про імпічмент глави держави, визначити правову відповідальність глави держави за результати своєї діяльності, закріпити цю відповідальність нарівні із правами та обов’язками в Конституції України.
Пріоритети:
Діяльність Президента України має будуватися лише на правовій основі.
Законодавство України має відповідати не лише нормі права, а й духу права.
Президент України має забезпечити функціонування у суворій відповідності до Конституції України усіх гілок влади відповідно до їхньої компетенції, не перебираючи при цьому на себе не властиві посаді функції.
Захист державного суверенітету, територіальної цілісності України
Задля захисту країни від будь-яких зазіхань чи прямих агресій необхідно кардинально змінити погляди на діяльність безпекового сектору. Він має стати мультифункціональним, без вузьковідомчого поділу інтересів і привілеїв.
Мають бути реформованими всі силові і правоохоронні відомства. Найпершим слід модернізувати РНБО. Рада національної безпеки і оборони має стати дієвим координаційним центром безпекового сектору, який повинен виробляти, передусім, стратегічне бачення держави з питань національної безпеки.
Міністерство оборони України потребує кардинального переформатування структури і функціонального призначення за напрямами, з урахуванням майже досвіду бойових дій.
Проблема захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України – це питання повноцінної роботи оборонно-промислового комплексу. До сьогодні він не повністю завантажений державним замовленням, відсутня цільова програма його перспективного розвитку. Замість того, щоб виходити в першу десятку виробників світового масштабу, вітчизняний ОПК має серйозні труднощі з повноцінним функціонуванням. Такий стан справ неприпустимий, особливо під час фізичної агресії ворога.
Пріоритети:
Подання до парламенту щорічної Стратегії національної безпеки України.
Модернізація законодавства з питань національної безпеки і оборони.
Модернізація Збройних Сил на засадах промислової революції 4.0.
Зосередження зусиль на нормотворчих, дипломатичних, мілітарних, кримінально-правових напрямах діяльності щодо відбиття агресії путінської Росії і досягненню перемоги.
Формування геостратегічної коаліції країн, які усвідомлюють виклики та загрози мирному світопорядку, безпосередньо своїй незалежності з боку нинішнього кремлівського режиму і готові до реального протистояння агресору за єдиним алгоритмом на воєнному, політичному, дипломатичному, економічному, інформаційному та інших напрямах.
Відновлення територіальної цілісності України в межах визнаного міжнародним правом кордону.
Україна як самоврядна держава з пріоритетом середовищ життя
Майбутнє України за спроможною і потужною громадою. До громади повертається одвічний український дух. Вона стає справжнім життєвим простором для її мешканців, який дає можливість творити перспективу.
Вірю в Україну і українців, тому вважаю за необхідне дати свободу об’єднавчому процесу і волю ініціативі громад. Йдемо у Європу – то ж і реформи маємо проводити по-європейськи, без поспіху і з врахуванням думки і долі місцевого товариства, чітким законодавчим визначенням відповідальності громади і її керівників за стан справ – від планування територій до прозорої бюджетної звітності в он-лайн режимі.
Тоді матимемо результат, в основі якого лежатиме реальне економічне зростання громад і підвищення добробуту кожного українця.
Пріоритети:
Територіальні громади мають бути суб’єктами юридичного права, які діють на підставі власного статуту.
В процесі адміністративно-територіальної реформи необхідно зберегти всі, навіть найменші, села і хутори як історично-ментальні коди нації.
Часові межі реформи не повинні обмежуватися термінами каденції парламенту, уряду чи президента і мають враховувати інтереси людей, їхнього життєвого простору.
Для становлення громад держава має надати допомогу в цифровізації середовищ життя, встановлюючи таким чином партнерські стосунки між владою і громадою.
Адміністративно-територіальну реформу необхідно проводити у суворій відповідності до вимог Конституції України.
Зростання економіки як результат капіталізації людини
Економіка – це не тільки виробництво і ресурси. Економіка, передусім, – це люди з їхнім працелюбством і унікальним талантом. Тому, коли йдеться про економіку, маємо розуміти, що вести мову слід про людей.
Інтелектуальні технології сьогодні заполонили світову економіку. Свою частку в цьому процесі мають і українці. Але тут не видно наразі ролі держави, яка б мала сприяти просуванню інтелектуальних надбань своїх громадян на міжнародних ринках.
Що для цього потрібно? Змінити розуміння економіки з традиційно-галузевого сприйняття на усвідомлення економічних процесів як філософії розвитку держави і громадянина. Не звітувати уряду про мільярди доларів, які надходять до України від її заробітчан, а створити умови для реалізації цих людей в середовищах життя, надати їхньому життєвому простору безмежності і перспективи.
Економіка України має всі підстави бути однією із провідних у світі і за потенціалом людських ресурсів і інтелекту наближається до цього рівня. Потрібна воля влади, активна співпраця всіх її гілок для того, щоб поєднаний потенціал і інтелект запрацював на повну потужність.
Пріоритети:
Від традиційних економічних номенклатур – до сучасної капіталізації часу, емоцій та геопозицій.
Переведення економіки країни на принципи четвертої промислової революції.
Впровадження новітніх технологій має розпочинатися з громад і це має передбачати державний бюджет.
Формування економічних форпостів країни у світі у творчій співпраці із світовим українством. Створення окремої економіко-фінансової програми реалізації креативно-інтелектуальних можливостей українців за кордоном.
Припинення торгівлі з країною-агресором. Остаточна переорієнтація економіки на європейські та світові ринки.
Формування нової філософії використання природних багатств України, де надра мають відігравати роль економічного стимулятора розвитку новітніх технологій їхнього використання і аналога золотовалютного запасу країни.
Наука і освіта як потенціали суспільно-державного розвитку
Сучасна наука вийшла за межі вузькоспрямованих цілей пошуку відповідей на певні проблеми теоретичного розвитку чи прикладного застосування в окремих галузях. Сьогодні наука – це наше повсякденне життя, бо щомиті ми використовуємо новітні наукові розробки і стаємо частиною не тільки їхнього використання, а й спонукання до подальшого прогресу.
Наукові досягнення мають синергетичний ефект одночасності і ефективності, тому не можуть розглядатися відокремлено від глобальних проблем держави і суспільства.
Оскільки наука є складовою процесу динамічного економічного розвитку, то її потенціал є елементом інноваційної безпеки держави. Саме через призму національної безпеки і оборони маємо насамперед розглядати необхідність і перспективу науки в Україні.
Однак наука не може розвиватися без якісної освіти, яка розпочинається з дитячого садочку і не закінчується ніколи. А стан освіти в країні, попри намагання постійного удосконалення, реформування і модернізації, залишається досить проблемним.
Пора припинити експерименти в освіті і вийти на цивілізоване розуміння цього процесу. Наразі і наука, і освіта не позбавилися шлейфу радянського розуміння цих процесів. Надмірна адміністративна перевантаженість процесу, непотрібність багатьох процедур, захоплення паперовою творчістю як результатом діяльності – все це та багато іншого нівелює ефективність цих життєво необхідних напрямів розвитку суспільства.
Пріоритети:
Підтримка науки як базової платформи розвитку держави і суспільства. Добитися зростання ролі і ваги науковців в суспільстві через поєднання інтересів і можливостей науки і середовищ життя.
Закріпити законодавчо процедуру прийняття державних рішень на основі всебічного наукового дослідження їхньої перспективи та наслідків.
Зробити освітній процес у закладах вищої освіти постійним науково-виробничим явищем.
Культура і духовність – основа української нації
Український народ пройшов важкі випробування за час свого історичного існування. Вистояти і не здатися йому завжди допомагала культура і духовність – два джерела його натхнення і життєдайності.
Технологізація сучасного життя нерідко намагається відсунути культуру та духовність на другий план. І це закономірний процес боротьби фізичного, матеріального і внутрішнього, чуттєвого.
Чи зможе духовне вистояти проти матеріального? Лише за єднання українців довкола своєї історії, культури, ментально-духовних підвалин.
Сьогодні національна культура впевнено виходить на світовий рівень. Мистецькі проекти, театральні і кінофестивалі, музикальні таланти, письменницькі здобутки заполонили світовий культурний простір. Єднання українців світу довкола спільних проблем у відстоюванні державної незалежності і противазі агресору переконують, що духовність була, є і залишатиметься основою нашої нації.
Пріоритети:
Формування інтерактивної карти населених пунктів країни з демонстрацією їхньої історичної спадщини та проекцією майбутнього.
Визнання національної культури на державному і суспільному рівнях як найважливішого чинника розбудови української держави і головної сфери національної безпеки.
Зміцнення національної ідентичності шляхом розвитку державної української мови, кіно, музею, книги, театру, музики, образотворчого та народного мистецтва, пісні, національно-культурних індустрій.”
