Україна, найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії фіксує рекордне зростання цін на цей продукт - понад 60% за кілька місяців. При тому, що на внутрішній ринок припадає не більше 10% майже повністю орієнтованого на експорт виробництва, жодних заходів, щоб стримати подорожчання, влада не вживає.
В Україні – рекордне зростання цін на соняшникову олію. Ціна пляшки об’ємом в 0,9 літра, яка в листопаді 2020 року становила 35,49 гривень, вже в грудні досягла 47,3 гривень, а зараз перевалила за 60 гривень. На тлі помітного подорожчання майже всіх категорій базових продуктів харчування, це могло б вважатися нормативним, якби не одне але: Україна – найбільший в світі виробник соняшникової олії і номер один за обсягом поставок цього товару на світовий ринок. Потреба внутрішнього ринку в цьому продукті становить близько 0,5 млн тонн, в той час як обсяг виробництва перевищує 7 млн тонн – і більше 90% його йде на експорт. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на видання Букви.
Ключовий фактор подорожчання соняшникової олії цілком об’єктивний: різке зростання експортних котирувань (в окремі тижні ціни додавали 100 дол на тонні) під впливом низки ризиків. До таких сервіс Refinitiv Agriculture відносить зокрема відновлення росту цін на нафту, а також побоювання відносно стану врожаю сої в країнах Південної Америки.
Ціни пропозицій з постачання масла в період квітень-червень перевищують $ 1700 за тонну (FOB). З початку 2021 року ціна зросла на $ 500 за тонну, з жовтня минулого року – більш ніж на $ 800 за тонну.
За даними ФАО, за рік (з лютого 2020 по лютий 2021) ціни на рослинні олії зросли на 50%.
У свою чергу зовнішні ціни тягнуть за собою внутрішні, в першу чергу на сировину – виробники соняшника притримують урожай в очікуванні подальшого зростання вартості. До специфічно-українських чинників, що стимулювали подорожчання можна віднести зростання вартості енергоресурсів.
Відзначимо, що нинішній сплеск цін під впливом світової кон’юнктури – не перший і, звісно, не останній в ринковій історії України.
Однак він точно перший, коли влада не зробила геть нічого, щоб змусити виробників поділитися маржею на користь внутрішнього споживача.
З огляду на незначну питому вагу внутрішнього ринку в загальному обсязі торгівлі українською олією у виробників є ресурс для зниження цін на 10% в обмін на безперешкодні дії щодо решти 90%. Принаймні таку логіку сповідує регулятор в країнах, де з владою рахуються. Так, в Росії і Казахстані запроваджено граничні ціни на соняшникову олію в роздрібній торгівлі, в Киргизстані – заборона на поставки олії за кордон, а в Білорусі діє цінове регулювання.
Можна сказати, що не треба брати приклад з країн з диктаторським устроєм. Але в минулі часи в Україні Кабмін також діяв твердою рукою, не даючи виробникам зариватися.
Це були дуже різні історії – від викручування рук і залякування до джентльменських домовленостей з учасниками ринку притримати ціни, але ніхто не відпускав ситуацію на самоплив, як це роблять Кабміни при зеленій владі.
Як діє в обставинах різкого зростання цін нинішня влада? Якщо коротко – то ніяк.
Через очевидну слабкість влади будь-які меморандуми перетворилися на формальність і бізнес останні два роки діє у зрозумілій для себе логіці максимізації прибутку. Україна в 2020 році збільшила експорт рослинних олій у порівнянні з 2019 роком на 9,9% – до 7,311 млн тонн, сума грошових надходжень зросла на 21,9% – до $ 5,675 млрд. Частка соняшникової олії в загальному обсязі експорту у вартісному вираженні склала 10,8%.
Уряд в особі Мінекономіки виступив з обережною пропозицією зафіксувати ціни на ключові продукти харчування в тому числі соняшникову олію, однак, наскільки відомо отримав рішучу відсіч.
«На сьогоднішній день ніяких документів з боку асоціацій пекарів і борошномелів, що підтверджують якесь добровільне зниження цін на готову продукцію в роздрібній торгівлі, немає і бути не може. Ми живемо і працюємо в ринкових умовах, конкуруючи як безпосередньо всередині країни, так і відчуваючи конкуренцію з боку зовнішніх постачальників борошномельної продукції на український ринок. Тому ніяких зобов’язань борошномели України щодо фіксування цін або станом на 1 лютого, то на 1 березня або на будь-яку іншу дату брати не можуть і не будуть», – сказав Родіон Рибчинський, глава Асоціації борошномелів.
В асоціації «Укролія» висловилися менш конкретно, роблячи акцент на неприпустимості експортних обмежень: «Всі сторони погодилися, що згідно прогнозних балансів попиту і пропозиції, внутрішній ринок повністю забезпечений основними видами продовольства внутрішнього виробництва. При цьому, учасники ринку підтвердили, що вони готові стабільно і безперебійно забезпечувати внутрішній ринок продовольством в необхідних обсягах», – йдеться в заяві Асоціації.
Для розуміння контексту важливо відзначити, що деяких з представників великого аграрного бізнесу називають спонсорами «конвертів» для “Слуг народу”, що звичайно ускладнює можливість діалогу з ними як мінімум на рівних.
Можливо саме тому виробники олії стали основними бенефіціарами раптово прийнятого в кінці минулого року законопроекту про зниження податку на додану вартість в АПК до 14%. Це рішення негативно позначилося на підприємствах м’ясної і молочної переробки, зумовивши подорожчання товару «білих» виробників у порівнянні з тінню на 7,2%. У той же час виробники олії і в першу чергу найбільший з них, холдинг Кернел, отримали можливість економії на закупівлях сировини.
«Сумно. Помилку треба виправляти», – визнав голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
ТОП-3 покупці української соняшникової олії
| Імпортер | Обсяг закупівель | Питома вага в експорті товарної позиції |
| Індія | 1, 436 млрд долл | 27% |
| Китай | 970,9 млн долл | 18,2% |
| Нідерланди | 526,5 млн долл | 9,9% |
| Інші | 2,385 млрд долл | 44,8% |
Дані: Державна митна служба України
