Провідні українські підприємства розроблять ударно-розвідувальний безпілотник за власні кошти.
Провідні підприємства авіаційної галузі України за власні кошти розроблять ескізний проєкт оперативно-стратегічного ударно-розвідувального важкого безпілотного авіаційного комплексу (БпАК) з вітчизняним двигуном. Про це повідомляють Економічні Новини з посиланням на АРМІЯ.INFORM.
До речі, наша держава – одна з семи країн, яка має повний цикл завершеного виробництва авіаційної техніки та висококваліфікований науково-технічний, інженерно-технічний та випробувальний склад. Відповідно, виготовляючи високотехнологічну продукцію, завжди отримуємо пріоритет у питаннях військово-технічного співробітництва з закордонними країнами.
Безпосередньо на ДП «АНТОНОВ» виготовлятимуть платформу, яка складатиметься з фюзеляжу, крила, оперення, шасі та двигуна – АІ-450, що серійно виготовляється ДП «Івченко-Прогрес». Своєю чергою, маючи двигун та платформу, на БпАК є можливість встановити бортове та наземне радіоелектронне обладнання, таке як: пілотажно-навігаційне, радіозв’язне, розвідувальне, ударне та інше. Це буде доручено здійснити відповідним профільним підприємствам, що задіяні в кооперації.
На першому етапі ДП «АНТОНОВ» разом із підприємствами-кооперантами розробляють ескізний проєкт та представляють його потенційному замовнику та інвестору. У разі схвалення буде здійснено наступний етап: випуск робочих креслень та виготовлення БпАК для подальших льотних та наземних випробувань.
До речі, конструктори підприємства вже мають досвід реалізації безпілотної тематики. Перші розробки в цьому напрямку велися ще за часів О.К. Антонова. Навіть деякі «Ани» були схожі на майбутні БПЛА.
– Напевно, літак Ан-14 для Олега Антонова був одним із найулюбленіших, у який він вклав при проєктуванні душу і серце, – зауважив на початку нашої бесіди директор з програм безпілотних авіаційних комплексів та їхніх модифікацій ДП «АНТОНОВ» Микола Воробйов, споглядаючи на модель цього літального апарата, яку обережно тримав у руках. – Адже Ан-14 володіє унікальними властивостями короткого злету та посадки і здатністю сідати на ґрунтові аеродроми, за своїм зовнішнім виглядом нагадує безпілотний літальний апарат. І якщо придивитися уважніше, то можна відмітити, що Ан-14 являє собою звичайний планер з прямим крилом великого подовження у поєднанні з належними ергономічними якостями, які притаманні й БПЛА.
Проте серед новітніх розробок ДП «АНТОНОВ» в цьому напрямку безумовно є оперативно-тактичний безпілотний авіаційний комплекс «Горлиця-1», який був виготовлений та прийшов початковий етап льотних випробувань. 29 серпня 2016 року його презентували на виставці озброєння широкому загалу, а перший випробувальний політ прототипу «Горлиці» відбувся 8 листопада 2017 року на льотно-випробувальній базі ДП «АНТОНОВ».
БпАК «Горлиця» складається з чотирьох БПЛА, наземної станції керування, а також засобів забезпечення старту та посадки літальних апаратів, їхнього транспортування і ремонту. Комплекс призначений для ведення розвідки вдень та вночі, за будь-яких погодних умов та передачі отриманої інформації на командний пункт для забезпечення ефективного застосування механізованих (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ та артилерії, а також ескадрилей армійської авіації Сухопутних військ.
Безпілотник спроможний виконувати безперервний політ протягом 7 годин, працювати на висоті до 5000 метрів, має тактичний радіус дії до 150 км та дальність польоту до 1050 км. Літальний апарат здатен розвивати швидкість до 230 км/год та має корисне навантаження до 50 кг.
«Горлиця» здатна злітати та здійснювати посадку на підготовлену ґрунтову злітно-посадкову смугу з використанням колісного шасі. До переліку корисного навантаження БпАК входять: оптико-електронна система повітряної розвідки, цифровий фотоапарат, обладнання для забезпечення оперативного зв’язку. При цьому система керування комбіновано-автономна (за програмою) та радіокомандна (по захищених каналах зв’язку).
За словами Миколи Митрофановича, нині ДП «АНТОНОВ» у ініціативному порядку створює оперативно-тактичний безпілотник «Горлиця-2» ударно-розвідувального типу, класу Bayraktar TB2.
– За нашими оцінками, вітчизняна кооперація цілком спроможна реалізувати ці вимоги в українському варіанті турецького аналога. «Горлиця-2» практично повністю виконуватиме ті ж самі функції, єдина різниця – менший час баражування в повітрі, який складає 8 годин, – розповів Микола Воробйов.
Основні технічні характеристики БпАК «Горлиця-2»:
Злітна маса, кг 250 – 300
Корисне навантаження, кг 65
Тактичний радіус дії, км 150
Тривалість ведення повітряної розвідки, год не менше ніж 8
Робоча висота ведення розвідки, м 1800 – 2400
Крейсерська швидкість польоту, км/год 150 – 180